У Кривому Розі є близько 5 тисяч джерел забруднення атмосферного повітря. Втім, за словами голови Держекоінспекції Андрія Мальованого, найбільшу біду творить всього лиш 5 підприємств: очолює цей антирейтинг сумнозвісний "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Можна вважати, що місто отримало свій екологічний шанс, коли країну очолив президент Володимир Зеленський, який вирішив перенести сюди Центральний офіс Державної екологічної інспекції. Ні для кого не секрет, що Кривий Ріг – рідне місто президента. Тож відповідь на питання, чому саме це місце зробили українською "столицею екології", мабуть, лежить на поверхні. Для президента це – широкий жест, хороший подарунок для малої батьківщини. Та що це дасть самому Кривому Рогу? Чи врятує його екологію переїзд найвищих чиновників екологічної ланки? "Українська енергетика" побувала на відкритті нового Офісу чистого довкілля і готова поділитися враженнями.

 

"Екологічна глибинка" має амбіції стати "екологічною столицею"

 

Ви колись бували у Кривому Розі? Якщо ні, проведемо для вас експрес-екскурсію. 

Невисокі багатоквартирні будинки і приватний сектор сусідяться поруч із заводами і характерними страшненькими радянськими приміщеннями промислового призначення. Біла цегла і плитка будівель намертво просякнуті в’їдливим брудно-жовтим нальотом. З кількох точок міста проглядається факел коксохімічного заводу, який, здається, цілодобово випалює просто в атмосферу зайвий коксовий газ. 

Місцева інфраструктура добре пристосована до виробничих потреб і погано – до соціальних. Тож потужний залізничний вузол дисонує з розбитим асфальтом і похмурими індустріальними краєвидами. Головна транспортна артерія міста – багато-багатокілометрова трамвайна колія. Місцеві гордо називають її "метро". Вигадливі архітектурні форми трамвайних станцій відповідно оформлені зеленою літерою "М". 

Зазвичай такі міста виростають навколо промислових об’єктів, однак тут все сталося навпаки: спочатку з’явився Кривий Ріг, а потім у регіоні знайшли багаті родовища залізної руди і сюди раптово потекли інвестиції. Протягом минулого сторіччя місто досягло масштабів індустріального центру, а разом зі значними промисловими здобутками непомітно підкралися й проблеми екології. Можна було б думати, що більшість "екологічних боргів" створили ще за часів Радянського Союзу, однак за часів незалежної України їх не лише не вирішили, але ще й поглибили. Саме з цим матиме справу центральне екологічне відомство України, яке охрестили Офісом чистого довкілля. Назва, що максимально личить Володимиру Зеленському і його Офісу президента. 

Новий Офіс Державної екологічної інспекції у Кривому Розі розоташували за адресою вул. Героїв АТО, 92. Географічно це – майже центр міста. Приміщення, що нагадує колишній двоповерховий робітничий барак, пережило капітальний ремонт і готове до прийому перших відвідувачів.

"Колись тут був дитячий садок, потім – Екоінспекція. Коли ми зайшли, тут був жах. Працював лише перший поверх, а на другому була така розруха, що ми знаходили мертвих тварин", - розповідають в Офісі.

Тепер тут яскравий пофарбований фасад і теплі акуратні кабінети. Хоча, це, звісно, для захисту довкілля не головне. А одне з головного – лабораторія для здійснення вимірювань та фіксації порушень.

Готуючись до переїзду головних чиновників з ДЕІ, відділ інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Кривому Розі суттєво посилили і поповнили приладами, які дозволять робити більш якісні і швидкі дослідження складу води, повітря та ґрунтів.

"Це, зокрема, 4 портативних вимірювачів розчиненого кисню у воді "S4-Standart kit Seven2Go" (Mettler Toledo). Ці киснеміри будуть використовуватись інспекторами для контролю безпосередньо на джерелах забруднення та у водних об’єктах, і результат вимірювань буде відомий одразу під час перевірки", - розповів Андрій Мальований.

Лабораторія Офісу

За його словами, з таким обладнанням отримання результату займатиме лічені хвилини, тоді як раніше для цього потрібно було близько 3 годин. 

"Також лабораторію посилено 2 спектрофотометрами "ULAB 102", які працюватимуть у стаціонарних умовах. Прилад дозволяє визначити вміст біогенів (сполук азоту, фосфору тощо), важких металів, органічних речовин у воді, ґрунті, а також у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря", - зазначив голова ДЕІ.

Мальований переконує, що з використанням нового обладнання кількість перевірених зразків зросте, що дозволить виявляти більше фактів забруднення та притягати до відповідальності більше порушників.

Однак обладнання – це добре, але як бути з інституційною спроможністю інспекції? 

 

Громадяни повинні самі ініціювати позапланові перевірки

 

Інструментарій інспекції досить широкий: від видачі приписів за результатами перевірки і аж до закриття підприємства.

"Ми ні на кого не тиснемо. Ми не ставимо одразу на меті закрити підприємство. Дається чіткий термін, протягом якого підприємство має усунути встановлені порушення. Якщо це не робиться, особи штрафуються. Якщо підприємство не сплачує, ми йдемо до суду. Таке підприємство, яке порушує екологічні норми, не має працювати", - зазначив Мальований.

Однак просто захотіти і прийти на будь-яке підприємство держава не може. Екоінспекція має дотримуватися планів перевірок. Якщо громадяни хочуть додатково перевірити якісь об’єкти, вони повинні бути активними і самостійно ініціювати такі перевірки, лишаючи відповідні звернення.

"На сьогоднішній день тільки звернення фізичних осіб може ініціювати позаплановий захід. Дуже важливо, щоб фізичні особи знали, яким чином захищати свої права. Ми продублюємо усі контакти на сайті Держекоінспекції, на сайті міністерства. Є сайт Держекоінспекції, є сайт, який висвітлює стан проходження перевірок. Там є зразки електронних заяв. Також є гаряча лінія інспекції", - розповіли в інспекції.

Мальований також обіцяє розширити можливості громадян: ведеться робота у всіх соціальних мережах, опрацьовується кабінет екологічного інспектора, а також буде розроблено спеціальний чат-бот для звернень прямо з мобільного телефона.

"Ми просимо органи місцевого самоврядування про проведення просвітницьких заходів. Ці екологічні кошти можна використовувати з місцевих бюджетів", - додав Мальований.

Голова Державної екологічної інспекції запевняє, що, працюючи з підприємствами-забруднювачами, не йтиме шляхом виписування великої кількості штрафів. Він вважає, що у пріоритеті – змусити підприємства постійно модернізовуватися відповідно до програм, які погоджуватимуться з місцевою владою та жителями міста. Саме такий шлях дозволить покращити ситуацію. І щоб виконати це завдання, офіс чистого довкілля комплектуватимуть персоналом з Києва, а також – місцевими фахівцями. 

 "Особисто я і ще кілька людей переїжджаємо... Ми розпочинаємо добір фахівців, екологів з місцевих мешканців. На щастя, такі люди є, тож процес уже розпочався. Нам дуже потрібна підтримка громадськості. Приємно відзначити, що вона тут активна, потужна і кваліфікована. Моє завдання – сформувати процес ефективного і прозорого державного нагляду у сфері природоохоронної діяльності спільно з органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськістю", - сказав голова ДЕІ.

Ідею переїзду до Кривого Рогу він принаймні публічно схвалює: наголошує, що тут є значно більше об’єктів, які потребують контролю, ніж у Києві.

Мальований зазначає, що ставлення підприємств до ближчого сусідства Держекоінспекції є різним. Є підприємства, які виконують норми природоохоронного господарства. Чи хоча б намагаються їх виконувати. Такі перебувають у конструктивному діалозі з природоохоронним відомством. 

"Хтось не допускає порушень, розуміючи, якими будуть санкції. Хтось чинить опір: цю проблему ми вирішуємо юридично-правовим шляхом, підвищуючи розмір санкцій", - зазначає голова інспекції.

Головною проблемою інспекції є питання недопусків інспекторів на проведення перевірки. Вирішити це якось інакше, ніж на рівні зміни законодавства, неможливо.

"Це одне з ключових питань всієї реформи. Ми не хочемо думати, чи допустять нас, чи не допустять", - наголошують у відомстві. 

 

Чи витримає екологічне відомство іспит на довіру?

 

У будь-якої новоствореної структури є запас довіри від громадян. Схоже, що Кривий Ріг готовий буде довіряти Офісу чистого довкілля, якщо той виконає свої обіцянки і почне діяти "уже зараз". 

Наступного дня після відкриття офісу Андрій Мальований у статусі голові Державної екологічної інспекції проводить свій перший прийом громадян. Обіцяє, що такі зустрічі будуть регулярними, не рідше двох разів на місяць. За словами посадовця, в Офісі держекоінспекції в Кривому Розі перевіркам великих промислових підприємств буде приділятись особлива увага.

"Покращення екологічної ситуації у промислових регіонах – це основна мета Офісу ДЕІ в Кривому Розі. Наше завдання - стимулювати промисловість до екологічної модернізації", - підкреслив Андрій Мальований.

В рамках першої зустрічі голови Держекоінспекції з громадянами основною темою стала робота великих підприємств-забруднювачів - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Жителі міста повідомили про ймовірні наднормативні викиди з цих об'єктів, засмічення і забруднення земельних ділянок відходами виробництва.

Обидва ці підприємства справді належать до топ-5 забруднювачів Кривого Рогу. Втім, між ними є суттєва різниця.

За даними екологів, на АрселорМіттал у 3 кварталі 2020 року припало 92,58% обсягу забруднення, а на ПГЗК – всього 2,66%. Є ще одна принципова відмінність: Гірничо-збагачувальний не ховається від перевірок, а екологічна історія з АрселорМіттал тягнеться уже багато років і комбінат, на жаль, успішно уникає будь-яких санкцій. 

До слова, найближча перевірка ПГЗК уже на днях: 

"Уже 8 лютого наші інспектори виходять на контроль дотримання природоохоронного законодавства на Південному ГЗК", - розповів Мальований.

Ситуація ж з АрселорМіттал значно складніша. ЗМІ майоріють численними повідомленнями про боротьбу між комбінатом і екологією. У листопаді підприємство добровільно заплатило 11 млн грн за шкоду екології… І нічого не змінилося. Отже, особливо великим шкідникам простіше заплатити, ніж щось змінювати на краще?

У новоствореному офісі обіцяють окреслити напрямки роботи з цим забруднювачем протягом двох наступних тижнів. Вирішення проблеми – ключовий іспит, який має скласти Держекоінспекція. Якщо справи будуть зрушені з місця, свої бонуси отримає не лише Андрій Мальований, але і президент Володимир Зеленський.