Внаслідок останніх атак ворога на енергетичні об’єкти України, зокрема, 22, 29 березня та 11 квітня, була істотно пошкоджена або зруйнована переважна частина теплової генерації. За оцінками спеціалістів, значна кількість обладнання не підлягає відновленню. Енергетичні компанії поки що утримуються від прогнозів, чи вдасться пройти зиму без відключень.

Візит експертів та журналістів на один з об'єктів теплової генерації компанії ДТЕК, організований Київською школою енергетичної політики (КШЕП) навесні 2024 року, показав масштаб руйнувань та зміну тактики ворога. За висновками спеціалістів, зараз  росіяни сфокусувалися на знищенні соціальної інфраструктури та систем життєзабезпечення, аби зламати опір агресії всередині країни. 

Про загальний  стан об’єктів найбільшої в Україні енергогенерувальної компанії та подальші плани після візиту на одне з пошкоджених підприємств "Українська енергетика"  розпитала фахівців компанії та експертів галузі.

 

На теплових станціях продовжують розбирати завали

 

На запит "Української енергетики" щодо масштабу руйнувань та вартості відновлення постраждалих ТЕС у "ДТЕК Енерго" повідомили, що в березні-квітні 2024 року ворог пошкодив або знищив понад 80% теплової генерації компанії. 

Обладнання енергоблоків компанії має різний ступінь руйнації: від понад 50% до повної, також зруйновано багато споруд теплоелектростанцій. За попередніми даними, відновлення пошкоджених теплоелектростанцій  компанії потребуватиме залучення понад 9,2 млрд грн (230 млн доларів) на обладнання, а також 3,2–4,0 млрд грн (80–100 млн доларів) на відповідні відновлювальні роботи.

Керівник департаменту однієї з потужних ТЕС ДТЕК, яку було атаковано російськими ракетами у 2024 році, розказав виданню, що відбулося на його підприємстві.

"Можна сказати, за тиждень ми отримали два обстріли. Як наслідок, бачимо значні руйнування технологічного обладнання, станція втратила близько 80% генерувальної потужності. Тож на даний момент нам треба проводити великі обсяги відновлюваних робіт", – відзначив він. 

Підприємство потерпало й тогоріч, тому намагалося захистити обладнання антидроновою сіткою та бетонними охоронними спорудами. Утім, це не спрацювало під час прямих ракетних ударів. 

З особливостей недавніх ударів по станції у порівнянні з обстрілами 2023 року керівник  департаменту ТЕС відзначив, що ворог дуже точно поцілив саме в основне якісне обладнання блоків. Спеціаліст ТЕС пов'язує це з удосконаленням засобів ураження противника та наголошує, що станція потребує посилення захисту засобами протиповітряної оборони, оскільки без цього всі наступні ремонтні роботи можуть бути марними. 

 
Незважаючи на бетонні огородження, пошкодження зазнала значна частина обладнання ТЕС. Фото ТЕС ДТЕК

 

Наразі на обстріляних теплоелектростанціях  "ДТЕК Енерго" продовжується розбір завалів, триває ліквідація наслідків обстрілів та дефектація обладнання. Енергетики працюють у режимі 24/7 та докладають усіх зусиль для якнайшвидшого відновлення потужностей, коментують у компанії.

Крім того, юристи компанії працюють над питанням відповідальності агресора за пошкоджені активи.  

"ДТЕК Енерго" фіксує усі випадки заподіяної шкоди для подальших дій в юридичній площині. Це безперервний процес, адже атаки на об’єкти компанії продовжуються, зазначають у компанії.

"Група ДТЕК уже має практичний і успішний досвід у подібних справах. У листопаді 2023 року Міжнародний арбітражний суд у Гаазі повністю задовольнив позов ДТЕК проти росії за захоплені активи в незаконно анексованому Криму, – повідомили в компанії. – Арбітраж присудив країні-агресору виплатити компанії компенсацію збитків у розмірі $267 млн, що включає проценти та судові витрати на дату рішення. Нарахування процентів триватиме аж до моменту повної сплати всієї суми збитків. Судовий процес за позовом "ДТЕК Крименерго" проти росії тривав з 2017 року".

 

Машинний зал однієї з пошкоджених ТЕС. Фото ТЕС ДТЕК

 

Державна вугільна енергогенерація, як і приватна, також зазнала руйнівних ударів під час останніх масованих російських обстрілів по об'єктах енергетичної інфраструктури в березні-квітні 2024 року. 

Так, 11 квітня після масованого удару по Трипільській ТЕС на Київщині компанія ПАТ "Центренерго" заявила про втрату 100% власної генерації. 

Водночас керівництво "Центренерго" зазначає, що сьогодні теплова енергетика разом з вітчизняними вуглевидобувними підприємствами є елементом боротьби з російською агресією. 

 

Співробітники ТЕС налаштовані на подальшу працю

 

Загалом від початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну ворог атакував теплоелектростанції групи ДТЕК понад 170 разів, підрахували в компанії. Внаслідок цих атак під час виконання своїх професійних обов’язків 49 працівників було поранено, троє енергетиків загинули.

Під час цьогорічних березневих атак постраждали троє енергетиків, уточнили в ДТЕК. За інформацією компанії, усі працівники мають медичну страховку, а роботодавець повністю супроводжує процес лікування та реабілітації, у тому числі надає матеріальну допомогу в разі отримання поранень у результаті обстрілів. 

"Українська енергетика" поспілкувалася з одним зі співробітників ТЕС, який отримав поранення під час березневих обстрілів. Інженера накрило вибуховою хвилею на робочому місці. Уже пізніше він усвідомив, що отримав поранення ноги, яку прошило уламком ракети.

"Після цього обстрілу я реально усвідомив, що міг загинути. Якби був поруч у машинному залі, то, думаю, що шансів врятуватись не було б", – розказав  спеціаліст. 

При цьому після лікування та реабілітації він планує повернутися до праці. Зараз від роботи підприємства залежить фінансове забезпечення тисяч людей: колективу станції та їхніх родин. За півстоліття роботи ТЕС у місті-супутнику станції та сусідніх селищах сформувалися цілі династії енергетиків. 

Щодо співробітників підприємства, керівник департаменту  ТЕС повідомив, що всі вони працевлаштовані, зайняті на експлуатації наявного та відновленні пошкодженого обладнання. Місцева влада виділяє посильні внески на відновлення обладнання станції, хоча зрозуміло, що потреби дуже великі, тому компанія сподівається на допомогу від держави. 

Своєю чергою фахівці станції наголошують, що місту треба оперативно шукати альтернативні джерела теплової енергії. Раніше необхідну частину теплової енергії, яка потрібна місту в опалювальний сезон, забезпечувала ТЕС завдяки відбору тепла від парових турбін блоків. Зараз це буде неможливо, тож осінньо-зимовий  сезон 2024-2025 буде значно складнішим за попередній.

За оцінками спеціалістів станції, відновлення пошкодженого обладнання та приміщень, залежно від його складності та вартості, може тривати від декількох місяців до років. З першочергового устаткування ТЕС дуже потрібні трансформатори, системи збудження, системи захисту блоків.

Звертаючись до держави та міжнародних партнерів, директор цієї ТЕС сподівається на різні види допомоги.

"Допомога ззовні дозволить швидше впоратися із жахами, які відбуваються на нашому та інших підприємствах компанії, – каже керівник ТЕС. – На сьогодні бізнес, який би він великий і потужний не був, без зовнішньої допомоги, на жаль, впоратися із втратою такої великої кількості потужностей не зможе".  

При цьому директор підприємства наголошує, що теплова електрогенерація має значну соціальну відповідальність перед споживачами енергії. Він розповів, що підприємство очікує рішень, що дадуть змогу отримати необхідне обладнання з-за кордону зі знижками або з відтермінуванням оплати, та розраховує на таку допомогу разом з державними енергопідприємствами.

Утім, питанням номер один для всіх ключових підприємств галузі керівник ТЕС вважає забезпечення захисту неба, що включає системи ППО та необхідну кількість ракет для них. 

 

Без об’єднання зусиль та ресурсів компаніям не обійтись

 

Значну частину коштів на відновлення теплової генерації компанія виділяє з власних ресурсів, заявляють у ДТЕК.

За даними компанії, у 2023 році майже 4 млрд грн було спрямовано на відновлення та ремонтну кампанію на ТЕС, ще 1,3 млрд грн інвестицій вклали у критичне та резервне обладнання на випадок нових обстрілів, ще 7 млрд грн становили інвестиції компанії у видобуток вугілля на шахтах, щоб забезпечувати достатні потреби теплової генерації в паливі.

При цьому фахівці  наголошують, що руйнації від останніх атак  безпрецедентні, і відновити генерувальні потужності без об’єднання зусиль Міністерства енергетики, енергетичних компаній та міжнародних донорів неможливо.

Українські енергетичні компанії потребують оперативної технічної допомоги від міжнародних партнерів. Міністерство енергетики зараз консолідує потреби за всіма компаніями. Ідеться насамперед про трансформатори, генератори, парові турбіни, системи регулювання, вузли та компоненти для ТЕС та розподільної інфраструктури. 

У ДТЕК також розраховують на допомогу. Наразі в компанії сформували перелік критичних блочних трансформаторів, строк виготовлення яких становить не менше 8 місяців. 

"Ми визначили перелік дороговартісного блочного обладнання для відновлення енергоблоків (генератори, турбіни та ін.). Зараз комунікуємо з потенційними донорами/фондами на предмет фінансування/виготовлення даного обладнання або безоплатного постачання у  випадку його наявності. Також ми направили звернення до профільних органів щодо допомоги для відновлення пошкоджених покрівель ТЕС", – поділились у компанії.

Відновлення потужностей, втрачених через атаки росіян на ТЕС, на сьогодні в ДТЕК оцінюють у 350 млн доларів. При цьому керівництво компанії зазначає, що на Україну чекає дефіцит електроенергії в пікові періоди влітку та взимку внаслідок втрати 8 ГВт генераційних потужностей.

Трансформатори становлять левову частку обладнання, що потребує заміни. Фото ТЕС ДТЕК

 

Експерти наголошують на сталих рішеннях для відновлення

Генерувальні енергокомпанії визначають, що енергетичні об'єкти передусім потребують зовнішнього захисту для запобігання подальшим руйнуванням. Тому компанії закликають до міжнародної підтримки у зміцненні оборони енергооб’єктів та відновленні вже пошкоджених ТЕС. Утім, щодо фінансування відбудови вугільних станцій фахівці галузі зазначають, що такі можливості доволі обмежені.  

Зважаючи, що фінансування від інституцій ЄС спрямовано зараз на низьковуглецеву енергетику, такий об’єкт, як велика теплова електростанція, потрапляє в умовну "сіру зону" процесу відновлення і водночас є невіддільним компонентом енергетичної безпеки України, зазначають у Київській школі енергетичної політики.

Експертна спільнота також розглядає та зважує аргументи щодо можливостей відбудови уражених ТЕС.

"З огляду на істотну потребу України в маневровій генерації, відновлення тих потужностей, які можна відновити швидко, було б надзвичайно вдалим та своєчасним рішенням", – вважає Галина Трипольська, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Водночас експертка зазначає, що доцільність повної відбудови великих генерувальних потужностей на вугіллі є сумнівним рішенням у довгостроковій перспективі.

"Зокрема, терміни будівництва таких станцій є значними, а зважаючи на чіткий тренд дивестицій Україні було би проблематично знайти кошти на зведення нової вугільної генерації. До того ж велика централізована генерація продемонструвала свою вразливість до військових загроз, – наголошує фахівчиня. – Крім того, з 2026 року має запрацювати механізм коригування вуглецю на кордоні (CBAM), якщо не буде домовлено про інші терміни для України".

Усі ці фактори змушують шукати альтернативні рішення, які з технічного погляду можна запровадити швидко, зазначає Галина Трипольська. Ідеться передусім про розгортання децентралізованої генерації на природному газі (газопоршневі, газові турбіни відкритого та комбінованого циклів, паротурбінні технології, сумарною потужністю до 2,5 ГВт) та на відновлюваних джерелах енергії (біомаса та відходи, теплові насоси тощо).

Ідею збалансованого підходу до відновлення потужностей вугільних ТЕС та залучення альтернативних джерел генерації підтримує Олександр Дячук, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Він вважає, що плани вивести вугільну генерацію з експлуатації до 2035 року були зумовлені не тільки новим курсом на євроінтеграцію, декарбонізацію та розвиток "зеленої" енергетики, а й тим фактом, що за десять років самі ці станції вже просто не зможуть працювати на повну.

"Можливо, варто мати частину генерації на випадок аварійних ситуацій. Звісно, тримати в резерві великі станції нерентабельно. Це з однієї сторони. А з іншого боку, ми бачимо, що й самі об'єкти вугільної теплогенерації, які перебувають у доволі "несвіжому" стані, при цьому не підпадають під програми відновлення, – розмірковує експерт. – Утім, можливо, варто залишити певні потужності, але тоді мають бути механізми фінансування підтримки їх функціонування".

Важливим фактором для швидкого відновлення роботи пошкоджених вугільних ТЕС Олександр Дячук вважає розташування станцій у місцях, де мало іншої генерації, але зараз є, наприклад, підприємства, переміщені із зони бойових дій, які потребують стабільного енергозабезпечення.

"На мій погляд, тут треба більше комунікувати з міжнародними агенціями та країнами Євросоюзу щодо допомоги в ремонтах станцій та постачання обладнання, аргументуючи тим, що енергія необхідна нам просто для життя, тобто для критичної забезпеченості електроенергією", – пропонує Олександр Дячук.

Тому просити допомогу потрібно, але в частині спільної вигоди – це трансформація енергетики до децентралізованих рішень, її відновлення та "озеленення" з перехідним періодом використання газових потужностей та подальшим розвитком генерації з ВДЕ, зокрема біоенергетики, констатує фахівець.

"Завдяки економічному потенціалу ми могли б закривати більш ніж половину своїх потреб, використовуючи біоенергетичні ресурси. При цьому зараз мова більше йде не про спалювання твердих біоресурсів, а про біогаз, біометан та рідкі види біопалива", – прогнозує Олександр Дячук.

Таким чином, Україні необхідні термінові інвестиції в розподілену генерацію електроенергії, у тому числі з використанням ВДЕ, впровадження новітніх технологій для підвищення ефективності та безпеки енергетичних об'єктів, а також розроблення довгострокових планів зменшення залежності від імпортних ресурсів, резюмують експертні думки у Київській школі енергетичної політики.

Водночас фахівці зазначають, що така розбудова потребує часу, який ми маємо виграти в умовах постійних атак на енергетику. Тому критично важливим як для державних, так і для приватних ТЕС є доступ до фінансів на відновлення, де це можливо, та на модернізацію решти енергетичних потужностей. Зважаючи, що нове устаткування та технології потербують значних інвестицій, компанії очікують підтримки від уряду, міжнародних організацій та бізнесу.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"