Генеральний директор французської енергетичної компанії TotalEnergies SE Патрік Пуянне заявив, що Європа зможе впоратися із забороною на імпорт російського газу, яку запропонувала Єврокомісія, починаючи з 2028 року. За його словами, забезпечити енергетичну безпеку допоможуть нові експортні потужності зі скрапленого природного газу, що активно будуються у США та Катарі. Про це повідомило агентство Bloomberg.

«Ми зможемо гарантувати стабільне постачання газу до Європи без залучення російського СПГ у 2028 році завдяки потужностям, що з’являються у цих двох країнах», – зазначив Пуянне.

Які перспективи у ЄС позбавитися російського зрідженого газу дізнавалась «Українська енергетика».

Юридичний обхід

Заява Пуянне пролунала на тлі активних зусиль Євросоюзу з відмови від енергетичної залежності від Росії, викликаних її війною проти України. Хоча Росія більше не є головним постачальником газу до ЄС, вона досі забезпечує майже п’яту частину європейського попиту.

Пуянне також висловив обережний оптимізм щодо вартості пального для споживачів у Франції та по всій Європі, зауваживши, що наразі запаси є достатніми. Він додав, що Саудівська Аравія активно діє задля уникнення стрімкого зростання цін.

Водночас глава TotalEnergies висловив занепокоєння через геополітичну нестабільність. Особливої критики зазнали торговельні конфлікти, ініційовані, за його словами, колишнім президентом США Дональдом Трампом. Він наголосив, що такі конфлікти створюють додаткову невизначеність, яка негативно впливає на економічне зростання.

Як повідомило видання Financial Times, Єврокомісія знайшла спосіб обійти можливе вето з боку Угорщини та Словаччини, запропонувавши заборонити укладання нових контрактів на постачання російського газу.

Йдеться про юридичну схему, що базується на торговельному праві ЄС. Таким чином, обмеження можна буде ухвалити більшістю голосів, без потреби у повному консенсусі.

За резюме відповідного документа, компаніям планують негайно заборонити підписання нових контрактів на постачання газу з Росії. Короткострокові контракти мають бути завершені до 2026 року, тоді як довгострокові зберігатимуть чинність до 1 січня 2028 року.

Три чиновники, обізнані із запропонованими заходами, повідомили виданню, що Угорщині та Словаччині, як країнам без виходу до моря, дадуть час до 2027 року для поступової відмови від чинних контрактів на імпорт російського газу.

Пропозиції ще можуть змінитися, проте вони доповнюють загальний план Єврокомісії щодо повної відмови від імпорту російських енергоносіїв до 2027 року. Окремо розглядається ініціатива, згідно з якою країнам заборонять користуватися газопроводами «Північний потік», як частину наступного пакету санкцій проти РФ у відповідь на її повномасштабне вторгнення в Україну.

Як зазначено у документі, комісія планує посилатися на положення Договору про функціонування ЄС, які передбачають пріоритет безпеки енергопостачання. У цьому контексті комісар ЄС з енергетики Ден Йоргенсен заявив, що мета полягає в тому, щоб жодна країна-член не опинилася під загрозою нестачі ресурсу, а ціни залишались стабільними.

Попри це, деякі держави-імпортери залишаються занепокоєними можливими юридичними ризиками, зокрема тим, що компанії можуть бути змушені компенсувати Росії дострокове розірвання контрактів.

Після схвалення нових правил компанії будуть зобов’язані надавати митним органам детальні дані щодо контрактів, аби підтвердити, що імпорт не стосується російського газу. Крім того, держави ЄС повинні будуть розробити плани з диверсифікації постачання.

Згідно з даними аналітичного центру Ember, у 2024 році найбільшим імпортером російського газу залишалася Італія, за нею йшли Угорщина, Франція та Іспанія.

Водночас Париж і Мадрид зазначають, що значна частина поставленого газу реекспортується до інших країн-членів ЄС.

ЄС і далі фінансує війну через СПГ

Регіональний директор аналітичної організації Ember Павел Чизак жорстко розкритикував продовження імпорту російського газу країнами ЄС. На його думку, ситуація виглядає абсурдною - попри війну та політичні заяви, Євросоюз досі закуповує газ у держави-агресора.

«Це скандал, що Європейський Союз і досі купує російський газ. Замість того - щоб інвестувати в реальні альтернативи, такі як відновлювана енергетика та підвищення енергоефективності - держави-члени витрачають мільярди на дорогі LNG-потужності, які в підсумку можуть виявитися непотрібними», - заявив Чизак, як повідомили в Ember.

Він також закликав до негайних і рішучих дій: «ЄС повинен припинити зволікання і запровадити чіткі юридично обов’язкові механізми, а не порожні декларації. Необхідно встановити конкретні дедлайни щодо повної відмови від російського газу».

На думку Чизака, ключ до реального звільнення Європи від російської енергозалежності полягає у встановленні цінових обмежень на СПГ, забороні купівлі на спотовому ринку та чіткому виконанні зобов’язань з повного припинення газового імпорту з РФ до 2027 року.

«Без рішучої політики щодо обмеження потоку російського газу країнами-членами, ЄС ризикує лише поглибити свою залежність у 2025 році - як це сталося в 2024-му, коли обсяги імпорту зросли на 18%», - додав експерт.

У компанії Ember наголошують, що така залежність несе серйозні ризики - нестабільність цін, можливість енергетичного шантажу з боку Кремля та підрив європейської підтримки України.

Також в Ember застерігають, що навіть розширення співпраці з постачальниками газу, такими як Норвегія чи США - які зараз є найбільшими постачальниками до ЄС - може йти врозріз з довгостроковими цілями. Такий підхід може призвести до підвищення цін як для домогосподарств, так і для промисловості.

Аналітики наполягають - щоб досягти енергетичної безпеки та зберегти доступність ресурсів, Євросоюз має активніше зменшувати свою залежність від газу. Це чітко визначено в Плані дій щодо доступної енергетики, який є стратегічним орієнтиром для енергополітики ЄС.

На тлі цього міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, як повідомили два європейські дипломати, закликав Єврокомісію відкликати ініціативу. Свою позицію він пояснив додатковими ризиками, пов’язаними з ескалацією конфлікту між Ізраїлем та Іраном і впливом цього чинника на світові енергетичні ринки.

Наразі Європа продовжує закуповувати російський скраплений газ, що посилює позиції Кремля на енергетичному ринку ЄС. Це не лише джерело прибутку для фінансування війни проти України, а й потенційний важіль впливу на європейську політику. Експансія російського СПГ створює нові загрози як для безпеки, так і для геополітичної незалежності Європейського Союзу. Питання залишається відкритим – чи зможе ЄС змінити свою енергетичну політику вчасно?

Рекордний імпорт СПГ із Росії

Попри поступову відмову від російського трубопровідного газу, залежність Євросоюзу від скрапленого природного газу (СПГ) з Росії продовжує зростати - і це викликає серйозне занепокоєння як у Києві, так і серед частини європейських політиків. За даними Financial Times, у 2024 році країни ЄС імпортували рекордні 22 млрд куб. м російського СПГ - на 19% більше, ніж у попередньому році. У той же час постачання трубопровідного газу з РФ зменшилося до 32,1 млрд куб. м.

На частку Росії припадає понад 20% ринку СПГ у Європі. Основні обсяги надходять із заводів компанії «Новатек» - «Ямал СПГ» та «Кріогаз Висоцьк». Її бенефіціарами є наближені до Кремля підприємці Геннадій Тімченко та Лєонід Міхельсон. Також на ринок виходить «Газпром» із проєктами «Сахалін-2» і «Газпром СПГ Портова».

Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар зазначив, що хоча компанія «Новатек» має податкові пільги й не перераховує значних сум до бюджету РФ, експорт СПГ має політичну мету - контроль над часткою європейського ринку та посилення впливу на ЄС і Україну.

Цьому сприяє проросійське лобі в Європі - зокрема в Угорщині, Словаччині та Австрії. Через позицію уряду Віктора Орбана ЄС обмежується символічними заходами щодо енергетичного сектору Росії - на відміну від повноцінних санкцій, що мали б стосуватись і атомної енергетики, і газу. Скорочення трубопровідних постачань, по суті, було ініціативою самої Росії - в 2022 році Кремль скоротив поставки, намагаючись змусити Захід іти на поступки.

Як повідомляє The Financial Times, заступник голови «Новатек» Денис Соловйов нещодавно намагався провести перемовини у Брюсселі, а місяцем раніше - у Вашингтоні. Мета - вплинути на санкційний процес щодо СПГ. Проте в США його спроба була невдалою.

Київ насторожила також інформація про те, що в ЄС почали лунати голоси на користь відновлення постачання російського газу - буцімто задля зниження цін і стимулювання Москви до мирних переговорів. Хоча офіційна позиція Єврокомісії не передбачає прямого зв’язку між газовими домовленостями та мирним врегулюванням, деякі чиновники в Німеччині та Угорщині виступають за таку ініціативу.

На цьому тлі ініціативи щодо обмеження імпорту російського СПГ блокуються частиною держав-членів ЄС. Як нагадує Politico, у червні 2023 року Євросоюз запровадив 14-й пакет санкцій, заборонивши перевалку російського СПГ через європейські порти до третіх країн.

Але 16-й пакет не передбачає повної заборони імпорту СПГ з Росії - лише заборону на постачання до терміналів, не підключених до загальної мережі газопостачання ЄС.

Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко вважає цей підхід недостатньо ефективним. За його словами, санкції не зачеплять основні обсяги російського СПГ. Михайло Гончар також додає - у винятковому становищі залишаються Іспанія та Португалія, термінали яких фізично не інтегровані в енергосистему ЄС, а отже - будуть заблоковані для прийому метановозів із Росії.

Аналітики наполягають - ефективними були б не лише заборони на входження російських СПГ-танкерів, але й персональні санкції проти компанії «Новатек» і її керівництва. Особливо зважаючи на те, що танкери-метановози - дуже специфічні й дорожчі за нафтотанкери, що ускладнює їх використання в «тіньовому флоті».

Тиск може зрости й з боку США. Дональд Трамп уже поставив ЄС умову - імпортувати великі обсяги американських енергоносіїв, інакше - загрожують мита. Ця позиція Вашингтона, як пише Bloomberg, уже впливає на рішучість європейських лідерів - Віктор Орбан переглянув свою лінію поведінки після відповідного сигналу з-за океану.

Санкції США вже торкнулися низки проєктів «Газпрому» та «Новатек» - зокрема, на Балтиці та в Арктиці. Постраждали заводи, що будуються, а також суднобудівні контракти з Південною Кореєю. За інформацією Bloomberg, лише влітку 2024 року під санкції потрапили сім компаній, пов’язаних із СПГ- проєктами «Новатек».

І хоча в ЄС наразі бракує рішучості, дедалі більше чиновників усвідомлюють потребу в повному ембарго на російський СПГ. На це натякала ще восени президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Аналогічну позицію обговорювали високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас і держсекретар США Марко Рубіо.

Наразі ж ситуація лишається тривожною - ЄС продовжує імпортувати російський СПГ, а Кремль використовує це як важіль впливу. За таких умов енергетична незалежність Європи залишається не більше ніж політичною декларацією.

Новий курс Кремля

Росія активно намагається відновити експорт скрапленого природного газу, попри західні санкції, зокрема ті, що були запроваджені США минулого року проти проєкту «Арктик СПГ 2». Як повідомляє Bloomberg, Москва створила флот танкерів, які здатні працювати в суворих арктичних умовах, і розширює його, аби обійти обмеження й знайти нові ринки збуту.

Згідно з даними супутникового моніторингу та трекінгу суден, які аналізувало Bloomberg, вперше з жовтня одне з російських СПГ-суден пришвартувалося до заводу «Арктик СПГ 2» компанії «Новатек». Цей об’єкт мав стати ключовим елементом у реалізації планів Кремля - утричі збільшити експорт СПГ до 2030 року. Проте завод тривалий час простоював, оскільки Росія не могла знайти охочих купувати її газ попри санкції.

Після скорочення експорту трубопровідного газу до Європи внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну, Росія переорієнтувалась на морські поставки. За даними аналітиків, для обслуговування «Арктик СПГ 2» залучено щонайменше 13 суден - частина з них неодноразово змінювала операторів, аби приховати кінцевих бенефіціарів. Серед таких - танкер Iris класу Arc4, який вже пришвартовано біля заводу, ще три схожі судна чекають у Баренцевому морі. Два перебувають у Китаї на ремонті, ще два - простоюють у Фінській затоці, одне - біля сховища на Далекому Сході РФ.

У період із серпня по жовтень 2024 року з «Арктик СПГ 2» вийшло вісім партій газу, проте жодна з них не дісталась іноземного порту. Весь обсяг було розвантажено на російських об’єктах зберігання в Баренцевому морі та на Далекому Сході. Видобуток тимчасово зупинився восени - через утворення криги навколо сховищ, що ускладнило доставку. Як повідомив генеральний директор «Совкомфлоту»» Ігор Тонковідов, перший російський СПГ-танкер льодового класу вітчизняного виробництва може вийти в експлуатацію в другій половині 2025 року - за умови успішного завершення випробувань.

Bloomberg також зазначає, що протягом останнього року російські офіційні особи активно вели переговори з потенційними покупцями в Китаї та Індії. Проте поки невідомо, чи вдалося укласти контракти. За словами Малте Гумперта з Арктичного інституту США, перспективи продажу є вкрай невизначеними.

«Китай залишається найбільш ймовірним покупцем, але попит там падає вже вісім місяців поспіль. Те, що понад мільйон кубометрів СПГ із минулого року досі зберігаються в плавучих сховищах, свідчить про труднощі з реалізацією», - зазначив він.

Західні партнери продовжують пильно стежити за діями РФ. Представник Атлантичної ради, колишній дипломат США Джеффрі Пайєтт наголосив: «Настав момент для додаткового тиску на енергетичні доходи Росії». Він також підкреслив, що США мають продовжити санкційну політику проти компанії «Новатек», адже Європа вже висловила намір повністю відмовитися від імпорту російського газу. «Це лише підсилює необхідність зберігати тиск», - заявив Пайєтт.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»