Міста країни починають підключати будівлі до опалення. Споживання електроенергії з початку жовтня поступово збільшується. Напередодні опалювального сезону накопичення вугілля на складах відстає від плану на 500-600 тис. тонн. У такій ситуації без імпорту або замінників, мабуть, не обійтися. Утім, в уряді запевняють: час, аби поповнити запаси ще є.

"Українська енергетика" проаналізувала причини відставання від графіку і можловості виправити ситуацію.

 

Якими є запаси вугілля на опалювальний сезон?

 

Твердого палива на складах замало. Україна поки не змогла завезти достатньо вугілля. Ситуація тривожна з кількох причин. Температура повітря поступово знижується, а це означає, що споживання електроенергії лише зростатиме. Крім того, росіяни знову почали наносити удари по об'єктах української енергетики. Після піврічної паузи Кремль 21 вересня знову вдарив по енергоінфрастуктурі, повідомили в "Укренерго".

"Зараз ми напередодні сезону зниження температур і високої ймовірності початку нової кампанії з енергетичного терору росії. Наразі відбуваються вже останні приготування до ОЗП 2023-2024. Станом на 12 жовтня 2023 року загальний рівень запасів вугілля становив менше 1,3 млн тонн. Прогнозується дефіцит вугілля на ОЗП близько 1,5 млн тонн", – констатує колишня виконувачка обов'язків міністерки енергетики Ольга Буславець.

Схожі цифри озвучують і в уряді. Там зазначили: поповнення запасів вугілля ще триває. Підготовка та успішне проходження опалювального сезону є пріоритетом, переконує прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

"Росія готує наступний етап зимового енергетичного терору після того, як суттєво знизиться температура. Ми, звісно, готуємось. Дуже важливо, що на сьогодні маємо абсолютно достатні запаси газу у сховищах – 15,5 млрд кубічних метрів. Маємо понад 1,2 млн тонн вугілля, і Міністерство енергетики продовжує накопичувати необхідні енергоресурси", – повідомив очільник уряду.

За даними Центру Разумкова, станом на середину-кінець жовтня держава мала накопичити на складах,  згідно із планом, 1,8 млн тонн вугілля. Тобто наразі дефіцит сягає, орієнтовно, 500-600 тис. тонн. Чи має ще час держава, аби запасти стільки палива? В експертів різні думки.

Станом на 12 жовтня 2023 року загальний рівень запасів вугілля становив менше 1,3 млн тонн. Прогнозується дефіцит вугілля на ОЗП близько 1,5 млн тонн

"Маємо надію на теплу зиму", – коротко підсумовує ситуацію з вугіллям експерт з питань енергетики, колишній генеральний директор "Оператора ГТС України" (2019-2022) Сергій Макогон.

"Так, справді, у нас по "Центренерго" є певне відставання. Будемо сподіватись, що зі зміною керівництва ці проблеми будуть якраз закриті. Якщо ми говоримо про зиму, яка наближається, то тут питання не так у запасах, а чи закриті ППО чи іншим захистом наші ключові об'єкти енергетичної інфраструктури", – розмірковує директорка з адвокації в енергетичному секторі Міжнародного центру Української перемоги (ICUV) Вікторія Войціцька.

Державна компанія "Центренерго", яка керує трьома великими ТЕС, з кінця літа пережила низку кадрових перестановок. Зокрема, змінили голову цього ПАТ і фактично усіх менеджерів, а ще – керівників ТЕС.

Спекотне літо також наклало свій відбиток на процес накопичення вугілля. У серпні його запаси замість того, щоб збільшуватись, навпаки зменшувались.

"Зміна менеджменту – це окрема історія. Ми, як регулятор, не перевіряємо це. Що стосується перевірок. Планові вони вже відбулись щодо діяльності ліцензіатів. Позапланові перевірки запасів палива можуть відбуватись відповідно до питань безпеки електропостачання. Тобто якщо у певні місяці опалювального сезону буде незбалансованість генерації і виникне вона через відсутність запасів палива. Тоді за зверненням НЕК "Укренерго" ми можемо проводити перевірки. Це буде зрозуміло до другої половини листопада", – повідомила членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Ольга Бабій.

 

Чи доведеться імпортувати вугілля?

 

Без палива з-за кордону не обійтись. Лишень за рахунок українського видобутку опалювальний сезон пройти не вдасться. Завозити вугілля взялася як держава, так і приватники. "Центренерго" планує поповнювати запас твердого палива на зиму імпортом. Планують вийти на показник 80 тис. тонн щомісячно.

"То був би достатній резерв. Але ми розробляємо різні сценарії, готуємось максимально. І якщо буде трохи менше, у нас на сьогодні є заміщення – газ та мазут. На Трипільській ТЕС, наприклад, є можливість працювати на мазуті. Його ми вже завезли, і я вже попросив технічну дирекцію станції зробити пробний запуск на цьому виді палива", – підкреслив генеральний директор "Центренерго" Андрій Чуркін.

Із Польщі завезуть 210 тис. тонн вугілля, повідомила компанія ДТЕК. Контракти уклали на весь опалювальний сезон. Період постачання: вересень 2023 року – березень 2024 року.

139 доларів за тонну сягнули ціни на вугілля на європейському ринку у середині жовтня

"Для наших теплоелектростанцій, як і зазвичай, пріоритетним залишається використання вугілля власного видобутку. Проте, в умовах війни, непрогнозованих дій ворога та підвищеного навантаження, які теплоелектростанції компанії несуть останні місяці, додаткові обсяги імпортного палива дозволять "підстрахувати" та надати додатковий запас міцності для стійкішого проходження тепловою генерацією найближчого опалювального сезону", – підкреслив генеральний директор "ДТЕК Енерго" Ільдар Салєєв.

А ще на початку року в імпорті була геть інша тенденція. У січні-травні завезення кам’яного вугілля та антрациту впало ледь не у 30 разів (у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року). Цифри наводила Державна митна служба. Тим часом змін зазнали і ціни на вугілля.

"Ціни на вугілля на європейському ринку зросли і складають 139 доларів за тонну (5062 грн). Запаси вугілля на складах терміналів Амстердам-Роттердам-Антверпен за тиждень без змін та складають 7,2 млн тонн (+10% від середньорічної норми та на рівні минулого року за цей період)", – повідомила Ольга Буславець, ексочільниця Міненерго.

 

Яка ситуація з власним видобутком вугілля?

 

Із запровадженням воєнного стану держава більше не оприлюднює цифри видобутку. За даними проєкту Energy Map останні показники у відкритому доступі можна проаналізувати за січень 2022 року. Тоді за місяць видобули 2,5 млн тонн вугілля. Щодо географії, то понад половину твердого палива видобули у Дніпропетровській області, понад 40% – у Донецькій. На Львівщині – майже 3%. З 2016 року в Україні стійка тенденція до зменшення об'ємів видобутку: понад 10 млн тонн (якщо порівнювати 2016 та 2021 роки).

"Останні дані, які у мене є: станом на кінець липня 2023 року в Україні видобуто на 148 тис. тонн менше, ніж минулого року. Ймовірно, якщо ми значно відстаємо від цільового показника з накопичення (1,8 млн тонн, з яких у наявності 1,3 млн тонн), то ситуація у серпні та вересні радикально не змінилась. Найбільш складна ситуація з видобутком вугілля на Донеччині. Це прифронтова територія, яка постійно обстрілюється ворогом, внаслідок чого ускладнюється і сам процес видобутку, і логістика. Наприкінці вересня Центр Разумкова опублікував дані, що дефіцит вугілля сягає близько 500 тонн. Водночас, за нашими даними, у жовтні вже є позитивна динаміка: кількість вугілля на складах державної генерації збільшується", – навела статистику експертка проєктів аналітичного центру DiXi Group Олена Лапенко.

Станом на кінець липня 2023 року в Україні видобуто вугілля на 148 тис. тонн менше, ніж минулого року

На вже згаданій Донеччині за перші три місяці 2023 року видобуток вугілля впав майже вдвічі. Це у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року. Все через бойові дії та окупацію. Саме війна Росії проти України стала руйнівною для вугільної галузі, починаючи ще з 2014 року.

"Герман Галущенко зазначив, що після 24 лютого чверть державних шахт опинились на тимчасово окупованій росією території. Міністр відзначив героїзм працівників, які, не дивлячись на регулярні ворожі обстріли, щодня продовжують працювати у шахтах та забезпечувати постачання вугілля на підприємства теплової генерації", – наголошується у повідомленні Міністерства енергетики України. 

Із останніх новин галузі: Кабінет міністрів змінив керівників двох ключових вугільних компаній. Нових голів отримали державні підприємства "Укрвугілля" та "Вугільна компанія "Краснолиманська".

 

Чи до снаги Україні відмовитись від вугілля?

 

Що стосується далекострокової перспективи, то перестати використовувати це тверде паливо для генерації електроенергії держава планує до 2035-го року. І свої плани змінювати не збираються, наголошують в уряді. Такими є міжнародні зобов'язання України. Тим паче що вітчизняні теплові електростанції є одними з найбрудніших в Європі.

"Україна має на меті відмовитись від використання вугілля в енергетиці у середньостроковій перспективі із врахуванням всіх питань енергетичної безпеки, оскільки значна частина теплової генерації України залежить від вугілля. Наразі, в умовах війни, вугільна генерація нам дуже допомагає зберегти стійкість енергосистеми. Я думаю, що поступово до 2035 року реально відмовитись від використання вугілля для виробництва електричної енергії. Але це напряму залежатиме від термінів закінчення військових дій на території України та подальшої допомоги міжнародних партнерів у відновленні енергосистеми, включаючи фінансову допомогу та доступність технологій для здійснення швидкого енергетичного переходу", – розповів в інтерв'ю "Українській енергетиці" заступник міністра енергетики Ярослав Демченков.

Поступово до 2035 року реально відмовитись від використання вугілля для виробництва електричної енергії

У майбутньому в уряді роблять ставку на ТЕЦ та ТЕС на комбінованих видах палива замість вугілля. Мова йде про природній газ чи біометан і біопаливо. Але питання не лише у ресурсах, а й про те як змінювати населені пункти, залежні від вугільної індустрії. Саме тому на цих територіях запроваджують програму справедливої трансформації. Як вона працює "Українська енергетика" вже детально пояснювала у своєму матеріалі. У Кабінеті міністрів обіцяють: поступова відмова країни від вугілля буде розписана по кроках.

"Нам потрібно перезапустити та реструктурувати електроенергетику, щоб нарешті розблокувати її розвиток, оскільки в останні роки інвестиції в електроенергетичний сектор України стримувались, зокрема, і через надлишок застарілих і дуже брудних вугільних електростанцій", – вважає керівник відділу енергетики ГО "Екодія" Костянтин Криницький.

Що ж до приватних енергетичний компаній, то використовувати вугілля вони планують трішки довше, ніж державні. Відмовитись від твердого палива запланували до 2040 року.

"Це реальність та вимога сучасного суспільства: прискорити перехід до безвуглецевого майбутнього", – впевнений виконавчий директор компанії ДТЕК Дмитро Сахарук.

І держава, і приватні компанії, згадані у цьому матеріалі, приєднались до Міжнародного альянсу Powering Past Coal Alliance (PPCA). Ця спілка під проводом ООН об'єднує країни, організації та компанії, які ставлять за мету поетапно відправити вугілля як паливо у минуле. Загалом до альянсу увійшли 167 членів.

"Українська енергетика" ексклюзивно поспілкувалась зі спеціальною представницею Генсека ООН зі сталої енергетики Дамілолою Огунбії та поцікавилась, як вона оцінює плани України з відмови від вугілля. І головне: чи можливо це зробити у країні, яка воює?

"Я можу говорити у більш загальному плані, що ми бачимо майбутнє не за брудним паливом. І ми відчуваємо, що частина енергетичного переходу має бути більш чистою. Чим швидше країни перейдуть від використання цих брудних видів палива до більш чистих, то краще, не тільки з економічної точки зору, але й для здоров'я людей. Отже, почути, що Україна планує зробити це до 2035 року, я думаю це було б чудово", – зазначила представниця ООН.

Та поки Кабінет міністрів не оприлюднив поетапний план відмови від вугілля. А в умовах війни, принаймні у цьому опалювальному сезоні, уряд закликає до зворотного процесу. У підготовці до, вже другої воєнної, зими міністр енергетики Герман Галущенко закликав збільшити видобуток вугілля.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"