Banner map ukr

Міненергетики: вже близько 13% спожитої електроенергії в Україні виробляється з ВДЕ

31 березня 2021

Частка сонця і вітру у виробництві ВДЕ в Україні нестандартно висока, а інших джерел енергії - нестандартно мала. Водночас використовуючи лише половину потенціалу біоенергетичних ресурсів Україна змогла б повністю відмовитися від імпорту газу

Близько 13% спожитої електроенергії в Україні вже виробляється завдяки енергії сонцю та вітру. Такі дані наводить Міністерство енергетики.

"В Україні роль відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) поступово зростає, насамперед в електроенергетиці. Вже понад 10% спожитої електроенергії виробляється завдяки енергії сонцю та вітру (за останніми офіційними даними за 2019 рік), і кількість нових потужностей постійно збільшується. За прогнозом Держенергоефективності, завдяки введенню у 2020 році близько 1,5 ГВт об’єктів відновлюваної електроенергетики частка енергії з ВДЕ у споживанні електроенергії у 2020 році становитиме близько 13%", - повідомили в міністерстві.

Водночас в Міненергетики наголошують, що частка сонця і вітру у виробництві відновлюваної електроенергії в Україні нестандартно висока, а інших джерел енергії - нестандартно мала.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депутати оскаржують в КСУ окремі положення закону про ВДЕ

"Якщо порівнювати з європейськими країнами, частка сонця і вітру у виробництві відновлюваної електроенергії в Україні нестандартно висока, а інших джерел енергії - нестандартно мала. Крім того, роль відновлюваних джерел енергії залишається досить малою в опаленні та у транспорті. Обидві тенденції сигналізують про те, що Україна недовикористовує свій значний потенціал біоенергетики", - констатує Міністерство енергетики.

Зазначається, що в Україні, як країні із розвинутим сільським господарством, найбільший потенціал мають енергорослини та відходи і побічні продукти сільського господарства, зокрема відходи виробництва зернової кукурудзи та солома зернових колосових культур.

"За підрахунками Біоенергетичної асоціації України, обсяги аграрної біомаси в Україні щорічно збільшуються завдяки загальній тенденції росту виробництва і врожайності основних сільськогосподарських культур. Так, з 2000 по 2018 рік енергетичний потенціал соломи, побічної продукції та відходів виробництва кукурудзи на зерно та соняшника збільшився у три рази. Набагато менший потенціал в нашій країні мають деревна біомаса, рідкі біопалива та біогаз", - наголошують в міністерстві.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гроші потрібні на вчора: як довго ще протримається біоенергетика України

Крім того, Україна за рахунок біоенергетики може суттєво замістити свої річні потреби в природному газі. Наприклад, у 2019 році Україна спожила близько 30 млрд куб. м, з яких 14 млрд куб. м імпортувала. При цьому максимальний потенціал використання біоенергетичних ресурсів для заміщення газу становить в еквіваленті близько 37 млрд куб. м.

Зокрема:
- вирощування енергокультур дає змогу максимально замістити до 20 млрд куб. м на рік;
- використання третини агровідходів – до 10 млрд млрд куб. м на рік;
- виробництво біометану – ще 8 млрд млрд куб. м газу на рік.

"Тобто завдяки використанню лише половини цього потенціалу Україна змогла б повністю відмовитися від імпорту блакитного палива. Зігрітися без газу", - вважають в Міненергетики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СЕС чотири роки продавала звичайну електроенергію за "зеленим" тарифом

За даними ОДА, протягом 2014-2020 років в Україні було введено 2436 МВт нових теплових потужностей на біомасі (потенціал заміщення природного газу – понад 800 млн куб.м). Зокрема, протягом минулого року в регіонах було реалізовано 114 проектів з виробництва теплової енергії з альтернативних видів палива загальною потужністю 98,71 МВт.

"Проте це дуже мало для реалізації наявного потенціалу біоенергетики в Україні. Заважає насамперед відсутність конкурентного ринку твердого біопалива, ринку рідких біопалив, ринку біометану. Це стримує появу нових енергетичних об’єктів, які працювали б на біопаливі. Крім того, не вистачає контролю якості біопалива, що позначається на попиті на нього. Немає достатніх умов для використання аграрних відходів в енергетиці. Та й на ринку замало виробників технологічного обладнання, необхідного для цього, через що воно коштує багато. Усе це стримує перехід країни до більш активного розвитку біоенергетики", - зазначають в Міненергетики.


 index 280%d1%85360 web