Гроші потрібні на вчора: як довго ще протримається біоенергетика України | Українська Енергетика
Banner map ukr

Гроші потрібні на вчора: як довго ще протримається біоенергетика України

12 жовтня 2020
Гроші потрібні на вчора: як довго ще протримається біоенергетика України

Чому борги ДП “Гарантований Покупець” критичні для біоенергетичних підприємств

Серед інших відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) біоенергетичний напрямок найбільше постраждав від заборгованості з боку держави, адже виробники електроенергії з біомаси та біогазу, на відміну від сонця й вітру, вкладаються в сировину. Чи втримаються вони на плаву в умовах неповних розрахунків “Гарантованого покупця” із “зеленими” виробниками? Це питання стоїть вкрай гостро. Як почувається та на що сподівається галузь – в матеріалі “Української енергетики”.

"Перші ластівки" судових позовів від постачальників сировини

За умовами меморандуму між Урядом України та інвесторами у ВДЕ, державне підприємство "Гарантований покупець” мало почати з серпня повністю розраховуватися за поточними платежами за вироблену “зелену” електроенергію. В серпні "ГарПок" розрахувався з виробниками з ВДЕ на 100%. Станом на перші 20 діб вересня на 27%. 

Виплати з біоенергетичними підприємствами відбуваються на рівні з іншими напрямками відновлюваної генерації. Але недостатній рівень оплати для біоенергетичної галузі є критичним через те, що біоенергетичні комплекси, на відміну від СЕС та ВЕС, мають паливну складову – це окрім кредитів у банках. Як розповів “Українській енергетиці” голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха, нестача грошей не дає можливості розрахуватися з постачальниками за сировину – як поточну, так і спожиту раніше.

За словами очільника профільної асоціації, паливна складова для підприємств біоенергетики становить в середньому 60% собівартості електроенергії. Отже, отримані сьогодні кошти від "ГарПоку" треба повністю віддати за паливо, а на зарплатню персоналу вже не залишається. Адже протягом попередніх півроку держава розраховувалася з галуззю лише на рівні 5%. 

Вже мають місце перші судові позови з боку постачальників до виробників енергії з біомаси. За інформацією Гелетухи, підприємство “Лісгосп” подало в суд на біоТЕС в місті Переяслав Київської області (встановлена потужність 5 МВт) за несплату за тріску.  

Зі свого боку представники біоенергетики до суду поки що не дуже поспішають. За інформацією голови асоціації, позов проти "ГарПоку" подав лише один виробник – ТЕЦ на біомасі з міста  Сміла Черкаської області. Розгляд позову переносили кілька разів, отже результату за ним поки що немає.

Тариф “Укренерго” – головна, але не єдина можливість

Одним з ключових питань залишається те, де у чинній системі підтримки ВДЕ взяти гроші на розрахунки за “зелену” електроенергію у достатній кількості, оскільки наявних джерел наразі недостатньо. За оцінками Міненерго, збільшення дефіциту коштів у "ГарПоку" до кінця року може скласти до 10 млрд грн. Як зауважувала раніше директорка Європейсько-Українського Енергетичного Агентства Олександра Гуменюк, важливо, як відбувається акумулювання фінансових ресурсів для погашення заборгованості.

Джерелами виплат за “зеленим” тарифом є доходи від продажу "ГарПоком" електроенергії на ринку та від тарифу на передачу системного оператора “Укренерго”. Саме його недостатність значною мірою призвела до утворення гігантських боргів перед виробниками е/е з ВДЕ.

Підняття регулятором (НКРЕКП) тарифу на передачу оператора системи передачі (ОСП) було однією з вимог меморандуму між урядом та інвесторами. Наразі пропонується підвищити тарифи на передачу е/е з 1 грудня до кінця поточного року до 312,76 грн/МВт-год. 

Відмова від пропонованого раніше тарифу в 640 грн за МВт-год прийнятна за умови застосування в останні місяці 2020 р. нетарифних джерел фінансування дефіциту компанії, пов'язаного з ПСО, крім домашніх СЕС, на користь ГарПоку”, йдеться в розрахунках компанії. Крім того, керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький звернув увагу на закладену в законі №810-IX можливість підтримки відновлюваної енергетики за рахунок прямого фінансування “зелених” тарифів з держбюджету.

Звідки можуть надходити гроші виробникам з ВДЕ:

  • поточні виплати від "Укренерго" з тарифу на передачу через “ГарПок” (чинне);
  • борги самому “Укренерго”через “ГарПок” (у разі розрахунків боржників);
  • фінансування “ГарПоку” з держбюджету (передбачене законом);  
  • гроші від державних облігацій через “ГарПок” (законопроєкт зареєстрований у ВРУ);
  • продаж е/е “ГарПоком” на ринку двосторонніх договорів (чинне);
  • вихід виробників з ВДЕ напряму на всі сегменти ринку (уряд готує зміни до законодавства).

Однією зі статей надходжень коштів системному оператору є розрахунки боржників самого “Укренерго”. Однак загальна сума боргу перед НЕК “Укренерго” станом на 30 вересня становить 3,73 млрд грн, тоді як ОСП винен “ГарПокові” 22,4 млрд грн на 2 жовтня. Різниця в шість разів, тож питання це повністю не вирішило би.  

У парламенті наразі зареєстрований законопроєкт №4151 від “Слуг народу”, який  передбачає випуск облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на 19,6 млрд грн. Це має дозволити погасити борг перед виробниками “зеленої” енергії до кінця року, вважають автори документу.

Відповідно до законопроєкту, після випуску ОВДП на таку суму, вона буде передана в якості субсидії “Укренерго”, щоб системний оператор зміг погасити свій борг перед "ГарПоком", а той перед виробниками ВДЕ. Сума ОВДП розрахована як 8,96 млрд грн 40% заборгованості ГарПоку, що утворилася на 1 серпня 2020 р., плюс 10,64 млрд грн 20% від прогнозної виробітки електроенергії з ВДЕ, йдеться у пояснювальні записці.

Вихід виробників з ВДЕ напряму на ринок “на добу наперед” і ринок двосторонніх договорів дав би можливість самостійно шукати покупців за ринковими цінами й отримувати гроші “зараз на зараз”. За словами Георгія Гелетухи, це привабливий варіант для біоенергетичного напрямку. При такому підході виробники мають самі відповідати за свої небаланси, проте на відміну від сонця й вітру, біоенергетичні комплекси можуть працювати прогнозовано, отже з мінімальними небалансами.

Компенсацію за “зеленим” тарифом скоріше всього довелось би чекати, але можна було б отримувати принаймні ринкову ціну.  Для цього уряд має підготувати законодавчі зміни, відповідно до чинного закону №810-IX, протягом трьох місяців з дати його прийняття. Тобто в кінці жовтня можна очікувати їхнього подання у Верховну Раду.

Днями Кабмін прийняв постанову, якою дозволить "Гарантованому покупцеві"  продавати електроенергію, вироблену з ВДЕ, за двосторонніми договорами. Цей крок відноситься до нетарифних методів врегулювання кризової ситуації на ринку відновлюваної енергетики.

“Ми очікуємо, що завдяки цій постанові підвищиться рівень розрахунків за “зелену” електроенергію”, зазначила в.о. міністра енергетики Ольга Буславець.

Крім того, Міненерго підготувало низку законопроєктів, один з яких передбачає звільнення біопалива від податку на СО₂. Запропоноване зниження податкового навантаження на об’єкти біоенергетики покращить їхню економіку в майбутньому. У Міненерго розраховують, що впровадження системи електронної торгівлі твердим біопаливом, про яке йдеться в іншому проєкті закону, допоможе знизити ціни на біопаливо для твердопаливних котелень та біоТЕЦ. Але результат цих урядових ініціатив,  спрямованих на підтримку біоенергетики, матиме ефект лише у майбутньому.   

Як бачимо, шляхів вирішення є декілька. Але найбільш переконливим залишається підняття тарифу “Укренерго”. За оцінкою молодшого аналітика DIXI Group Дарини Кулаги, за поточних обставин підвищення тарифу є правильним рішенням, тому що це один з небагатьох кроків, які допоможуть уникнути нових боргів на ринку або знизити їх обсяг.

“У той час, як вищий тариф покращить ситуацію з виплатами в цілому, для всіх видів генерації, галузь біоенергетики потребує додаткової підтримки”, - зазначає вона.

Експертка також пояснює, що за умови, коли в певному періоді "Гарантований покупець" не може забезпечити стовідсоткових виплат сектору ВДЕ, він має надавати пропорційно більше коштів біоенергетичному сектору, оскільки той є більш вразливим до затримок у розрахунках.

“Це міг би бути один із способів підтримки, заключає Кулага, звичайно, існує чимало інших шляхів”.

А поки на запитання про те, скільки ще протримаються біоенергетичні підприємства у разі найгірших сценаріїв ненадходження їм достатніх коштів за вироблену електроенергію, керівник профільної асоціації мав невтішну відповідь: “ніскільки”. Опинившись на порозі знищення, вони без перебільшення тримаються з останніх сил.

Мабуть, ризики закриття підприємств вітчизняної біоенергетики лякають менше, ніж підняття тарифу на передачу “Укренерго”. Рішення, яке в рівній мірі задовільнило б інтереси інвесторів у ВДЕ та промислових споживачів, знайти не просто. Це при тому, що самі “зелені” виробники знаходяться не в однаковому становищі, хоча б за ознакою паливної складової. Біоенергетичні підприємства залежать від того, щоби ці складні комплексні питання були вирішені оперативно.  

Олеся Натха, спеціально для “Української енергетики”

 


Banner index 250 2