Banner map 990%d1%8590

Чому не варто поспішати із заключенням угод про розподіл продукції — президент DiXi Group

03 вересня 2019

Чому угоди про розподіл продукції невдалий вибір для поспіху, — пояснює президент Dixi Group Олена Павленко.

Чому не варто поспішати із заключенням угод про розподіл продукції — президент DiXi Group

Президент Володимир Зеленський доручив уряду заключити угоди про розподіл продукції (УРП) з переможцями конкурсів на надрокористування до 1 грудня 2019 року. За інформацією “Української енергетики”, профільне міністерство ще не підготувало проект стандартної угоди. 

Найкращі практики говорять — уряд має моніторити виконання компаніями своїх зобов’язань. А для цього потрібні єдині стандарти та вимоги, прописані в угодах. Наразі закон каже, що компанії приносять свої угоди. Проте у нас дев’ять компаній-переможців, в тому числі - дуже досвідчена канадська Vermilion. Компанії різні, отже кожна прийде з власним набором пропозицій. Якщо уряд збирається ефективно моніторити виконання угод про розподіл продукції (УРП), то для цього варто запропонувати компаніям стандартну угоду.

Для розробки стандартної угоди та погодження її всіма міністерствами - від міністерства енергетики до міністерства фінансів - потрібен час. 

Додатковий час вимагають ефективні і вигідні для країни переговори з компаніями. Потрібно буде торгуватись по екологічним та соціальним питанням, по термінам звітування, по часткам розподілу продукції. Мінфін мав би зробити моделювання — скільки коштів і в якому році буде отримувати держава. Також проект УРП мають розглянути на рівні місцевої влади — тільки цей крок, судячи з історії УРП з Шелл і Шеврон, може тривати кілька місяців.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як варто шукати надійних інвесторів на “Дельфін”

Також треба вирішити питання стабілізації законодавства та умов роботи. Наше законодавство щодо УРП фіксує умови роботи для компаній. Але перед тим, як підписувати угоду на кілька десятків років наперед, уряд мав би спрогнозувати ті “червоні лінії”, які не можна буде переходити у видобувній діяльності через десять-двадцять років. 

В угодах потрібно прописати процедуру вирішення спорів. Міжнародні компанії, як правило, підтримують міжнародні арбітражі, бо для них це спосіб відчувати себе в більшій безпеці і більше впевненості в можливому виграші (українським судам іноземні компанії навряд чи дуже довіряють). Опис цієї процедури, а також відповідальності сторін — це теж складна робота, яка візьме тривалий час. 

Не думаю, що конкурс та інтерес компаній до виграних ділянок обнулиться, якщо уряд і компанії не встигнуть підготувати угоди до встановленого президентом терміну. А враховуючи, що Президент Зеленський кожен раз за кордоном запрошує інвестувати в Україну, навряд чи результати конкурсу будуть скасовані. Навпаки — проекти УРП на нафтогазових ділянках можуть стати одним з перших інвестиційних ластівок. Однак задоволеними від підписаної угоди мають залишитись обидві сторони - як компанія, так і народ, як власник природних ресурсів.


 index 280%d1%85360 web