Останні новини

В рамках імплементації європейської "зеленої" угоди критичною стає горизонтальна комунікація між відомствами, дотичними до роботи над впровадженням цього документу в Україні. Про це під час засідання міжвідомчої комісії робочої групи сказала президент DiXi Group Олена Павленко, повідомляє "Українська енергетика".

"Якщо в рамках Угоди про асоціацію горизонтальна комунікація між міністерствами була важливою, але не критичною, в рамках реалізації "зеленого" курсу вона стає критичною. "Зелений" курс вимагає синхронної імплементації принципів декарбонізації та енергоефективності в усіх секторальних урядових політиках", - сказала Павленко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна готує політичну угоду про приєднання до Green Deal

Вона наголосила, що "зелений" курс не є документом на заміну Угоди про асоціацію — усі виклики, які були створені перед Україною цим документом, мають лишатися на порядку денному. Павленко також підкреслила, що DiXi Group і ГО "Суспільство і довкілля" готові доповнювати комунікацію між зацікавленими сторонами аналітичними чи моніторинговими матеріалами.

"Було б добре, якби в рамках "зеленого" курсу можна було б сформувати мережу інформування чи взаємодії між міністерствами, яка б дозволяла синхронізувати заходи, плани, ініціативи на горизонтальному рівні, а не лише через прем'єра", - відзначила Павленко.

Нагадаємо, Green Deal – це пакет внутрішніх політик та законодавчих ініціатив для виробників ЄС. Програма спрямована на те, щоби до 2050 року зробити європейський континент екологічно нейтральним, вона стосується передусім промисловості та аграрного сектору.

Одним з перших документів, представлених Європейською комісією в рамках стратегії "Європейський зелений курс", стала нова промислова стратегія для Європи.

Стратегічний документ ставить перед європейською спільнотою такі основні цілі:

- забезпечити цифрову трансформацію промисловості;
- зробити європейський промисловий сектор "кліматично нейтральним";
- забезпечити конкурентоздатність європейської промисловості на глобальних ринках.

Для України з усіх зазначених у стратегії ініціатив, найважливішою є механізм вуглецевого коригування імпорту. Він потенційно впливає на український експорт чорних металів до ЄС, який у 2019 році становив 3,145 млрд дол, або 15,2% від загального обсягу експорту України до ЄС.

Поки не зрозуміло, чи буде введений механізм взагалі. Проте Єврокомісія вже розпочала консультації й опублікувала для обговорення Inception Impact Assessment – свого роду проектний план нової законодавчої ініціативи, в якій викладено її обґрунтування, цілі та наслідки, можливі заходи та способи реалізаці.

Відповідно до нього, механізм може мати три потенційні втілення:
1. вуглецевий податок як на імпортну, так і на внутрішню промислову продукцію;
2. вуглецеве мито на імпортні товари;
3. поширення на імпорт системи торгівлі викидами EU ETS.

Теги:Олена Павленко