Для інтеграції в ЄС "зелені" тренди мають бути в пріоритеті — експерти
Європа зробила свій вибір на користь "зелених" політик та швидко рухається до нових стандартів, і саме на це слід зважати Україні, приймаючи рішення як щодо нових стратегій, так і щодо тактичних антикризових заходів.
Справжня інтеграція України до ЄС почнеться тоді, коли нові європейські тренди стануть частиною українського порядку денного. Про це у коментарі написали директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович та стажер аналітичного відділу Анастасія Синиця.
"Хоча боротьба з пандемією коронавірусу сильно вплинула на порядок денний нового складу Єврокомісії та, скоріш за все, змусить "пригальмувати" з деякими ініціативами, політичне керівництво ЄС бачить порятунок від кризи саме в амбітному Європейському "зеленому" курсі (European Green Deal). Зокрема, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн ще наприкінці квітня заявила, що ця політика стане "двигуном відновлення" для ЄС, можливістю перебудувати європейську економіку та зробити її більш стійкою", - написали експерти.
Що це означає для України та її енергетичного сектора? Поруч із зобов’язаннями в рамках Угоди про асоціацію з ЄС (зокрема, визначеними в оновленому Додатку XXVII), не варто забувати, що інтеграція є "рухомою" ціллю. Поточні політичні тенденції в ЄС мають бути орієнтиром для України, інакше відставання буде лише поглиблюватися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Президент відхилив проєкт меморандуму про скорочення "зеленого" тарифу
"Тим часом, заяви та рішення українського уряду свідчать про протилежну європейській стратегію виходу з кризи. За час роботи об’єднаного Мінекоенерго так і не вдалося синхронізувати кліматичний та енергетичний напрямки. Понад 6 місяців уряд та головні учасники ринку відновлюваної енергетики не можуть дійти згоди щодо врегулювання проблемних питань галузі. Незрозуміла доля проєкту Концепції "зеленого" енергетичного переходу України до 2050 року, представленого Мінекоенерго на початку року", - нагадали експерти.
Також триває розробка іншого ключового документа інтегрованої політики – Національного плану з енергетики та клімату до 2030 року (НПЕК). Його розробка й втілення є шансом України долучитися до Європейського "зеленого" курсу, не будучи де-юре частиною ЄС, через відповідні рекомендації, надані в рамках Енергетичного Співтовариства. І хоча НПЕК є інструментом у рамках стратегії Енергетичного Союзу, що реалізується з 2015 року, він адаптується у світлі нових політичних орієнтирів Єврокомісії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україні доведеться повернутись до "екологізації" енергетичного сектору — експерт
Чи зміниться ситуація з розділенням Мінекоенерго, і скільки часу знадобиться новим-старим відомствам, щоб повноцінно включитися в роботу – можна лише припускати.
"Поряд з цим, варто визнати і той факт, що реалізація Європейського "зеленого" курсу несе додаткові виклики для українського енергетичного сектору. Наприклад, подальша декарбонізація є обов’язковою умовою для продовження інтеграції та транскордонної взаємодії, адже в рамках нової політики ЄС планує впровадити механізм вуглецевого коригування імпорту (carbon border adjustment mechanism). Ціна товарів та послуг, які імпортуватиме ЄС, відображатиме вуглецевий слід, а це, наприклад, може значно ускладнити експорт електроенергії з України, а отже й інтеграцію ринків як таку", - вважають експерти.
Відкладення рішень щодо структурних проблем (балансування енергосистеми зі збереженням підтримки ВДЕ, трансформація вугільних регіонів, лібералізація ринків) негативно позначається на спроможності України інтегруватися із ЄС. Європа зробила свій вибір на користь "зелених" політик та швидко рухається до нових стандартів, і саме на це слід зважати Україні, приймаючи рішення як щодо нових стратегій, так і щодо тактичних антикризових заходів. Адже справжня інтеграція почнеться тоді, коли нові європейські тренди стануть частиною українського порядку денного.
