Суд розглядав відповідний позов депутатів з 2016 року
Конституційний суд України визнав неконституційними низку положень Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". Також суд вважає неконституційним спосіб створення комісії, як і її статус та спосіб формування. Про це повідомило ZN.UA.
Конституційний суд почав розгляд справи про відповість Конституції наказу президента Петра Порошенка про створення НКРЕКП у грудні 2016 року за зверненням 46 народних депутатів. Депутати вважали, що створення НКРЕКП виходить за межі повноважень президента, передбачених конституцією.
Нагадаємо, що у 2014 році президент Порошенко створив НКРЕКП злиттям двох національних комісій - з регулювання енергетики та комунальних послуг. Першим головою об’єднаної НКРЕКП став Володимир Демчишин.
Верховна Рада прийняла окремий закон про створення НКРЕКП пізніше - 22 вересня 2016 року, і передбачила, що комісія є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає та звільняє президент.
За даними ZN.UA, Конституційний суд визнав, що президент Порошенко вийшов за межі своїх конституційних повноважень, оскільки повноваження президента вичерпно визначені Конституцією, яка не передбачає його права утворювати такі органи. Так само Конституція не наділяє президента правом призначати та звільняти членів НКРЕКП.
Крім того, КС вирішив, що визначений законом статус НКРЕКП не відповідає Конституції. За своїми функціями, завданнями і повноваженням НКРЕКП по суті є центральним органом виконавчої влади, а тому відповідно до Конституції закон мав визначити саме такий її статус, який передбачає входження НКРЕКП в систему органів виконавчої влади і спрямування її роботи Кабінетом Міністрів. З цього питання КС висловлював свою позицію ще у 2000 році у справі щодо конституційності Закону "Про природні монополії".
Видання нагадує, що у період президенства Порошенка НКРЕКП була пов'язана з багатьма скандалами. Зокрема, членів комісії звинувачували, що запровадження формули "Роттердам+" (ціна вугілля для теплоелектростанцій, закладена в оптову ціну електроенергії) дозволяла отримувати додаткові прибутки власникам теплової генерації.