Чи довго Україна залишатиметься «трієчником» у видобувній галузі?
Чому Україна досі залишається не настільки інвестиційно привабливою, як хотілося би? Чому за незалежною експертною оцінкою видобувна галузь нашої держави отримала лише 49 балів зі 100 і як покращити ситуацію? Про це говорили під час обговорення в рамках засідання Комітету паливно-енергетичного комплексу ВРУ «Україна та Індекс управління ресурсами: яких рішень потребує видобувна галузь?».
Захід відбувся 12 липня та був організований аналітичним центром DiXi Group за підтримки Інституту з управління природними ресурсами (NRGI).
Індекс управління ресурсами (RGI) – це не просто ще один рейтинг, який дозволяє оцінити місце України серед інших країн в частині ефективності державної політики. Це інструмент, завдяки якому можна виміряти та в цифрах побачити конкретні прояви політик у сфері надрокористування, фіскального менеджменту, бюджетного планування, розкриття інформації та багатьох інших показників, які впливають на бізнес-клімат та демонструють ефективність управління галузі в цілому.
Індекс управління ресурсами (RGI) можна легко порівняти з ЗНО, яке нещодавно здавали всі випускники українських шкіл. Якщо абітурієнти отримували оцінки за знання української мови, історії та математики, то за Індексом різні країни світу (89 країн) отримали свої оцінки за ефективність використання ресурсного потенціалу, управління доходами і сприятливість середовища.
Як для вступника середній бал має велике значення при вступі у престижний університет, так і для країн значення Індексу свідчить про те, наскільки добре вони управляють своїми природними ресурсами. Це впливає на бізнес-середовище енергосектору, а, відтак, і на його інвестиційну привабливість.
«Середній бал» України за Індексом – 49 зі 100. Якщо перевести у 12-бальну шкільну систему, то це лише 6 балів. Як відомо, учні з такими балами не можуть розраховувати на продовження навчання в престижному університеті.
І хоча за деякими пунктами, такими як ліцензування, Україна перевершила таких "учнів" як Британія та Норвегія, то за іншими − наприклад, боротьбою з корупцією та політичною стабільністю − вона отримала тверді "одиниці".
Олександр Домбровський, в. о. голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки: «Що стосується Індексу, то одним із ключових його показників є питання управління доходами. Для нас тут показовим є досвід Норвегії [84 бали зі 100 – прим. автора], який може бути вдало взятий на озброєння в Україні. Наразі ж відсутність "правил гри" на ринку залишається нашою основною проблемою. Надзвичайно важливо відкрити ринок як для приватних внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів. Важливо також підтримати і розвиток найбільшого видобувника в Україні – компанію “Укргазвидобування”».
Голова «Укргазвидобування» Олег Прохоренко наголосив на тому, що наразі компанія видобуває 75% газу в країні та є найбільшою газовидобувною компанією Східної Європи: «Зараз ми трансформуємо компанію та рухаємося цього року на зростання видобутку на 600 млн. куб. За цей рік ми уже збільшили видобуток на 171 млн куб. Наша мета наразі – 15, 2 млрд, що відбуватиметься з рахунок дерегуляції і зняття багатьох бар'єрів. Ми окреслили кілька зон, де є проблеми: по-перше, це видача нових спецдозволів. Це критична ситуація, яка потребує негайного вирішення, адже іноді процедура їх отримання займає 2-3 роки. У законодавстві багато невідповідностей, які не дають нам змогу повноцінно розвивати видобуток. Мені соромно чути про те, як гарно працюють в цьому напрямку такі країни як Індія та Колумбія, яка в RGI 2017 входить в десятку. Порівняно з ними, ми не працюємо, ми не видобуваємо», підсумував Олег Прохоренко.
Що стосується RGI 2017, то голова «Укргавидобування» додав, що видобувній галузі давно було потрібно щось на кшталт рейтингу Doing Business: «Я давно казав, що Україні потрібен такий Індекс, адже він є дуже конкретним: завдяки йому в цифрах видно ті зони, де можна покращитися; є порівняння з іншими країнами. Зрозуміло, куди потрібно рухатися та які кроки робити першочергово.
У свою чергу, Ольга Бєлькова, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплекс, додала, що найкращий показник Індексу Україна отримала за управління держкомпаніями [76 балів зі 100 – прим. автора]. Водночас, на думку Ольги Бєлькової, нашій державі ще є куди рухатися, і одним із найголовніших кроків, які мають бути зроблені вже незабаром є прийняття законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі» (№3096): «Видобувні компанії постійно зіштовхуються з проблемами набуття прав на земельні ділянки для потреб, пов’язаних із їх діяльністю.На практиці процедура відведення земельних ділянок під потреби компаній може тривати 2-5 років. Законопроект довзолить значно спростити подібні процедури. Саме тому його прийняття є наразі нашим спільним завданням», зауважила депутат.
Керівник програм аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович також наголосив на необхідності прийняття цього законопроекту: «Говорячи про питання землекористування, зараз в Верховній Раді маємо понад 80 законопроектів, які стосуються цього питання. Законопроект №3096 зможе вирішити питання землекористування, яке наразі залишається одним із найболючіших для видобувної галузі». Експерт також наголосив на необхідності прийняття законопроекту №6229 «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», який дозволить відкрити громадянам пласт нової інформації та створить підґрунтя для більшої довіри між громадами, органами влади та бізнесом.
Роб Пітман, експерт Інституту управління природними ресурсами,у своєму виступі розповів про те, що RGI 2017, який охоплює 82% видобутку нафти та 72% видобутку газу, продемонстрував, що більшість країн все ж стикаються з проблемами в управлінні природними ресурсами. Окрім того, Індекс «зафіксував» поганий контроль влади за корупцією, а також низький рівень відкритості даних: «Тільки 7країн з 81 оціненої мають портали відкритих даних. Наразі простежується погана тенденція − дані по видобувній промисловості є не настільки відкритими як дані в інших галузях. Підвищити рівень прозорості також допоможе розкриття даних про бенефіціарних власників: наразі лише 6 країн мають відповідне законодавство, 17 тільки починають розкривати ці дані, але в більшості країн ця інформація залишається “білою плямою”», зауважив Роб Пітман.
За словами виконавчого директора Асоціації газовидобувних компаній України Романа Опімаха, в енергетиці в усьому світі наразі зміщуються акценти – все більше уваги приділяється відновлюваній енергетиці: «За найбільш оптимістичним сценарієм, нафта і газ відіграватимуть реально важливе значення ще максимум 50 років. Тому саме зараз – це найкращий час покращити свої показники за Індексом», підсумував він.
У свою чергу Діна Нарежнева, голова Секретаріату ІПВГ в Україні, підкреслила, що покращення показників України в Індексі має відбуватися «реальним шляхом – за рахунок якісних змін в законодавстві та ефективності управління природними ресурсами». При цьому голова Секретаріату ІПВГ закликала компанії не просто відкривати інформацію на запити, а самим бути ініціатором в таких питаннях: «Хочу закликати всі компанії та органи державної влади не просто відкривати інформацію на наші запити, а бути реальним драйвером змін», додала Діна Нарежнева.
Підсумовуючи все вищезазначене, експерти та представники органів влади наголосили на необхідності конкретних кроків для усунення бар’єрів у видобувній галузі.
«Україна вперше потрапила до RGI, тому ми ставимося до Індексу як до інструменту, що вказує на конкретні проблеми. Ці прогалини мають бути виправлені до наступної оцінки. Сьогодні ми обговорювали, які законодавчі кроки для цього необхідні», − заявив керівник проектів DiXi Group Роман Ніцович.
«Водночас, для якісних змін у сфері надрокористування та управління доходами від видобутку потрібні зусилля усіх гілок влади. Тому аналітики DiXi Group готують "дорожню карту" змін на основі рекомендацій RGI та попередніх напрацювань українських реформаторів», − додав він.
Олександр Домбровський, в свою чергу, додав, що максимум через 1,5 місяці на базі Комітету з питань ПЕК відбудеться розгляд першочергових дій з реформування системи надрокористування.
