Останні новини

Фонд декарбонізації, створення якого ініційоване міністерством енергетики України, може спрямувати половину коштів вуглецевого податку на екологічні цілі. Критики міністерської ініціативи вважають, що забирати кошти на цей напрямок з інших соціально важливих статей не варто: можливо, економічні та екологічні наслідки запровадження фонду комусь здаються непершочерговими.

Та насправді фонд — це лише інструмент з цільового використання коштів платників податків, що не потребуватиме додаткових видатків на адміністрування. Власне, він чимось нагадує “теплі кредити” для населення: підприємство братиме позику під екологічну модернізацію, а держава допомагатиме розплатитися з тілом кредиту.

“Українська енергетика” розбиралася в подробицях та зважувала, що може отримати країна, створивши такий фонд.

Фонд декарбонізації — модель, що не передбачає нової юридичної особи

Міненерго, Держенергоефективності та Українсько-данський енергетичний центр виступили з ініціативою створення фонду декарбонізації, внаслідок чого згодом у Верховній Раді було зареєстровано відповідний законопроєкт. Як пояснив заступник міністра енергетики Ярослав Демченков, пропонована ініціатива передбачає закладення в держбюджеті на 2021 рік окремого рядка “фонд декарбонізації”. За задумом, частина податку на викиди СО2 має витрачатися на проєкти, які призводять до скорочення викидів вуглекислого газу. По суті, це ініціатива з цільового витрачання коштів, бо наразі надходження від вуглецевого податку не мають цільового призначення та спрямовуються у загальний фонд держбюджету. Таким чином, фонд декарбонізації не передбачає створення окремої юридичної особи. У якості аналогічних прикладів заступник міністра назвав українські Державний фонд регіонального розвитку або Державний дорожній фонд.

“Це виправдана модель, коли процес адміністрування не потребує додаткових витрат з державного бюджету та здійснюється чинними державними інституціями”, – пояснив Демченков. За його словами, адмініструвати фонд декарбонізації має Держенергоефективності, яке з часом перетвориться на Агенцію “зеленої” енергетики.

“Прагнення держави уникнути створення нових інституцій та додаткових адміністративних витрат з держбюджету є позитивним”, – зазначила аналітикиня DIXI Group Дарина Кулага.

Керівник Держенергоефективності Костянтин Гура визначив створення фонду декарбонізації як інвестиції. “Така ініціатива – це не витрачання коштів, а інвестування держави у енергоефективність, що, у свою чергу, активізує економіку”, – зауважив т.в.о. голови Держагентства.

За словами очільниці міністерства енергетики Ольги Буславець, створення фонду декарбонізації сприятиме зменшенню вуглецевого сліду української продукції, що дозволить знизити “вуглецевий тариф”, який може бути запроваджений ЄС наступного року. “Фонд на практиці допоможе Україні досягти взаємовигідного партнерства з країнами ЄС у сфері стійкого розвитку та впровадження Зеленої угоди, до реалізації цілей якої ми прагнемо долучитися”, – зазначила очільниця Міненерго, звертаючись до парламентарів.

“Якщо Україна не зробить більш кліматично нейтральною свою економіку, не запровадить заходи енергоефективності, то наші товари, в тому числі електрична енергія, будуть економічно не конкурентними на європейському та інших ринках”, – зазначив заступник міністра Ярослав Демченков.

5 млрд на декарбонізацію уже наступного року — це реально

“За оцінками Мінфіну, спрямування 50% від податку на викиди двоокису вуглецю до фонду дозволить сконцентрувати 1,35 млрд грн”, – розповів Демченков. За його словами, співфінансування передбачає мультиплікатор державних інвестицій 3,5, таким чином інвестиції у проєкти з декарбонізації у 2021 році сягнуть 4,7 млрд грн.

“Концепція використання коштів державного фонду декарбонізації передбачає виключно відшкодування частини тіла кредиту, що буде позичатися суб’єктом господарювання для впровадження заходів із декарбонізації, підкреслив заступник міністра. – Передбачається відшкодування до 30% від тіла кредиту для позичальників-платників податку СО2, для неплатників – до 25%. Решта коштів (70-75%) – це кредитні ресурси під зобов’язання підприємств, що запровадили заходи зі зменшення вуглецевого сліду”. Як пояснив Демченков, повернення позики може відбуватися з власних обігових коштів підприємств або за підтримки місцевих бюджетів, якщо ці суб’єкти належать до комунальної форми власності.

Масштаб інвестицій може бути ще більшим за умови співфінансування ЄС та місцевих програм з декарбонізації. Таким чином, чистий додатковий ефект податкових надходжень до загального фонду держбюджету за рахунок використання коштів за принципом співфінансування очікується на рівні 1,95 млрд грн.

“Зараз бюджет отримує 0,9 млрд грн вуглецевого податку (з розрахунку 10 грн на тонну СО2),– пояснив Демченков. – Ми розраховуємо на те, що якщо наша ініціатива буде підтримана народними депутатами, то ми будемо мати до 1,5 млрд грн на рік на підтримку таких заходів”. Нагадаємо, що зареєстрований законопроєкт №4347 зокрема передбачає збільшення вуглецевого податку з 10 до 30 грн за тонну.

“Якщо станеться такий прецедент, то використання коштів фонду буде залучати додаткові кошти”, – пояснив Демченков. Заступник міністра також підкреслив, що в сучасних умовах глобального потепління питання полягає не лише в грошах, а й у скороченні викидів СО2, як такому. “Ми порахували, що скорочення викидів від застосування цього інструменту становитиме до 20%”, – зазначив замміністра. Він пояснив, що для оцінки результатів використання виділених грошей буде проводитися енергоаудит, заходи з енерго- та екоменеджменту.

“Усереднений очікуваний показник скорочення емісії СО2 стосується виключно об’єкту модернізації, - розтлумачив замміністра. - Верифікація зниження викидів двоокису вуглецю відбуватиметься згідно з Порядком верифікації, що має затвердити уряд. Розрахунок буде порівнювати обсяги викидів конкретним устаткуванням до впровадження заходів та після. Тому очікується зменшення вуглецевого сліду до 20% відносно кожного об’єкту генерації, що отримує підтримку Фонду декарбонізаціі”.

За оцінкою експертки DiXi Group Дарини Кулаги, у цілому пропозиція Міненерго є кроком у правильному напрямку, адже має на меті витрачати плату за викиди парникових газів на скорочення цих же викидів, таким чином стимулюючі перехід до “зеленої” економіки. “Але такий обсяг є критично низьким для спричинення будь-яких системних зрушень у напрямку декарбонізації економіки”, - вважає експертка. Вона наголошує на тому, що фонд міг би зіграти важливу роль для втілення Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок, проте необхідний обсяг капітальних інвестицій задля реалізації вимог плану може сягнути 4,13 млрд євро до 2034 року.

“Тобто напрямок екомодернізації генеруючих установок потребує великих затрат, - резюмує Д. Кулага. - Якщо ж розподілити 1,35 млрд грн між сімома проектними напрямками, цього буде достатньо лише для невеликих точкових проектів”. Вона вважає, що підвищити обсяг фінансового наповнення фонду можна, по-перше, спрямувавши всі державні доходи від вуглецевого податку до нього, а по-друге, піднявши ставки самого податку.

Фонд декарбонізації може запрацювати вже в першому кварталі 2021 року

На запитання “Української енергетики” щодо термінів, у які ініціатива може бути реалізована в Україні, заступник міністра пояснив, що у разі, якщо народні депутати підтримають створення фонду в цьому бюджетному процесі, то фонд почне діяти найближчим часом. “Всі формули і матеріали для цього нами підготовлені, – розповів він. – Цей фонд не є новацією, він працює у вісімнадцяти різних країнах”. Уряд Данії надавав допомогу Україні при підготовці розрахунків по фонду декарбонізації.

“Якщо парламент підтримає нашу ініціативу, уряд прийме постанову, яка визначатиме порядок використання цих коштів і ми одразу розпочнемо роз’яснювальну роботу з банками, з підприємствами щодо того, як вони можуть скористатися цими можливостями, – пояснив Демченков, – відповідно, вже в першому кварталі наступного року цей інструмент може почати реалізовуватися”.

На що насамперед підуть гроші фонду декарбонізації

“Ключовими напрямками використання коштів фонду декарбонізації будуть не лише проєкти з енергоефективності, а й модернізація тепломереж, водоканалів, вуличного освітлення, здешевлення утилізації побутових відходів, стимулювання використання електробусів та електрокарів, проєкти зменшення використання традиційного палива в бюджетній сфері, стимулювання використання біоетанолу та біогазу, а також розвиток такого загальносвітового тренду, як воднева енергетика”, – розповів Демченков.

За словами замміністра, із семи напрямів, за якими передбачається витрачати кошти вуглецевого податку, в першу чергу розглядатимуться підприємства-платники податку на викиди двоокису вуглецю. Кошти будуть надаватися підприємствам через компенсацію частини кредиту в банку на енергомодернізацію та заходи зі зменшення викидів СО2. “Перелік банків не буде мати обмежень: вітчизняні без обмеження форми власності та міжнародні фінансові інституції”, – зауважив Демченков. Він наголосив на тому, що вплив чиновників на процес фінансування не передбачається, що нівелює корупційні ризики. “Виключно перевірка банками відповідності критеріям та порядку використання коштів”, – сказав він.

Варто зазначити, що передбачається як встановлення відсотка відшкодування відповідно до вимог антимонопольного законодавства, так і обмеження сум відшкодування. По це розповів “Українській енергетиці” очільник Держенергоефективності Костянтин Гура. “Це дозволяє великій кількості підприємств скористатися фондом і унеможливлює використання коштів фонду одним підприємством, – зауважив він. – Очікується, що першими звернуться підприємства, які вже мають системи енергоменеджменту, чи проведуть енергоаудит, бо це є головною умовою видачі кредитів”.

Отже, як підкреслили в Держенергоефективності, основним механізмом фонду декарбонізації буде компенсація частини банківського кредиту для підприємств на енергомодернізацію та заходи зі зменшення викидів СО2.

Як працюватимуть гроші фонду

Для пояснення, як це працюватиме, урядовець навів наступний приклад. Підприємство вирішує зробити енергоефективну модернізацію – заміну котла. Воно звертається до комерційного банку, який бере участь у програмі фонду декарбонізації, і отримує гроші на закупку – 100 млн грн. Учасник купує котел, передає до банку документи про купівлю, банк передає їх до Держенергоефективності. Держагентство робить верифікацію зниження викидів і дає згоду банку на відшкодування 30% кредиту. Відсоток може бути різним, у залежності від обсягу зниження емісії парникових газів. Комерційний банк інформує підприємство про те, що їх кредитні зобов’язання зменшені на 30 млн грн. Таким чином, підприємство отримує котел вартістю 100 млн за 70 млн грн.

“Міністерство розробило шкалу, як кошти будуть ділитися між підприємствами, – розповів Демченков. – Підприємства, які сплачують податок на СО2, матимуть преференцію”. Підприємствам, які сплачують вуглецевий податок, будуть відшкодовувати 30% тіла кредиту, а тим, які не сплачують – 20-25%, у залежності від проєкту та розміру скорочення викидів.

Потрібна політична воля, щоб припинити "розмиття" вуглецевого податку у бюджеті

Як зазначив Ярослав Демченков, для реалізації цих амбітних планів міністерства потрібна політична воля парламентарів. Коли йдеться про використання частини коштів вуглецевого податку на перелічені вище цілі, завжди знайдеться той, хто казатиме, що краще витратити їх на дороги, боротьбу з COVID-19 абощо.

“Коли вуглецевий податок надходить до бюджету, він розмивається, і в результаті важко сказати, на що саме пішли кошти, – сказав замміністра. – Але як показує практика, ці кошти, на жаль, не використовуються для природоохоронної діяльності та для рішення енергоефективності, що є дуже важливим для наших цілей”.

9 листопада у парламенті зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо запровадження фонду декарбонізації. Його ініціатором виступив нардеп Юрій Камельчук. Текст документу наразі наданий для ознайомлення та розгляду у комітетах. На думку Юрия Камельчука, народні депутати підтримають даний законопроєкт. "Переговори з комітетом сьогодні (13 листопада. - Ред.), рішення може бути найближчі тижні", – прокоментував парламентар.

Олеся Натха, спеціально для “Української енергетики”