ЄБА нагадує уряду про відсутність фінансування та можливий зрив НПСВ
Кабінет Міністрів закликають розробити механізм фінансування у найкоротші терміни, нагадуючи, що Нацплан зі скорочення викидів був ухвалений ще в листопаді 2017 року
Європейська бізнес асоціація нагадує Кабінету міністрів про невирішені питання, які ведуть до зриву Національного плану скорочення викидів (НПСВ), що був ухвалений ще в 2017 році. Про це йдеться в заяві, оприлюдненій на сайті ЄБА.
"Критично важливим постає питання щодо розробки механізму фінансування здійснення заходів, які передбачені НПСВ, без яких реалізація екомодернізації енергетики буде зірвана", - наголошують в ЄБА.
Асоціація закликає Кабінет Міністрів України розробити такий механізм у найкоротші терміни, нагадуючи, що Нацплан зі скорочення викидів був ухвалений ще в листопаді 2017 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На екомодернізацію промисловості потрібно 10-12 років, – президент
Як наголошують в ЄБА, 16 липня Верховна Рада зобов’язала Уряд імплементувати Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок.
"Прийнята постанова №5129 – це не тільки нагадування про зобов’язання України перед міжнародним товариством в частині зменшення промислового забруднення, забруднення. Без розробки механізму фінансування реалізація екомодернізації енергетики буде зірвана", - йдеться в заяві.
Нагадаємо, НПСВ мав почати виконуватись з 1 січня 2018 року. Натомість рішенням Кабінету міністрів України від 24 липня 2019 року "Про внесення змін у Додатки 1 – 4 до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок" строки екологізації 21 із 90 установок були перенесені на два-п’ять років через "значний обсяг необхідних капіталовкладень".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наміри уряду відтермінувати введення ековимог навряд чи отримають підтримку ЄС
20 серпня 2020 року тимчасова робоча групи Міністерства енергетики з розроблення механізму впровадження НПСВ вдруге підняла питання про перенесення початку екологічної модернізації ТЕЦ, ТЕС та великих котелень.
А в травні 2021 року, вже за нинішнього керівництва Міністерства енергетики, міністр Герман Галущенко під час наради щодо вирішення проблемних питань впровадження НПСВ заявив про необхідність збалансувати план скорочення викидів з урахуванням позиції вугільних ТЕС.
На сьогодні Україна стала найбільшим забруднювачем повітря в Європі. Міжнародний аналітичний центр EMBER опублікував дані, згідно з якими 8 з 10 найбрудніших ТЕЦ/ТЕС в Європі за кількістю викинутого зольного пилу — українські.
Українські вугільні станції за кількістю викидів обігнали Туреччину, Сербію і Західні Балкани разом.
А ще Україна — на 4 місці у світі за збитками через захворюваність та смертність від забрудненого повітря. Минулого року аналітики підрахували, що це коштує нам майже 6% ВВП.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Викиди в атмосферне повітря: Держстат проаналізував регіони та галузі за 2020 рік
У 2011 році Україна приєдналась до договору Енергетичного співтовариства, держава зобов’язалась скоротити викиди від всіх великих спалювальних установок — усіх ТЕС, ТЕЦ та котелень з тепловою потужністю понад 50 МВт — та привести їх до вимог Директив ЄС. Зокрема, ми зобов'язалися імплементувати та виконувати з 2018 року Директиву про промислові викиди, а у якості пом’якшення, так званого відступу, Україні було надано особливі умови, яких не має жодна інша договірна сторона.
До 2023 року НПСВ передбачає встановлення сучасних пилових фільтрів на 30 установок, а також будівництво 13 сіркоочисток. Також до 2023 року передбачається демонтаж 5-ти найстаріших енергоблоків на Бурштинський ТЕС та всіх котлів 2-ї черги Добротвірської ТЕС.
Згідно з НПСВ, на всіх включених до нього установках до кінця 2028 року мають з’явитись пилові фільтри та сіркоочистки. А до 31 грудня 2033 року всі вони мають встановити також азотоочистку та повністю відповідати європейським нормам викидів.
Сьогодні на території України працює 13 ТЕС, десятки ТЕЦ і близько сотні великих котелень.
Три великі ТЕС перебувають у власності державного "Центренерго": Трипільська, Зміївська та Вуглегірська.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жодна з вугільних ТЕС України не приведена до вимог Директиви ЄС щодо викидів
9 вугільних ТЕС належать "ДТЕК Енерго" Ріната Ахметова: Бурштинська, Добротвірська, Ладижинська, Криворізька, Запорізька, Придніпровська, Курахівська, Луганська та Миронівська.
Курахівська ТЕС є найбруднішою в Європі за викидами зольного пилу, а Бурштинська ТЕС — №1 за кількістю викидів двоокису сірки.
Придбавши державні енергопотужності в 2011 році інвестор — компанія ДТЕК Енерго — мала до 2015 року провести повну екомодернізацію цих установок. Згідно з договорами купівлі-продажу державного майна, компанія взяла на себе зобов’язання:
- вжити заходів з охорони атмосферного повітря;
- встановити фільтри для скорочення викидів зольного пилу, оксидів сірки та азоту;
- встановити автоматизовані монітори викидів.
Жоден пункт досі не виконаний повністю.
За часів керування міністерством енергетики Ольгою Буславець, яку ЗМІ пов'язували з Рінатом Ахметовим, потужність вугільних ТЕС уперше перевищила робочу потужність АЕС. Через місяць після призначення Буславець т.в.о. міністра, - 15 травня 2020 року, потужність українських АЕС упала до історичного мінімуму - 6 789 МВт. Це становило 49% від встановленої потужності атомних енергостанцій.
