Демченков: Застосування міжсекторального підходу підвищить енергоефективність економіки
Реалізація енергосервісних договорів у бюджетних установах показала, що завдяки цьому механізму можна досягти до 15% економії енергоспоживання без додаткових інвестицій, а середня річна економія на оплаті енергоносіїв становить близько 35%.
Про це сказав заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков під час першого Німецько-Українського енергодня.
"На сьогодні понад 220 місцевих органів влади впровадили енергоменеджмент у бюджетних установах. Це дає змогу досягти до 15% економії енергоспоживання без додаткових інвестицій. Завдяки реалізації ЕСКО-договорів середня річна економія на оплаті енергоносіїв складає близько 35%", - зазначив Демченков.
Він також зазначив, що враховуючи високу енергоємність економіки України та значний потенціал для її зменшення, важливим є розширення пріоритетів політики енергоефективності та застосування міжсекторального підходу в підвищенні енергоефективності економіки України. Шляхом економічно доцільних дій з підвищення енергоефективності можна досягти більш ніж 30-відсоткове скорочення споживання енергії в промисловості.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фонд декарбонізації для скорочення СО2: ефект вартістю 5 млрд грн
Заступник міністра акцентував на потребі в умовах кризи, спричиненої COVID19, шукати варіанти підтримки підприємств на їх шляху до підвищення енергоефективності. При цьому закликав німецьких колег підтримати участь українського бізнесу у програмах ЄС для мінімізації наслідків COVID19 та стимулювання до впровадження енергоефективних заходів.
"Необхідно запобігти можливому зменшенню заходів з енергоефективності через уповільнення ділової активності та відповідне скорочення бюджетів", - підсумував Ярослав Демченков.
Для досягнення відчутного ефекту з декарбонізації економіки державі необхідно буде враховувати деякі важливі моменти по наповненню Фонду декарбонізації, зазначила в коментарі експертка DiXi Group Дарина Кулага.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депутати ВР розглянуть питання створення Фонду декарбонізації
"У цілому пропозиція Міненерго за своєю суттю є кроком у правильному напрямку, адже фактично має на меті витрачати плату за викиди парникових газів цільовим чином - на скорочення викидів цих же парникових газів, - відзначає експертка - Раніше податок на викиди СО2 потрапляв у загальний фонд державного бюджету і "розмивався" у ньому, оскільки не мав цільового призначення. Тепер пропонується створити для Фонду окрему статтю у бюджеті та віддати його під адміністрування Держенергоефективності. Прагнення держави уникнути створення нових інституцій та додаткових адміністративних витрат також є позитивним. Підтримка "зеленого" переходу коштом податку на викиди надсилатиме ринку вірні сигнали - забруднювач платить, розвиток сталих та низьковуглецевих проєктів отримує підтримку. Однак, для досягнення відчутного ефекту з декарбонізації економіки державі необхідно буде враховувати деякі важливі моменти."
