Андрій Чумак: "Ми два роки не отримуємо компенсації різниці в тарифах"
Директор комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" розповів, чи виконує уряд свої зобов’язання перед місцевими громадами
Міста наповну готуються до наступного опалювального сезону. А для України він точно не буде легшим, ніж попередній, переконані в уряді. На місцях продумують план "Б", якщо Росія знову захоче залишити країну без світла.
Як Тернопіль пройшов минулу зиму і як готується до наступної? Чи стали борги тернополян за тепло більшими і чи відшкодовує Кабмін різницю у тарифах? "Українська енергетика" поспілкувалась з директором комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Андрієм Чумаком.
– Попередній опалювальний сезон у Тернополі завершився 14 квітня. Якою була ваша перша вказівка у підготовці до наступної зими?
– Вказівок ми, в принципі, не даємо. Тому що на підприємстві досить кваліфікований персонал і система підготовки до наступного опалювального сезону відпрацьована. За винятком, можливо, ситуації, коли з'являється нове обладнання. Або у законодавстві з'являються нові вимоги, які треба ввести у дію. Тому, як правило, накази у нас носять формальний характер. Служба головного інженера підготувала перелік тих речей, які потрібно зробити. В основному орієнтуються на минулий досвід. Ми за останні три роки змінили практично все обладнання на котельнях і у підвалах будинків на сучасне. Тому у нас з'явились нові вимоги, які менш коштовні зараз, але потребують вищої кваліфікації.
– Як Тернопіль пройшов опалювальний сезон 2022-2023? Що було найкритичнішим?
– Пройшли ми сезон відносно спокійно. Тому, що ще наприкінці літа 2022-го почали готуватись до можливих критичних обставин. Ми, звичайно, не встигли повноцінно все зробити. Бо ніхто не чекав таких обставин. І найкритичніші для нас були ті проблеми, які з'явились в енергетиці у зв'язку з обстрілами, і з порушенням системи. І найкритичнішою була та ситуація, коли наше новітнє обладнання у під'їздах будинків не могло працювати без електроенергії. Якщо ми і наші електрики змогли зорганізуватися таким чином, щоб більшість наших котелень мали живлення практично завжди, то у будинках ми змушені були дуже швидко робити механічні роботи з тим, щоби обійти трубами наше новітнє обладнання. Якість послуг погіршилась у цей момент, споживання збільшилась.
Разом із тим, ми змогли забезпечити теплом населення у ті періоди, коли не було електроенергії у житлових будинках. А це було досить часто. З деяким запізненням, в тиждень чи півтора, але змогли забезпечити постійне теплопостачання будинків. А інших таких особливих випадків, за винятком деяких аварійних відключень електроенергії, не було. Крім того, у цьому році була досить м'яка зима, вона допомогла нам без дуже великих ризиків працювати. Ми ще робили різні технологічні експерименти.
– А що саме це за експерименти?
– Маємо невелику потужність альтернативних джерел, які використовуємо для виробництва теплової енергії. З ними й експериментували. У зв'язку з тим, що це захід України, це місто 200 тисяч населення, воно з років 60-х минулого сторіччя у всіх аспектах було розраховане на природний газ. Тому у наших умовах, на відміну від країн Західної Європи, де такого не було, перейти зараз на будь-яке альтернативне паливо – це досить серйозне завдання, в основному не пов'язане з системою теплопостачання, а з тим – яким чином наші котельні розташовані. Вони всередині житлових кварталів. Яким чином туди можна довезти це тверде паливо, якого досить велика кількість потрібна. Яким чином його можна зберігати, щоб його вітер не розносив і не було пожежної небезпеки. В основному зараз, об'єктивно, ми зорієнтовані на біомасу. Або на щось таке, що є у межах "зеленої хвилі". Це велика проблема. Ми багато років вже з нею працюємо і все одно не зможемо у найближчій перспективі відмовитись більше ніж на 25-30% від природного газу.
– За даними Спілки споживачів комунальних послуг, приблизно, кожен четвертий споживач у західних регіонах має борги за комунальні платежі. Скільки заборгували тернополяни перед комунальним підприємством? Чи стало боргів більше, якщо порівнювати з періодом перед повномасштабним вторгненням?
– Боргів стало більше, звичайно. Але це не пов'язано з поведінкою населення, це пов'язано з міграційною ситуацією. Борги не набагато більші. Зараз населення заборгувало 170 млн грн. Це приблизно тримісячні зимові нарахування. Це не є борги, які пов'язані з військовими діями. Ці борги накопичуються з середини 2000-х років. Кожен рік ми мали досить високий рівень оплати – 94-95%. Зараз маємо 86%. Доходить інколи до 92%.
Ми влітку відчуваємо, що погашається заборгованість повільніше. Як правило, кожен рік відбувалось таким чином: борги нарощувались у зимовий період, а погашалися до жовтня. Зараз це відбувається повільніше, але ми вже три роки практикуємо двоставковий тариф. Тому у нас зимова заборгованість зменшилась, приблизно, на 18%. Ми частину оплати розділили на 12 місяців, тобто і на літній період. Тому я не можу сказати, що поведінка споживача кардинально змінилась.
– Тариф на опалення для населення є збитковим для постачальників. Востаннє цифри переглядали ще 2018-го року. Скільки платять тернополяни за тепло, а яким є ринковий тариф?
– Ми застосовуємо для населення такий тариф – 1718 грн за 1 Гкал. А економічно обґрунтований тариф складає близько 2 320 грн за 1 Гкал. Тобто він на 22,5% вищий.
– Якими є збитки Комунального підприємства через економічно необґрунтовані тарифи? І які це має наслідки для роботи КП: чи є гроші на ремонт (модернізацію) обладнання чи індексації зарплати працівникам?
– Збитки станом на 1 квітня 2023 року склали 240 млн грн. Це та сума, яка розглянута згідно законодавства комісією при обласній державній адміністрації. І нам погоджено, що це можна називати збитками. А ось той же прибуток, який ми намагались збирати для того, щоб робити капітальні інвестиції, він взагалі не входить у цю цифру. І ми навіть зараз не аналізуємо і не обліковуємо його.
– Уряд та місцева влада ще 2021-го року підписали спеціальний меморандум щодо тарифів на опалення. Цифри у платіжках не мають змінюватись, водночас Кабмін повинен виділяти місцевим бюджетам субвенції. Цими грошима компенсують різницю у тарифах. Чи виконує Кабмін свої зобов'язання?
– Після меморандуму ця компенсація на початку літа 2022 підтверджена ще й законом. Тобто, перший раз у нашій історії ми маємо таку ситуацію. Відшкодування різниці у тарифах практикується, мабуть, з початку 2000-х років. Це була визначена постановами Кабміну процедура. І її раніше виконували раз в рік. Зараз вона передбачена законодавством – прямими нормами. Але, на жаль, наприкінці 2022-го року отримали таку ситуацію, що всі процедури були пройдені, але потім виявилось, що джерел фінансування цих зобов'язань у державному бюджеті немає. І це все перенеслось на цей рік. Таким чином, ми вже практично два роки не маємо компенсації різниці у тарифах. Це стосується не тільки нашого підприємства, це ситуація по Україні у цілому.
– Частину збитків теплокомуненерго також компенсує місцевий бюджет: які це суми? І чи є гарантія від міста, що комунальне підприємство отримає ці кошти наступного опалювального сезону?
– Таких зобов'язань у місцевого бюджету немає. Це була суперечка між Асоціацією міст України і, мабуть, урядом, який при підписанні меморандуму це зобов'язання повністю переклав на державний бюджет. Тобто це передбачена законом норма. Так як вона не виконується, то міста, звичайно, якимось чином надають фінансову підтримку підприємствам, залежно від того який бюджет міста. Звичайно, економічно це дуже неправильна ситуація. Міста мали б надавати нам, як представники власника, фінансову підтримку. Але виключно на те, щоб ми модернізувались. Ну от Тернопіль, як правило, так і робить. У зв'язку з тим, що ресурси обмежені, ми дуже рідко отримуємо кошти на покриття витрат, які пов'язані із заборгованістю різниці у тарифах. Місто нам допомагає вже у критичних ситуаціях. А всю допомогу, яку місто нам виділяє, ми використовуємо на роботу з міжнародними фінансовими організаціями. На те, щоб зараз оплачувати кредитні зобов'язання.
Я думаю, що зараз ми єдине місто, яке всі джерела теплової енергії модернізувало повністю – всі котли, всі насоси. І намагаємось все у підвалах зробити, автоматизацію встановити, щоб мати повний облік. І щоб забезпечити якість послуг на прийнятному рівні. Не будемо казати на високому, поки що будемо казати – на прийнятному.
– За даними Тернопільської ОВА, минулого опалювального сезону область використала на 18% менше газу. Які показники по вашому підприємству, який сенс у цій економії і яким чином вдалось заощадити?
– Нам вдалось зекономити тому, що ми якраз торік, вже в початку воєнного стану, завершували модернізацію наших котелень. Це нам дозволило, саме за рахунок того, що працює нове обладнання, на 12% зменшити споживання газу. Це досить багато. Для тепловиків 12% – це захмарна сума. Ми навіть не очікували таких високих результатів.
– Якщо місто залишиться без газу взимку, чи має Тернопіль план "Б" на такий випадок?
– Ми маємо план, який дозволяє нам працювати з джерел, що використовують альтернативні тверді види палива. Більше ми нічого не встигнемо. Якщо природний газ буде, то ми вже позбулись всяких проблем з тим, щоб, за відсутності електроенергії, мати збої у теплопостачанні. Більше того, ми маємо допомогу зараз від Міжнародної організації міграції для облаштування ще одної когенераційної установки, яка паралельно виробляє і тепло, і електроенергію. У в'язку з тим, що це досить дороге обладнання, то для нас це великий подарунок. І ми до початку опалювального періоду введемо цю установку. І ми взагалі не буде відчувати відсутності електроенергії. Ну, звичайно, це досить великі витрати будуть, коли ми генератори використовуватимемо на пальному. Але ми сподіваємось, що для споживача не буде це відчутно. Це єдиний варіант: ми об'єднали котельні. І можемо тепер з тих, де є "когенерація" або альтернативні види палива, забезпечувати мережі всіх інших котелень по місту.
– Перехід на індивідуальне опалення: це гарантія залишитись з теплом взимку? Чи все навпаки: це збільшує ризик при обстрілах і пошкодженнях мереж?
– Якщо говорити про військовий час, то це гра. Якщо з'являється проблеми з електроенергією, то котли індивідуального опалення не працюють. У нас є багато будинків які забезпечені і тим, і іншим. Тобто всередині є квартири з індивідуальним опаленням, і централізоване теж є. Це – 40% моїх споживачів. Це дуже велика цифра. Якщо немає газу, то, звичайно, індивідуальне опалення – це повний колапс. Але якщо будуть порушені наші джерела енергії, внаслідок якогось, не дай Боже, прильоту, тоді індивідуальне опалення – це виграш. Тобто, воєнний час – це гра, а в мирний час – це державна політика. Як показує зараз досвід Європи, то вони схилились до того, що краще мати все ж таки централізовані системи опалення.
– До опалювального сезону кілька місяців: що ще можуть встигнути зробити мешканці багатоквартирних будинків, аби впевнено пройти другу воєнну зиму?
– У цій фінансовій ситуації треба робити дві речі. Перша – слідкувати за тим, щоби всі вікна та двері у під'їзді були ущільнені. Для того, щоби уникнути протягів у зимовий період. Бажано зробити "тамбури" у під'їздах. Це те, що можуть собі дозволити мешканці зараз. Взагалі, під'їзд – це аеродинамічна труба. Якщо погано закривається, то це те саме, що даремно опалювати дві-три квартири додатково. Друга річ – це, звичайно, зараз вишукувати і входити у всі можливі програми, які дозволяють зайнятись термомодернізацію. Тобто утепляти стіни. Це дозволяє, як правило, на 1,5-2 градуси підняти температуру у приміщеннях.
Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"
