Холодні місяці, коли в будинки подається опалення, є найкращим періодом для проведення енергоаудиту. Так найлегше визначити проблемні місця будівлі, через які "тікає" тепло, а разом із ним і гроші мешканців. Енергоаудит – це перший крок до модернізації будинку, запевняють фахівці. От тільки він може бути різним. 

 

 

Який краще провести, скільки це коштує, і де знайти кваліфікованого енергоаудитора – проаналізувала “Українська енергетика”.

 

 

Утеплення пінопластом може не спрацювати

Серед усіх платежів за житлово-комунальні послуги найбільшими для мешканців багатоповерхівок є суми за опалення та гарячу воду. Звісно, кожен з них хотів би платити менше. Вдасться заощадити тепло – вдасться зекономити гроші.

“Більш енергоефективним буде той будинок, який втрачає тепло з меншою швидкістю”, – розповідає Олексій Вєха, регіональний консультант проекту IFC з підтримки Фонду енергоефективності.  

Щоб втримати тепло, чимало людей утеплюють стіни будинку пінопластом. Втім, як пояснив Олексій Вєха, саме лише утеплення будинку без регулювання подачі тепла не дасть економії. Крім того, коштує утеплення стін досить дорого, тому окупиться не швидко.

“Теплоізоляція зовнішніх конструкцій (зокрема стін) має термін окупності, зазвичай, від 10 років, – зауважує Вадим Литвин, керівник Центру енергоефективності Асоціації енергоаудиторів України. – Для порівняння, теплоізоляція трубопроводів – від року-півтора”.

Водночас фахівець зазначає, що так звана “латкова” теплоізоляція стін (на рівні окремої квартири чи квартир) взагалі не окуповується, адже тепло обліковується за загальнобудинковим лічильником. 

Насправді суми за тепло в платіжках можна зменшити на 40-60% за умови правильного підходу до енергомодернізації будинку.

“Лише якщо утеплення зроблене правильно й у комплексі з іншими заходами, то воно дозволяє не лише зменшити суми у платіжках, а й поліпшити технічний стан будинку, а також підвищити комфорт людей, які живуть у ньому”, – зауважує Олексій Вєха.

Чим корисний енергоаудит 

Які саме заходи потрібні у конкретному будинку і в якій черговості – все це можна довідатись лише в результаті проведення енергоаудиту будівлі.

Відповідно до пояснення Мінрегіону, енергетичний аудит – це експертиза житлового будинку або підприємства, проведена спеціалізованим фахівцем з енергетичної сертифікації будівель (енергоаудитором), метою якої є з`ясування його технічного стану та ефективність споживання енергії.

“Іншими словами, потрібно провести обстеження будинку для того, щоб визначити, де саме і в яких обсягах в ньому відбувається відтік тепла, і які заходи можна впровадити для того, щоб це тепло не йшло з будівлі, а залишалося у квартирах”, – каже Юлія Сабатюк, голова Асоціації ОСББ “Лучани”. 

По суті, енергоаудитор ставить діагноз будинку, щоб мешканці зрозуміли, яким шляхом їм треба рухатися, вважає співрозмовниця. Це можна порівняти з обстеженням, яке робить лікар пацієнту, а потім виписує рецепт. Крім того, енергоаудит захищає мешканців від недобросовісних ремонтних або будівельних фірм, які заробляють на необізнаності людей.

Енергоаудитор ставить діагноз будинку, щоб мешканці зрозуміли, яким шляхом їм треба рухатися...

“У результаті аналізу енергоаудитор також зазначає те, чого не треба робити в будинку, – розповідає Вадим Литвин. – А це дуже важливо, адже є велика кількість компаній і виробництв, які рекламують і нав’язують свої послуги. Проте заходи, які вони здійснюють, по факту не виходять настільки ефективними, як вони заявляють”. 

Зі слів фахівця, якщо послухати, наприклад, виробників вікон, то вони радять поміняти вікна й тоді, мовляв, мешканці будуть дуже економити тепло. Виробники пінопласту та компанії, які займаються фасадним утепленням радять обклеювати стіни пінопластом. І, власне, завдання енергоаудитора все це проаналізувати і сказати, чи заходи справді будуть вигідні людям, які живуть у будинку. 

До того ж дуже часто в результаті енергоаудиту виникають цікаві ефективні рішення. Особливо це стосується нових будинків, де вже є якісь системи регулювання, скажімо, опалення. Наприклад, енергоаудитор радить поміняти деталь в обладнанні, що дасть дуже вагому економію тепла за рік. 

 

Види енергоаудиту

Зі слів Вадима Литвина, існує чотири основні види енергоаудиту. Перший – комплексний – передбачає обстеження всіх інженерних систем, огороджувальних конструкцій. На підставі цього мешканцям будинку надають детальні висновки щодо його теперішнього стану й тих заходів, які можуть бути впроваджені. Крім опису заходів, енергоаудитор надає необхідні розрахунки. Наприклад, термін окупності інвестицій тощо. Вартість комплексного енергоаудиту може становити, приблизно, 20-30 тисяч гривень, залежно від будинку.

Другий вид енергоаудиту – інвестиційний, або його ще називають енергоаудитом інвестиційного класу. По суті, це комплексний, але дещо розширений, енергоаудит у частині фінансового аналізу. 

“Це дозволяє додатково шукати кошти на впровадження заходів у фінансових установах, зокрема міжнародних (Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку тощо). Такий енергоаудит більше використовується не для житла, а для бюджетних закладів”, – пояснює співрозмовник. 

Коштує, приблизно, 25-40 тисяч гривень.

Третій вид – експрес-енергоаудит. Його застосування не означає проведення аналізу всіх систем. Тут аналізуються лише основні параметри. Відповідно коштує такий енергоаудит у два-три рази дешевше, ніж комплексний, – 5-10 тисяч гривень. 

“Під час його проведення аналізується основні показники по будівлі і робляться попередні висновки щодо того, де є проблеми. Цей аудит не передбачає, наприклад, вимірювання всіх огороджувальних конструкцій, перевірки проєктної документації та детального аналізу по всіх теплових потоках. За результатами аналізу ми отримуємо бачення, де є найбільш проблемні місця і де їх потрібно буде шукати далі”, – зазначає Вадим Литвин.   

З його слів, умовно, за результатами аудиту мешканці можуть отримати висновок, що зі стінами їх будинку все гаразд. А от з інженерними системами, наприклад, є проблеми. А дізнатися які саме, можна буде лише під час більш детального обстеження. 

“Якщо в результатах комплексного енергоаудиту похибка зазвичай становить до плюс-мінус 10% (щодо, наприклад, вартості або отриманої економії), то в експрес-варіанті похибка може бути більшою, – каже Вадим Литвин. – Проте це дозволить мешканцям зорієнтуватися у порядку цін на різні заходи”. 

Четвертий вид енергоаудиту – енергоаудит окремих систем. Як пояснив співрозмовник, такий аналіз застосовується тоді, коли мешканці знають, що на вікна, стіни витрачатися немає сенсу, бо на це в них не вистачить фінансів. Однак у будинку є чітка проблема, скажімо, з опаленням або гарячим водопостачанням.

Енергоаудит окремих систем коштує приблизно 10-15 тисяч гривень...

“Перед енергоаудитором стоїть завдання знайти вирішення конкретної проблеми. Це дешевше, ніж робити комплексний енергоаудит. Відповідно фахівець аналізує лише дані щодо, скажімо, системи опалення, а в проблеми електропостачання, огороджувальних конструкцій тощо він не вникає. А якщо є дві чи три проблеми (скажімо, з вентиляцією, освітленням), то енергоаудитор визначає, якою вартує зайнятися насамперед”, – пояснив співрозмовник.

Енергоаудит окремих систем коштує, приблизно, 10-15 тисяч гривень.

Фахівець зауважив, що відповідно до законодавства, енергосертифакація будинку в Україні також вважається видом енергетичного аудиту.

“Вона передбачає констатацію факту щодо ефективності споживання теплової енергії в будівлі, тобто йдеться про визначення класу енергоефективності будівлі згідно з існуючою методикою”, – додає Вадими Литвин.

Коштує робота з енергосертифікації будинку, близько, 15-20 тисяч гривень, але, як правило, виконується не окремо, а в рамках комплексного енергоаудиту і входить у його вартість. 

 

Якими приладами проводять енергоаудит

Вартість енергоаудиту залежить від обсягу роботи та використання (чи невикористання) різних інструментів для вимірювань. Так, під час проведення енергосертифікації вимірювання не передбачаються. 

“Енергосертифікат видається лише на підставі розрахунків”, – зазначає Вадим Литвин. 

А от під час комплексного енергоаудиту обов’язковими є вимірювання параметрів мікроклімату всередині будинку, параметрів роботи систем теплопостачання, вентиляції тощо. 

“Крім того, енергоаудитор може використовувати інструментальні вимірювання, які здійснюються або за допомогою спеціальних приладів – систем моніторингу, або за допомогою переносних приладів (температурних логерів або самописців, тепловізора, струмовимірювальних кліщів, люксметрів і таке інше)”, – розповідає фахівець. 

З його слів, енергетичний аудит – це вивчення та аналіз потоків енергії, які входять і виходять з будівлі. І ці потоки в більшості випадків аналізуються розрахунковими методами, а за допомогою приладів ці методи уточнюються. 

“По-перше, вираховується, скільки енергії зайшло на об’єкт. Потім розраховується, скільки її вийшло через різні елементи (систему вентиляції, стіни, вікна, підлогу, дах). Далі, якщо баланс не зійшовся, енергоаудитор з’ясовує, чому. Скажімо, температура всередині будинку мала становити 20°, а по факту вона становила 22°. І тоді робиться перерахунок або додаткові заміри показників по стінах, вікнах. З’ясовуються тепловтрати через ті чи інші теплові конструкції. Це робиться за допомогою, наприклад, вимірювача теплового потоку. Чим точніше це треба порахувати, тим більше приладів необхідно використовувати, тим дорожчим виходить енергоаудит, бо потребує більше часу і більше спеціалістів для виконання таких робіт”, – пояснює Вадим Литвин.

Який енергоаудит обрати?

Вибір енергоаудиту залежить від мети та наявних у мешканців коштів. Якщо грошей обмаль, можна замовити експрес-аудит.

“Можна розв'язувати проблеми в будинку поступово, – пояснює Вадим Литвин. – Спочатку замовити експрес-аудит. Він покаже, де є основні негаразди, з чим треба працювати. А далі мешканці будуть вирішувати, що робити. Можливо, вони дозамовлять окремо енергоаудит системи опалення, а от огороджувальні конструкції поки що чіпати не будуть, тому що на них поки що немає грошей. З ними почнуть щось робити, скажімо, через рік”.

Якщо в планах, скажімо, встановити індивідуальний тепловий пункт (ІТП) у будинку за однією з програм співфінансування, то можна зупинитися на отриманні енергосертифікату. 

“Аби взяти участь у державних програмах (“Енергодім”, “Теплі кредити”), потрібно отримати енергетичний сертифікат, – каже голова ГС “Асоціація розвитку житлового фонду” Тетяна Тимошина. – Він дозволяє зрозуміти, до чого прагнути. Наприклад, щоб будинок надалі підвищив клас енергоефективності до рівня F”.

Якщо ж мешканці хочуть поступово впроваджувати всі можливі заходи з енергоефективності, щоб суттєво зменшити споживання енергоресурсів і суми в платіжках, то варто обрати комплексний енергоаудит.

“Краще робити глибший енергоаудит, щоб мати план роботи, скажімо, на 10 років, – вважає Юлія Сабатюк. – Тоді люди протягом цього часу зможуть взяти участь у тих чи інших заходах з енергозбереження й отримати дотації, які пропонує держава”.

До речі, хороший енергоаудитор може підказати не лише, що треба зробити в будинку, але й де взяти на це додаткові кошти.

“У процесі аналізу енергоаудитори намагаються підшукати варіанти фінансової підтримки для модернізації будинку, бо вони орієнтуються в програмах співфінансування, – каже Вадим Литвин. – Наприклад, у Києві є муніципальна програма “70/30”, раніше діяла державна програма “Теплі кредити”, зараз є програма Фонду енергоефективності. Також існують кредити і компенсація частини тіла кредиту зі сторони міста. Відповідно, в рекомендаціях енергоаудитора може бути зазначено не просто “заплатіть 10 мільйонів і буде вам щастя”, а конкретна порада. Наприклад, якщо ви візьмете ось цю компенсацію, то вам треба буде зібрати з мешканців не 10 мільйонів гривень, а лише п'ять; і їх треба розкидати, скажімо, на сім років. Тоді сума на кожну квартиру буде такою. Отже, термін окупності для мешканців становитиме вже не 10 років, а, скажімо, п'ять".

Тобто такі поради із конкретними розрахунками щодо участі у різних програмах – це також частина енергоаудиту. До того ж у заплачені за енергоаудит кошти входить допомога в поданні технічних заявок на ці програми, зауважує фахівець. У результаті будинок отримує додаткову компенсацію. 

Який енергоаудит підійде для програми “Енергодім”

Участь у державній програмі “Енергодім” дозволяє мешканцям відшкодувати до 70% витрат на заходи з енергоефективності, проведені в будинку.  Однак для того, щоб взяти в ній участь, потрібно провести енергоаудит багатоповерхівки. Який вид обрати?

“Будівлі, в яких здійснюється термомодернізація завдяки державній підтримці, обов’язково повинні мати енергетичний сертифікат, а він є видом енергоаудиту”,  – каже Олег Покідько, начальник відділу розвитку та навчання Фонду енергоефективності.

Щоб отримати цей документ, ОСББ має обрати енергетичного аудитора з реєстру, що знаходиться у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. 

"На підставі повноцінного обстеження будівлі, а також розрахунків щодо втрат тепла енергоаудитор готує енергетичний сертифікат й опис проєкту, в якому більш детально розписано, які заходи треба впровадити, скільки це буде коштувати та яка економія буде отримана”, – розповідає Олег Покідько.

Зі слів співрозмовника, мінімальна ціна енергоаудиту для участі в держпрограмі сьогодні становить 12 тисяч гривень, а середня – 20-25 тисяч гривень. Після того, як ОСББ подає заявку, Фонд енергоефективності відшкодовує 70% цієї суми. 

Попри те, що для участі в програмі достатньо отримати лише енергетичний сертифікат,  мешканці, приблизно, 30-40% будинків, які подають заявку, замовляють більш поглиблений енергоаудит, зазначає співрозмовник.

"Якщо не робити комплексний енергоаудит, то це обійдеться мешканцям, можливо, на 10-15% дешевше, але тоді вони не будуть бачити повної картини по будинку, – зауважує Вадим Литвин. – А так у них буде план, що робити до того, як пройде заявка на участь у програмі “Енергодім”, і що робити після того, як вони реалізують всі заходи в її рамках. Тому ОСББ бажано замовити комплексний енергоаудит, який включатиме такі додатки, як енергосертифікат і форма подачі заявки на участь у програмі "Енергодім”. 

Ризики недобросовісного енергоаудиту

Деякі мешканці будинків, намагаючись зекономити, шукають можливість зробити безкоштовний енергоаудит через рекламні оголошення. Такий нерідко обіцяють виробники обладнання, матеріалів або пов’язаних із ними компаній. Втім Вадим Литвин не радить приставати на такі пропозиції.

“Безкоштовний енергоаудит – це пастка, – каже він. – Якщо вам роблять умовно безкоштовний енергоаудит представники, скажімо, компанії, яка займається утепленням стін, то будьте певні, що перший захід, який буде зазначено за результатами такого енергоаудиту, це буде утеплення стін. А окупність такого заходу буде зазначена на рівні, наприклад, трьох років, хоча по факту вона становитиме 15 років. Отже, по суті, дешевий або безкоштовний аудит –  це не аудит, а рекламна пропозиція, замаскована під назвою енергетичний аудит”.

Іншим видом легкого заробітку на енергоаудиті є пропозиція його проведення за допомогою використання термографічної зйомки. Загалом така зйомка є корисним інструментом в руках енергоаудиторів. Однак він може стати також інструментом спекуляцій.

"Тепловізори стали відносно недорогі, відповідно знаходяться ті, хто проводить енергоаудит таким чином: робить багато фотографій, а в кінці радить "утеплитися". По суті, це просто реклама своїх послуг, а не енергоаудит, бо завдяки тепловізору не можна надати кількісні характеристики. Він дозволяє лише сказати, що ця ділянка стіни, чи це вікно, гірші за інші. Однак не можна сказати, з огляду на похибки вимірювань (вони можуть становити 50-100%) і специфіку вимірювання, що через це вікно втрачається стільки то енергії, такі то кошти”, – каже Вадим Литвин. 

Він зауважує, що завдання енергоаудиту – дати конкретні висновки щодо ефективності існуючого споживання тепла та рекомендації щодо підвищення цієї ефективності. До того ж ці рекомендації мають бути в цифрах. 

Якість енергоаудиту залежить від фахівця, який його проводить. 

“Часом трапляються енергоаудитори, які знають лише, як треба робити якісь окремі розрахунки і визначити енергоефективність будинку. Однак вони не заглиблюються в процес, – каже Тетяна Тимошина. – Бажано, щоб це був спеціаліст широкого профілю, який розбирається у будівництві, різних конструкціях, матеріалах”. 

Експертка згадує, що мала справу з енергоаудитором, який порахував вартість утеплення та проведення певних заходів, але коли зайшов підрядник, то ця вартість зросла.  

"Зросла не тому, що підрядник завищує ціни, а тому що енергоаудитор запропонував технологічно невірне рішення, або обрав не той матеріал тощо”, – додає Тетяна Тимошина. 

Водночас якщо енергоаудитор є хорошим фахівцем, то його поради принесуть багато користі.

"Згадую, як кілька років тому ми ставили ІТП за рахунок “теплих кредитів”, – розповідає Юлія Сабатюк. – А прийшов енергоаудитор і сказав, що нам треба доукомлектувати цей ІТП, бо інакше з нього не буде користі. Власне, чим погані були "теплі кредити"? Люди часто робили помилки на тому, що вони ставили обладнання, яке фактично не економило теплоносії. Підказати правильне рішення в таких випадках може енергоаудитор”.

Представники ОСББ радять шукати енергоаудиторів не лише на сайті Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а за допомогою знайомих, які вже мали досвід роботи з енергоаудиторами.

“Сарафанне радіо" – це найкращі рекомендації. Ми обирали тих фахівців, які вже мали за плечима багато енергоаудитів і в кого було менше зауважень від замовників”, – додає Тетяна Тимошина.

Проаналізовані нами дані свідчать, що енергоаудит може бути корисним, оскільки виявляє, де і в яких обсягах будинок втрачає тепло, а також пропонує, яким чином можна зменшити ці витрати. Завдяки цьому мешканці мають можливість отримати покроковий план дій щодо модернізації будинку на кілька років наперед із зазначенням джерел фінансування. Це дозволяє їм поступово покращувати свій комфорт й економити витрати на житлово-комунальні послуги. Втім для проведення енергоаудиту важливо обрати висококваліфікованого енергоаудитора з великим досвідом роботи й хорошими відгуками попередніх замовників.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”