Останні новини

17 липня Верховна рада України затвердила кандидатуру Світлани Гринчук на посаді очільниці Міністерства енергетики. А вже наступного дня вона провела свою першу робочу нараду, яка була присвячена «гарячій» проблемі - підготовці до нового опалювального сезону на четвертому році повномасштабної війни. Головним питанням цієї зустрічі стало забезпечення країни природним газом, який через атаки російської армії на видобувну інфраструктуру перетворився на вкрай дефіцитний ресурс.

«Українська енергетика» розібралася, що наразі відбувається з накопиченням газу в підземні сховища, які ризики при підготовці до наступної зими передбачають аналітики і які очікування повʼязує ринок з новою очільницею Міненерго.

Пріоритетна тема

Як повідомило Міністерство енергетики, перше робоче засідання, на якому головувала Світлана Гринчук, було присвячего «перспективам накопичення запасів природного газу в українських сховищах і планам розвитку вітчизняного газовидобутку». Тож логічно, що його учасниками виступили представники керівної ланки національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яка контролює ключові виробничі активи галузі: голова правління держхолдингу Сергій Корецький, комерційний директор Сергій Федоренко, голова наглядової ради Ентоні Маріно і членкиня наглядової ради Наталія Бойко.

«Підготовка до опалювального сезону є нашим пріоритетом. Основна мета - забезпечити достатній ресурс газу для всіх споживачів», - пояснила Світлана Гринчук.

Зі свого боку Сергій Корецький розповів про ситуацію з фінансуванням газових закупівель. Він сказав, що за підтримки уряду державний холдинг завершує переговори з фінансовими інституціями про виділення коштів для оплати імпорту «в необхідному обсязі». Це має «дозволити своєчасно реалізувати заходи по підготовці осінньо-зимового періоду».

Під час наради також обговорено оперативну взаємодію між міністерством і «Нафтогазом» для «реалізації низки важливих проєктів», які стосуються газовидобутку.

Арифметика ринку

В умовах військового стану урядовці не розкривають офіційно подробиць про актуальний стан в енергетиці. Проте експерти не раз наголошували, що в поточному році український газовий ринок вперше від початку повномасштабної війни став дефіцитним за загальними обсягами доступного ресурсу. Проблеми виникли внаслідок численних російських атак на потужності газовидобувних компаній, що змусило їх скоротити виробництво, а також через зростання внутрішнього попиту на газ в сегменті генерації електроенергії.

За попередніми оцінками Міненерго, Україна має імпортувати щонайменше 4,6 млрд куб. м природного газу, що становить приблизно 40% від очікуваних потреб в зимовий період. З цього обсягу, станом на кінець червня, «Нафтогаз» законтрактував і забезпечив фінансування 2,9 млрд куб м газу від закордонних постачальників.

Загалом до початку наступного опалювального сезону (тобто до 1 листопада) Україні необхідно накопичити щонайменше 13 млрд куб м природного газу в підземних сховищах (ПСГ), аби взимку не виникало проблем з нестачею ресурсу.

Станом на 17 липня, за статистикою ExPro, запаси в ПСГ перевищили 9 млрд куб м. Сховища заповнені на 29,2%. Цей обсяг на 13,9% або 1,45 млрд куб м менше, ніж у минулому році. «Цьогорічні запаси залишаються найнижчими як мінімум за останні 12 років, однак відставання від минулого року скорочується. Так, вперше з початку цьогорічного сезону закачування відставання від минулого року впало нижче 15%», - йдеться в повідомленні агентства.

Водночас його аналітики відмічають, що обсяги закачування газу залишаються помітно вищими, ніж минулого року. Так, з початку липня до українських ПСГ закачано понад 940 млн куб м природного газу - це майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. А всього у липні очікується поповнення сховищ на понад 1,7 млрд куб м блакитного палива, що стане найбільшим місячним обсягом закачування за два роки, з серпня 2023 року.

Попри обмеження, здебільшого повʼязані з дефіцитом вільного ресурсу на зовнішніх ринках, від початку цьогорічного сезону закачування газу (17 квітня) до українських сховищ вже закачано понад 3,5 млрд куб м природного газу – це в півтора рази більше, ніж минулого року. При тому, що минулого року сезон закачування розпочався раніше - 31 березня. За оцінками ExPro, вже на початку серпня загальні запаси в українських ПСГ досягнуть 10 млрд куб м, які будуть складатись з ресурсу не тільки українських компаній, але й нерезидентів.

Критичні прогнози

Але навіть за наявних стрімких темпів накопичення газу в сховищах наступний опалювальний сезон, як прогнозують експерти, Україна ризикує почати з «критично низькими запасами». «Україна може накопичити приблизно 8,5 млрд куб м газу до 1 листопада, що дорівнює 29% місткості. Цей обсяг буде вважатися критично низьким», - зазначає Юрій Онишків, аналітик ринку газу з LSEG (London Stock Exchange Group).

Водночас країна намагається нарощувати внутрішній видобуток. Наприкінці червня «Нафтогаз» повідомив про запуск нової свердловини потужністю 0,38 млн куб. м газу день. Але, як зауважив експерт Сергій Макогон, колишній керівник державного «Оператора газотранспортної системи України», темпи зростання повільні: розрив між внутрішнім видобутком газу і попитом зберігається близько 2 млрд куб м. За підсумками 2024 року в Україні було видобуто понад 19,12 млрд куб м газу, а споживання склало приблизно 22 млрд. куб. м.

«Очікуване споживання газу за підсумками 2025 року – 21,5 млрд куб. м. Тоді як видобуток складатиме лише 17–17,5 млрд куб м. Атаки на газові об'єкти призвели до втрат від 25% до 40% видобутку. Це суттєво знижує здатність країни забезпечувати себе газом за рахунок внутрішніх джерел і збільшує залежність від імпорту... Комерційний портфель у дефіциті на 40%» – такі дані оприлюднив Володимир Лисенко, комерційний директор ТОВ «Тепла енергетична компанія», під час дискусії Energy Club.

Міненерго, яке відповідає за державну політику в галузі, воліє не розкривати прогнозні розрахунки газового балансу на 2025 рік, посилаючись на безпекові обмеження воєнного часу.

У короткостроковій перспективі, застерігає Юрій Онишків, тривале похолодання або воєнні ризики (наприклад, ракетні удари по об’єктах газової інфраструктури) можуть швидко вичерпати зимові резерви.

«Це викликає занепокоєння», - зазначає Тамаш Плетсер, аналітик інвестиційної компанії Erste Investment. Він вважає, що Україна має імпортувати щонайменше 5 млрд куб м газу, аби покрити потреби протягом наступної зими. «Нинішні обсяги у сховищах - дуже низький рівень, тож у періоди пікового попиту постачання може бути обмежено», - сказав аналітик.

На думку Володимира Омельченко, директора енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова, для впевненого проходження наступного опалювального сезону Україні необхідно до 20 жовтня мати у ПСГ 13,5 млрд. куб. м. «Мій прогноз - буде 12-12,5 млрд куб м із подальшою докупівлею упродовж зими, в залежності від погодних умов. Тобто, наразі, катастрофічний сценарій із наповнення ПСГ видається малоймовірним, однак уряду потрібно знайти ще близько 1 млрд. євро для формування необхідних запасів. Цей прогноз не враховує вплив військового фактору», - зазначив експерт.

У зв’язку з цим також критично важливо розвивати альтернативні джерела енергії, щоби компенсувати ймовірний дефіцит газу для виробництва електроенергії взимку. Крім того, як зауважив Юрій Онишків, Україна буде змушена збільшити імпорт електроенергії з ЄС.

Про те, що ситуація з підготовкою до наступної зими і накопиченням газу є непростою, свідчить особлива увага до цього питання на вищому політичному рівні. В неділю, 20 липня, Президент України Володимир Зеленський розповів про доповідь очільника «Нафтогазу» Сергія Корецького про «підготовку до нового опалювального сезону й домовленості з партнерами в Європі та з міжнародними фінансовими організаціями, які необхідні для стійкості України».

Виклики для міністерства

Світлані Гринчук як очільниці Міненерго на своїй посаді прийдеться курувати не тільки газову галузь, але й вирішувати низку питань, повʼязаних з іншими секторами.

Експерт Володимир Омельченко виділив кілька базових пріоритетів в її роботі, які є важливими для сталого розвитку сектору. По-перше, це забезпечення market coupling - посилення інтеграції українського ринку електроенергії і природного газу з ринками сусідніх країн ЄС для ефективного обміну перетоками і оптимального використання інфраструктури. По-друге, це підвищення якості корпоративного управління в державних енергетичних компаніях (таких як «Нафтогаз», «Енергоатом», «Оператор газотранспортної системи України», «Укренерго») на основі принципів ОЕСР - Організації економічного співробітництва та розвитку, де Україна з 2022 року має офіційний статус країни-кандидата на вступ. По-третє, це демонополізація та боротьба з проявами недобросовісної конкуренції на ринках газу, електроенергії та нафтопродуктів.

Ще одним пунктом серед ключових напрямків роботи Міненерго Володимир Омельченко виділив прискорення розвитку децентралізованої генерації на основі відновлюваних джерел енергії – вітру, сонця, біометану, а також розбудову систем накопичення енергії (battery energy storage system, bess) і газової когенерації, яка передбачає одночасне виробництво електроенергії та тепла з природного газу. Зазначені технології спроможні підвищити стабільність енергозабезпечення споживачів. А з точки зору стратегічної енергобезпеки експерт вказав на потребу в просування загальної декарбонізації сектору, проєктів малих модульних реакторів замість великих традиційних атомних станцій і застосування санкцій на транзит російської нафти територією України, що передбачає повне припинення її транспортування на ринки країн ЄС південною гілкою нафтопроводу «Дружба».

На думку Володимира Омельченка, єдине, що може завадити очільниці Міненерго «потужно просунутися» в зазначених напрямках – це особливості української системи державного управління, яка здебільшого залишається неефективною, оскільки реформується повільними темпами.

Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»