Від самого початку, ще в процесі перемовин по меморандуму між українським урядом та інвесторами у ВДЕ, джерело фінансування для погашення боргу за електроенергію з відновлюваних джерел було чи не головним каменем спотикання.

Відсутність розуміння, звідки взяти кошти для виплат, стало причиною відмови частини інвесторів від підписання меморандуму влітку минулого року. Тепер, коли обговорюється питання використання кредитних коштів від державних банків для погашення боргу перед “зеленими”, процес застряг в очікуванні рішень НКРЕКП та уряду.

Напруга тут лише зростає. Розгляд регулятором (НКРЕКП) надання дозволу держпідприємству “Гарантований покупець” розрахуватися за боргами із виробниками електроенергії з ВДЕ кредитними грошима “Укренерго” неодноразово переносився. Коли зрештою нацкомісія оприлюднила “настанову”, це викликало багато запитань та коментарів.

Підвищений інтерес до теми з боку не лише безпосередньо інвесторів та галузевих асоціацій, представників національного депутатського корпусу та експертів, а й іноземних партнерів, не додає ані ясності, ані впевненості у тому, що ситуація вирішиться оптимальним чином.

При всій, здавалося б, безальтернативності виходу з боргового зашморгу за рахунок кредитів, не полишає у спокої питання, наскільки такий шлях, в принципі, є прийнятним. “Українська енергетика” дослідила ситуацію, намагаючись з’ясувати, наскільки дієздатними можуть бути нетарифні шляхи погашення боргу перед виробниками з ВДЕ, та чи варто розраховувати на те, що вони спрацюють цього разу.

 

За нетарифне погашення боргів все одно доведеться платити

Залучення банківських кредитів дозволило би частково розрахуватися з боргами, які утворилися на поточний момент. Навіть якби розрахунок був повним, це не дало би відповіді щодо джерел фінансування майбутніх розрахунків за електроенергію з виробниками з ВДЕ, а також надалі загострило фінансові складнощі “Укренерго”, якому треба буде повертати позики з тарифної виручки. Кредити надані під державні гарантії, тобто виплату їх “тіла” та відсотків гарантує уряд.

Інший нетарифний спосіб передбачає включення витрат на погашення боргу безпосередньо в держбюджет. За законом, обсяги таких видатків мають бути не менше 20% річної прогнозної вартості електроенергії з ВДЕ.

Говорячи про нетарифні механізми фінансового забезпечення розрахунку за “зелену” електроенергію, експерти DiXi Group, зокрема, зауважують, що залучення таких джерел матиме свою ціну для українців. “Це також борги, які доведеться потім виплачувати, або фінансові ресурси, які були призначені на інші статті бюджетних витрат”, – йдеться у позиційній записці аналітичного центру. Експерти звертають увагу на те, що за таких умов фінансування ВДЕ виходить за периметр перерозподілу коштів на ринку електроенергії, тобто з надходжень від тарифу на передачу, та частково перекладається зі споживачів електроенергії на всіх платників податків.

У якості прикладу додаткових джерел доходів або статей для перерозподілу видатків, у DiXi Group кажуть про вуглецевий податок, який наразі повністю потрапляє до загального фонду держбюджету. “Однак, надходження від податку на викиди CO2 становлять близько 1 млрд грн на рік, і навіть якщо підвищити його ставки у 2-3 рази та повністю спрямувати на виплати ВДЕ та погашення заборгованості, цього не буде достатньо, – зауважують експерти. – Наразі незрозуміло, звідки надходитимуть додаткові фінансові ресурси, а тому існує ймовірність, що держава накопичуватиме нові борги перед виробниками”.

Одним з інструментів для погашення боргів перед генерацією, зокрема, ВДЕ і атомною, прем’єр-міністр назвав випуск “зелених” облігацій. “За моїм дорученням Міненерго разом з Мінфіном, Мінекономіки, за участю держбанків та МФО, опрацюють питання випуску й розміщення "зелених" облігацій", –  сказав Шмигаль.

Бачимо, що кожен нетарифний метод має як свої переваги, так і суттєві недоліки. За будь-який із запропонованих варіантів все одно довелося б комусь платити.

 

Хто поділить кредитні кошти між учасниками ринку?

Як ми уже знаємо, держава все-таки зупинилася на кредитних коштах “Укренерго”.

6 січня НКРЕКП мала прийняти рішення “щодо врегулювання заборгованості на ринку електричної енергії”. Фактично йшлося про дозвіл або заборону використовувати державному підприємству “Гарантований покупець” кредитні кошти НЕК “Укренерго” для погашення боргу перед виробниками електричної енергії з ВДЕ. Але розгляд цього питання перенесли на 13 січня.

У той самий день представники “зелених” галузевих асоціацій провели брифінг, на якому голови трьох профільних асоціацій разом з експертами та народними депутатами озвучили застереження щодо негативних наслідків можливої заборони “Гарантованому покупцю” розрахуватися з виробниками з ВДЕ кредитними коштами системного оператора, отриманими від державних банків – “Ощадбанку”, “Укргазбанку” та “Укрексімбанку”.

Основна риторика очікувано будувалася навколо порушення зобов’язань держави перед інвесторами в “зелену” енергетику і, як наслідок, зниження інвестиційної активності. Експерт енергетичних програм “Центру Разумкова” Максим Білявський згадав навіть про те, що така заборона зупинить майбутню інтеграцію національної економіки з ринками Європейського Союзу.

13 січня питання про долю кредитних коштів “Укренерго” знову перенесли, а 15 січня нацкомісія взагалі зняла з розгляду питання заборгованості на ринку електричної енергії. Пояснили це тим, що проєкт постанови зобов’язує “Гарантованого покупця” розподіляти кошти, тоді як правильніше зобов’язати до цього безпосереднього позичальника від банків, а саме “Укренерго”.

“Це рішення стосується не “ГарПоку”, а “Укренерго”, - сказав голова регулятора Валерій Тарасюк. За його словами, “приплутувати” сюди “ГарПок” некоректно і тому по ньому будуть виносити постанову окремим документом”.

Але саме “Укренерго” не бажає впливати на рішення з подальшого використанню цих грошей після того, як саме підприємство розрахується з боргами.

“Ми залучили кредит, щоби погасити свою заборгованість перед “Гарантованим Покупцем”, – сказав член правління НЕК “Укренерго” Максим Юрков. Він підкреслив, що питання, куди саме будуть направлені гроші “ГарПоку”, належить до компетенції “Гарантованого Покупця”.

Втім, на думку екс-керівника НЕКу Всеволода Ковальчука, було б справедливо й економічно обґрунтовано, якби Кабмін та регулятор розподілили кредитні 10,25 млрд грн “Укренерго” пропорційно між виробниками електроенергії з ВДЕ та “Енергоатомом”, виходячи з відсоткової частки боргів “ГарПоку” перед учасниками ринку станом на 1 серпня минулого року.

“Я би це вважав суспільно виваженим рішенням, яке зняло би ризики щодо інтересів інвесторів та політиків, які намагаються протидіяти інвестиційній діяльності в сфері “зеленої” енергетики”, –  сказав Ковальчук.

НКРЕКП спробувало владнати ситуацію, видавши настанову “ГарПокові” направити частину коштів на погашення боргу перед “Енергоатомом”. Проте таке повідомлення регулятора виглядає доволі дивно. Річ у тім, що відповідно до закону про НКРЕКП, “Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями”. Жодного згадування про “настанови” в документі немає. 

 

Комерція проти політики

На думку економічного експерта Ігоря Ляшенка, регулятор не поспішає приймати рішення, у тому числі через політичну ситуацію.

“Навіть формально незалежна НКРЕКП працює не у вакуумі”, – сказав він.

Зокрема, однією з гострих тем є тарифи на електроенергію, яка використовується для опалення. За оцінкою експерта, не виключено, що для неї доведеться повернути спеціальний тариф. Це, хоча й не має прямого стосунку до регулювання “зеленого” напряму, однак, опосередковано впливає на загальне напруження у сфері тарифоутворення на електроенергію.

“Рішення регулятора щодо дозволу чи заборони використання боргових коштів для розрахунку за “зелену” електрику, великою мірою буде обумовлено політичною складовою, з урахуванням комплексу передумов та наслідків”, – вважає Ляшенко.

Врешті-решт, ставлення до шляхів розподілу різниться в залежності від точок зору. Очевидно, що бізнес, як зацікавлена сторона, пильно відстоює буквальне виконання закону та використання всіх можливих шляхів для розрахунку з ним.

Наприклад, Європейська Бізнес Асоціація застерігала, що у разі блокування нацкомісією швидкого погашення боргу “ГарПоком” перед виробниками з відновлюваних джерел енергії, домовленості між владою та інвесторами у ВДЕ буде зірвано. Це призведе до негативних наслідків для інвестиційного клімату.  Однак про незаконність такого втручання у повідомленні не йшлося.

А от експерти “Центру Разумкова” ставлять під сумнів законність втручання регулятора у питання розподілу кредитних коштів суб’єктів господарювання. “Не існує жодного законодавчого акту, який би надавав право НКРЕКП встановлювати порядок розподілу коштів, які надходять по кредитним лініям суб’єктів господарювання”, – зауважив Білявський, висловлюючи позицію аналітичного центру.

Народна депутатка Людмила Буймістер (фракція “Слуга народу”) звертає увагу на те, що на виконання меморандуму між урядом та інвесторами ВРУ прийняла відповідний закон. “Все що залишилося регулятору – цей закон виконати», – категорично заявила народна обраниця. За оцінкою експертів, подібні обмеження щодо розрахунків не врегульовані законом і можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Що стосується бачення уряду, прем'єр-міністр Денис Шмигаль вважає збалансованим і компромісним рішення розподілити 10,25 млрд грн кредитів під держгарантії, отриманих "Укренерго" для погашення боргів перед "ГарПоком" нарівно між "Енергоатомом" та ВДЕ-генерацією. Проте він зазначив, що таке рішення є попереднім і ще буде відпрацьовуватися. За його словами, при такому підході сторони отримають по 5,1 млрд грн.

Допоки учасники процесу дискутують, лишається лише нагадати, що платити “зеленим” все одно доведеться. Як нагадали експерти DiXi Group, Україна зв’язана низкою міжнародно-правових зобов’язань в енергетиці. Так, з Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, Паризької угоди витікає зобов’язання нашої країни підтримувати розвиток “зеленої” енергетики та переходити до низьковуглецевої економіки. А Директива 2009/28/ЄС вимагає створення схем підтримки ВДЕ на засадах прозорості, недискримінації, конкуренції та економічної доцільності.

Наразі питання лише за політичним рішенням, його термінами та змістом. Та якби всі сторони спірного процесу навколо підтримки ВДЕ в Україні були одностайними щодо економічної доцільності, тоді суперечки, які ми наразі спостерігаємо, можна було би вирішувати без затяжних протистоянь. Натомість, наразі ми спостерігаємо боротьбу за гроші між атомною та зеленою генерацією, яким заборгував “ГарПок”. Отже, боротьба за гроші триває. “Українська енергетика” стежить за перебігом подій.             

Олеся Натха 

Спеціально для “Української енергетики”