Попри суттєво меншу кількість масованих атак, енергетика досі є однією з головних цілей для Московії. Однак з минулого опалювального сезону Україна зробила серйозні висновки і добре підготувалася, погоджуються фахівці галузі, яких опитала "Українська енергетика". На їхню думку, блекаути в масштабах країни – малоймовірний сценарій, як би Росія не прагнула цього досягти. Україна посилила свою енергонезалежність. Поки що проходити сезон вдається без імпорту газу – вистачає власного видобутку.

 

Загальна оцінка ситуації

 

Опалювальний сезон 2023-2024 суттєво відрізняється від попереднього. Принаймні Україні поки що вдається уникати відключень електроенергії. Особливо це контрастує з торішніми подіями, коли без електропостачання вимушено залишалися не лише підприємства, а й побутові споживачі. Подекуди такі відключення тривали годинами. У цьому сезоні якщо вони й відбуваються, то в окремих населених пунктах. І серед головних причин знеструмлень – негода.

Однак росіяни не припинили атакувати українську енергетику. Об'єкти генерації та розподілу досі залишаються цілями для росіян. Особливо – теплові електростанції у прифронтових регіонах. Деякі ТЕС перебувають під безупинним ворожим вогнем.

"Останнім часом ворог майже щодня та щоночі атакує прифронтову теплоелектростанцію. Лише за першу половину цього опалювального сезону було здійснено майже три десятки атак на неї. Під час однієї з них 5 енергетиків було поранено", – повідомляла компанія ДТЕК.

Цього опалювального сезону Україна пережила вже кілька масованих російських обстрілів, в яких кількість ракет та дронів ішла на десятки. Пошкодження у енергетиці були. Ремонтники лагодили їх упродовж кількох годин, суттєвих наслідків ці атаки не мали.

Водночас у Кабінеті міністрів закликають бути обачними: росіяни й надалі намагатимуться атакувати. Мають для цього і бажання, і ресурси – накопичили ракети. Україна теж готувалася – посилювала ППО та фізичний захист об'єктів.

"Можемо констатувати, що домашня робота, яку проробили між опалювальними сезонами – ремонтна робота, робота з підготовки фізичного захисту, координації дій з військовими – дає свої результати. Ми чітко бачимо зниження ефективності атак. Наслідки атак, які відбулися – їх усунули упродовж 3-4 годин. Блекаутів, я впевнений, очікувати ми не маємо. Принаймні на національному чи великому регіональному рівні. Щодо всього іншого – я б не зарікався. Енергосистема зараз ходить по лезу", – зауважив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

З кінця листопада в Україні періодично фіксували дефіцит електроенергії. Здебільшого через зниження температури, а отже – стрибки споживання. Подеколи в такі періоди на аварійні ремонти одночасно вибували по кілька блоків теплових станцій на добу. НЕК "Укренерго" доводилося просити аварійної допомоги з-за кордону. Тобто країна була змушена закуповувати найдорожчу з усіх видів електроенергію. Через обмеження в законодавстві з класичним імпортом електрики виникали проблеми.

"Ціна – це основна причина. Але треба розуміти важливу річ. Якщо в Україні ціна електроенергії 102 євро, а в ЄС, наприклад, 100 євро, то оці 2 євро маржі в тих умовах, які я вже описав, можуть і не бути достатньою винагородою для імпортера. Достатньою для того, щоб він зміг покрити всі витрати. Нам треба зменшувати регуляторний тиск. Чому ми говоримо про синхронізацію законодавства України і європейських країн? Якщо в нас правила будуть такі самі, як у Європі, то імпорт може йти в набагато більшій кількості випадків, ніж зараз", – пояснював голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Джерело: Energy Map

Завдяки завершенню синхронізації української енергомережі з європейською обсяг можливого імпорту вдалося збільшити. І вже з грудня він становить 1700 МВт. До того ж Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), збільшувала граничні ціни на ринку електроенергії на добу наперед. Зрештою під кінець 2023 року імпорт сягнув рекордних показників. У грудні 2023 року Україна імпортувала рекордний обсяг електроенергії – 233 тис. МВт·год. Це є найвищим показником від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

"У нас достатньо запасів вугілля, газу і ядерного палива. І це дає нам впевненість сказати, що ми пройшли половину зими і ми вистоїмо до її кінця", – наголосив міністр енергетики Герман Галущенко.

 

Запаси газу: які обсяги в підземних сховищах?

 

В уряді озвучили обсяги запасів газу в підземних сховищах (ПСГ). Цифру станом на 16 січня назвав прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Ідеться про 11,3 млрд куб. м блакитного палива. Такий обсяг очільник Кабміну вважає достатнім для успішного проходження другої половини опалювального сезону. У "Нафтогазі" схожої думки.

"Це вже друга зима в умовах повномасштабного вторгнення. І перша за всю історію незалежності, яку ми проходимо за рахунок газу власного видобутку. А найголовніше – робимо це разом. Запасів газу в українських сховищах достатньо для успішного завершення опалювального сезону", – зазначила пресслужба національної акціонерної компанії.

Зима 2023-2024 років – перша за всю історію незалежності, яку країна проходить за рахунок газу власного видобутку, рапортують у "Нафтогазі"

Утім, не весь газ у підземних сховищах можна використати для потреб України. Частина блакитного палива належить іноземним компаніям. До українських ПСГ це паливо закачали лише на зберігання, і будь-якої миті мільярди кубів газу доведеться повернути власникам.

"Ми зберігаємо й зберігали 2,5 млрд кубів газу від іноземних компаній. Наш амбітний план – стати "газовим сейфом" Європи", – зазначив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Також у підземних сховищах свій газ зберігають українські приватні видобувачі. Де-юре це паливо недержавне. Але де-факто – у приватників немає іншого варіанту: експорт блакитного палива під забороною. Мораторій на продаж ресурсу продовжили й на 2024 рік. Рішення ухвалили на засіданні Ради національної безпеки та оборони ще восени.

"Є одна цікава річ: торік "Нафтогаз" переглянув нормативи так званого "буферного" газу. Він знаходиться у ПСГ, але його не можна підняти на поверхню. Цей газ забезпечує тиск і технологічні умови для викачування. Якщо я не помиляюся, то раніше його обсяг становив 4,7 млрд кубометрів. А тепер ця цифра – 554 млн кубометрів чи трохи більше. Давайте рахувати. Отже, активного газу – тобто того, який можна "підняти" на поверхню – держава має приблизно 8,6 млрд кубометрів", – пояснив директор ГО "Експертна рада з питань розвитку газової промисловості та ринку природного газу" Леонід Уніговський.

Активного газу – тобто того, який можна "підняти" на поверхню – держава має приблизно 8,6 млрд куб. м

На думку фахівця, навіть якщо активного газу залишилося тільки 4,6 млрд куб. м (це можливо, якщо рахувати обсяг буферного палива за "старими" показниками), цього державі до кінця опалювального сезону вистачить, але за низки умов. Зокрема, у разі теплої другої половини зими, про що кажуть метеорологи. А ще – якщо споживання теплокомуненерго та енергетиками не перевищуватиме запланованих обсягів, на що сподіваються в "Нафтогазі". Водночас Леонід Уніговський зазначає: проблеми можуть виникнути, якщо наприкінці опалювального сезону вдарять морози, адже споживання газу тоді різко зросте.

"Тобто ми можемо зіштовхнутися з ситуацією, за якої наприкінці лютого – на початку березня будуть кілька діб, коли через зниження температури  різко зросте споживання і ПСГ не зможуть забезпечити такий темп "підняття газу". Тоді можливі обмеження в газопостачанні. Безумовно, не населення, а певної промисловості", – зазначив Леонід Уніговський.

Проблеми можуть виникнути, якщо наприкінці опалювального сезону вдарять морози

Зростання обсягу відбору газу з підземних сховищ фіксують упродовж січня. Пік припадав, зокрема, на 9 січня. І причина не лише у зниженні температури повітря чи пожвавленні експорту палива, зокрема з митного складу до Молдови.

"У січні 2024 споживання газу вище рівня минулого року на 11%, тому що вже 6 пиловугільних блоків ТЕС працюють не на вугіллі, а на газу!", – повідомила колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.

 

Чи вдалося відмовитися від імпорту газу?

 

Україні вдалося переламати тенденцію зі скороченням видобутку газу державними компаніями. Торік вони видали на-гора на 7% більше палива, тобто майже 14 млрд куб. м. Тенденція зростання видобутку зберігається й у січні 2024 року.

"Це перша зима, яку Україна проходить виключно завдяки власному газу. Це значне досягнення в умовах війни. Особливо враховуючи, що регіони, в яких видобувається найбільше газу, знаходяться на сході країни", – переконує голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов.

Чисто технологічно імпорт газу до України цього опалювального сезону таки відбувався. Ідеться про закачування газу в підземні сховища для тимчасового зберігання

Чисто технологічно імпорт газу до України цього опалювального сезону таки відбувався, однак "Нафтогаз" не купував паливо для потреб країни. Ідеться про закачування газу в підземні сховища для тимчасового зберігання.

"Нафтогаз" заявив, що цю зиму він планує пройти виключно на газу українського видобутку. Це стало можливо через значне скорочення споживання газу промисловими споживачами через військову агресію РФ. Але "Нафтогаз" відкрив кредитну лінію від ЄБРР на 200 млн євро, що дозволить йому імпортувати газ у лютому-березні в разі потреби", – пояснив колишній генеральний директор Оператора ГТС України Сергій Макогон.

Однак під кінець 2023 року перед державною газовою галуззю постала несподівана проблема. Видобуток зупинився на одному з найбільших родовищ України – Сахалінському. Цьому передувало рішення Шостого апеляційного адміністративного суду. Фактично "Укрнафтобуріння" втратило ліцензію на це родовище. Ідеться про річний обсяг видобутку в 700 млн куб. м.

 

Проблему з вугіллям не вирішили?

 

Станом на середину січня 2024 року на складах зберігається 800 тис. тонн вугілля. Такі цифри озвучили у Кабінеті міністрів. Міністр енергетики Герман Галущенко запевняв: твердого палива країні вистачає. А ситуацію зі спалюванням газу на теплових станціях він вважає стандартною.

"Приймати екстра-рішення про роботу газових блоків, як ми робили минулого року, коли вугілля не могли фізично поставити через війну, коли були розбиті мости і залізниця не могла доставити, на сьогоднішній день у нас немає необхідності", – зауважив міністр енергетики.

Урядовець зазначив, що ПАТ "Центренерго" продовжує імпортувати вугілля. Сама ж компанія цифри не публікує. Проте "Центренерго" повідомляло: до зими успішно підготувалися – паливом запаслися. Хоча без проблем не минулося – дотримуватися державного плану не виходило. Ситуацію в середині жовтня "Українська енергетика" вже описувала.

"Є проблеми, на жаль, з тим, що не накопичили достатньо вугілля. Це поки що ніхто на собі не відчуває, але це специфічна проблема, яка вилізе десь через місяць. Оскільки вугілля зараз не вистачає на державній компанії "Центренерго". І в результаті вони сьогодні палять газ. І от тут з газом у нас можуть бути проблеми на лютий місяць, коли там вже там з підземок всі обсяги дістаються", – повідомив перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики Олексій Кучеренко.

Вугілля зараз не вистачає державній компанії "Центренерго". І в результаті вони сьогодні палять газ. Тому проблеми з газом можуть проявитися в лютому

Натомість у "Центренерго" прозвітували про збільшення генерації у цьому опалювальному сезоні. Назвали цей показник історичним.

"Збільшили генерацію нашої ТЕС – у 6 разів! Крок за кроком впевнено пускаємо в роботу наші потужності! Команда "Центренерго" посилила українську енергомережу ще на 160 МВт", – повідомила пресслужба компанії.

Про збільшення імпорту вугілля повідомила компанія ДТЕК. Додатково приватники законтрактували ще 80 тис. тонн твердого палива. Вугілля закуповують у Польщі. Загалом ДТЕК планує закупити за кордоном понад 350 тис. тонн вугілля.

"Імпортне паливо – це додаткова "подушка безпеки" для теплової генерації на зиму. Пріоритетом для нас, як і завжди, залишається видобуток на українських шахтах. За попередніми даними, наші інвестиції в українські шахти за минулий рік склали близько 7 млрд гривень. Це дозволило ввести в роботу 26 нових вугільних лав, виконати річний план з видобутку вугілля і забезпечити необхідним паливом наші теплоелектростанції", – розповів генеральний директор "ДТЕК Енерго" Ільдар Салєєв.

Цінова ситуація на європейських ринках на початку року є сприятливо. Принаймні фіксується зниження цін. Тонна вугілля коштує близько 3900 грн. Водночас запаси палива на європейських складах зростають. Що ж до українського видобутку, то перекрити усі потреби країни у вугіллі він не може. Шахти на сході України перебувають під постійними ворожими атаками. Ворог цілеспрямовано б'є по копальнях, були жертви. Є у видобувних підприємств й інші проблеми. Зокрема, державні шахти лише за електроенергію заборгували 14 млрд грн.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"