Чим ближче зима, тим частіше замислюємось, як будемо виживати у разі, якщо рідне місто потрапить під обстріли ворога, а будинок залишиться без опалення. Кожний населений пункт по-своєму готується до такого розгортання подій. Найбільше суперечок серед експертів і пересічних людей викликала ініціатива Львівської міської ради запастись металевими пічками (“буржуйками”), за допомогою яких люди могли б зігрітись при виникненні проблем з опаленням.

“Українська енергетика” проаналізувала можливість використання “буржуйок” мешканцями багатоповерхівок.

 

Інфраструктура міст залишається під прицілом ворога

Раз за разом різні цілі області нашої країни опиняються без електропостачання через удари по інфраструктурі. Наприклад, 11 вересня це сталося на Харківщині, Сумщині, Полтавщині й Дніпропетровщині. А немає електрики – немає води, бо ж насоси не можуть працювати без електроенергії. Якщо таке трапиться взимку, то відповідно не буде тепла.

Загалом з початку війни в Україні було зруйновано майже 400 об'єктів критичної інфраструктури, що забезпечували постачання тепла та гарячої води. 

“Найбільш серйозні руйнування, які впливають на велику кількість людей, були у Чернігові, Кременчуку, Харкові та в Охтирці,– навів географію пошкоджень Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України (АМУ). – Наприклад, у Чернігові, Кременчуку, Харкові були зруйновані ТЕЦ, тому уряд виділив цим містам майже по 100 мільйонів гривень із резервного фонду. Однак, ризик ураження об’єктів інфраструктури ракетними ударами залишається”. 

Зі слів експерта, аби люди не опинились без світла, води та тепла, із резервного фонду передбачено виділити 1,4 млрд грн на закупівлю теплових гармат (пристроїв, які створюють потік гарячого повітря за допомогою нагрівального елемента й вентилятора), переносних (мобільних) котелень, пунктів обігріву, генераторів та іншого обладнання. У разі виникнення надзвичайних аварійних ситуацій ДСНС разом з муніципальною владою буде встановлювати таке обладнання у тому чи іншому населеному пункті.

“Зауважу, що серед цього обладнання є таке, що може підтримувати забезпечення електрикою або теплом певну кількість населення (100-200 тисяч), доки на об’єктах не будуть завершені аварійні чи ремонті роботи”, – додав Олександр Слобожан.

 

“Буржуйки”: варіант на крайній випадок

Попри централізовану підготовку до зими, вона ведеться також на місцях. Громади напрацьовують різні варіанти, які дозволять, на їхню думку, впоратись з можливими проблемами: у разі відсутності газу, електроенергії або інших ресурсів, пошкодження мереж тепло-, електро- і водопостачання. 

Виконком Львівської міськради у серпні 2022 року прийняв рішення використовувати металеві печі (“буржуйки”) у разі виникнення непередбачуваних ситуацій, через які в будинки не буде постачатись газ та електрика.  

ОСББ, управляючі компанії та ЖБК Львова мають до 1 жовтня встановити “буржуйки” у житлових багатоповерхівках. Відповідно до рішення виконкому Львівської міської ради, у будинках має бути створено 10 500 пунктів обігріву. 

Депутати зобов’язали 15 комунальних підприємств міста виготовити 740 металевих печей за власні кошти. Наприклад, “Львівелектротранс” має зробити 300 “буржуйок”, “Львівтеплоенерго” – 150. У процесі задіяні львівські комунальні підприємства (ЛКП) і шляхоремонтні підприємства.

“Львів фактично на 100% готовий до опалювального сезону за умови, що ситуація стабільна: є газ та електроенергія. Але є проблема – російська агресія. Тому маємо бути готовими до різних надзвичайних ситуацій”, – пояснив мер Львова Андрій Садовий ініціативу з “буржуйками” у Telegram.

Він зазначив, що світ нічого нового не придумав. Це теплові насоси. Їх встановлюють на котельнях Львова. Однак для того, щоб вони працювали, потрібна електрика. 

“Далі – дрова і “буржуйки”. У кожній будівлі вона має бути встановлена, але необхідно продумати всі системи вентиляції, щоб не було біди. Наше управління надзвичайних ситуацій це буде моніторити”, – додав Садовий.

Він наголосив, що не потрібно ставити “буржуйки” у кожній квартирі. Вони мають бути встановлені до 1 жовтня в пунктах обігріву, зокрема, у багатоповерхових будинках.

Фото з інтернету

“Якщо, наприклад, будуть уражені електричні підстанції, або ТЕЦи, тоді іншого варіанту, як зігрітися у пунктах обігріву, які облаштують в укриттях, не буде”, – пояснив міський голова Львова. 

З його слів, місто бере на себе підготовку до зими шкіл, всієї медичної системи та соціальної сфери у разі надзвичайної ситуації. Натомість, пункти обігріву у будинках мають забезпечити управляючі компанії, ОСББ та інші.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Правильне утеплення багатоповерхівки власними руками

Наприклад ОСББ, що діє в будинку 6 по вул.Каховська (Львів) вже запаслось “буржуйкою”. Провели збори мешканців будинку щодо підготовки до зими й прийняли рішення придбати і встановити металеву пічку. Купили необхідні матеріали й виготовили силами мешканців. Під час встановлення подбали про безпеку. Дрова зберігають в окремому приміщенні. Мають про всяк випадок вогнегасник і воду. Також встановили датчик задимлення.

Проте у деяких ОСББ міста вважають встановлення “буржуйок” небезпечним і недоцільним.

 

Плюси і мінуси металевих пічок у багатоповерхівках

Львівські депутати самі на практиці перевірили, як вписується “буржуйка” у життя багатоповерхівки. Під час так званого “виїзного виконкому” вони спустились у підвал одного з будинків, де вже встановили металеву піч для обігріву. Кажуть, що її монтаж зайняв чотири години. 

Фото: Львівська міська рада

Однак як воно буде на практиці користуватись нею? Чи варто витрачати кошти на її придбання? До слова, вартість буржуйки, залежно від розміру, становить у середньому 3-7 тисяч гривень, а куб дров наразі коштує понад 1 тисячу гривень.

“Вважаю, що встановлення “буржуйок” у багатоквартирному будинку недоцільне й, здебільшого, неможливе, – висловив свою думку Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг. – Поясню, чому. Я відпрацював три роки фінансовим директором і директором з економіки керуючої компанії Дарницького району Києва. І ця компанія тоді обслуговувала понад 600 будинків. З досвіду скажу, що 90% підвалів у тих будинках не пристосовані до того, щоб люди знаходились там протягом тривалого часу. А буржуйка передбачає саме це – що люди будуть надовго залишатись у підвалі під час відключення центрального теплопостачання, відсутності електроенергії. Проте, майже у 100% підвалів немає ані вентиляції, ані елементарних умов, аби перебувати там тривалий час. Даруйте, немає навіть туалетів. Відповідно, який сенс встановлювати “буржуйку” там, де людина може перебувати, скажімо, годину”?

 

90% підвалів у тих будинках не пристосовані до того, щоб люди знаходились там протягом тривалого часу. Який сенс встановлювати там “буржуйку”?

 

На його переконання, генератори, “буржуйки” і твердопаливні котли необхідно встановлювати у громадських місцях: кінотеатрах, спортзалах, школах тощо. Саме в такі центри обігріву мають приходити люди для того, аби перебути певний час,скажімо, доки буде відновлено електро-, теплопостачання у багатоквартирних будинках.

Цю думку поділяє і виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України Святослав Павлюк.

“Металеві печі можна поставити у місцях загального користування, аби у разі чогось люди могли піти туди зігрітись і нагріти їжу (а це дуже важливо). Це можуть бути якісь напівпідвальні, технічні приміщення, де можна переобладнати кімнату, щоб у ній можна було посидіти певний час. Ставити “буржуйки” десь у технічному приміщенні, підвалі більш доцільно, ніж у наметі ДСНС на вулиці й обігрівати через тканину всю вулицю. Адже закрите приміщення, в принципі, можна нагріти такою пічкою, а ятку – ні”, – пояснив свою позицію експерт. 

Водночас Святослав Павлюк зауважив, що у багатоквартирному будинку немає куди вивести димову трубу. Звісно, у найгіршому випадку можна висвердлити отвір у стіні, бо через склопакет трубу не виведете. Однак у цьому разі весь будинок буде в диму. Ну і, відповідно, потрібні дрова для “буржуйки”. Люди мають самі подбати, аби запастись ними. Я не чув, щоб ОСББ закуповували дрова для таких пічок, бо якщо ОСББ “притомне”, то  купить твердопаливний котел або котельню”.  

Експерт наголосив, що рішення про купівлю “буржуйок” також залежить від регіону. Якщо йдеться, скажімо, про схід країни, то там треба зважати на ступінь знищення будинку та перспективу мати воду. 

“У сильно зруйнованому будинку (без даху й вікон) немає сенсу запускати централізоване опалення, аби не гріти атмосферу. Тоді варто просто зробити електричне опалення в ізольованих квартирах. А якщо ситуація є гіршою й немає електрики, то людям із такого будинку просто треба виселятись, скажімо, в село, де є нормальні умови для життя. Адже якщо ви живете на п’ятому поверсі, а в нижніх квартирах ніхто не живе, то вода в трубах може підмерзати й через це будуть проблеми. До слова, найімовірніше, вода у будинку буде відключена. Отже, “буржуйка” вирішує питання незамерзання людей, але не вирішує питання непромерзання труб в інших квартирах. А жити без води в будинку неможливо”, - навів можливі сценарії розгортання подій виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України.

 

“Буржуйка” вирішує питання незамерзання людей, але не вирішує питання непромерзання труб в інших квартирах. А жити без води у будинку неможливо…

 

Питання наявності води і каналізації є актуальним для всіх регіонів та будинків, бо якщо у будинку не буде води та електроенергії, скажімо три доби, то людям треба виселятись. 

“Навіть якщо ви залишитесь на якомусь поверсі із буржуйкою, то це не допоможе, бо можуть замерзнути всі труби”, – підкреслив Святослав Павлюк.

В Україні централізовано закупили високотехнологічне обладнання. На думку представників АМУ, із резервного фонду мають бути виділені ще кошти, аби такого обладнання було більше і щоб його могли розгорнути у дуже короткий термін всі муніципалітети України. Проте у критичній ситуації доцільно мати будь-яке обладнання, що дозволить забезпечити мешканців теплом і гарячою водою. Адже це можливість приготувати їжу, зігрітись, забезпечити питання гігієни тощо.

“Війна спонукає муніципалітети приймати нестандартні рішення, – узагальнив виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан. – Звісно, мати альтернативне джерело забезпечення тепла – завжди доцільно. Яким воно буде – кожне місто вирішує по-своєму. Є більш технологічне обладнання, а є “буржуйка” – найпростіша річ, яка вимагає вкладень найменше”. 

Проте справа не лише у ціні. Вибір залежить також від можливості підключення певного джерела тепла до конкретного багатоповерхового будинку. 

“Насамперед важливо, аби не було порушено правила безпеки”, – додав виконавчий директор АМУ. 

 

Як безпечно встановити “буржуйку”

Відповідно до будівельних норм, у багатоквартирних будинках можна встановлювати каміни на твердому паливі на останньому поверсі (ДБН В.2.2.-15-2005). Щоправда, для цього потрібно отримати дозволи. А димохід каміна повинен бути автономним. А як щодо “буржуйки”?

“Встановлювати “буржуйки” можна лише за виникнення форс-мажорних обставин, тобто коли у нас не буде ані світла, ані газу, ані інших альтернативних методів обігріву. Як виняток і за умов дотримання правил щодо встановлення таких пічок, – пояснив Віталій Туровцев, речник Головного управління ДСНС у Львівській області. – Плюс є додаткові заходи для того, щоб виключити ризики, пов'язаний з експлуатацією “буржуйок”. 

Фото: Львівська міська рада

Зі слів фахівця, в ідеалі їх краще встановлювати на вулиці. Втім, у крайніх випадках це можливо зробити і в підвалі багатоповерхівки. Однак спочатку потрібно зрозуміти, яка мета встановлення. 

 

В ідеалі металеві пічки краще встановлювати на вулиці. Втім, у крайніх випадках це можливо зробити і в підвалі багатоповерхівки… 

 

“Якщо хочемо обігріти одне приміщення, в якому будуть знаходитись люди, то так, ця пічка придатна для цього. Проте у це приміщення не помістяться люди з усього будинку. Якщо ми хочемо використати її для приготування їжі для невеликої кількості людей – це також можна зробити. Однак ми не зможемо приготувати їжу на одній “буржуйці” для всіх людей, скажімо, дев’ятиповерхового будинку”, – зазначив представник ДСНС. 

Він пояснив основні правила придбання та встановлення “буржуйки”. Передусім металева пічка має бути обов’язково зроблена на заводі, відповідно до певних вимог, а не кустарним способом. Це важливо, бо вона не повинна мати тріщин, зазорів, через які продукти згорання можуть потрапляти у приміщення, де будуть знаходитись люди.  

Якщо “буржуйку” придбали на підприємстві, то її треба встановити, дотримуючись чітких правил. 

 

Пічка не повинна мати тріщин, зазорів, через які продукти згорання можуть потрапляти у приміщення, де будуть знаходитись люди…  

 

“Піч слід встановлювати обов’язково на негорючій основі, – наголосив Віталій Туровцев. – Якщо у підвалі земляний насип, то на нього без проблем можна ставити “буржуйку”. Якщо на підлозі дерев'яний настил, то його обов'язково потрібно застелити чимось негорючим – листом металу або викласти шар цегли. А тоді на нього поставити пічку. Також вона має знаходитись якомога далі від горючих матеріалів”. 

Відстань труби, через яку виводяться відпрацьовані гази, від стіни будівлі має становити 1,5 м. Однак це має бути стіна без вікон. Інакше продукти згоряння будуть підніматись догори й потраплятимуть у кватирки. Крім того, іскри з труби можуть потрапляти на балкони, я це несе ризики виникнення пожежі. Якщо труба виходить на стіну з вікнами, то висота комина має становити, щонайменше, 1,2 м над покрівлею будівлі. Тоді дим не потраплятиме у вікна. 

“Також має бути призначена людина, відповідальна за експлуатацію пічки, – зазначив речник обласного управління ДСНС. – Така особа повинна знаходитись постійно біля буржуйки – від моменту запалення до повного погашення палива у ній. Це дуже відповідальний момент”.

Фото з інтернету

Крім того, у приміщеннях, де є пічка, мають бути встановлені датчики диму й чадного газу, додає фахівець. Адже цей газ буде накопичуватись у приміщенні, а люди не відчуватимуть цього й можуть отруїтись. І лише датчики здатні просигналізувати, що назбиралась небезпечна концентрація небезпечного диму, тому треба або провітрити приміщення, або припинити палити дрова у пічці. 

Під час виїзного засідання виконкому Львівської міськради мер міста Андрій Садовий із депутатами спускались у підвал багатоповерхівки, де вже встановлено металеву пічку. Її трубу вивели у вікно підвалу, попередньо закривши його листом металу. 

“Це була демонстрація варіанту встановлення металевої пічки, – пояснив представник ДСНС Віталій Туровцев. – Трубу, тобто димохід, вивели через вікно, але у ньому встановили негорючу металеву перегородку для того, щоб не було загорання. Тобто, трубу можна вивести у вікно, не обов’язково робити дірку у стіні, але потрібно забрати навколо димоходу горючі матеріали. Наприклад, на віконну раму (дерев’яну чи металопластикову) поставити металевий лист. Як краще технічно це зробити – треба дивитися на місці. Можна повністю забрати віконну раму, а можна витягнути з вікна склопакет і замість нього поставити металевий лист. Оскільки металопластикове вікно розбирається, то з ним проблем немає”.

 

Люди потребують чітких рекомендацій

Сьогодні кожне місто обирає своє рішення щодо підготовки до зими. Наприклад, у громадських місцях Чернігова роблять пункти обігріву: у школах, будинках культури встановлюють буржуйки, твердопаливні котли, щоб люди могли зігрітись у випадку відключення центрального теплопостачання. 

“У Києві про “буржуйки” ніхто не говорить. Натомість, величезні кошти  “заливають” у статути керуючих компаній для підготовки до опалювального сезону. Чи встигнуть освоїти ці гроші – невідомо. У кожного міста зараз своя історія. У деяких містах взагалі немає жодної підготовки, повна тиша. Навіть немає інформації на рівні сайту місцевої влади. А у деяких містах людей залякують, кажуть, що опалювальний сезон буде дуже поганим, тепла не буде, влада не підключатиме багатоквартирні будинки до тепла, тому, мовляв, тікайте з міста в інші міста чи села. Кожне місто обирає своє ситуативне рішення”, – розповів голова Спілки споживачів комунпослуг Олег Попенко.

На його переконання, зараз дуже важливо пояснювати людям, що робити, бо вони розгублені, оскільки одна влада каже встановлювати “буржуйки”, інша – генератори на кожний під’їзд. 

“Вся інформація щодо підготовки до опалювального сезону повинна бути систематизована на державному рівні, зокрема, на рівні Мінрегіону. Мінрегіон з органами місцевого самоврядування повинні відпрацювати всі ці питання й надати чіткі рекомендації, що кому і як робити”, – додав Попенко.  

 

Отже, встановлювати “буржуйки” чи ні та  де саме – вирішують територіальні громади. У Львові вирішили, що краще перестрахуватися й мати цей варіант обігріву на крайній випадок – якщо в багатоповерховому будинку не буде можливості встановити високотехнологічне обладнання, яке дозволить людям мати тепло й світло. Хоча металеві пічки потенційно небезпечні, однак можуть виявитися рятівними. Загалом, чим більше варіантів, тим краще й спокійніше. 

 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”