Експерт: Росія шукатиме шляхи не виконувати рішення суду по OPAL
Сподівання переконати Німеччину щодо небезпеки нарощування транзитних потужностей газопроводів Росії є марними, і у якості партнера Україна має залучати американську сторону
Росія шукатиме обхідні рішення, які нівелюватимуть рішення суду ЄС по газопроводу OPAL. Про це в інтерв'ю заявив директор Центру глобалістики "Стратегія-ХХI" Михайло Гончар, коментуючи рішення суду ЄС, який обмежив використання газопроводу OPAL - берегової гілки газопроводу "Північного потоку-1", на 50% потужності.
"Не потрібно тішити себе ілюзіями - тепер, мовляв, німці та росіяни з усім змиряться і будуть собі неухильно виконувати європейське галузеве законодавство. Вони будуть шукати обхідні варіанти, які за 10 років існування "Північного потоку-1" не були задіяні, тому виникають проблеми з точки зору монопольного контролю "Газпрому" над цим трубопроводом", - зазначив експерт.
За словами директора Центру глобалістики "Стратегія-ХХI", якби судовий прецедент, яким суд ЄС обмежив газопровід OPAL, був поширений на всі "потоки" Росії - "Північний потік-2" та "Турецький потік", це було б найкраще рішення, яке б задовольнило б усі сторони.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прецедентне рішення для "ПП-2": суд ЄС оголосив висновки щодо OPAL
"Найкращим варіантом було б спеціальне рішення Європейської комісії, щоб "Потоки" перший і другий, які побудувала Росія, разом з "Турецьким потоком" використовувалися на 50% потужності. Це варіант win-win, тобто всі виграють, а не так, що росіяни та німці виграли, а решта програли. Однак для Росії така стратегія неприйнятна, і німці сприяють їм, а не нам", - зазначив експерт.
Він також наголосив, що сподівання переконати Німеччину є марними, і у якості партнера Україна має залучати американську сторону.
"Чому "Нафтогаз" працював з американцями? Тому що вони давно переконалися, що з німцями немає сенсу вести розмови. Не дарма Герхард Шредер після канцлерства з'явився в Росії, а не де-небудь", - сказав Михайло Гончар.
Він звернув увагу, що навіть позитивні для України заяви канцлера Німеччини Ангели Меркель не містять одної конкретики щодо компенсацій Україні за запуск російських "потоків".
"Хіба Меркель або хтось із федерального уряду Німеччини говорив, що вони готові в разі, якщо Росія порушить домовленості щодо транзиту, транспортувати газ через територію України? Компенсуватимуть фінансові втрати, які буде нести України? Це, умовно кажучи, варіант Будапештського меморандуму щодо газу, і все. Потім скажуть, що це були не гарантії, а запевнення. "Ми запевняли вас, ми так хотіли, але бачите, росіяни не члени Євросоюзу, ось так вони зробили недобре щодо України" - ось такий сценарій можливий", - підкреслив Михайло Гончар.
Також, за його словами, у найближчій перспективі не матимуть результатів і заяви щодо переобладнання української ГТС під водень.
"Це цілком реально, але до цього потрібно, по-перше, виробляти водень, тому що в Росії теж немає виробництва водню, а по-друге, необхідно певні газопроводи адаптувати під можливості такого транспортування. Скільки це буде коштувати, який зиск від цього буде, зараз це вилами по воді писано. Так само і в Європі - там теж все поки тільки вивчається, досліджується. Скоріше мова йде про 2030-ті роки", - сказав експерт.
Він також наголосив, що сподівання України можуть бути пов'язані тільки з продовженням протидії Росії.
"Ми могли махнути рукою п'ять років тому, мовляв, нехай воно буде як буде. Але ми не махнули рукою, а протягом п'яти років послідовно добивалися результату. Тому треба продовжувати діяти так само. У разі, якщо якісь обхідні маневри будуть по "Північному потоку-1", то вони будуть і по "Північному потоку-2". Ми знаємо, що таке гарантії від Росії, чого вони варті, тому тільки боротьба", - зазначив він.
Нагадаємо, 15 липня Суд Євросоюзу виніс рішення у справі щодо газопроводу OPAL, не задовольнивши апеляцію Німеччини, і підтримавши попереднє своє рішення, яке було вигідним для Польщі - обмежити на 50% прокачку газу цим газопроводом.
Рішення Єврокомісії від 28 жовтня 2016 року дозволяло російському Газпрому розблокувати потужність газопроводу OPAL та завантажити "Північний потік" для постачання газу до Німеччини та Чехії на 100%. До того "Північний потік" використовували на половину потужності. Такий крок викликав обурення в Центральній Європі. Ряд країн регіону протестували проти рішення ЄК, зокрема Польща. У відповідь на це рішення уряд Польщі та польська PGNiG подали скарги до Суду Європейського Союзу. Уряди Литви та Латвії стали на бік Польщі, а уряд Німеччини - на протилежний бік.
10 вересня 2019 року суд скасував рішення Єврокомісії від 28 жовтня 2016 року, яке дозволяло російському "Газпрому" постачати більше газу по газопроводу OPAL.
Внаслідок цього рішення Німецький регулятор обмежив доступ Газпрому до OPAL. Російський постачальник втратив можливість постачати на європейський ринок до 12,3 млрд кубометрів газу.
Після цього російська преса заявляла, що "Газпром змусили збільшити транзит газу через України".
Однак, у грудні того ж року Німеччина оскаржила рішення до Загального суду (перша інстанція).
18 березня 2021 року року Генеральний адвокат Суду ЄС видав висновок, який підтримав аргументи польської сторони, підкресливши, що рішення у справі OPAL може бути важливим для газопроводу "Північний потік-2".
За словами керівника ТОВ "Оператор ГТС" Сергія Макогона, після даного рішення Суду ЄС використання OPAL для "Газпрому" буде обмежено на 50%, а рішення суду стане прецедентом - воно відкриє можливість обмежити для "Газпрому" використання потужностей іншого газопроводу - EUGAL. У підсумку, навіть якщо "Газпром" запустить "Північний потік-2", то він все одно не зможе використовувати його на повну потужність через обмеження на газопроводах OPAL і EUGAL.
Крім того, у "Газпрому" можуть виникнути проблеми з сертифікацією "Північного потоку-2".
