Експерт: Україна не має власного індикатора для розрахунку вартості газу
Україна наразі не зможе зменшити залежність від європейських газових цін, тож українці повною мірою відчують наслідки зростання цін на європейському газовому хабі
Україна наразі не має власного прозорого індикатора для формування цін на газ, тож короткостроковій перспективі навряд чи вдасться зменшити залежність ціноутворення від європейського газового ринку.
Про це у коментарі повідомив аналітик DiXiGroup Андрій Урста.
"Рекордні ціни на газ, зафіксовані у липні, почали зростати ще на початку року, слідуючи динаміці на європейських ринках. Це очікувано, адже контракти на оптові поставки природного газу в Україні часто прив'язують до котирувань європейських хабів. “Відв’язатись” у короткостроковій перспективі навряд чи вдасться - Україна поки не є нетто-експортером газу, а також не має власного прозорого цінового індикатора, на основі якого учасники ринку могли б розраховувати вартість блакитного палива", - відзначив Урста.
За його словами, котирування “Української енергетичної біржі” (УЕБ) поки не можуть бути таким індикатором, адже на торги “УЕБ” припадає тільки 8% від всього оптового ринку. Відтак, залежність України від мінливої цінової кон'юнктури європейських хабів матиме місце і надалі.
Ймовірно, ціновий “шок” зачепить і роздрібний сегмент ринку, підірвавши позиції нових постачальників, що негативно відобразиться на конкуренції за споживача.
Аналітик відзначає й інші наслідки поточної цінової кон’юктури.
"Головний наслідок - це пришвидшення темпів інфляції, що, у свою чергу, впливає абсолютно на все. Нацбанк у своєму коментарі визнав аномальне зростання цін на газ як одну з причин інфляційного тиску в другому кварталі 2021 року. Споживча інфляція в травні 2021 року уже прискорилась до 9,5% і перевищила прогнозний показник (8%). Також прискорилось зростання вартості послуг та товарів, особливо для енергоємних галузей. Попри те, що ціни на хабах почали йти вниз, Нацбанк все ж прогнозує збереження інфляційного тиску до кінця року", - прокоментував експерт.
Серед інших наслідків - негативний вплив цінового “стрибка” на тариф на розподіл (доставку) природного газу. Тариф, скоріш за все, зросте, адже від третини до половини витрат “облгазів”, пов'язаних з розподілом газу, припадає саме на закупівлю газу для покриття витрат на технологічні процеси (так звані ВТВ - виробничо-технологічні витрати). Така компенсація може бути закладена Регулятором (НКРЕКП) при наступному перегляді тарифів.
Крім того, зростання цін на газ вже зараз негативно вплине на борги облгазів за негативні небаланси перед “Оператором ГТС”. Затверджені тарифи на розподіл таке зростання цін не передбачали. Відтак, відбори газу з газотранспортної системи (в т.ч. несанкціоновані) обходитимуться “облгазам” дорожче, коштів на оплату цього газу, скоріше за все, не знайдуть, а отже і борги зростатимуть швидше.
Єдині, хто виграють від зростання цін, це газовидобувні компанії.
"Вищі ціни означають додаткові фінансові надходження, які, серед іншого, можуть бути інвестовані у збільшення видобутку. Тому зростання цін - це потенційна можливість переломити ситуацію в галузі. Проте слід пам’ятати, що цінові чинники - мінливі, а повний цикл видобуток газу - тривалий та капіталоємний. Саме тому довготривалі фактори інвестиційної привабливості, а саме прозорість та передбачуваність держави як партнера, захист прав інвестора - завжди матимуть більшу додану вартість для бізнесу, ніж сприятлива ринкова кон'юнктура", - додав Урста.
Нагадаємо, ціни газу на хабі TTF в Нідерландах продовжують демонструвати рекордні позначки: 6 липня ціна досягла 37,8 євро за МВт-год. (близько 461 дол. за тис. кубометрів). 12 липня, після кількаденного цінового просідання, газ торгувався по 36,7 євро за МВт-год. (приблизно 448 дол. за тис. кубометрів.)
В Україні ціна також зростає: "Українська енергетична біржа" минулого тижня пропонувала стартову ціну газу в розмірі 15,037 тис. грн за 1000 кубометрів.
