Banner map ukr

DiXi Group: Україна зацікавлена у відновленні прямих поставок газу з Центральної Азії

22 жовтня 2020

Відновлення роботи "центрального" газотранспортного маршруту через Росію до ринків України та ЄС - це можливість для України диверсифікувати імпорт газу й отримати додаткові доходи за послуги транзиту.

Відновлення прямих поставок природного газу з Центральної Азії могло б стати рішенням, що позбавить Газпром монополії та посилить енергетичну безпеку України.  Про це йдеться у дослідженні DiXi Group "Газ Центральної Азії: перспективи для України та ЄС".

На думку експертів, з огляду на те,  Росія активно здійснює політику виключення України як транзитної ланки з доставки газу до ЄС, залучаючи значні фінансові та дипломатичні ресурси для втілення обхідних газопроводів. Щоб нівелювати ризики, що несе в собі російська енергетична політика, слід шукати нові можливості для України.

"У світлі непевності щодо реалізації ідеї Транскаспійського газопроводу та безпекових загроз для TAPI, може набути політичної актуальності ідея відновлення прямих поставок центральноазійського газу "північним" газотранспортним маршрутом через РФ до ринків України та ЄС", - йдеться в дослідженні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна зацікавлена у приєднанні до Південного газотранспортного коридору — DiXi Group

Також відновлення роботи "центрального" газотранспортного маршруту могло б стати альтернативою китайському домінуванню для держав Центральної Азії. Водночас, центральноазійський газ міг би слугувати можливістю для України диверсифікувати імпорт газу й отримати додаткові доходи за послуги транзиту.

Аналітики зауважують, що для цього необхідними до виконання є чотири основні задачі:

1. Ефективна передача газу на східному кордоні України (домогтися виконання Газпромом умов міжоператорської угоди);

2. Доступ третіх сторін до експорту та транзиту газу в РФ (скасування трубопровідної експортної монополії Газпрому);

3. Наявність відповідної інфраструктури (недопущення демонтажу більшої частини коридору в рамках "оптимізаційної програми" Газпрому);

4. Активізація відносин із державами Центральної Азії (на комерційних взаємовигідних засадах).

"Як свідчить приклад "Північного потоку-2", Газпром змушений зважати на європейські правила, щоб мати змогу працювати на ринку ЄС. Однак, оскільки виконання трьох із чотирьох необхідних умов знаходяться в сильній залежності від позиції РФ, а економічна доцільність постачання центральноазійського газу як для України, так і для ЄС є низькою, відновлення прямих поставок в найближчій перспективі не виглядає здійсненним", - йдеться у дослідженні.

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Азербайджан запросив Україну до участі в Південному газовому коридорі

Проте, зауважують аналітики DiXi Group робота в цьому напрямку в наступні кілька років може стати стримуючим фактором від російської енергетичної експансії та суттєвим аргументом в подальших переговорах щодо транзиту.

Аналітики зазначають, що Україні варто опрацьовувати дане питання як додатковий захист, адже це може створити аргументи для України в подальших ймовірних переговорах з РФ.
Отже, йдеться в дослідженні, необхідними кроками для української сторони є:

1. За підтримки Єврокомісії та ENTSOG домогтися повного виконання міжоператорської угоди (interconnection agreement) у частині доступу трейдерів до потужностей та передачі газу на східному кордоні України на точках з’єднання "Сохрановка" та "Суджа", а також ініціювати переговори з «Газпромом» щодо розширення міжоператорської угоди на інші точки з’єднання з ГТС РФ (крім тих, що розташовані на тимчасово окупованих територіях);

2. Активно просувати нові можливості для торгівлі газом, в т. ч. на кордоні Україна-РФ, для створення додаткового комерційного інтересу серед європейських компаній-замовників та адвокатувати ідею необхідності зняття експортної монополії Газпрому через посилення тиску європейських партнерів на РФ, розвиток дискусії всередині РФ щодо нової моделі газового експорту;

3. Почати переговори щодо можливого спільного з європейськими компаніями позову проти Газпрому за антимонопольним законодавством ЄС в разі відсутності прогресу в переговорах щодо виконання та укладання міжоператораторських угод, у т. ч. використовуючи зобов’язання російської сторони від 2018 року щодо зняття договірних бар’єрів для вільних перетоків газу в регіоні Центральної та Східної Європи;

4. Апелюючи до міжнародних юридичних зобов’язань РФ та заручившись підтримкою інших зацікавлених країн, домогтися від російської сторони публікації детальних планів та звітів щодо розвитку своєї газотранспортної системи - зокрема секцій, що з’єднує центральноазійську газову інфраструктуру та українську ГТС;

5. Разом з партнерами, наполягати на поширенні дії антимонопольних рішень Єврокомісії щодо Газпрому і на питання центральноазійського газу;

6. За аналогією до ЄС та США, інтенсифікувати зв’язки з країнами Центральної Азії на основі прозорих та конкурентних моделей відносин на двосторонньому рівні, так і на рівні регіональної співпраці, що має знайти своє втілення у перегляді (оновленні) стратегічних документів, що визначають зовнішню та безпекову політику.

"В рамках посилення співпраці з країнами Центральної Азії, Україна має запропонувати нові прозорі та конкурентні моделі відносин, на противагу бартерним відносинам "пострадянського"типу, які ще донедавна були реальністю", - зауважують аналітики.

Проєкт Південного газового коридору включає в себе розширення газопроводу Баку-Тбілісі-Ерзурум, будівництво в Туреччині Трансанатолійського трубопроводу і будівництво Трансадріатичного трубопроводу (TAP).

TAP має з’єднання з італійською газотранспортною системою, яка безпосередньо інтегро‑ вана в європейський ринок. Зокрема, до Центрально-європейського газового хабу (CEGH) в Баумгартені (Австрія) природний газ із TAP може транспортуватися через газопровід Trans Austria Gas (TAG) через «свопи» та реверс, до Німеччини та Франції через Швейцарію (реверс газопроводом Transitgas), до Болгарії — через інтерконектор до точки з’єднання Кулата/Сідірокастро на кордоні з Грецією та/або через планований інтерконектор IGB, на ринки Балкан та Південно-Східної Європи — через запланований Ionian Adriatic Pipeline (IAP)28. Відповідно, через Трансбалканський газопровід та завдяки міжоператорській угоді з румунським оператором TRANSGAZ29, Україна теж матиме доступ до ресурсів газу з TAP, а отже до Південного газового коридору.


 index 280%d1%85360 web