Цьогоріч опалювальний сезон в Україні буде особливим: рівняння містить не тільки коефіцієнт готовності і фактор погодних умов, а й нескінченну кількість невідомих через послідовні обстріли енергетичних об’єктів російськими військовослужбовцями.

"Українська енергетика" відвідала вебінар "Ризики опалювального сезону: що робити споживачам" і переповідає найцікавіше.

 

Опалювальний сезон: на старт, увага, руш

 

У західних регіонах України стартував опалювальний сезон. Тепло у Києві централізовано почали подавати 20 жовтня. Це анонсував мер столиці Віталій Кличко, він пояснив таке рішення погодними умовами та міркуваннями економії електроенергії.

"Також важливим чинником для початку опалювального сезону є необхідність економити електроенергію. Щоб кияни не вмикали електрообігрівачі та кондиціонери і не перевантажували систему електропостачання", – написав у Телеграм-каналі Віталій Кличко.

Водночас є випадки, коли кияни, яким вже ввімкнули опалення, почали скаржитись у соцмережах, що про заощадження газу, вочевидь, не йдеться: температура у помешканнях становить +24°, вони носять легкий одяг і сплять із відкритими вікнами.

Зауважимо, середньодобова температура у столиці у період з 19 до 25 жовтня становила +8°, свідчать дані Укргідрометцентру.

Чернігівська, Сумська, Житомирська області теж повідомили про початок опалювалювального сезону в останній тиждень жовтня. На Львівщині пообіцяли запустити централізоване опалення в окремих громадах з 1 листопада.

У Вінниці повідомляли, що станом на 26 жовтня підключили до опалення майже 75% багатоповерхівок. Південніше, в Одесі і Миколаєві, лише заявляли про готовність міст до опалювального сезону.

Зрештою, ці обіцянки не варто переоцінювати.

"Ризик ураження і готовність – це не одне й те саме. Фізично ми будинок підготували, і безпосередньо напередодні зими у нього щось прилетіло. Він із 100% готового став повністю не готовим. Такі моменти ніхто не виключає", – сказав директор Департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування Міністерства розвитку громад та територій України Андрій Ведмідь під час вебінару "Ризики опалювального сезону: що робити споживачам".

13 ТЕЦ, 6 ТЕС, 437 котелень, 128 центральних теплових пунктів України пошкоджені внаслідок бойових дій

Він навів статистичні дані щодо руйнувань: 13 ТЕЦ, 6 ТЕС, 437 котелень, 128 центральних теплових пунктів. Андрій Ведмідь уточнив, що з сотень котелень невелика частка серйозно пошкоджена, а більшість руйнувань: вікна, двері, невеличкий шматок стіни.

Чиновник також розповів про те, які регіони зимуватимуть без централізованого опалення.

"Основне – це Донецька і Луганська області та окуповані території. 137 котелень у Донецькому регіоні однозначно не будуть приймати участь в опаленні. Але досить велику кількість котелень у Донецькій області зараз готують. Тому я сподіваюсь, що якщо будинок у Донецькій області буде готовий приймати тепло, то він, скоріше за все, буде опалюватись централізовано. Принаймні так планується”, – зауважив Андрій Ведмідь.

Він додав, що наразі не може сказати, чи буде централізоване опалення у Херсоні, деяких населених пунктах у Запорізькій області, зокрема, Мелітополі і Бердянську. Водночас, споживачам у Запоріжжі планують надавати теплопостачання.

Директорка Департаменту економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону Наталія Кравченко розповіла про рішення влади для захисту споживачів.

"Перш за все ми говоримо про незмінність тарифів на тепло – головне, щоб воно було. Верховна Рада прийняла такий закон, він заборонив збільшувати тарифи. Фактично платіжки мають залишитися такими ж, як були до початку повномасштабної війни”, — сказала вона під час вебінару.

Наталія Кравченко нагадала про рішення уряду, які забороняють нараховувати пеню, штрафні санкції за несвоєчасну оплату ЖКП, а також відключати від послуг у зв’язку із наявністю боргів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тарифи на тепло не піднімуться: хто за це заплатить

Представниця Мінрегіону також зауважила, що підприємства теплопостачання є заручниками ситуації: з одного боку, їм треба надавати послугу, а з іншого – тарифи не змінюються.

"Тому держава передбачила компенсацію для підприємств у вигляді різниці в тарифах, 14 млрд грн виділили згідно закону про держбюджет. І буквально з початку цього тижня відновлено роботу теркомісій, вони будуть узгоджувати усім підприємствам, які звернуться, обсяги заборгованості з різниці у тарифах. І якщо все складеться, будуть надходження до державного бюджету, ми плануємо до кінця року провести так звану схему взаєморозрахунків і компенсувати заборгованість з різниці в тарифах", – окреслила плани вона.

Наталія Кравченко запевнила, що для ТКЕ зафіксували ціни на природний газ, які діяли станом на 24 лютого поточного року.

 

Електроенергія: мережі під ударом

 

Росіяни 11 вересня влучили у Харківську ТЕЦ-5. За місяць, з 10 жовтня, почались послідовні атаки на об'єкти української енергетичної інфраструктури. За період до 28 жовтня були уражені енергетичні об’єкти у 12 регіонах, зазнали пошкоджень 40% інфраструктури.

У зв’язку з цим Україна 11 жовтня відмовилась від експорту електроенергії. В "Укренерго" спочатку закликали киян ощадливо споживати електроенергію, особливо у пікові години – з 6:00 до 11:00 і з 17:00 до 23:00. Споживання скоротилось, але недостатньо. Довелось запроваджувати віялові відключення.

У ніч з 26 на 27 жовтня знову було уражено енергетичний об’єкт у Київській області. У ДТЕК повідомили, що оприлюднені графіки відключень більше не актуальні, готуються нові, терміни вимкнень збільшаться з чотирьох до п'яти-шести годин.

Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко в інтерв’ю "Економічній правді" пояснив, що росіяни "розбивають вузлові підстанції "Укренерго" на 750 кіловат, які пов'язують регіони, де розташована генерація", через це в одному регіоні виходить профіцит, а в іншому – дефіцит.

Він уточнив, що російські військовослужбовці б’ють по інфраструктурі, яка дає змогу видавати потужність, зокрема, розбиті відкриті розподільчі пристрої.

"Енергетичний фронт проходить по нашим автоматам і лічильникам", – констатував Анатолій Замулко з Держенергонагляду

Заступник голови Державної інспекції енергетичного нагляду України Анатолій Замулко прокоментував ситуацію із постачанням електроенергії під час вебінару "Ризики опалювального сезону: що робити споживачам".

"Коли виникають обмеження, досить часто ми чуємо скарги людей: мовляв, у нашому регіоні потужностей вистачає, чому нас обмежують? Виходить, за фактом пропускної здатності самої мережі іноді енергетика змушена використовувати такий факт. Але реакція суспільства на усі ці графіки повинна бути адекватна", – переконаний Анатолій Замулко.

Він вважає, що за нинішніх умов вимкнень електроенергії морально-етичний підхід суспільства щодо цього має бути на високому рівні.

"На сьогоднішній день ми не можемо бути виключно інженерами/лікарями/представниками іншої спеціальності. На жаль, ми повинні бути свідомими у різних процесах. Наразі графіки – це наше життя, це наше виживання, це наша відповідь ворогу. Фактично енергетичний фронт проходить по нашим автоматам і лічильникам", – констатував Анатолій Замулко.

 

Як мешканцю міста підготуватися до холодів

 

Українцям варто визначити, від якого енергоресурсу вони залежать найбільше і вигадати план "Б" на випадок кризи. Такі рекомендації прозвучали під час вебінару "Ризики опалювального сезону: що робити споживачам".

Андрій Ведмідь з Міністерства розвитку громад і територій порадив мешканцям багатоквартирних будинків у разі перебоїв із централізованим теплопостачанням залишатись всім, хто мешкає у квартирі, в одній кімнаті і максимально її утеплити.

У відповідь на запитання він сказав, що опалювати приміщення електроенергією завжди ризиково, у тому числі через збільшення навантаження на проводку.

"Електромережі у застарілому житловому фонді, особливо, якщо там не змінювали проводку, не були розраховані на масове використання електроопалення і такої кількості електроприладів, які на сьогоднішній день є у квартирі. І дуже часто підвідні мережі до цих будинків теж можуть бути не пристосовані до такого великого навантаження", – пояснив він.

У зв’язку із цим українців закликали запитати управителя будинка про стан мереж, чи проводились відповідні перевірки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Електроенергія: слабка ланка під час війни

Андрій Ведмідь також застеріг щодо використиння буржуйок мешканцями багатоквартирних будинків для автономного опалення приміщення: це небезпечно через ризики отруїтися чадним газом, не говорячи вже про ймовірність виникнення пожеж.

На випадок, якщо криза затягнеться, уряд із допомогою партнерів готує пункти обігріву у кожному населеному пункті, "щоб люди могли принаймні приходити туди, отримувати гарячу їжу і відігріватись протягом деякого часу".

Ольга Чайка