Які законопроекти, що стосуються довкілля та відновлюваної енергетики, подано на розгляд депутатам ВРУ, новини від “зелених” компаній та як кліматичний марш підтримали українські полярники зі станції "Академік Вернадський". Більш детально про ці та інші вересневі новини читайте в оглядовому матеріалі «Української енергетики»

Законодавці працюють над механізмом страхування екологічних ризиків 

На початку вересня Кабмін схвалив проєкт Закону України «Про екологічне страхування», якій розробили у  Міндовкілля. При створенні документу фахівці орієнтувались на Директиву ЄС 2004/35 про екологічну відповідальність за попередження та ліквідацію наслідків завданої навколишньому середовищу шкоди. Такі інструменти фінансового захисту від екоризиків є світовою практикою.

За повідомленням Міндовкілля, обов’язкове страхування поширюється на підприємства з високим ступенем ризику, інші будуть заключати договір за бажанням. Головна мета документу – визначити механізми для відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю, життю, здоров’ю, майну громадян, а також сприяти модернізації підприємств-забруднювачів.

У законопроекті зазначається, що буде започатковано Бюро екологічного страхування з розподілом договорів тільки між членами об’єднання.  Це застерігатиме появу «фейкових» договорів. Крім того, це можливість знизити рівень перестрахування екологічних ризиків за кордоном, що дозволяє залишити сплачені за страхування кошти в економіці України.

 

Перспективи біометану та “зелений” водень залежать від правової бази

У вересні Верховна Рада України прийняла у першому читанні за основу законопроєкт щодо розвитку виробництва біометану. Документом  передбачено законодавче визначення терміну «біометан», він наразі відсутній у Законі України «Про альтернативні види палива».

Ціль законопроєкту №5464 – створити законодавче підґрунтя для розвитку ринку біометану в Україні, налагодити його експорт в країни ЄС та замістити природний газ при виробництві електричної та теплової енергії.

Щоб забезпечити розвиток ринку біометану,  законопроєкт встановлює основи для верифікації цього газу, запроваджує процедуру видачі гарантії походження на певний обсяг поданого біометану в газотранспортну систему та дозволяє експортувати вироблений біометан через використання реєстру.

«Прощавай, дизель – привіт, біопаливо», мережа супермаркетів Lidl в Ірландії перевозить продукти вантажівками на біометані. Джерело – weltec-biopower.com

 Україна перебуває на початковому етапі розробки нормативної бази по водню. Про це йшлося під час онлайндискусії, яку організував аналітичний центр  DiXi Group. Учасники обговорили світовий досвід та основні кроки, які треба зробити для формування законодавства для цього нового сектору. 

Щоб використати значний потенціал України з виробництва «зеленого» водню та  експортні можливості спеціалісти радять завершити роботу над проектом водневої стратегії та «дорожньої карти», забезпечити розробку та впровадження технічних стандартів, зокрема щодо гарантій походження водню, вивчити доцільність перегляду норм кодексів ГТС та ГРМ, та підтримати наукові дослідження у сфері виробництва, транспортування, зберігання та використання водню.

 

Energy Storage: нормативна база та перша промислова система 

23 вересня парламент зареєстрував законопроект 5436-д «Про розвиток систем накопичення енергії». В законопроекті визначено права та обов’язки нового учасника ринку електроенергії – оператора системи накопичення енергії, питання ліцензування діяльності та можливості використання систем накопичення споживачами та виробниками енергії, у тому числі електроенергії з ВДЕ. Також є пункт про заборону провадити діяльність з накопичення енергії операторами системи передачі та розподілу. 

Тема законодавчого упорядкування ринку систем накопичення енергії, яку актуалізували розробники вересневого законопроекту досить актуальна  для вітчизняних виробників. 

Перші українські системи накопичення енергії, розроблені компанією KNESS. Джерело – kness.energy

Наразі в Україні проходить тестування та пусконалагодження перша українська промислова система накопичення енергії.

Спеціалісти компанії-розробника повідомили, що перевіряють надійність роботи системи та програмного забезпечення, яке керує модулями. Промисловий накопичувач повністю розроблений, спроектований та виготовлений в Україні. Наступний етап – сертифікація для отримання статусу постачальника допоміжних послуг.   

За словами фахівців, робота над створенням системи накопичення потужністю 1 МВт і ємністю 1 МВт-год тривала близько року. Інтелектуальні системи модулів є власною розробкою компанії, яка планує надавати послуги з первинного регулювання частоти.

 

Работа над законодавством щодо промислового забруднення 

У вересні відбувалась активна робота над новим законопроєктом щодо контролю промислових викидів. 

Замість законопроєкту №4167, відхиленого парламентом влітку, 7 вересня депутати зареєстрували одразу два законопроекти 6004, 6004-1, а згодом, наприкінці місяця, і третій – 6004-2. 

Законопроектами пропонується внести уточнюючі правки в низку законів в плані кращої координації та об'єднання природоохоронних дозволів в один - інтегрований. Він зобов'язує ввести сучасні технології й методи управління та створити реєстр підприємств, які повинні отримувати такий дозвіл.

Керівництво Міндовкілля заявило, що підтримує редакцію законопроекту №6004-2.  

Проектом закону передбачається, що розмір плати за отримання інтегрованого довкільного дозволу становить 15 мінімальних заробітних плат. Прогнозована кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься ця норма, становить близько 3500.

Наприкінці вересня також зареєстровано Проект Закону «Про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України». У пояснювальній записці зазначено, що заборона сприятиме розвитку циркулярної економіки, надає пріоритет екологічно безпечній та нешкідливій  продукції багаторазового використання та спрямована  на зменшення обсягу утворених відходів.

 

“Зелена” енергія: депутатська законотворчість та бізнес-проекти 

Після буму з відкриття промислових станцій, який припав на 2019-2020 роки, інвестори поспішали ввести об’єкти до відміни “зеленого” тарифу для промислової ВДЕ-генерації. Наміри уряду ввести акцизний податок різко знизили активність у галузь.

Тому довгоочікуваною новиною для сектору ВДЕ стала інформація, що Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики при підготовці до другого читання законопроекту №5600 виключив норму про застосування акцизного податку до електроенергії з ВДЕ. 

Ця звістка отримала схвальні відгуки виробників «зеленої» енергії. 

Втім, представники спільноти нагадали про необхідні норми для стимювання галузі в ринкових умовах. Учасники Платформи Global 100% RE Ukraine 16 вересня запропонували низку законодавчих ініціатив.

Стейкхолдери галузі очікують ринкові стимули для відновлюваної енергетики - впровадження корпоративних РРА, стимулювання гібридних електростанцій з ВДЕ, підтримку малої розосередженої генерації споживачів - запровадження моделі Net Billing, підтримку офшорної вітроенергетики та водневих технологій.

У вересні у Ренійський морський порт прибуло обладнання для будівництва другої черги Дністровської ВЕС. 

Ренійський морський порт у вересні прийняв 1021 тонну великогабаритного устаткування для другої черги Дністровської ВЕС. Джерело - metallurgprom.org

 

Першу черга Дністровської ВЕС потужністю 40 МВт ввели в експлуатацію навесні 2021 року. Влітку компанія-девелопер призупиняла проекти в Україні через норму про акциз на виробництво “зеленої” енергії. 

Повідомляється, що другу чергу вітростанції потужністю 60 МВт планують добудувати до кінця першого півріччя 2022 року.

Незабаром девелопери очікують доставку в порт ще двох партій вітрового обладнання загальною вагою до 3 600 тонн.

Планується, що вітроелектростанція загальною потужністю 100 МВт буде виробляти 360 млн кВт•год на рік. Спеціалісти уточнюють, що  використання відновлюваної енергії дозволить уникнути викидів в атмосферу еквівалентих 280 тис.тонн СО2.

Варто відмітити і досвід розподіленої генерації та споживання відновлюваної енергії, який накопичує компанія-оператор мережі автозаправних комплексів.

У вересні 2021 року компанія ОККО підсумувала свої річні інвестиції в сонячну електрифікацію – це 40 млн грн. 

Першу сонячну електростанцію потужністю 50 кВт на даху АЗК мережі було відкрито в Києві у  2017 року. У сонячну погоду СЕС здатна виробляти понад 200 кВт-год електроенергії за добу. Влітку цього обсягу вистачає на забезпечення власною електроенергією середньої за розміром АЗК.

Наразі в Україні вже 23 АЗК компанії-оператора отримують енергію на власні потреби з сонячних дахових станцій плюс одна станція  у Чернівцях має “зелений” тариф. Потужність СЕС від 15 до 50 кВт.  В планах компанії встановити 80 сонячних станцій на АЗК в Україні. 

Станом на середину серпня сонячні станції мережі АЗК виробляли суммарно приблизно 2000 кВт-год електроенергії на добу. Джерело – okko.ua

 

Активності в сфері захисту довкілля та кліматичний рух 

У вересні ряд організацій та компаній оголосили про активні пошуки нових рішень, пов’язаних зі сталим розвитком, низьковуглецевим виробництвом та протидією кліматичним змінам.

Наприклад, один з агроіндустріальних холдингів оголосив  про пошук кращих рішень зі зменшення вуглецевого сліду, декарбонізації виробничих процесів та відновлення родючості ґрунтів. Конкурс  пропонує переможцям доступ до виробничих ресурсів холдингу в якості пілотного майданчика для тестового запуску проектів.

“Питання сталого розвитку для нас є надзвичайно важливим. У нас є амбітна ціль – стати вуглецево-нейтральним бізнесом до 2030 року”, – зазначили у компанії.

Українські компанії вже четвертий рік беруть участь у змаганні за фінансування своїх стартапів у кліматичній сфері в рамках проєкту «Кліматичні Інноваційні Ваучери» за сприяння ЄБРР та Європейського Союзу. Він підтримує середній та малий бізнес, пропонуючи гранти на  низьковуглецеве підприємництво. 

16 вересня 2021 року шість компаній з України отримали ваучери на суму майже у 240 000 євро. Ці кошти покривають 75% витрат (до 50 000 євро) на інноваційні рішення та технології, які розвивають та впроваджують компанії переможці для протистояння змінам клімату.

Ще однією подією всеукраїнського масштабу став Кліматичний марш.

 

26 вересня близько тисячі людей, які зібралися, щоб привернути увагу до кліматичної кризи, вийшли на мирну ходу у Києві. Кліматичний марш відбувся ще у кількох українських містах, що потерпають від забруднення. 

На підтримку Маршу висловилися полярники Національного антарктичного наукового центру на станції «Академік Вернадський». Вони сфотографувалися в літньому одязі прямо біля станції. Це символічно – за словами науковців середня температура в Антарктиді за останні 50 років підвищилась на 3 градуси Цельсія.

Наприкінці акції організатори передали представникам Міндовкілля та народним депутатам 10 вимог, де розписали, в яких секторах і яким чином варто скорочувати викиди парникових газів. 

13 вересня 2021 року Україна отримала від Бельгії науково-дослідне судно «Бельгіка». Уряд Бельгії передав його українським науковцям для проведення екологічного моніторингу Чорного та Азовського морів

Таким чином країна увійшла у наукову програму ЄС щодо поліпшення моніторингу навколишнього середовища в Чорному морі (EU4EMBLAS). 

Як зазначено у інформації Міндовкілля, це дозволить Україні відновити дослідження та посилити екологічний моніторинг Чорного та Азовського морів, допоможе успішно впроваджувати Директиви ЄС щодо морського довкілля.

Крім того, заплановані спільні українсько-бельгійські наукові дослідження як в Чорному, так і Північному морях. 

Як бачимо основними темами інформаційних повідомлень вересня у сфері ВДЕ та довкілля були промислове забруднення, кліматичні зміни, декарбонізація та балансування енергосистеми. Скоріш за все ці теми будуть актуальними і наступного місяця.

Зважаючи на початок опалювального сезону, у жовтні активніше будуть підніматися теми ефективного використання енергоресурсів. Рішення України, пов'язані з Європейським зеленим курсом, загострять питання щодо фінансових інструментів та обсягу ресурсів, доступних для екомодернізації українських підприємств.

Лариса Білозерова, спеціально для «Української енергетики»