Попри заморожене будівництво, від проєкту не відмовилися представники урядів Росії та Німеччини. З незмінною методичністю продовжують вводити санкції й США.
Проєкт "Північний потік-2" залишиться в історії як приклад безпрецедентної юридичної, інформаційної й технологічної боротьби. Але чи залишиться він лише там - запитання, що вирішується на наших очах, зауважує молодший аналітик DiXi Group Анастасія Синиця у публікації для "Української енергетики."
Як зазначає експертка, у листопаді медіа активно тиражували повідомлення Bloomberg про підготовку нових цільових санкційних обмежень - під загрозою опинилися б страхові та сертифікаційні компанії, що працюють з "Північним потоком-2". Інформація про підготовку санкцій завдавала удару по проєкту.
"26 листопада стало відомо, що норвезька сертифікаційна компанія DNV GL відмовилася від співпраці з компанією-оператором "Північного потоку-2". 9 листопада Палата представників США підтримала оборонний бюджет зі статтями про додаткові санкції проти компаній, що надаватимуть послуги зі страхування чи ліцензування для "Північного потоку-2", - нагадує експертка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Північний потік" - 2 можуть почати добудовувати вже в грудні
Зустрічні удари завдавали й прихильники "Північного потоку-2". "По-перше, Nord Stream 2 AG заявила про плани відновити в найближчі тижні зупинене рік тому будівництво. По-друге, влада німецької федеральної землі Мекленбург - Передня Померанія планує створити спеціальний фонд, щоб мати змогу обійти санкційні обмеження. По-третє, Газпром уклав з австрійською OMV довгостроковий контракт на постачання газу на ринок Німеччини", - пише експертка.
У такій ситуації допомогла б активізація ЄС як сильного гравця, переконана експертка. Загальноєвропейські обмеження стали б кращим рішенням, ніж якби Німеччина наодинці намагалася приборкати законні - з європейської точки зору - дії свого власного регіону.
Газопровід добудований більш ніж на 90%, ділянка, яку залишилося прокласти, знаходиться у водах Данії.