Верховна Рада України 20 вересня ухвалила зміну підходу до розрахунку ренти за видобуток газу: показники "відв’язали" від міжнародних хабів і "прив’язали" до внутрішніх цін. Закон набув чинності 1 жовтня.

Кореспондент "Української енергетики" розпитав виконавчого директора Асоціації газовидобувних компаній України Артема Петренка про законодавчі зміни та стан галузі загалом.

– Голова правління НАК "Нафтогаз України" говорив, що держава скоротила видобуток на 2%, приватники – на 11%. Ви згодні?

– Інформація щодо видобутку, заповненості сховищ та інших показників сектору є закритою на час війни. Юрій Вітренко, як очільник національної компанії, відповідає за опалювальний сезон і питання видобутку. Можу сказати, що його цифри, фактично, відповідають сьогоднішній дійсності. Але все може змінитись.

– В Асоціації такі ж дані?

– В Асоціації є внутрішні аналітичні дані, які ми, на жаль, не можемо розповсюджувати через вимоги чинного законодавства. Водночас, вони дуже схожі з тими, що були заявлені головою правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

– У вас таке ж співвідношення?

– Дуже схоже, так.

– Чому таке співвідношення?

– Якщо ми кажемо про "Укргазвидобування", то у них є активи по всій Україні: на Полтавщині, Харківщині, Дніпропетровщині, Чернігівщині тощо. У приватних видобувних компаній активи зосереджені у більшості в Харківській і Полтавській областях, а також на Львівщині.

Відзначу, що "Укргазвидобування" активно працює над тим, щоб зберігати видобуток. Тут я можу похвалити менеджмент компанії, яка безпосередньо займається видобуванням природного газу, щодня, у дуже складних умовах.

Особливість приватного видобутку полягає у тому, що на тих родовищах, на яких працюють найбільші видобувні компанії, свердловини є дуже глибокими – більше 5 км. І у кожного родовища є природне падіння – певний відсоток, на скільки буде зменшуватись обсяг видобутку, якщо не інвестувати у це родовище і не бурити нових свердловин, щоб перекривати ось це природне падіння.

Саме тому у багатьох приватників природне падіння високе через те, що у них дуже глибокі свердловини. Як кажуть: чим більша шафа – тим голосніше вона падає. І хоча в "Укргазвидобування" немає такого високого природного падіння, вони все одно активно працюють на існуючому фонді свердловин для стабілізації ситуації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Газова рента буде розраховуватись з прив'язкою до внутрішніх цін

Підсумовуючи скажу: для того, щоб нівелювати природне падіння та збільшувати видобуток треба постійно бурити нові свердловини. Зараз, в умовах війни, це робити майже неможливо, насамперед, через безпекову ситуацію. Окрім того, великою проблемою є відсутність сервісних компаній, які здійснюють буріння і обслуговування свердловин: іноземні підрядники пішли, а українських катастрофічно не вистачає, щоб виконати всі роботи, які потрібні сектору.

Це, звичайно, не ключові причини, але вони важливі. А ось головною причиною можна назвати те, що під час війни, в умовах нестабільності й незрозумілості, особливо у перші місяці після повномасштабного вторгнення компаніям було важко планувати інвестиції. До того ж додалось багато проблем: промисловість зруйнована, а саме вона була основним споживачем незалежних видобувників, попит на газ суттєво впав, експорт заборонено, рента була в рази вища за реалізацію газу… Все це призвело до того, що компаніям було нікуди продавати газ і відповідно, не було можливості далі інвестувати.

– На початку вересня Збройні сили України звільнили більшу частину Харківської області. Як це вплинуло на приватний видобуток?

– Деокупація Харківщини позитивно вплинула як на приватні, так і на державні компанії. В УГВ зазначили, що це допомагає відновити низку об’єктів, які через окупацію росіянами були законсервовані.

На 30-40% зріс добовий видобуток у деяких компаній після деокупації Харківщини

Ми, зі свого боку, фіксуємо відновлення видобутку приватними видобувниками на ряду родовищ в області. У деяких компаній добовий видобуток зріс на 30-40%, але назвати підприємства, на жаль, не можу через безпекову ситуацію. Але, знову ж таки, через постійні атаки росіян по критичній інфраструктурі, кожного дня все змінюється.

Загалом же звільнення територій, гарні новини з фронту, хороші законодавчі зміни дозволяють компаніям працювати.

– Фіксуєте збитки?

– Ми, як асоціація, не фіксуємо збитки. Цим займаються самі видобувні компанії. На сьогодні ця інформація є закритою і буде озвучуватись вже після перемоги.

– Давайте поговоримо про ренту. Вітаю вас, на початку жовтня набув чинності закон №2606-IX, який прив’язує розрахунок ренти до внутрішніх цін.

– Дякуємо Верховній Раді України, яка ухвалила цей важливий для галузі документ, а також Кабінету міністрів – за підтримку.

– У серпні рента сягала 52 тис. грн за тисячу кубометрів, скільки буде зараз?

– Не було таких цифр. Було нижче, на рівні 49 тис. грн. Зараз рента нарешті буде прив’язана до внутрішніх цін, що дозволить компаніям працювати та інвестувати у видобувний сектор.

Вона буде розраховуватись за новими показниками. Перший індикатив – це вартість, по якій "Нафтогаз" викуповуватиме газ у приватних видобувних компаній. Другий індикатив – вартість газу, який продається приватними видобувниками на ліцензованих біржах, а третій індикатив – це середнє між показниками провідних світових агенцій Argus та ICIS.

Згідно законодавства, цифри розраховуються Міністерством економіки і до 10 числа мають бути оприлюднені на офіційному сайті. Виставлятиметься не лише рента, а усі показники, на підставі яких вона була розрахована. Це так законодавець прописав. Ми направили відповідний лист на міністерство, щоб пришвидшити цей процес й щоб дані оперативно були оприлюднені на сайті. (Станом на 17 жовтня даних на сайті Міністерства економіки оприлюднено не було. – ред.).

– З квітня приватні видобувники закачували газ у підземні сховища. Скільки накопичили?

– Це закрита інформація, але тенденція, яку ми фіксували – це може бути десь під 1 млрд кубометрів.

– Під час засідання парламентського комітету з питань енергетики у липні обговорювали, що "Нафтогаз" хоче і має викуповувати видобутий в Україні газ. Чи домовились про щось, чи відбуваються консультації щодо цього?

– Ми говорили, що у приватних видобувників є певний обсяг газу, який можна запропонувати для викупу. Щоб "Нафтогаз" системно виходив на торги, купував газ у компаній у прозорий спосіб. Тому що це також питання конкуренції. Це дозволило б компаніям продовжувати працювати, інвестувати в сектор, а "Нафтогазу" мати у підземці газ, який належить не приватним компаніям, а йому і який він може використовувати так, як вважає за потрібне.

20 млн кубів газу купив "Нафтогаз" у приватників за останні два місяці

Уряд підтримав ідею викупу газу у приватників, була зацікавленість. Де-факто зараз цей процес не рухається. Не відбувається жодних перемовин чи активних дій з боку "Нафтогазу" щодо викупу природного газу. За останні два місяці НАК купив 20 млн кубів у приватних компаній.

– Чи йдуть якісь формальні чи неформальні дискусії про компромісні варіанти, як казали, що вони забронюють якісь обсяги, а гроші сплатять потім?

– Наразі жодних перемовин між урядом, "Нафтогазом", депутатами і асоціацією, яку я представляю, щодо цього питання не проводиться.

– Ви кажете, що газ продавати нема кому.

– Так. Основним споживачем приватних видобувників була промисловість, яка сильно постраждала під час війни і суттєво скоротила попит на газ. Компанії закачують видобутий газ у підземку.

– У нас промисловість у скрутному становищі. Можливо, якась відновлюється.

– Більшість, на жаль, не відновлюється. Звичайно, деякі мобільні підприємства переїхали на захід України. Однак, найбільшими споживачами газу були в основному великі заводи, які не перевезеш і які, до того ж, частково або повністю зруйновані.

– Тобто є те, що купив "Нафтогаз" – і все на тому?

– У перші місяці повномасштабної війни падіння попиту на газ з боку промисловості було майже 70%. Потім ситуація трохи стабілізувалась і на сьогодні зменшення споживання промисловістю складає 50-55%.

Чи бачу я зараз перспективи активного відновлення? На жаль, ні. У країні активна фаза війни, обстріли не припиняються ні на день. Багато підприємств, які споживали великі обсяги газу, зруйновано або пошкоджено – на те, щоб їх відбудувати, піде не один місяць. Деякі об’єкти, особливо на сході та півдні країни, знаходяться в окупації.

Наразі промисловість зменшила
споживання газу на 50-55%

Попит на газ впав не тільки з боку великих промислових підприємств, а й з боку аграріїв, які активно використовували газ і електроенергію, балансуючи між цими двома енергоносіями. Раніше їм вигідніше було опалювати газом, тому що це для населення електроенергія коштує 1,68 грн, а для підприємств – 4-5 грн за кВт. Але як я і сказав, окупація підприємств у південних регіонах, падіння попиту на агропродукцію автоматично знизили споживання газу і у аграріїв.

– Експорту нема. На тому ж парламентському комітеті у липні обговорювали варіанти розвитку подій. Що зараз дискутується?

– У перші дні війни Міненерго запровадило заборону на експорт газу. Рішення мотивували тим, щоб максимально забезпечити зберігання газу в Україні та підготуватись до опалювального сезону.

Потім проводилась дискусія щодо експорту – можливості точкового відкриття, якогось квотування тощо. Тоді якраз в Європі були пікові ціни на газ і експорт навіть частини газу дозволив би залучити у країну валюту. Але вирішили, що потрібні не гроші, а газ. Тоді уряд прийняв рішення продовжити заборону на експорт: встановили квоту, вона дорівнює нулю.

Дискусії проводяться, але я думаю, що протягом місяця-двох жодних змін не буде. Все буде залежати від ситуації на фронті та проходження опалювального сезону. А там подивимось.

– Ви кажете, що найближчими місяцями змін не буде. Але яку позицію ви відстоюєте?

– Зараз Україна готується до початку опалювального сезону. Він буде надскладним, бо росіяни, без сумніву, битимуть по енергетичних об’єктах. Думаю, що до питання експорту можна буде повернутись за кілька місяців.

– Відколи рента була вищою, ніж зараз, у ЗМІ писали, що газовидобувники заблокували продаж ресурсу.

– Заблокували продаж? Це неправда. Взагалі.

– Не йдеться про таке?

– Ні. Газовидобувні компанії працюють у рамках чинного законодавства, і газ продається на ринкових засадах відповідно до положень закону "Про ринок природного газу". Вони не можуть заблокувати продаж газу, тому що їм постійно потрібні кошти для проведення робіт на ділянках, сплати податків, виплати заробітних плат тощо.

– А якою тепер буде рента за газ?

– Вона буде прив’язана до внутрішніх цін на газ. Це великий крок у створенні власного індикативу ціни на природний газ, якого в Україні раніше не було.

Рента буде сплачуватись фактично з тих цін, по яких буде реалізовуватись природний газ – це справедливий підхід. Тобто, у компаній не буде ризиків, що, приміром, завтра рф знову щось вигадає, європейські хаби полетять вгору і підприємства будуть видобувати газ у збиток. Бо до цього саме така ситуація й була: компанії платили ренту за європейськими цінами, хоча реалізовували газ в Україні в рази нижче від вартості в ЄС.

Турбулентність спричиняє суттєву різницю між вартістю газу на спотовому та ф’ючерсному ринках

Те, що ми бачимо, сьогодні наглядно показує, що ринок поламався ще за часів COVID-19 і війна в Україні лише поглибила цей процес. Екстремальна турбулентність, надвисока волатильність, непередбачуваність та чутливість до маніпуляцій призводить не лише до різкого зростання чи падіння ціни, але й до суттєвої різниці між вартістю на спотовому та ф’ючерсному ринках.

Ціна на газ вже коригується. Так, на спотовому ринку, де ресурс можна купити день-в-день вартість газу становить трохи більше $1 тис. по курсу Нацбанку. Ф’ючерсна ціна з поставками у наступному місяці натомість є вищою на $500-1000 за тисячу кубів.

Така різниця між спотовими і ф’ючерсними цінами – це побоювання продавців щодо того, якою може бути вартість газу. Зазвичай, такі явища не притаманні ринку і їх називають колапсом.

Ми очікуємо, що на ринку відбудеться стабілізація, буде зрозумілий попит та пропозиція.

– Щодо ренти за серпень. У формулюваннях закону №2606-IX про новий принцип розрахунку ренти говориться про газ, видобутий з 1 серпня. Тим часом у підземці – газ, закачаний раніше, але ренту за нього не сплачено, бо це має відбуватись за фактом реалізації.

– Пояснюю: податкові зобов’язання щодо газу, який зберігається у газосховищах, вже нараховані і жодним чином не змінюються. Вони просто не сплачені – це відбудеться за фактом реалізації.

А ось по ренті за серпень має бути коригування. Бо ж відповідно до Податкового кодексу, компанії зобов’язані заплатити ренту за серпень до 30 вересня. А з урахуванням того, що закон набув чинності 1 жовтня, то видобувники, відповідно, виконали свої податкові зобов’язання. Саме щодо цього будуть коригування, які мають бути оприлюднені Мінекономіки. Окрім того, очікуємо також і публікацію ренти за вересень, адже місяць вже минув.

– Аналізувала проєкт бюджету на 2023 рік. Там законотворці такі оптимістичні! Як ви вважаєте, 97 млрд грн надходжень від ренти на видобуток газу, майже удвічі більше, ніж надходження цього року, – це можливо?

– Я теж аналізував цей проєкт. Відзначу, що вони використовують чинну податкову систему, без змін і підвищень податків, що є плюсом для сектору.

Щодо цифри 97 млрд грн, то вона є дуже оптимістичною. Теоретично, я допускаю, що зібрати її можливо, але треба, щоб "Укргазвидобування" не підпадало під умови ПСО. Компанія є найбільшим гравцем на ринку, вона видобуває у середньому 70% від загального обсягу. Зараз вони сплачують ренту з ціни, за якою газ продають "Нафтогазу", а це близько 7 грн за метр кубічний.

У приватників ціна формується на ринкових засадах, але у них немає такого обсягу видобутку. Скільки має коштувати газ, щоб зібрати 97 млрд грн?

– Ви не прогнозували, скільки це може бути?

– Зараз дуже складно прогнозувати, якою буде ситуація з цінами. Тому що у світі ринок природного газу повністю зламався. Завжди як було: влітку газ дешевий, взимку – дорогий. А зараз ринок хандрить, він перегрітий. Ціна змінюється динамічно, про що я вже говорив.

Ось для прикладу, наприкінці серпня на спотовому ринку вартість газу лише за одну добу впала на $670, а за чотири дні – сумарно знизилась на понад $1400, до $1800 за 1000 м кубічних. Натомість ф'ючерсна ціна була чи не удвічі вищою і в серпні-вересні коливалась від $2,2 тис. до $3,6 тис. за тисячу кубів газу. Одним словом, волатильність ще та.

Те, що уряд і народні депутати підтримали пропозицію відв’язати ренту від європейських хабів і використовувати внутрішні українські показники, дозволить знайти баланс між попитом і пропозицією.

Поки я бачу, що індикатив десь плюс-мінус $1 тис. за 1000 м кубічний. Можливо, він буде знижений. Передумов для того, щоб ціни суттєво пішли вгору, я не бачу. Все буде залежати від ситуації на фронті, як вестимуть себе росіяни і яким буде попит на природний газ протягом зими.

– Хочу поговорити з вами про торгівлю на біржі. "Нафтогаз" співпрацює із "Українською міжбанківською валютною біржею" (УМВБ). Поділіться, будь ласка, враженнями щодо співпраці із нею.

– Це одна із бірж, яка отримала ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). НАК "Нафтогаз України" має право на власний розсуд обирати біржу, він вибрав УМВБ. У квітні була їх заява, що через одну із своїх дочірніх компаній, "Нафтогаз Трейдинг", вони будуть закуповувати газ у приватників.

"Нафтогаз Трейдинг" з літа почав купувати газ не на біржі, а на торгівельній платформі при біржі, "СааС платформа ЮАйСіі". Для платформ не потрібно отримувати ліцензію.

Загалом, у приватних видобувників "Нафтогаз" викупив 240 млн кубометрів газу, з яких десь близько 100 млн було реалізовано на біржі, решта – на платформі.

Наскільки комфортно працювати на платформі? Це не біржа. Ця діяльність не є ліцензованою. Якщо дивитись згідно закону щодо зміни бази оподаткування, то індикатив – це викуп "Нафтогазом" саме на біржі, а не на платформі. І ще один нюанс – купувати має сам НАК, бо якщо це робитиме його дочірня компанія, то закон не працюватиме.

– А щось відбувається на "Українській енергетичній біржі"?

– Ні, але це не тільки на УЕБ. Я казав, що попит на газ впав. І ділова активність щодо купівлі-продажу газу дуже низька, такі угоди майже не відбуваються. Не тому, що приватники не хочуть продавати, а тому, що попит на низькому рівні.

– Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов говорив, що Україна зможе відмовитись від закупок імпортного газу.

– Зможе.

– Тому що наша промисловість зруйнована?

– Україна завжди була імпортозалежною. У нас було величезне споживання газу не з боку населення, а саме промисловістю. Ми завжди видобували у середньому 20 млрд кубометрів газу, рекорд споживання був у перші роки незалежності, коли ми використали понад 100 млрд куб. м. Попит від населення раніше також був вищим, в середньому на 30-40%, ніж зараз.

Далі, після анексії Криму, окупації частини Донбасу, ми споживали 30 млрд кубометрів газу, з яких в середньому 10 млрд доводилось імпортувати.

Україна має наростити видобуток газу на 1-2 млрд кубів на рік, щоб закрити власні потреби

Повномасштабна війна ще більше зменшила споживання газу через знищену промисловість та міграцію українців. За даними Міненерго, попит на газ вже впав на 40%. Інформація щодо споживання на сьогодні є закритою, але думаю, що дефіцит природного газу у нас майже відсутній. Якщо нам трохи наростити видобуток – на 1-2 млрд кубів на рік – ми закриємо споживання.

Зважаючи на наявний ресурсний потенціал і з урахуванням того, що Європа відмовляється від російського газу, Україна має всі шанси та можливості збільшити газовидобуток настільки, щоб почати експортувати його в ЄС. Це цілком реальне завдання.

Крім того, нарощення обсягів видобування допоможе нам розвивати суміжні проєкти. Тобто спрямовувати газ для виготовлення водню, заміни вугілля, а також для виробництва синтетичних палив та метанолу у поєднанні із вилученим СО₂. Це те, чим ми можемо стати у нагоді Європі і що користуватиметься попитом у найближчому майбутньому.

– Які наразі проблеми у галузі?

– Ключовою проблемою залишається війна, яка безпосередньо впливає на газовидобувників і не дає реалізовувати якісь проєкти, планувати інвестиції. На жаль, очікуємо зниження газовидобутку за підсумками року на 8-10%. Якщо війна продовжиться, думаю, буде й подальше падіння.

Є проблема із сервісними компаніями, які безпосередньо здійснюють буріння і обслуговування свердловин – їх катастрофічно не вистачає. Українські підрядники не можуть закрити всі ті роботи, які потрібні нафтогазовому сектору. А міжнародні компанії через війну пішли з України.

Залишається відкритим питання експорту.

Звичайно, була серйозна проблема із базою оподаткування за видобуток газу, але, на щастя, її вже врегулювали. Разом із тим, критично важливим є збереження того прогресу і результатів, яких було досягнуто впродовж останніх років на ринку природного газу.

Очікуємо зниження газовидобутку на 8-10% за підсумками року. Якщо війна продовжиться, буде подальше падіння

Крім того, є ризик зупинки транзиту російського газу через українську ГТС. Наразі така ситуація дуже ймовірна. Зараз транзит газу менший, ніж видобуток, такого ніколи не було. Ми транзитуємо близько 40 млн кубів у день. За дев'ять місяців було протранспортовано 16,5 млрд кубів – це лише 41% законтрактованих 40 млрд куб. м на рік.

Загалом же, враховуючи реалії, масштабна оптимізація української газотранспортної системи є вкрай необхідною. Вона дозволить захистити внутрішніх споживачів та сприятиме збільшенню газовидобутку.

– Які ризики несе ймовірна зупинка транзиту російського газу територією України?

– Не буде транзиту – у росіян ще більше будуть розв’язані руки, щоб бити по наших енергетичних об’єктах. Вони вже почали масовані обстріли ракетами і дронами-камікадзе, з настанням холодів ситуація може ще більше погіршитись.

Наша ГТС фактично залишається єдиним джерелом поставки газу з росії до Європи. Вони можуть зупинити транзит десь протягом місяця-півтора, або у січні-лютому, якщо зима буде холодною.

При цьому для населення нічого не зміниться, хіба що температура в оселях знизиться. І до цього треба бути готовим.

– Чи є чим галузі похвалитись?

– Україна почала видобувати газ із ділянок, які надані згідно угод про розподіл продукції. І відбувається це вперше у нашій країні, та ще за таких складних умов.

Нагадаю, що раніше ніхто не починав видобуток на таких масштабних проєктах, хоча до нас приходили такі світові гіганти як Shell, Chevron, ExxonMobil, Eni. А от група компаній "Західнадрасервіс", які працюють на заході України, змогли. Вони перемогли у конкурсі, дослідили ділянку, пробурили свердловини, пішов природний газ – і з квітня його активно видобувають.

Це крутий український приклад, коли в умовах війни, нестабільності та непередбачуваності – наші люди працюють, видобувають, розвиваються. Бо вірять в Україну і нашу перемогу!

Вела бесіду Ольга Чайка