990%d1%8590 2 %281%29

Екоподаток на викиди вуглецю в 50 раз нижче ренти за надра - звіт ІПВГ

11 лютого 2022

Експерти вважають, що звіти з прозорості видобувних галузей мають розкривати інформацію щодо впливу компаній на зміну клімату та враховувати вимоги Green Deal і тренди по протидії кліматичним змінам

Екоподаток на викиди вуглецю в 50 раз нижче ренти за надра - звіт ІПВГ

 

Уряд України у 2018 році схвалив “Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року”, розроблену відповідно до Паризької кліматичної угоди. В документі наголошується на необхідності відокремити економічне зростання та соціальний розвиток країни від проблеми збільшення викидів парникових газів (ПГ). 

Кліматична ціль України, затверджена влітку 2021 року у НВВ-2, передбачає зменшення до 2030 року викидів ПГ до рівня 35% у порівнянні з 1990 роком. Важливим інструментом для вирішення цих задач фахівці вважають Ініціативу прозорості видобувних галузей (ІПВГ).

Як експерти оцінюють внесок видобувних підприємств в економіку України, чи впливає ІПВГ на реформування сфери видобутку та які реформи необхідні для кліматичної нейтральності галузі, “Українська енергетика” розпитала у фахівців.

 

Стандарт “прозорого” видобутку

Україна приєдналась до міжнародної Ініціативи прозорості видобувних галузей у 2013 році. Впровадження ІПВГ в Україні забезпечує відкритість управління природними ресурсами країни.

У щорічних звітах, які країна оприлюднює з 2015 року, є дані про кількість видобувних компаній, які готові показати результати своєї роботи. У звітах надається інформація про балансові запаси покладів корисних копалин, обсяги їх видобування, тарифи, рентні платежі, доходи та податки, у тому числі екологічний, які вони сплатили державі, місцевим та обласним бюджетам тощо. 

Згідно зі звітом ІПВГ України за 2020 рік внесок видобувних галузей у ВВП України становив 190,34 млрд грн, або 4,54% загального обсягу ВВП (у 2019 році - 5,59%).

Близько 95% надходжень до зведеного бюджету країни та ЄСВ від усіх видобувних галузей у 2020 році припадало на видобування природного газу та нафти, руд заліза, кам’яного вугілля та транспорту нафти й газу.

За даними державних органів статистики, рента за користування надрами, яку сплатила видобувна галузь у 2020 році, становила 48,5 млрд грн, а екологічний податок – 970 млн грн.

Відповідно до закону України “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях” за впровадження ІПВГ в Україні відповідає Міністерство енергетики України. 

У міністерстві вважають, що виконання стандартів ІПВГ допомагає побачити ті напрямки енергетики, які потребують розвитку. Про це під час виступу на конференції  "Роль Ініціативи прозорості видобувних галузей у трансформації" сказав заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков.

“Наразі ми розглядаємо нову енергетичну стратегію до 2050 року. Дуже важливо, щоб вектор розвитку енергетичного сектору був спрямований на досягнення кліматичної нейтральності, проведення “зеленої” трансформації”, – зазначив він.

Із заступником міністра погоджується президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко, яка вважає, що стандарти ІПВГ можуть бути корисними для подальшого реформування енергетики. 

 

Реформа видобувної галузі для протидії зміні клімату

Серед базових напрямів розвитку видобувної галузі у майбутньому, які наразі обговорюють різні стейкхолдери, Олена Павленко називає кілька складових, пов’язаних з кліматичною політикою.

По-перше, необхідно знизити викиди парникових газів під час видобутку, обробки, транспортування та зберігання вугілля, нафти або газу. 

Експертка уточнила, що у 2019 році викиди ПГ від втрат енергоресурсів при їх постачанні становили п’яту частину загальних викидів в Україні, при цьому більшість з них складали викиди метану. 

“Якщо в 1990-х роках половина викидів ПГ даного сектору була з твердого палива (вугілля), а половина – з нафти та газу, то сьогодні вугілля становить лише третину цих викидів, – навела статистику експертка.  – Сьогодні 65% викидів ПГ в секторі спричинені неконтрольованими втратами природного газу, половина яких відбувається під час транспортування та близько 20% під час видобутку. Решта викидів ПГ від втрат природного газу відбуваються під час розвідки, переробки та зберігання”.

Держава планує зменшити втрати природного газу під час транспортування на 80% у порівнянні з 2015 роком. Модернізація  інфраструктури транспортування та постачання природного газу дозволить підвищити ефективність постачання природного газу та зменшення його витоків на всіх етапах. 

Сьогодні 65% викидів ПГ в секторі спричинені неконтрольованими втратами природного газу, половина яких відбувається під час транспортування та близько 20% під час видобутку.Решта викидів ПГ від втрат природного газу відбуваються під час розвідки, переробки та зберігання

Другою складовою реформи Олена Павленко називає посилення екологічного регулювання з використанням кращих світових стандартів для включення в ІПВГ. 

“Україна увійшла у цілу низку ініціатив з декарбонізації та сталого розвитку і  покращення екологічних стандартів видобутку. Оскільки Україна стає частиною Європейського зеленого курсу, то всі товари вироблені, у тому числі видобуті, в Україні мають відповідати жорсткішим екологічним стандартам”, – вважає президентка аналітичного центру DiXi Group.

Інформація про істотні умови договорів (угод) щодо користування надрами містить права та обов’язки сторін щодо користування надрами, інші права на природні ресурси, операційні зобов’язання, зокрема, програми робіт. Крім того, компанії мають прийняти зобов’язання щодо природоохоронних заходів.

Третьою складовою, що протидіє кліматичним змінам, є відмова від викопних видів палива. Олена Павленко нагадує, що окремі кампанії вже заявили про готовність відмовитись до 2040 року від використання вугілля, та наголошує, що експерти  чекають від уряду дедлайнів для державних компаній. Терміни декарбонізації розглядають у межах 2040/2070 років.

Стосовно “зелених” газів, експерти прогнозують, що до 2030 року біопаливо та водень не відіграватимуть значної ролі у цьому секторі. Тому НВВ-2 фокусується на зменшенні первинного споживання вугілля, приблизно, на 50% у порівнянні з 2019 роком, тоді як загальне первинне постачання газу може збільшитись на 20%. 

Наступними напрямами мають стати більш ефективний та прозорий соціальний діалог на місцях, подальша діджиталізація викопних видів палива та, звичайно, посилення прозорості, де Україна наразі показує гарну практику впровадження.

 

Як ІПВГ пов'язано зі змінами довкілля та клімату

Експерти відзначають, що світ змінюється, а з ним змінюються і умови декарбонізації, тому важливо здійснювати правильні заходи адаптації до цього середовища. 

“В умовах коли банки вилучають проєкти, пов’язані з видобутком вуглеводнів, можна очікувати, що ці плани ймовірно будуть скориговані. Наразі в ЄС розглядають можливість фінансування газових проєктів, як декарбонізаційних, але за умов скорочення викидів або виходу на самовідновлення,” – зазначила експертка DiXi Group Ольга Полуніна.

Змінюється ситуація і в доступі до інформації, наприклад, стосовно умов розподілу продукції (УРП) у видобувній галузі. У грудні 2021 року було прийнято закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях”, який удосконалив норми закону № 2545-VIII "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях".

Депутати внесли зміни, щоб закон відповідав вимогам стандарту ІПВГ. Зокрема, законодавці уточнили порядок розкриття та обсяг інформації, яка підлягає оприлюдненню. Крім того, законом визначили порядок звітування, у тому числі про суми платежів за викиди вуглецю.

Наразі ІПВГ вимагає розкриття повних текстів всіх підписаних угод між видобувними компаніями та урядом, включаючи всі додатки та зміни. 

Втім розкриття контрактів, наприклад, за Орхуською конвенцією допускає можливість зробити окремі положення конфіденційними, хоча при цьому вимагає допуск громадськості до переговорів щодо їх укладання та змін, що поки не визначено українським законодавством.

Ольга Полуніна відмічає, що, хоча стандарти ІПВГ заохочують розкривати всі матеріальні екологічні платежі на користь держави та інформацію про вплив видобувних галузей на довкілля, охочих прозоро досліджувати питання впливу галузі на зміну клімату – одиниці. Донедавна лише сім з 55 країн, які приєднались до ІПВГ, розкривали інформацію, релевантну до зміни клімату. Україна стала восьмою у цьому списку. Однак, цей показник змінюється, по мірі того, як країни публікують нові звіти.

Експертка наголошує, що видобувні галузі є безпосереднім джерелом викидів та інших впливів на клімат.

“Найбільшим чинником глобального потепління наразі є спалювання викопного палива (вугілля, нафта, газ), яке збільшує концентрацію парникових газів, таких, наприклад, як двоокис вуглецю, – зазначила вона. – У 2019 році країни ІПВГ сукупно утворили біля 4059 Мт екв. викидів СО2 від викопних видів палива, що складає 10,7% від глобального рівня світових викидів.

Наразі український звіт ІПВГ вже містить дані по викидах двоокису вуглецю у розрізі галузей і навіть деяких компаній. За ними, наприклад, можна зробити висновки щодо вуглецевого сліду, який залишає видобувна галузь. Втім члени Ініціативи вже задумались над необхідністю контролювати викиди метану.

Донедавна лише 7 з 55 країн ІПВГ розкривали інформацію, релевантну до зміни клімату. Україна стала восьмою у цьому списку.

 

Які зміни до ІПВГ рекомендують українські експерти  

За словами Олени Павленко, президентки аналітичного центру DiXi Group, звітування щодо викидів метану в Україні може бути включене до національних та міжнародних стандартів Ініціативи прозорості видобувних галузей.

“Уже зараз в законі виписано, що компанії звітують про викиди вуглецю. Але, можливо, варто подумати про включення в Ініціативу прозорості такого елементу, як викиди метану. У нафтогазовому секторі це доволі відома проблема, з якою бореться весь світ”, – сказала експертка.

За її словами, організації, що займаються моніторингом викидів метану у видобуванні та транспортуванні енергоресурсів, уже напрацювали якісні методології щодо звітування, якими можна скористатись.

Експертка Ольга Полуніна для покращення прозорості видобувних галузей пропонує розглянути ряд змін до стандартів ІПВГ. 

Вона вважає за доцільне встановити порогове значення обсягів річних викидів СО2, після перетину якого рекомендується розглянути питання залучення спеціалістів з питань клімату до складу багатосторонніх груп з імплементації ІПВГ. 

Крім того, експертка рекомендує країнам-учасникам ІПВГ окремо розкривати вплив національних видобувних галузей на клімат, включати до своїх звітів відомості про платежі, пов’язані із кліматом, та застосовувати механізм багатосторонніх груп для розв’язання проблемних питань імплементації кліматичної політики.

Опитані нами фахівці відзначають проактивну позицію експертів та органів влади, зокрема, зацікавлених міністерств, у просуванні ініціативи ІПВГ в Україні. Втім експерти відмічають, що видобувна галузь потребує подальшої імплементації сучасних законодавчих норм та швидкого реформування в плані вирішення кліматичних цілей та декарбонізації у сфері видобутку. 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”


Автор: Лариса Білозерова
 index 280%d1%85360 web