Домогосподарства наростили потужність приватних СЕС у 2022 році на 78%
Встановлена потужність сонячних електростанцій приватних домогосподарств України на кінець третього кварталу 2022 року сягнула 1385 МВт. Це на 78% більше порівняно з даними на кінець 2021 року.
"Незважаючи на об'єктивну стагнацію розвитку промислової відновлюваної енергетики, мала розподілена генерація продовжує розвиватись, хоча, природньо, не такими темпами, як було до початку активної фази бойових дій. За три квартали поточного року побудовано 6,5 тисяч нових установок сумарною потужністю приблизно 180 МВт", – розповів в.о. генерального директора Директорату електроенергетичного комплексу та розвитку ринку електроенергії Міністерства енергетики Олександр Мартинюк під час дискусії "Відновлювані джерела енергії для населення України – перспективи розвитку".
За даними Міненерго, на кінець 2021 року в Україні налічувалось 44 888 сонячних установок приватних домогосподарств, працюючих за моделлю "зеленого" тарифу. У вересні 2022 року їх кількість сягнула 51 414.
Затверджена урядом Національна економічна стратегія передбачає збільшення до 2030 року потужностей з виробництва електроенергії з ВДЕ вдвічі порівняно з 2021 роком – до 19,5 ГВт. Для цього потрібно побудувати приблизно 10 ГВт нових потужностей "зеленої" генерації, які будуть коштувати близько 10 млрд доларів. При цьому за планом побудувати домашніх СЕС потужністю 3,3 ГВт.
Проте, на думку Олександра Мартинюка, поточна система підтримки приватних виробників енергії за "зеленим" тарифом орієнтована на отримання ними надприбутків, а не покриття власного споживання. Наразі "зелений" тариф складає приблизно 0,16-0,18 євро, ринкова ціна – 0,04 євро. Це спонукає власників домашніх сонячних електростанцій до максимізації відпуску дорогої електричної енергії в мережу з метою отримання прибутку.
При цьому стрімке зростання кількості генеруючих установок приватних домогосподарств за поточної моделі "зеленого" тарифу призводить до різкого збільшення витрат "Укренерго" на компенсацію різниці між тарифами. Тому Міненерго пропонує нові механізми стимулювання розвитку ВДЕ. Зокрема, у міністерстві розробили і направили на розгляд уряду законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів".
Документ пропонує на заміну фіксованого "зеленого" тарифу для споживачів запровадити нову модель підтримки (Net Billing), яка буде орієнтована на покриття власного споживання та не потребуватиме додаткових фінансових витрат з боку держави та інших споживачів.
Міненерго очікує, що цей механізм дозволить споживачам, які встановили генеруючі установки і виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, використовувати кошти, отримані від продажу надлишкових (понад власне споживання) обсягів виробленої електроенергії у наступний розрахунковий період. Тобто споживач отримує грошовий "депозит" за відпущену у мережу надлишкову енергію (за ціною, що на той момент склалася на ринку "на добу наперед" або за договірними умовами). Ці кошти електропостачальник зберігатиме на особовому рахунку споживача та використовуватиме для оплати спожитої ним електроенергії у наступні періоди протягом календарного року у разі, якщо потреба в електроенергії перевищуватиме її виробництво.
Реалізація цього законопроєкту дозволить забезпечити подальший розвиток малої розподіленої генерації електричної енергії з відновлюваних джерел енергії споживачами без державної підтримки, вважають у Міненерго. Це, своєю чергою, сприятиме досягненню частки 25% електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, у 2030 році – як це передбачено Національною економічною стратегією України.
Зі свого боку директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович вказав на відсутність на рівні стратегії чіткого фокусу на розподіленій генерації і неузгодженість окремих ініціатив у стимулюванні цього сектору.
"З одного боку, на початку липня Держенергоефективності презентує концепцію впровадження Net Metering, тобто системи взаємозаліків між постачальниками та споживачами на основі відданих і спожитих кіловат-годин. З іншого боку, у жовтні Міністерство енергетики говорить про впровадження Net Billing, тобто взаємозаліків на основі обчислення вартості електроенергії, яку установка видає в мережу", – зазначив він.
На думку експерта, модель Net Billing, попри всю привабливість, може обмежити можливості власника об'єкту розподіленої генерації повернути інвестиції у його побудову.
"Це модель без монетизації накопиченого позитивного залишку коштів. Тому у мене виникає питання, наскільки вона буде реально стимулювати розвиток розподіленої генерації саме на рівні домогосподарств, для яких витрати на ВДЕ-установку є високими", – додав Роман Ніцович.
З одного боку, зрозуміле бажання держави уникнути маніпуляцій, коли промислові установки будуються під виглядом побутових, щоб отримати привабливі ставки за "зеленим” тарифом. З іншого боку, треба розуміти, який вплив на сектор матимуть такі рішення.
Наприклад, у Польщі весною цього року відбувся перехід з Net Metering на Net Billing і паралельно була змінена схема субсидій на установку фотоелектричних систем. І це, за словами експерта, призвело до спаду ринку.
"Внаслідок такої різкої зміни продажі сонячних установок в період між березнем і квітнем впали на 70%", – навів статистику представник DiXi Group.
Він закликав запропонувати потенційним інвесторам у розподілену генерацію, окрім Net Billing, ще і такі бізнес-моделі, які б гарантували повернення початкових інвестицій, а також розширити коло потенційних інвесторів за рахунок енергетичних кооперативів, ОСББ, залучення міст тощо.
