990%d1%8590 2 %281%29

Без "кліматичних" інвестицій Україна втрачає час і швидкість реформ

15 грудня 2021

Україна потребує 102 млрд євро додаткових інвестицій до 2030 року для досягнення кліматичних цілей, заявлених в оновленому Національно визначеному внеску

Без інвестицій, що будуть здійснюватися у забезпечення кліматичних цілей, Україна втрачатиме час і швидкість реформ. Таку думку висловила президент DiXi Group Олена Павленко під час виступу на заході OECD "Підтримка реформи енергетичного сектору в Україні: покращення інвестиційного клімату та пропагування відповідального ділового ведення".

"У 2020 році, коли Міністерство енергетики представило концепцію "зеленого" переходу, воно підрахувало, що нашій країні знадобиться до 10 мільярдів євро інвестицій на рік для досягнення амбітних цілей з декарбонізації. У 2021 році оновлений НВВ (Національно визначений внесок) поставив досить помірні кліматичні амбіції, але все одно потребує 102 мільярди євро додаткових інвестицій до 2030 року в порівнянні зі сценарієм, звичним для бізнесу", - пояснила Павленко.

Вкладати додаткові кошти потрібно у відновлювані джерела енергії та нові технології. А без таких інвестицій ми втрачаємо час і швидкість реформ, переконана експерт.

"Це інвестиції, наприклад, в енергоефективність: понад 80% житлових будинків було побудовано до 1991 року, і вони споживають на 70% енергії більше, ніж новобудови. Також це інвестиції в транспорт: за статистикою 2017 року більше половини пасажирських перевезень здійснювали автобуси. Тепер уявіть собі, якби цей транспорт був екологічно чистим. Звісно, ​​це інвестиції в промисловість. В Україні промисловість споживає близько 30% енергії, особливо металургія. Для цього сектора "зелений" перехід України та приєднання до Європейської зеленої угоди стануть справжнім викликом, оскільки він повинен мати справу з регулюванням CBAM", - уточнила експерт.

Олена Павленко нагадала, що інвестиції в енергетику – це довгострокові проекти. Відтак інвестори повинні відчувати себе захищеними, а судова система має бути незалежною та справедливою. 

"Наприклад, інвестиції у видобуток газу – це проекти, які тривають 40-50 років. Для компаній дуже важливо, щоб політика уряду не змінювалася щороку, оскільки видобувникам доводиться .... постійно перераховувати свої доходи та всю бізнес-модель, коли і як вони повинні приносити прибуток. Тому, коли уряд щороку переглядає податки, або додає нове регулювання, він втрачає кількох потенційних інвесторів", - підкреслила вона.

Окрім того, має підвищитися прозорість в енергетичному секторі, додала експерт. 

"Наш аналітичний центр нещодавно опублікував щорічний Індекс прозорості енергетики. Ми показали, що прозорість у секторі з кожним роком зростає, але динаміка сповільнюється. Ми закликаємо наш уряд не зупинятися на подальшій цифровізації енергетичного сектору та продовжувати публікувати все більше і більше даних у форматі відкритих даних про енергетичний сектор. Якщо правила гри чіткі та стабільні, якщо є незалежна судова влада, і якщо в секторі є прозорість, то з’являється те, що не можна просто прописати в законодавстві – довіра між інвесторами та владою. І якщо буде довіра, то будуть стійкі інвестиції в сектор", - наголосила Павленко.

Нагадаємо, аналітичний центр DiXi Group у новому виданні Індексу прозорості-2021 оцінив прозорість енергетичного сектору на 63 бали зі 100 можливих. Індекс-2021 охоплює 212 індикаторів, об’єднаних у вісім категорій, базованих на конкретних нормативних вимогах і кращих світових практиках щодо розкриття інформації. Цьогорічне видання Індексу доповнене трьома новими індикаторами, побудованими на основі положень Clean Energy Package – поточних рамкових правил для енергоринків у ЄС. Оцінювання є результатом опрацювання даних відкритих джерел про функціонування й розвиток енергетичного сектору за ланцюжком "від виробника до споживача".


 index 280%d1%85360 web