Володимир Шведкий десять років керує компанію Energy Trade Group (ETG). За цей час її бізнес вийшов за межі постачання електроенергії та газу кінцевим споживачам із широкою мережею представництв по всій Україні. Компанія так наростила інвестиції у відновлювану генерацію, що минулого року опинилася в рейтингу 20-ти найбільших гравців альтернативної енергетики, складений виданням Forbes Україна.

Крім того, команда ETG взялася розвивати дотичні напрямки бізнесу, повʼязані з сервісним обслуговуванням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та диджіталізацією клієнтських послуг. Володимир Шведкий пишається й тим, що повномасштабна війна не завадила йому відкрити перший в країні спеціалізований центр, де українські інженери можуть розробляти унікальні системи накопичення енергії (СНЕ). Ба більше: минулого року команді ETG вдалося налагодити власне виробництво повного циклу (теж, до речі, перше в Україні), і вивести на ринок власний бренд СНЕ «Revention».

«Українській енергетиці» Володимир Шведкий досить відверто розповів про досягнення і виклики, які постали перед компанією ETG на ринку газу та електроенергії під час війни. Зокрема, він торкнувся теми обмеження конкуренції, протистояння державного товариства «Енергетична компанія України» з приватним холдингом ДТЕК, який належить Рінату Ахметову, і обставин на ринку, що спотворюють його. Крім того, саме для читачів «Української енергетики» Володимир Шведкий вперше розповів про новаторський проєкт - віртуальну електростанцію. Але з початку нашої розмови ми вирішили дізнатись про те, якими він бачить стратегічні пріоритети ETG в умовах війни.

Який ви обрали напрямок для розвитку бізнесу Energy Trade Group?

Якщо коротко, то ми прагнемо забезпечити власний портфель постачань електроенергії за рахунок 100% генерації з відновлюваних джерел. Стратегічно ми прямуємо до декарбонізації і забезпечення сталого розвитку української економіки.

Який сегмент енергоринку є вашим пріоритетом?

Комерційних споживачів – підприємців, на яких тримається українська економіка від початку повномасштабної війни. Ми також розробляємо спеціальні пропозиції для домогосподарств – готуємося поширити присутність і в даному сегменті, коли він стане відкритим для конкуренції. Ми займаємо на ринку проактивну роль, щоб не втрачати жодних можливостей.

Повномасштабна змінила ваш бізнес?

Без сумніву, кожен із нас в Україні опинився під страшним тиском через російську агресі. Співробітники компанії ETG використали всі можливості, щоб продовжити забезпечувати потреби своїх клієнтів в енергопостачанні, зберегти високу якість сервісного обслуговування, нарощувати потужності власної відновлюваної генерації навіть в надскладних умовах війни. Ми подолали багато перешкод, щоб розпочати власне виробництво СНЕ. Я гордий тим, що наш проєкт став першим в країні, а ETG залишається єдиним національним виробником акумуляторних батарей (АКБ) малої і середньої потужності.

Протягом минулого року ми загалом встановили понад 10 МВт/год АКБ для компаній в різних регіонах України. Варто відзначити, що надійність бренду «Revention» підтвердив досвід наших користувачів на прифронтових територіях. Зокрема, нашими клієнтами стали чисельні установи соціальної інфраструктури - банки, медичні та навчальні заклади, невеличкі кавʼярні у Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Полтаві, Херсоні та областях, які тепер забезпечені стабільним енергопостачанням.

Крім власного виробництва, перевагою наших СНЕ є розробка ексклюзивного програмного забезпечення (ПЗ), яке дозволяє ефективно їх використовувати.  Спеціально під цей проєкт ми навіть створили в компанії окремий департамент R&D (Research & Development).

До речі, в першому півріччі 2025 року ми встановлюємо першу АКБ на потреби власної сонячної електростанції в місті Березань на Київщині потужністю 2 МВт/год. А загалом наш план на рік - досягти 50 МВт/год встановлених батарей.

До того як запровадити власне виробництво, діяльність ETG було зосереджено в енерготрейдингу. Якими висновками можете поділитись про ситуацію, що склалася у цій царині?

Ми прийшли до ситуації, коли газовий ринок по суті відсутній. Причина -  посилення ролі національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (НАК). Вона вже отримала частку у 85% в газопостачанні і 90% - в розподілі газу. А трейдинг електроенергії прагнуть поділити між собою великі гравці - приватний холдинг ДТЕК і державне товариство «Енергетична компанія України», яке впевнено прямує до монопольної ролі.

Що сприяє посиленню «Нафтогазу» на сегменті кінцевих споживачів?

Всі сегменти ринку, окрім промислового, були спотворені урядовими постановами, згідно яких окремі категорії споживачів (зокрема, домогосподарства, комунальні підприємства, підприємства теплової комунальної енергетики) мають купувати газ виключно у «Нафтогазу», але по цінам, що є нижчими за ринкові. НАК час від часу вдається до стратегії агресивного демпінгу, яка допомагає залучити в лави клієнтів потужних індустріальних виробників, що змогли залишитись на ринку.

Крім того, донедавна в сегменті постачання газу домінували приватні компанії під брендом «Твій Газзбут». Але тепер їх місце теж зайняв… «Нафтогаз», після того як уряд передав під його крило розподільні мережі «Регіональної газової компанії» (до націоналізації ними керував Дмитро Фірташ – Ред.).

Я вважаю, що такий підхід не тільки посилив НАК, але й поставив хрест на лібералізації ринку, що відбувалася в Україні до початку великої війни. Частково відповідальність за це лежить і на споживачах, які ставлять у пріоритет є виключно рівень ціни, а не якість послуг. Така споживча поведінка сприяє тому, аби державний холдинг домігся чи не повного контролю у постачанні газу як домогосподарствам, так і промисловості. Можу передбачити, що перетягнувши на себе 90% ринку, він змінить тактику на протилежу, переключившись з демпінгу до навʼязування високих цін. Тому в постачанні газу Україна ризикує відкотитись у 2000-ні роки, коли «Нафтогаз» мав домінуючі позиції загалом в економіці.

З кінцевими споживачами розібралися. А що відбувається на ринку газового трейдингу?

За офіційними даними, в минулому році «Нафтогаз» закупив 1,3 млрд куб м ресурсу українських газовидобувників. Хоча торги відбувалися на майданчику «Української енергетичної біржі», ціноутворення і умови тих контрактів виявилися недостатньо прозорими. Тому оптовий газовий ринок протягом минулого року формувався штучно, за відсутності конкурентних умов і будь-якої ринкової логіки. Тому маємо ситуацію, коли газовий трейдинг «окупували» приватні видобувники і «Нафтогаз».

Ви кажете, що в газовому трейдингу продовжують посилюватись такі гравці, перевагою яких є доступ до ресурсу українського видобутку. А яка тоді роль залишається для незалежних компаній, таких як ETG?

На газовому ринку незалежні трейдери сьогодні присутні в сегменті промисловості, малого та середнього бізнесу. Наша компанія останні пʼять років зосередилась на клієнтах, що представляють малий бізнес із рахунком споживання 250 – 500 тис. грн. на рік

Це, до речі, той сегмент підприємців, які найбільше потерпають від перебоїв в енергетиці, оскільки не мають можливості встановити промислові СЕС або газові генератори. Орієнтуючись саме на їх потреби, ми запровадили виробництво батарей, що гарантують 8-10 годин безперервної роботи на випадокі відсутності центрального енергопостачання.

А що взагалі відбувається в трейдингу на ринку електроенергії?

Тут ситуація цікавіше. Варто зазначити, що в електроенергетиці після відкриття трейдингового ринку в 2019 році роль держави значно скоротилась. Проте зараз тут найбільшими гравцями є компанії, повʼязані саме з державою («Енергоатом», «Укргідроенерго»), а також «Д.Трейдінг» (входить в структуру приватного холдингу ДТЕК – Ред.). Від початку великої війни додався ще один потужний гравець, підпорядкований державі  - акціонерне товариство «Енергетична компанія України» («ЕКУ»). Він новацій у трейдинг не приніс, а став використовувати широко вживану стратегію - агресивний ціновий демпінг і адміністративний вплив для посилення портфелю споживачів. 

Протягом усього минулого року ми спостерігали протистояння «ЕКУ» і «Д.Трейдінг». Від цієї війни змогли виграти великі споживачі: вони суттєво зекономили, оскільки мали змогу купувати електроенергію зі знижкою 3-4% від ціни ринку на добу наперед (РДН). Гадаю, що на 2025 рік «ЕКУ» і «Д.Трейдінг» поставили собі головною метою збільшувати прибутки, тому їх ціни для бізнесу зростатимуть.

Проте слід зазначити, що ресурси для таких трейдерських змагань ринок має вкрай обмежені. Російська агресія знищила більшість теплової вугільної генерації, яка дозволяла отримувати порівняно дешеву електроенергію. Внаслідок постійних ворожих атак в енергосистемі утворився дефіцит потужностей, тому ринок не завжди спроможний забезпечити попит споживачів на електроенергію в години пік, коли попит на цей товар суттєва зростає. Щоб виправити ситуацію, доводиться використовувати значно більше газової генерації, яка є достатньо дорогою в ціні

А ви маєте власний досвід співпраці з «ЕКУ» чи «Д.Трейдінг»?

Так, ми в ETG мали можливість отримати досвід співпраці і «ЕКУ», і з «Д.Трейдінг». Цей досвід дозволяє мені стверджувати, що жодна з цих компаній не бачить незалежних трейдерів та роздрібних компаній в ролі партнерів у довгострокових відносинах. Вони воліють продавати електроенергією власним кінцевим споживачам зі значними дисконтами від ціни на РДН, а для незалежних трейдерів, до яких відноситься і ETG, виставляють пропозиції із меншими знижками. Тож нашому бізнесу такі умови не приносять вигоду, а лише шкодять.

Ви розповідаєте про доволі специфічні умови на українському енергоринку. Але ETG все ж таки продовжує тримати бізнес і навіть зростає. Що вам сприяє?

В першу чергу, це наявний портфель активів і ефективна політика відділу продажів для залучення нових споживачів. Ми розбудовуємо власну генерацію з відновлюваних джерел, щоб посилювати незалежність від монополістів чи домінуючих гравців

Про те, що ми ефективні, свідчить позитивна динаміка в кількості клієнтів ЕTG. Їх кількість протягом 2024 року зросла на 20% відносно попереднього року. Не в останню чергу це відбулося й тому, що на роздрібному ринку природного газу і електроенергії зникли десятки малих трейдерів і постачальників. Це був доволі помітний тренд, що також посприяло заохоченню споживачів перейти до ETG.

І все ж таки: в чому особливості вашого підходу до трейдингу?

По суті наш бізнес – це більше, ніж трейдинг. По-перше, ми маємо диверсифікований портфель споживачів. По-друге, ми не беремо на себе ризики відтермінування при поставках великим індустріальним клієнтам. В останні роки багато трейдерів «згоріло», тому що в них утворилася критична маса несплачених боргів. По-третє, ми не використовуємо цінові ризиковані моделі.

Що ви маєте на увазі?

Ми продаємо тільки ті обсяги газу, що придбали на ринку. Електроенергію, що отримуємо з власної генерації, реалізовуємо по ціні, що відображає ринкову ситуацію. Досвід нашої компанії свідчить, що така модель є виправданою, загальний результат виходить прибутковим.

Ідеальних компаній не існує в природі. Розкажіть читачам «Української енергетики» про інший бік вашої бізнес-моделі – про її недоліки.

На газовому ринку ми стикаємося із проблемою відсутнього українського ресурсу за ціною, прийнятною для клієнтів. В нашому інвестиційному портфелі немає проєктів власного газовидобутку.

В електроенергії недоліком є те, що серед наших клієнтів переважають споживачі групи Б, для яких встановлені обмеження в постачанні до 50 тис КВт/год без необхідності встановлення автоматизованих систем комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ).

А що з ними не так?

Такі споживачі можуть отримувати електроенергію від ПУП (постачальників універсальних послуг) не за ринковою, а пільговою ціною, навіть не маючи для цього підстав, підтверджених показниками лічильника.

Якщо поєднають зусилля із працівниками оператора системи розподілу електроенергії (ОСР), ПУПи можуть маніпулювати обсягами постачань і пільговим тарифом, щоб не тільки залучати, але й утримувати в своїх лавах споживачів.

Саме тому, до речі, останнім часом на ринку збільшилася кількість випадків, коли великі споживачі електроенергії з категорії А, які мають використовувати АСКОЕ, зненацька переводяться в категорію Б, що надає їм право відмовитись від обліку і значно менше витрачати коштів на сплату рахунків за електроенергію. Це не тільки спотворює ринок. Держава, зі свого боку, щорічно «викидає» 2-3 млрд грн на компенсації ПУПам різниці між ринковою і пільговою ціною на електроенергію. І це, до речі, одна з причин боргів перед виробниками ВДЕ, яких уряд в попередні роки заохотив будувати нові потужності на умовах «зеленого» тарифу.

Як, на вашу думку, можна розірвати таке замкнене коло зловживань?

Потрібно реалізувати на державному рівні програму по встановленню АСКОЕ для абсолютно всіх категорій споживачів, без виключень. Перевагою від цифрових лічильників буде дистанційний облік спожитої електроенергії. Це також дозволить викорінити корупцію серед працівників ОСР, що наразі продовжують використовувати практику радянських часів - власноруч збирають дані клієнтів з механічних лічильників у споживачів.

Такі облікові зміни потрібно впровадити якнайшвидше. В умовах дефіциту електроенергії, який утворився в Україні під час війни, кожний спожитий кіловат має бути порахований і сплачений по справедливій ціні.

Завершуючи нашу розмову, давайте подивимось у найближче майбутнє очолюваного вами бізнесу. Які задачі для ETG ви ставите на 2025 рік?

Компанія буде продовжувати власні проєкти ВДЕ генерації. В минулому році ми побудували 10 МВт сонячних електростанцій, в поточному додамо ще 25 МВт сонця і 18 МВт вітру. Ми плануємо нарощувати виробництво систем накопичення енергії різної потужності, щоб задовільнити попит ключових споживачів - малого і великого бізнесу. Ми також виходимо на ринок допоміжних послуг - резервування енергії.

Та наша основна задача – це й надалі посилювати армію. В минулому році ми почали виробництво акумуляторних батарей, що були розроблені спеціально під потреби військових, і отримали від них схвальні відгуки. Тому маємо ентузіазм розвивати цей напрямок.

Я чула, що ви почали також впроваджувати унікальний проєкт -  віртуальну електростанцію. Можете розповісти детальніше?

Так. Наша майбутня віртуальна електростанція - це абсолютно новий технологічний рівень альтернативної енергетики. Вона поєднає наші проєкти зеленої генерації (загальної потужністю не менше 100 МВт/год), накопичувачі енергії (50 МВт/год) і понад 5,5 тис наших клієнтів.

Це буде система, поєднана унікальним програмним комплексом, де кожний учасник матиме змогу відчути переваги від синергії. Зокрема, компанія ETG як трейдер зможе балансувати свій портфель без зайвих витрат і знизити вартість послуг, споживачі будуть економити витрати на електроенергію, а учасники систем накопичення енергії – ефективно керувати попитом, створюючи корисну вигоду не тільки для себе, але й для інших учасників системи.

Ви думаєте, в України вже існує достатньо умов, щоб впроваджувати такі проєкти?

В цілому наше бачення на перспективу позитине. Залишилось головне – відновити в країні сталий мир і викорінити політичну корупцію на державному рівні. Рішення влади мають сприяти децентралізації управління в енергетиці, розвитку конкуренції в галузі, а не обмежувати її. Інакше будь-які зусилля модернізувати державу виявляться марними.

Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»