990%d1%8590 2 %281%29

Ярослав Демченков: "10 ГВт експорту електроенергії – план до 2050-го"

31 серпня 2023

Заступник міністра енергетики про те, як зміниться структура вітчизняної генерації, якщо вдасться втілити Енергетичну стратегію України до 2050 року

Ярослав Демченков: 10 ГВт експорту електроенергії – план до 2050-го
Фото з архіву спікера

Трошки більше місяця тому міністр енергетики Герман Галущенко у Лондоні презентував Енергетичну стратегію України до 2050 року. Згідно  з документом, Україна має потенціал до 2050 року наростити потужності вітрової генерації – до 140 ГВт, сонячної – до 94 ГВт, накопичувачів енергії (еnergy storage) – до 38 ГВт, атомної генерації – до 30 ГВт, ТЕЦ та біоенергетичних потужностей – до 18 ГВт, гідрогенерації – до 9 ГВт.

Інвестиційні можливості для нових енергетичних потужностей загалом складають 383 млрд доларів. Зокрема, інвестиційний потенціал вітрової генерації сягає 134 млрд доларів, сонячної – 62 млрд доларів, водневих технологій – 72 млрд доларів, energy storage – 25 млрд доларів, атомної генерації – 80 млрд доларів, систем передачі – 5 млрд доларів, гідроенергетики – 4,5 млрд доларів.

"Українська енергетика" розпитала заступника міністра енергетики Ярослава Демченкова про те, як та яким чином має змінитись структура генерації, згідно з Енергетичною стратегією, чи буде вітчизняна електроенергія конкурентною у країнах Європейського Союзу, а також – як просувається боротьба з російським "слідом" у галузі.

 

– Енергетична стратегія України до 2050 року передбачає інвестиції 383 млрд доларів у побудову нових енергогенеруючих потужностей. Якими будуть джерела таких інвестицій? На чому базовані розрахунки?

– Енергетична стратегія України до 2050 року готувалась на базі економіко-математичної моделі TIMES, яка враховувала різні сценарії розвитку економіки країни, зростання попиту на енергію, тенденції розбудови чистої енергетики і сталої енергетичної інфраструктури в Україні та країнах ЄС. Виконувати моделювання нам допомогла міжнародна компанія KPMG за підтримки уряду Великобританії. Ми проводили консультації з міжнародними організаціями та окремими експертами, зокрема, Міжнародною енергетичною агенцією, національними лабораторіями Міністерства енергетики США, німецькими та данськими партнерами. Міністр енергетики України Герман Галущенко особисто комунікував з представниками різних міжнародних відомств та компаній щодо планування розвитку енергетичної системи України.

Всі усвідомлюють, що відбудова потребуватиме фінансування не лише міжнародними фінансовими організаціями, але й приватним сектором. Наведена вами цифра – це обсяг необхідних інвестицій за одним із сценаріїв. Але я не називав би ніяких цифр: це один з можливих сценаріїв. А їх є декілька. Ніхто зараз не може передбачити, коли завершиться війна, який буде відсоток пошкодження енергетики та економіки. Наприклад, коли ця цифра рахувалась, Каховська ГЕС була окупована, але зараз вона знищена.

Зараз, якщо говорити про суму інвестицій для відновлення, то вона збільшується на суму відновлення ГЕС. Але є декілька варіантів відновлення ГЕС, різні економічно та екологічно ефективні технологічні рішення, які мають максимально збільшити генеруючі потужності об'єкта гідроенергетики, здатність покривати пікові навантаження. Тобто загальна сума потрібних інвестицій вже потребує коригування, і вона навряд чи буде точною.

 

– І що важливо для залучення таких інвестицій?

– Точно для інвесторів важливі не суми інвестицій, записані у стратегіях, а передбачуваність сектору, чинні фінансові інструменти і адекватна регуляторна політика. Також багато потенційних інвесторів очікують інтеграції українських енергетичних ринків до загальноєвропейських. Для інвесторів потрібно вже мати "портфель" інвестиційно привабливих проєктів, і така інформація є частиною стратегії та інших документів. Нам буде необхідно мобілізовувати капітал для швидкого переходу на чисту енергетику, прискорено здійснити так званий енергетичний перехід та максимальну електрифікацію країни при відбудові.

Енергетика має сервісну функцію. Завданням Міністерства енергетики є забезпечення енергетичної безпеки, надійності та стійкості енергетичної системи, необхідної для підтримки розвитку України та задоволення попиту на наші енергетичні продукти за межами країни. Ми маємо генерувати таку кількість енергії, щоб задовольнити у першу чергу внутрішні потреби, скажімо виробництва сталі й цементу, які будуть дуже потрібні для відновлення, хімічної промисловості, домогосподарств тощо. Тобто ми враховуємо спочатку внутрішній попит, а потім додаємо очікування міжнародних ринків. А їх очікування дуже обнадійливі. В інтересах не лише України, але й ЄС, розвивати наш енергетичний сектор.

Ми можемо допомогти побороти енергетичну кризу в Європі. Європейські країни, наприклад, Німеччина, Австрія, відмовляючись від російських енергоресурсів та вуглеводнів, мають задовольняти свої зростаючі енергетичні потреби. Українські чисті енергоресурси мають всі шанси замістити російські і зробити свій внесок в енергетичний перехід в ЄС.

Прогнозованість попиту на енергію є важливим фактором привабливості сектору для інвесторів. Наразі близько 770 мільярдів доларів США щорічно інвестується у чисту енергетику. Дві третини цієї суми припадає на Китай. Переконаний, що після нашої перемоги значна частина цієї суми має перейти на відновлення сталого енергетичного сектору України та створення локалізованого виробництва необхідного для енергетичного переходу обладнання і сервісу.

 

– Як зміниться структура української енергетики, якщо Стратегію-2050 вдасться втілити? І що це означатиме для економіки країни?

– Україна має всі передумови стати одним з лідерів чистої енергетики. Принаймні, до 2050 року виробництво електричної безвуглецевої генерації може наблизитися до 100%. Це означає, що ми маємо відмовитись від вуглецевих складових (вугілля та природного газу) та створити достатню кількість генерації на відновлюваних та альтернативних джерелах енергії, зберігаючи обсяги атомної генерації. Або ми маємо застосувати технології уловлювання та зберігання вуглецю, якщо використання вугілля чи газу продовжуватимуться.

Ми маємо одні з найкращих умов у регіоні для розвитку генерації ВДЕ, біоенергетики та на старті одну з найпотужніших безвуглецевих генерацій – атомну, яка також має потенціал для розвитку на базі нових технологій. Тому, це проста частина плану за умови передбачуваності інвестицій у сталі джерела енергії та регуляторного середовища.

Інша, більш складна, частина – це забезпечення гнучкості й стійкості енергетичної системи, підвищення енергоефективності та збереження доступності енергетичних послуг. Звісно, у першу чергу маємо відвоювати нашу територію. А при плануванні відновлення України, здійснюючи трансформацію енергетичного сектору, не забувати про боротьбу із кліматичними змінами.

Трансформація енергосектору означатиме локалізацію виробництва та нові робочі місця, нові професії та новий спосіб організації життєдіяльності суспільства. Зміна клімату була першою мотивацією для впровадження технологій відновлюваної енергії та заміщення вуглецевих джерел енергії. Проте вона аж ніяк не є єдиною рушійною силою енергетичного переходу сьогодні.

За рахунок інновацій у грін-тех, зокрема, розвитку сонячних та вітрових технологій, та оптимізації інвестиційних витрат зараз ми можемо значно збільшувати встановлені потужності відновлюваної енергії, зберігаючи її доступність. У багатьох частинах світу відновлювані джерела є найдешевшими для виробництва електроенергії, залишаючи "брудні" технології позаду.

 

– Що має бути зроблено, щоб енергетична система була гнучкою і генерацію ВДЕ не балансували спалюючи вугілля?

– Попит і пропозиція електроенергії мають бути збалансовані. Попит на електроенергію змінюється щогодини, щодня, щотижня. Через аномальну спеку у серпні ми побили рекорди літнього споживання електроенергії. Подальша електрифікація країни, систем опалення та транспорту лише буде зростати, що є додатковим викликом системі. Обстріли енергетичної інфраструктури негативно впливають на гнучкість та стійкість системи і збільшують її вразливість. Нездатність енергетичної системи балансувати в умовах коливання попиту на електроенергію та її виробництвом призводить до блекаутів та віялових відключень.

Вже тривалий час міністр енергетики Герман Галущенко доводить нашим міжнародним партнерам, що нашій енергосистемі в умовах війни потрібні гнучкі генеруючі потужності – генератори та турбіни, які працюють на природному газі, і гарантують, що постачання електроенергії точно відповідає попиту. А також можуть швидко забезпечити об'єкти критичної інфраструктури електроенергією, якщо основні об'єкти генерації чи розподілу тимчасово втрачено через обстріли. Така додаткова генерація з високими маневровими потужностями вже з'являється в Україні, і у найближчому опалювальному сезоні ми будемо мати такі резерви.

У нашій країні більшість гнучких генеруючих потужностей використовують викопне паливо, яке в умовах "зеленого" енергетичного переходу має бути поступово заміщено більш сталими ресурсами, і їх потужність має значно зрости. Але зараз викликом є доступність та вартість нових технологій, які на відміну від вугільних ТЕС, є дорогими та наразі менш доступними.

Україна має високий потенціал для розвитку гідроакумулюючих станцій, хімічних накопичувачів (акумуляторів), водню, малих модульних реакторів тощо. Напівпікова та пікова генерація передбачає будівництво ТЕС на біометані/біогазі, газотурбінних та газопоршневих установок. Дана розподілена генерація відіграватиме важливу роль у покритті дефіциту генеруючих потужностей, балансуванні потреб системи при пікових навантаженнях та забезпеченні власних потреб базової генерації, резервної потужності для живлення критичної інфраструктури населених пунктів. Ми працюємо над дизайном ринку балансуючих потужностей та умовами стимулювання інвестицій у гнучкість системи, у тому числі у межах майбутньої системи розподіленої генерації.

 

– Чому міністерство вбачає найбільші перспективи саме у вітровій енергетиці? Так записано у стратегії.

– Дійсно, один із сценаріїв передбачає активний розвиток вітрогенерації, зокрема, офшорної – з використанням морського вітру. Аналіз від Групи Світового банку показує, що країна має технічний потенціал морської вітрової енергії, який перевищує 251 ГВт, як для стаціонарних, так і для плавучих фундаментів. Ресурс, придатний для фіксованих офшорних вітряних установок у водах глибиною менше 50 м, становить 183 ГВт, тоді як глибші води на півдні, які підходять для плавучих офшорних вітряних установок, мають потенціал близько 68 ГВт. Середньорічна висотна швидкість вітру в українських водах перевищує 8 м/с і забезпечує прийнятний енергетичний ресурс. Ключовою перевагою є те, що найвищу швидкість вітру можна знайти у безпосередній близькості від узбережжя та центрів попиту.

Найкращий ресурс знаходиться в Азовському морі, а мілководдя робить цю територію придатною для морських вітрових установок із фіксованим фундаментом. Але агресивна військова діяльність ворога наразі не дозволяє використовувати цей великий потенціал. Міністр енергетики дав доручення вивчити, які зміни у законодавстві, стандартах регуляторних вимог необхідно здійснити, щоб вже зараз створити умови для швидкого розвитку офшорної вітроенергетики відразу після нашої перемоги та повернення повного контролю над нашими – Азовським та Чорним – морями.

Готуємо необхідні рішення та працюємо з міжнародними партнерами над проєктами генерації, систем накопичення, розвитку мереж та розширення інтерконекторів на певних територіях. Під час кожної зустрічі з міжнародним бізнесом міністр закликає не витрачати час, а вивчати перспективи та досліджувати можливості здійснення нових проєктів у різних сегментах енергосектору України.

Ми розглядаємо проєкти в офшорному вітрі у тому числі за кластерним принципом. Коли електроенергія вироблена з офшорного вітру постачається, наприклад, промисловому споживачу в Україні та за її межами, а надлишки перетворюються у "зелений" водень чи аміак для подальшого використання. І ми маємо найкращі передумови для появи такого кластеру у Чорноморському регіоні.

Україна навіть під час війни показує результат. У нас була запущена чергова лінія Тилігульської ВЕС потужністю 114 МВт. Зараз на заході України, зокрема, на Закарпатті та Львівщині, готуються проєкти з будівництва вітропарків. Тобто навіть під час війни процес не зупиняється.

Зараз, коли прийнято відповідне законодавство, внесені зміни до законів щодо "зеленої" трансформації, з'являються додаткові ринкові стимули, щоб такий бізнес розвивався. Багато міжнародних партнерів цікавляться умовами започаткування бізнесу в Україні, і вітроенергетика у списку пріоритетів. Проте варто зазначити, що доступність територій з високим потенціалом сонячної активності залишає сонячну генерацію у топі серед інвестицій у ВДЕ.

 

– Україна до 2035 року планує відмовитись від використання вугілля. Чи планує уряд змінити дату відмови від цього енергоносія? Чи реально, особливо під час війни, виконати таке зобов’язання?

– Україна має на меті відмовитись від використання вугілля в енергетиці у середньостроковій перспективі із врахуванням всіх питань енергетичної безпеки, оскільки значна частина теплової генерації України залежить від вугілля. Наразі, в умовах війни, вугільна генерація нам дуже допомагає зберегти стійкість енергосистеми. Я думаю, що поступово до 2035 року реально відмовитись від використання вугілля для виробництва електричної енергії. Але це напряму залежатиме від термінів закінчення військових дій на території України та подальшої допомоги міжнародних партнерів у відновленні енергосистеми, включаючи фінансову допомогу та доступність технологій для здійснення швидкого енергетичного переходу.

На заміну вугільній генерації будуть використовуватись ТЕЦ та ТЕС на комбінованому паливі (природній газ/біометан), ТЕЦ на біопаливі (тверді побутові відходи, відходи сектору сільського господарства, деревина та ін.). Але нам потрібно провести багато додаткової роботи. Це реально зробити за умови, що регіони, які залежать від роботи вугільних підприємств, отримають інвестиції та грантове фінансування, там будуть створені нові робочі місця, здійснена справедлива трансформація з урахування всіх соціальних викликів. Щоб люди, які працюють на шахтах або суміжних підприємствах, не опинились без роботи. Це не просто питання фізичного закриття вугільних шахт. Це питання створення нових робочих місць, створення стимулів для того, щоб ці доволі депресивні й екологічно забруднені регіони отримали нові перспективи сталого та "зеленого" розвитку, безпечного майбутнього для їхніх родин. Тому ми працюємо над тим, щоб такі програми справедливої трансформації відбулись. Поступова відмова від вугілля має бути розписана крок за кроком разом з шахтарями, представниками громадянського суспільства та місцевою владою.

 

– Українська ядерна енергетика: які зміни для неї передбачає Енергетична стратегія України до 2050 року? Чи планується будівництво нових АЕС?

– Обсяг атомної генерації у структурі енергетичного міксу збереже своє лідерство. У виробництві електричної енергії частка АЕС залишиться ключовою та складатиме 56% у 2050 році. У планах – повернення під контроль Запорізької АЕС.

Нарощення встановлених потужностей АЕС відбуватиметься за рахунок будівництва енергоблоків великої потужності, зокрема, завершення будівництва блоків на Хмельницькій АЕС, та малих модульних реакторів (ММР), які можуть з'явитись в Україні після 2030 року. Міністр особисто проводить перемовини з власниками технологій малих модульних реакторів та робить все можливе, щоб ММР з'явились в Україні якнайшвидше.

Повертаючись до питання щодо гнучкості системи, важливо відзначити, що всі сучасні проєкти енергоблоків АЕС забезпечують роботу у режимі маневрування. Це створює необхідні умови як для ефективної роботи АЕС в умовах сучасного енергетичного ринку, так і для підтримки балансової надійності системи в умовах її функціонування із негарантованими потужностями сонячних та вітрових електростанцій.

 

– Відбудова Каховської ГЕС: чи є виправданим такий крок саме для енергетики? Яку роль відвели для гідроелектростанцій в Енергетичній стратегії? Серед прогнозів Міненерго вони на останньому місці серед усіх видів генерації.

– Сумарно встановлена потужність гідроелектростанцій у нас більше 6 ГВт. Тобто це майже як потужність Запорізької АЕС, яка тимчасово окупована. Чи є перспектива для розвитку гідроенергетики? Так, є. Гідроенергетика безперечно продовжить забезпечувати енергетичну систему балансуючими потужностями та безвуглецевою генерацією.

Є зараз технології, які дозволяють при відбудові збільшити встановлену потужність цієї станції? Так, є. Чи е в Україні потреба у балансуючих потужностях покриття пікових навантажностей за рахунок гідростанції? Дуже висока. Чи економічно доцільно це буде? Так, це буде економічно доцільним, тому що відбудова Каховської ГЕС не потребуватиме таких витрат, як будівництво з нуля. Чи доцільно Україні відбудовувати цю ГЕС? Доцільно, тому що за часи існування цієї гідроелектростанції економіка, металургійні підприємства, промисловість, сільське господарство, екосистема у тому числі, вже налаштувались на існування такої інфраструктури. Тобто і для енергетики, і для економіки у цілому це необхідна відбудова.

Інше питання, яке піднімається дуже часто, це питання природокористування. Коли у радянські часи ця дамба будувалась – це була катастрофа для біорозмаїття, і стояла вода, і замерзало це водосховище, і риба вимирала, і багато інших негативних наслідків. Зараз при плануванні відбудови мають бути витримані всі екологічні стандарти. Маємо врахувати досвід інших країн: як це зробити так, щоб не нанести нової шкоди річкам і біорозмаїттю цього регіону. З урахуванням цього, "Укргідроенерго" разом з міжнародними партнерами працюють над проєктом. Це буде одне з великих будівництв в країні, і економічний ефект від нього буде дуже високий.

 

– Чи буде українська електроенергія конкурентною і затребуваною в ЄС? Якими чином можна збільшити її експорт?

– Ми зараз здійснюємо всебічну інтеграцію наших енергетичних ринків з європейськими ринками природного газу та електроенергії. Ми будуємо експортоорієнтовану енергетичну галузь і прагнемо працювати в умовах єдиного ринку з ЄС. Для цього всі моделі ринків мають бути однаковими: входження у бізнес та правила його ведення, питання прозорості торгівлі енергетичними продуктами.

Українська електрична енергія матиме в Європі попит. Ми це чуємо постійно під час зустрічей з міжнародними партнерами, наприклад, нещодавно з представниками Німеччини. У них великі очікування від розвитку українських ВДЕ. Вони дивляться на перспективи і на ринку електричної енергії, і на відновлювані гази. У нас в планах до 2035 року мати експорт електроенергії на рівні 6 ГВт і 10 ГВт – у 2050-му році. Для цього ми активно працюємо над розширенням інтерконекторів.

 

– Чи позбулися ми російського "сліду" в українській енергетиці? І роздержавлення активів в енергетиці: чи очікує ЄС такий крок від України? Чи варто і для чого це робити?

– Уряд працює над деолігархізацією енергосектору. Міністр виступає проти монополії великих компаній та диктування ними правил ринку.

Традиційно у нас був дуже великий російський "слід" на енергетичному ринку. Були в енергетичному бізнесі навіть зрадники держави, і колаборанти. Теж працюємо над тим, щоб повністю прибрати їх вплив.

Санкції та позбавлення активів є дієвим інструментом очищення енергосектору. Це не може відбутись в одну хвилину. Потрібно готувати зважені рішення, досліджувати питання доведення вини, щоб потім ніхто не міг повернути через суд свій вплив та скасувати санкції. Це все частина реформ, аби українська енергетика була стабільна і передбачувана, прозора.

Ми також здійснюємо корпоратизацію. Наприклад, зараз триває корпоратизація однієї з найбільших компаній – "Енергоатом". Ми у постійному діалозі з міжнародними партнерами, у тому числі з ЄС, щодо покращення системи корпоративного управління "Укренерго" та "Оператора ГТС". Важливо, щоб система управління цих двох операторів була ефективна.

Держава працює над поверненням контролю над деякими стратегічними енергооб'єктами, у тому числі обленерго. Питання енергетичної безпеки в умовах війни стоїть дуже гостро. Тому кожне рішення міністра чи уряду приймається з урахуванням аспекту енергобезпеки як для України, так і всього регіону.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"


 index 280%d1%85360 web