Чому в Україні не зростає прозорість балансової енергетичної статистики
Підвищити прозорість та повноту балансової статистики в енергетичному секторі можливо шляхом оновлення методики збору такої інформації задля врахування найкращих європейських практик
В умовах воєнного стану Державна служба статистики доволі обмежена в можливостях збирати дані, зокрема про енергетичний сектор. Через ухвалення в липні 2022 року Закону України "Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" респонденти отримали можливість не подавати статистичну звітність. Відтак Держстат частково втратив "сировину" для своєї діяльності. Як наслідок, припинила оновлюватися значна частка важливої інформації, зокрема балансова статистика. Вона комплексно описує обсяги енергоносіїв, які були вироблені, протранспортовані, проекспортовані, проімпортовані та спожиті в Україні.
Проте навіть за таких несприятливих умов відповідальні органи й зараз мають можливість підвищити прозорість та повноту балансової статистики. Це можливо зробити шляхом оновлення методики збору такої інформації задля врахування найкращих європейських практик. Щоб зрозуміти, чому це важливо, проаналізуємо, як змінювались оцінки прозорості енергетики за категорією "Баланси". У попередньому матеріалі із серії ми аналізували категорію "Постачання", про яку можна прочитати за посиланням.
Про що категорія "Баланси"
Зазначена категорія є однією з восьми складових Індексу прозорості енергетики, який розроблено з метою оцінювання реального стану доступності та якості інформації в енергетичному секторі України. А також здійснення багатовимірного аналізу прозорості, діагностики прогалин та відстеження прогресу.
Розрахунок для категорії "Баланси" базується на встановленні того, чи дотримується Держстат вимог Регламенту (ЄС) № 1099/2008 про енергетичну статистику. Прозорість за відповідним напрямом можна оцінити за динамікою дев’яти індикаторів, що характеризують балансову, річну та місячну статистику.
У роки до повномасштабної війни оцінки за категорією "Баланси" незмінно перебували в зоні "середньої" прозорості. Їх зростанню в 2019 році з 50 до 58 балів сприяла наполеглива й систематична робота фахівців Держстату з приведення національної статистики в Україні у відповідність до найкращих практик ЄС.
Але в 2020-2021 роках позитивні зміни припинилися. І відбулося це не через відсутність бажання у виконавців. Дійсно, національні особливості обробки первинних даних не дають Держстату можливості дотримуватися встановлених у ЄС термінів оприлюднення енергетичних балансів. Проте й Кабінет міністрів України не поспішає надавати відповідальному органові потрібних йому повноважень для результативної роботи. Їх досі розпорошено між Держстатом, Міненерго, Мінрегіоном, НКРЕКП, операторами систем передачі й розподілу. Це не дає змоги отримати єдину зрозумілу картину енергетичного сектора, встановити причинно-наслідкові зв’язки та виробляти політику, базовану на даних. Іноді розбіжності є настільки суттєвими, що унеможливлюють отримання будь-яких висновків. Типовим прикладом такої "чорної скриньки" є споживання автомобільного бензину, дані щодо обсягів якого, опубліковані різними органами, різняться на понад 1 млн т.
Національний орган виконавчої влади в галузі статистики не має нормативних підстав і необхідних ресурсів для збирання інформації щодо обсягів і структури виробництва (видобутку), використання (споживання), втрат (за всім ланцюгом перетворень), експорту та імпорту, розташування і зміни запасів для всіх енергетичних ресурсів.
Передусім бракує щомісячних даних про електроенергію і структурованої інформації про енергетичне вугілля.
"Чорною скринькою" ще до 2022 року залишалася інформація про нафту й рідке паливо, яку було вилучено з відкритих даних із посиланням на вимоги Закону України "Про державну статистику" щодо забезпечення статистичної конфіденційності (схожі норми містить і новий Закон України "Про офіційну статистику", ухвалений у 2022 році).
Справа в тому, що до повномасштабної війни з великих нафтопереробних заводів в Україні функціонував лише Кременчуцький. І неоприлюднення балансових даних про нафту і рідке паливо обґрунтовувалося тим, що через агреговану статистику був ризик розкриття комерційної інформації про Кременчуцький НПЗ. Проте ще до повномасштабної агресії цей аргумент був сумнівним – виробництвом нафтопродуктів у порівняльному обсязі займалися не лише НПЗ, а й десятки газопереробних заводів і підприємств малої продуктивності (міні-НПЗ).
Збереження цього вилучення стає ще сумнівнішим з огляду на суттєві зміни в 2022-2024 роках у структурі відповідних ринків і власників підприємств, що провадять на них свою діяльність. Також через появу в Законі України "Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів" (ч. 9 ст. 6) вимог про подання з 2025 року щомісячних звітів: до Євростату – щодо статистики нафти (Eurostat’s Monthly Oil Statistics Questionnaire); до Секретаріату Енергетичного співтовариства – про обсяги комерційних запасів, що зберігаються на території України, а також про обсяги імпорту або доставки сирої нафти з урахуванням вимог, визначених Регламентом Ради (ЄС) № 2964/95.
Можна було б послатися на те, що частину статистичних даних до повномасштабної війни публікували інші органи державної влади (Міненерго) та суб’єкти господарювання (ПрАТ "НЕК "Укренерго"), але Регламент (ЄС) № 1099/2008 чітко покладає відповідні обов’язки саме на орган виконавчої влади в галузі статистики.
Результати 2023 року
Наприкінці листопада минулого року Держстат повідомив, що через втрату спроможності, спричинену наданням респондентам дозволу не подавати статистичну звітність впродовж дії воєнного стану, балансові дані за 2021 рік будуть оприлюднені лише після завершення терміну, встановленого законом.
Це рішення знизило оцінку прозорості за категорією "Баланси" до 17 балів, ще на чотири пункти в порівнянні з 2022 роком. Утім, навіть за відсутності обмежень, запроваджених після початку повномасштабної війни, вона залишилася б на рівні 2019 року. Це зумовлено тим, що Держстат не відстежує змін, які відбуваються в європейській енергетичній статистиці, чекаючи на появу нормативного підґрунтя в Україні. Разом з тим після цього Держстат виявляється неготовим до швидкого звітування, оскільки втратив час на оновлення методик оброблення інформації.
Крім того, вичерпність і структура даних балансової статистики, яку до лютого 2022 року готував Держстат, уже не відповідають вимогам оновлених Додатків В і С Регламенту (ЄС) № 1099/2008. До форм статистичної звітності не внесені дані про виробництво енергії просьюмерами, системи зберігання енергії, нові генеруючі потужності та потужності, що виводяться з експлуатації, про використовувані на підприємствах технологічні процеси та інші уточнення.
Як наслідок, після припинення або скасування воєнного стану Держстат стане неспроможним забезпечити бажану прозорість річної й місячної енергетичної статистики.
Що варто змінити
Загалом річні та місячні енергетичні баланси є джерелами даних, потрібних для вироблення доказової політики. Зокрема, це важливо для розроблення документів програмного й прогнозного спрямування – не лише у сфері енергетики, а й національної економіки в цілому. Тому надзвичайно важливим є централізоване збирання, оброблення та аналіз такої інформації з дотриманням єдиних методологічних вимог, що відповідають найкращим світовим та європейським практикам.
Навіть під час дії воєнного стану Держстат цілком здатний перевірити, чи відповідає заборона на оприлюднення місячної статистики в секторі "Нафта й рідке паливо" вимогам Закону України "Про офіційну статистику" щодо конфіденційності статистичної інформації.
Ніщо не заважає спеціалістам національного органу виконавчої влади в галузі статистики привести методики оброблення інформації у відповідність до Регламенту (ЄС) № 1099/2008, оновленого 28 січня 2022 року.
Та й Кабінету міністрів України ніхто не забороняє нарешті надати Держстатові повноваження з формування місячних продуктових балансів енергоресурсів (природного газу, енергетичного вугілля, нафти й рідкого палива, електричної й теплової енергії), як того вимагає згаданий Регламент.
Що ж до відновлення оприлюднення даних річної й місячної статистики та опублікування продуктового енергетичного балансу до 31 жовтня року, наступного за звітним, то це з усім зрозумілих причин є можливим лише після завершення війни.
Геннадій Рябцев, експерт проєкту USAID
"Прозорість енергетичного сектору"
Цей матеріал було підготовлено в рамках проєкту USAID "Прозорість енергетичного сектору", який виконує DiXi Group. Створення цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Думки, викладені у матеріалі, є виключною відповідальністю DiXi Group і за жодних обставин не можуть розглядатися як такі, що відображають позицію USAID чи Уряду США.
Переглянути попередній матеріал із серії щодо результатів оцінювання Індексу прозорості енергетики 2023 за категорією "Постачання" можна за посиланням.
