Дослідження індексу прозорості енергетики вже втретє відбулося на міжнародному рівень. Новий аналітичний звіт про 2023 рік охопив чотири країни: Україну, Молдову, Грузію та Румунію. Методи та способи підрахунку Індексу дозволяють охопити широкий спектр критеріїв, відтак – вичерпно описати картину ситуації у галузі кожної з держав. Не менш важливим є відстеження якісних змін, завдяки порівнянню прогресу рівня Індексу прозорості енергетики у різних роках.

“Ми розглядаємо індекс як інструмент адвокації, оскільки він надає загальні та конкретні цільові рекомендації зацікавленим сторонам. Насамперед – відповідним державним органам, компаніям тощо. Ці рекомендації спрямовані на покращення розкриття інформації та даних у секторі”, – повідомив заступник директора з досліджень аналітичного центру DiXi Group Богдан Серебренніков.

Дослідження індексу прозорості енергетики включає понад 120 різноманітних індикаторів. Аналітика виміру базується на положеннях законодавства Європейського Союзу, а ще – кращих практиках розкриття інформації. Загалом індекс складається з восьми головних категорій: баланси, природні монополії, постачання, надійність та безпека, споживання, звітність, політика та державні органи влади. Шкала оцінювання вимірюється від 0 до 100 балів.

Наприклад, у випадку з категорією “баланси” йдеться про прозорість публікації даних всієї енергетичної статистики. Природні монополії передбачають аналіз інформації від операторів мереж, систем передачі та розподілу електроенергії та газу.

Новий випуск Індексу прозорості енергетики презентували аналітики DiXi Group, дослідження підготували спільно із WEG World Experience for Georgia та WatchDog.MD.

 

Україна: більшість даних про енергетику можуть бути публічними

 

Ситуація із прозорістю даних у енергетиці кардинально змінилася, і не у ліпший бік. Причина цьому явищу – війна Росії проти України та фактично безупинні атаки по енергетиці нашої держави. З одного боку, розповідають аналітики, Україна зуміла імплементувати більшість норм законодавства Європейського Союзу. Але з другого – їхня реалізація значно загальмувалася саме через воєнні дії. Міркування безпеки взяли гору над прозорістю, і на початку повномасштабного вторгнення Кабінет міністрів ухвалив рішення приховати від загалу дані про енергетику, які ще до 2022 року були публічними.

“Ми переконані, що прозорість все ще має значення. І це одна з головних передумов для відновлення нашого енергетичного сектору, тому для наших політиків дуже важливо знайти правильний баланс між безпекою з одного боку та прозорістю з іншого. Щоб не створювати непотрібних ризиків для системи, а також – забезпечити її довго та середньостроковий розвиток”, – зауважив генеральний менеджер з розвитку ринку DiXi Group Андрій Урста.

Аналітики зазначили, що детально досліджували, яку саме інформацію про енергетику уряд вирішив закрити від гравців ринків, експертного середовища, громадськості та журналістів. Йшлося про понад півтори сотні наборів даних. У DiXi Group зауважили, що 68% цих цифр можна знову зробити публічними. І головне, що це не спричинить шкоди національній безпеці України. Ще 24% даних можна було б оприлюднювати з певними коригуваннями, аби не надавати росіянам корисну для них інформацію. І лише 7% цифр варто залишити таємними.

68% закритих даних можна знову зробити публічними. Це не спричинить шкоди національній безпеці

Загалом прозорість енергетики України під час війни значно змінилася. Раніше наша країна посідала друге місце серед порівнюваних країн. З 2022 року показники значно погіршилися, загалом аж у сімох критеріях. Водночас дослідники зауважили, що, скажімо, ринок електроенергії зазнав більших обмежень, ніж ринок газу. Що безумовно є цікавою тенденцією. Найбільше падіння відбулося у категорії “надійність та безпека”: одразу аж на 50 пунктів.

“Що дає це дослідження – специфічні інструменти та причини для діалогу з владою, спільно переглянути набори даних у секторі. Оцінити, що і як можна відкрити, щоб боротися з різними фейками, дезінформацією, маніпулювання, і захистити Україну також на інформаційному фронті проти Росії. Отже, якщо ми подивимося на індекс енергетичної прозорості під таким кутом, я думаю, що це створить багато цікавих і гарячих дискусій, за що ми будемо дуже вдячні”, – наголосила президентка DiXi Group Олена Павленко.

Прозорість української енергетики за шкалою оцінювання відповідає показнику неприйнятного рівня. Найнижчі бали Україна отримала аж у шістьох категоріях. Дещо ліпшою є ситуація із прозорістю інформації про природні монополії та споживання. У цих двох категоріях Україна одержала бали нижче середнього, що відповідає рівню достатньої прозорості.

Найкраще ситуація склалася з даними про державні органи влади. Фахівці оцінили прозорість цього критерію на середньому рівні. Отже, у загальному рейтингу енергетики Україна отримала 38 балів. І це найнижчий показник серед чотирьох країн, які були учасниками цього дослідження.

На третьому місці опинилася Молдова – 57 балів. На другій сходинці – Грузія із показником 73 бали. Ну а лідером індексу стала Румунія, її показник – 86 балів. І хоч ця країна є членкинею ЄС, їй все ж не вдалося досягти відмінних оцінок по всіх критеріях. Скажімо, найбільше проблем виникло з прозорістю органів державної влади, зокрема, міністерством енергетики.

“Між нашими країнами-учасницями також є відмінності. Наприклад, у Румунії та Молдові міністерство енергетики має тенденцію бути менш прозорим, ніж органи регулювання. Тоді як у Грузії та Україні ситуація протилежна, і міністерство енергетики має вищу оцінку, ніж відповідний регулятор енергетики”, – пояснив Андрій Урста.

Разом з тим, фахівці також склали низку рекомендацій, які можуть сприяти покращенню рівня прозорості енергетики кожної з країн. У випадку з Україною – аналітики вважають, що досягти швидкого прогресу, не створюючи ризиків для безпеки, може публікація річних звітів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), та щоквартальних ринкових звітів. Крім того, регулятор мав би періодично оприлюднювати інформацію про впровадження розумного обліку газу та електроенергії. А Кабінет міністрів повинен розробити та оприлюднити порядок переходу до ринкових цін на електроенергію та газ.

 

Грузія: прогрес з енергетичними ринками

 

Прозорість даних грузинської енергетики фахівці оцінили досить високо. Країна набрала 73 бали, що відповідають рівню доброї прозорості. Найліпшого прогресу Грузії вдалося досягти у сфері енергетичних ринків: як газу, так і електроенергії.

У випадку з електрикою, уряд у Тбілісі двічі відкладав відкриття ринків на добу наперед, балансувального ринку та ринку допоміжних послуг. Зрештою Грузія вдалася до впровадження перехідної моделі, це сталося 1 липня 2024 року. Тобто в країні тепер діє схема добровільної торгівлі електроенергії на біржі.

Що ж до оптового ринку природного газу, то коли він запуститься – поки невідомо. Торгові операції зараз проводять за двосторонніми контрактами.

“Індикатори оцінюють прогрес, головним чином щодо лібералізації енергетичних ринків, законодавства та правил. Тому деякі показники ще не можна застосувати до Грузії, оскільки ми не маємо повністю лібералізованих ринків електроенергії та газу. Звичайно, електрика є більш просунутою в плані реформ”, – зауважила старша аналітикиня організації World Experience for Georgia Тутана Кварацхелія.

Водночас дослідники зауважили, що Грузія досягла значного прогресу у процесі енергоефективності. Вже вдалося провести ревізію усіх будівель, де базуються органи державної влади. Склали спеціальний реєстр і зробили його публічним.

Грузинський уряд також затвердив Національний план з енергетики та клімату, це сталося у червні 2024 року. А перед тим – 24 квітня 2023 року – Грузія також парафувала Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Цей документ став базою для вуглецево нейтрального майбутнього країни.

Якщо проаналізувати ключові показники Грузії у Індексі прозорості енергетики, то можна зауважити, що відмінні оцінки країна досягла лише у категорії баланси та звітність. Натомість найпроблемнішою є прозорість органів державної влади. За цей критерій Грузія отримала доволі низький бал – нижче середнього рівня, тобто 50 балів зі 100 максимальних.

Загалом прозорість даних грузинської енергетики фахівці оцінили досить високо. Країна набрала 73 бали. Найліпшого прогресу Грузії вдалося досягти у сфері енергетичних ринків

Серед ключових рекомендацій автори дослідження виділили декілька. По-перше, грузинській владі варто прискорити роботу з реформування газового сектору та імплементації Директиви ЄС про спільні правила внутрішнього ринку природного газу. До того ж, енергетичний регулятор країни повинен забезпечити публікування інформації про тарифи на газ. А ще – даних про встановлення індивідуальних лічильників. Такі реєстри держава формує, але приховує їх від загалу.

Також, на думку авторів аналітично звіту, варто забезпечити, щоб оператори мереж публікували програми комплаєнсу та відповідні звіти про їх виконання. А енергетичні компанії повинні оприлюднювати вичерпну фінансову звітність, аудиторські висновки та звіти з управління.

“Ще одна рекомендація стосується антимонопольного органу та створення реєстру отримувачів державної допомоги. Це також постійно є в рекомендаціях Енергетичного співтовариства. З року в рік ми все ще не маємо цього реєстру, тому що чітко не визначили повноваження: хто має відповідати за нього – Антимонопольний комітет чи Регуляторна комісія”, – розповіла Тутана Кварацхелія.

Поки Грузія також не створила спеціальний державний орган, який би опікувався сферою енергоефективності та відновлюваної енергетики. Забезпечити це мало б Міністерство економіки та сталого розвитку.

 

Молдова: прогрес не став значним

 

Загалом прозорість молдовської енергетики відповідає середньому рівню. По якісних показниках, зокрема, ринках газу та електроенергії, країна за рік показала малий прогрес. У обох параметрах зростання у порівнянні з 2022 роки було лише на один пункт.

Відмінну оцінку Молдова отримала лише у одній категорії – баланси. Найгірші справи із звітністю, ця сфера відповідає рівню незадовільної прозорості, лише 38 балів зі 100 можливих.

Скажімо, оператор газотранспортної системи Молдови не опублікував дані про законтрактовані та доступні потужності з транспортування природного газу. Закритою є також інформація про дії з балансування системи, витрати та доходи. Оператори газорозподільних мереж хоч і публікують звіти, однак ці документи є неповними. Наприклад, "Молдовагаз" не включила весь борг перед "Газпромом" до свого фінансового звіту.

"Однією з проблем, яка все ще залишається, є те, що енергетичний ринок є високо монополізованим, особливо – газовий сектор. Він наразі на 95% контролюється компанією "Молдовагаз", яка є компанією, що належить молдовському уряду та "Газпрому", – зауважив експерт організації WatchDog.MD Іон Бутмалаі.

Прозорість молдовської енергетики відповідає середньому рівню. По якісних показниках, зокрема, ринках газу та електроенергії, країна за рік показала малий прогрес

Енергетичний регулятор країни затвердив нові правила ринку електроенергії. Але, на переконання фахівців, законодавство ще потребує вдосконалення. Також молдовський уряд ще не розробив критерії комплексної оцінки потенціалу когенерації та ефективного централізованого теплопостачання та охолодження. Влада Молдови відстає від планів скорочення викидів від великих спалювальних установок.

“Наразі існує лише звіт, який, по суті, намагається змалювати поточний стан у цьому секторі. Але він не є всеохоплювальним, він не є достатнім”, – додав Іон Бутмалаі.

Головні рекомендації, які надали дослідники Індексу прозорості, стосуються здебільшого енергетичних ринків Молдови. Зокрема, молдовський регулятор має затвердити правила надання послуг балансування. А всім операторам мереж (при чому – як в електроенергетиці, так і в газовому секторі) слід розробити онлайн-інструменти для розрахунку тарифів на послуги та перевірки потужностей.

Сергій Барбу, спеціально для “Української енергетики”