Президент Володимир Зеленський у зверненні до українців сказав, що витерпіти російський енерготерор, пройти таке випробування – це зараз національне завдання. Він закликав постачальників електроенергії докладніше розповідати споживачам про свої дії.

"Українська енергетика" зібрала найболючіші питання українців про відключення електроенергії та відповіді фахівців.

 

Графік VS Реальність: чому вимкнення електроенергії відбуваються хаотично

 

Постачальник електроенергії "ДТЕК Київські електромережі" оприлюднили перші графіки відключень електроенергії відразу після масованих атак росіян на українську енергетичну інфраструктуру 11 жовтня. Згодом компанія-постачальник електричної енергії з групи ДТЕК – YASNO – надала більш зручну можливість дізнатись про планові відключення на своєму сайті. Це працювало близько тижня, доки у ніч на 27 жовтня російські дрони не атакували енергетичний об’єкт у центральному регіоні країни. Тоді все знову "посипалось".

У "ДТЕК Київські електромережі" повідомили про дефіцит потужності у Києві та області в обсязі 30% споживання, скасували попередні графіки стабілізаційних відключень і анонсували нові – із тривалішими періодами відсутності електроенергії.

Вихідні були "щасливими" для киян, без вимкнень. В "Укренерго" це пояснили теплою погодою, зміщенням піку та зниженням рівня споживання електроенергії.

Нові графіки з’явились 31 жовтня, на початку робочого тижня. Проте кияни і тоді, і зараз запитують: чому вимкнення світла відбуваються не за графіками. Ввечері 3 листопада президент України Володимир Зеленський закликав енергокомпанії "зробити все, щоб відключення були передбачуваними й цілком зрозумілими для споживачів". Це – та ще задачка. "Укренерго" і ДТЕК вже тривалий час намагаються впоратись і пояснити людям, як все працює.

Наприкінці жовтня в ефірі "Єдиних новин" голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький пояснював принцип відключень, наголошував на екстремальних умовах через системні атаки з боку росіян, а також анонсував "більш планові і рівномірні" графіки відключень споживачів.

"Це, на жаль, не виключає можливості нових атак і введення графіків в аварійному режимі. Але це будуть поодинокі випадки. Ми все ж таки хочемо ввести плановість відключень і зробити їх менш дискомфортними для наших громадян і для українського бізнесу", – наголосив Володимир Кудрицький.
 

ПО ТЕМІ: вебінар від DiXi Group “Ризики опалювального сезону: що робити споживачам?”

 

ГАВ і ГПВ: чи будуть вимкнення електроенергії строго за графіками

 

У відповідь на заклик президента детально пояснювати свої кроки, енергокомпанії почали вдаватись до образних висловів та картинок.

В "Укренерго" розповіли, що існують графіки погодинних відключень (ГПВ), водночас місцеві обленерго почали повідомляти про застосування графіків аварійних відключень (ГАВ). Хоча, треба визнати, що від графіків там тільки слово. "Національна енергетична компанія" уточнила, що ГПВ і ГАВ – заходи стабілізації роботи енергосистеми, які доповнюють один одного.

"Можна сказати, що графіки погодинних відключень – це засіб для консервативного лікування системи, як людини після тяжкого поранення чи хвороби. Графіки аварійних відключень – це вимушене повернення пацієнта у реанімацію", – пояснила пресслужба НЕК "Укренерго".

У компанії YASNO створили картинку із поясненнями.

Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук під час онлайн-заходу "Діалог. Кава з Трощинською" в ефірі Українського кризового медіа-центру 2 листопада також пояснював різницю між стабілізаційними і аварійними вимкненнями електроенергії.

Найчастіше ми не виконуємо графіки, коли на них накладаються аварійні відключення

"Стабілізаційні вимкнення використовуються для зменшення навантаження на споживання електричної енергії. У київському енерговузлі дефіцит зараз складає десь 30-40% у залежності від часу доби. Для того, щоб збалансувати попит і пропозицію, потрібно обмежувати споживання. Ми отримуємо необхідний обсяг обмежень від компанії "Укренерго", зараз це 250 МВт, які потрібно знизити, і створюємо графіки", – розповів Дмитро Сахарук.

Він уточнив, що стабілізаційні вимкнення зазвичай застосовуються у період з 7:00 до 21:00-22:00.

"Аварійні вимкнення. На жаль, зараз не всі мережі працюють нормально, тому що деякі з них були пошкоджені внаслідок обстрілів. Є перевантаження, вони призводять до аварійних вимкнень. За нашими даними, найчастіше ми не виконуємо графіки, коли на графікове відключення накладається аварійне відключення. Коли ми просто не можемо ввімкнути світло через аварію. Ми намагаємось сповістити усіх і ремонтуємо. У цьому випадку графік повністю не виконується", – пояснив виконавчий директор ДТЕК.

 

Питання справедливості: чому у мене світла нема, а у сусідів – є

 

"Якщо хтось без світла по вісім чи десять годин, а через дорогу підключене все разом із вуличним освітленням, то це однозначно несправедливо", – констатував у своєму зверненні президент Володимир Зеленський.

Енергетична інфраструктура міста влаштована так, що може бути вимкненим окремий під’їзд або ж будинок, пояснюють на сторінці компанії YASNO у відповідях на додаткові питання.

Таке формулювання могло бути на початку відключень, але з часом стало зрозуміло, що деякі приміщення не знеструмлюють зовсім, або ж це трапляється вкрай рідко. Чому так виходить пояснив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

"У нас досить велика інтеграція житлової забудови з іншими об’єктами, які відносяться до критичної інфраструктури. У багатьох будинках є приміщення, які використовуються не для проживання людей, а для розміщення інших об’єктів: зв’язку, серверних, насосних підстанцій, зберігання ліків, органів державної влади чи правоохоронних органів тощо. Тому ці будинки ми не можемо вимикати", – зауважив він.

За словами Дмитра Сахарука, у ДТЕК вважають, що у разі вимкнень електроенергії у таких приміщеннях шкода буде більшою, ніж переваги для енергосистеми.

Гендиректор "ДТЕК Одеські електромережі" Дмитро Григор’єв уточнив, що об’єкти критичної інфраструктури і приміщення на одній лінії з ними "погоджені військовою адміністрацією до виключення з графіків".

У "Харківобленерго" теж стверджують, що "якщо якісь будинки не вимикаються зовсім, то це свідчить про наявність об`єктів критичної інфраструктури на лінії, що живить ці будинки. До прикладу: лікарня, водоканал, школа, стратегічний об'єкт тощо".

"Прикарпаттяобленерго" радить шукати позитив у яскравому вікні неподалік: "Не так і погано, що світло вимикають не всюди одночасно. У сусідів можна зарядити телефони чи павербанки".

 

Цінні хвилини: чому світло вмикають невчасно

 

Графік погодинних відключень сідчить, що о 13:00 має бути світло. Людина запланувала онлайн-урок, або чекає біля під’їзду, щоб не підійматися на високий поверх пішки – таких історій безліч. Минає 10-15-20 хвилин, а світла все немає. Що відбувається?

У ДТЕК нарікають на відсутність автоматизації.

"Чому ми зараз витрачаємо годину на те, щоб ввімкнути чи вимкнути споживачів? Тому що немає 100%-ої автоматизації, так званого smart-grid", – пояснив Дмитро Сахарук.

Smart-grid – це розумна енергосистема, яка містить, у тому числі, електронне керування виробництвом і розподілом електроенергії. За її відсутності майстрам доводиться їхати і фізично вмикати чи вимикати будинки, а це може бути 300-400 адрес за раз, зауважили у компанії. Тому бувають випадки, коли працівники не встигають вчасно дістатися на місце і ввімкнути електроенергію.

"Ми зараз працюємо над тим, щоб оптимізувати маршрути руху бригад, щоб розмістити людей, які відповідальні за вимкнення і ввімкнення, безпосередньо біля підстанцій. Щоб була можливість якомога швидше вмикати і вимикати", – запевнили у ДТЕК.

 

Апокаліпсис близько: який сценарій – найгірший

 

Наразі опалювальний сезон тільки стартував. Постає питання: наскільки суворою може бути криза енергетичної системи України взимку? Дмитро Сахарук висловив свою точку зору щодо цього.

"Я думаю, що найгірший сценарій – це не знищення якоїсь конкретної ТЕС чи ГЕС, це розподілення єдиної енергетичної системи на частини з власними генераціями і споживачами. На жаль, можуть бути такі частини системи, які не матимуть власної генерації. І не буде можливості передати у цей вузол чи на цю територію енергію, яка виробляється в інших вузлах і на інших територіях. І це буде найбільша проблема, тому що на цих територіях може не бути світла взагалі", – висловив свої побоювання виконавчий директор ДТЕК.

Мер Києва Віталій Кличко запевнив, що у міста є план навіть на випадок найгіршого варіанту розвитку подій.

"Через ракетні атаки агресора на об’єкти критичної інфраструктури розглядаємо різні сценарії розвитку подій. Найгірший – коли взагалі не буде електроенергії, водо- та теплопостачання, – написав Віталій Кличко у своєму Телеграм-каналі. – На цей випадок ми готуємо більше тисячі пунктів обігріву у нашому місті".

 

Ольга Чайка