DiXi Group: створення Фонду декарбонізації є кроком у правильному напрямку
Для досягнення відчутного ефекту з декарбонізації економіки державі необхідно буде враховувати деякі важливі моменти по наповненню Фонду декарбонізації.
Про це йдеться у коментарі експерта DiXi Group Дарини Кулаги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депутати ВР розглянуть питання створення Фонду декарбонізації
"У цілому пропозиція Міненерго за своєю суттю є кроком у правильному напрямку, адже фактично має на меті витрачати плату за викиди парникових газів цільовим чином – на скорочення викидів цих же парникових газів, - відзначає експертка у коментарі на сайті DiXi Group. - Раніше податок на викиди СО2 потрапляв у загальний фонд державного бюджету і "розмивався " у ньому, оскільки не мав цільового призначення. Тепер пропонується створити для Фонду окрему статтю у бюджеті та віддати його під адміністрування Держенергоефективності. Прагнення держави уникнути створення нових інституцій та додаткових адміністративних витрат також є позитивним. Підтримка "зеленого" переходу коштом податку на викиди надсилатиме ринку вірні сигнали – забруднювач платить, розвиток сталих та низьковуглецевих проєктів отримує підтримку. Однак, для досягнення відчутного ефекту з декарбонізації економіки державі необхідно буде враховувати деякі важливі моменти".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Міненерго ініціює створення Фонду декарбонізації
Основним питанням є майбутній обсяг Фонду: чи буде достатньо коштів для реалізації проєктів у семи запланованих напрямках. Важливим моментом є те, що під регулювання щодо вуглецевого податку підпадають лише ті підприємства, викиди яких вищі за 500 тонн на рік, а у 2018 році було введено правку, що позбавляє забруднювачів необхідності платити за перші 500 тонн, навіть якщо їх викиди перевищують цей поріг.
"Таким чином, якщо підприємство виробляє 501 тонну вуглекислого газу, воно платитиме податок тільки за одну, - відзначає експертка Дарина Кулага. - Загалом надходження до бюджету від податку на діоксид вуглецю не є великою сумою. Так, законопроєкт №4347 передбачає, що у 2021 році держбюджет отримає близько 2,7 млрд грн екологічного податку за викиди. Окрім того, законопроєктом планується, що лише 50% цих коштів буде направлятись до Фонду. Такий обсяг є критично низьким для спричинення будь-яких системних зрушень у напрямку декарбонізації економіки", - наголошується в коментарі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мінекоенерго розповідає як ефективно реформувати податок на СО2
Підвищити обсяг фінансового наповнення Фонду можна, по-перше, спрямувавши всі надходження від вуглецевого податку до нього, а по-друге, піднявши ставку самого податку.
"Наразі податок складає 10 грн (0,3 євроцента) за тонну викидів, що є одним з найнижчих рівнів оподаткування СО2 в Європі та поступається лише Польщі. До прикладу, у Латвії податок становить близько 9 євро за тонну, в Іспанії -14, а загалом у європейських країнах перевищує 20 євро за тонну, - зазначає Д. Кулага. - Якщо законопроєкт №4347 буде прийнято, ставка підвищиться до 30 грн за тонну. Втім, для створення дієвих стимулів до скорочення викидів парникових газів Україна має підняти ставки податку хоча б до рівня 2-3 євро/т, що можна зробити поетапно протягом 3-5 років".
На думку експерта, це також створило б більше простору для інвестиційної діяльності та субсидування кліматичних проєктів за рахунок Фонду. Адже однією з його цілей є зменшення вуглецеємності української продукції та уникнення необхідності сплачувати вуглецевий збір на імпорт, який ЄС може запровадити вже у 2021 році. "З одним мільярдом гривень Україні буде важко суттєво знизити вуглецевий вміст експорту до країн Європи, тому що у цьому напрямі мова йде про набагато вищі суми", - зауважує Д. Кулага.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МВФ радить збільшити податок на викиди вуглекислого газу
