Banner map ukr

Мінприроди виступає за реінвестицію податку з СО2 в енергоефективність

02 липня 2020

У міністерстві не хочуть, щоб екологічний податок працював виключно як фіскальний захід

Міністерство виступає над запровадженням цільового використання податку за викиди у повітря СО2 зі стаціонарних джерел з метою розвитку інновацій, запровадження заходів енергоефективності, скорочення викидів та адаптації до зміни клімату

Про це повідомляє пише пресслужба Мінприроди.

"В Україні оподаткування вуглецевих викидів розглядають як фіскальний захід - для наповнення Державного бюджету. Але Міністерство виступає над запровадженням цільового використання цих коштів з метою розвитку інновацій, запровадження заходів енергоефективності, скорочення викидів та адаптації до зміни клімату - щоб економічне зростання країни відбувалося без шкоди для довкілля та здоров’я громадян", - йдеться у повідомленні.

За січень - квітень цього року до держбюджету було сплачено майже 330 млн грн податку за викиди у повітря СО2 зі стаціонарних джерел. Платниками податку є суб’єкти господарювання та інші юридичні особи, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що перевищують 500 тонн за рік. Зазвичай, це об’єкти промисловості та енергетики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Абрамовський розповів про пріоритети новоствореного Мінприроди

Податок за викиди двоокису вуглецю в Україні було запроваджено 2011-го для стимулювання скорочення викидів парникових газів. За ці роки його податкова ставка підвищена з 0,2 грн до 10 грн за тонну.

"У продовж січня-квітня 2020 року сума надходжень до держбюджету на викиди вуглецю зі стаціонарних джерел становить майже 330 млн грн, а за аналогічний період 2019 року - 64 млн грн. Загалом, до держбюджету від сплати податку на викиди вуглецю 2019-го надійшло майже 1 млрд грн", - пише пресслужба.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Оператор ГТС скоротив викиди забруднюючих речовин на 20%

В міністерстві нагадали , що з 1 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року, екологічний податок, що сплачується на території Донецької та Луганської областей (крім екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів), зараховується у такій пропорції:
- до загального фонду Державного бюджету - 20%;
- до спеціального фонду місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей - 80% у тому числі до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад - 25%, обласних бюджетів - 55%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мінекоенерго розповідає як ефективно реформувати податок на СО2

"Українська енергетика" писала, тарифікація вуглецевих викидів більше не є нішевою економічною політикою. Ця практика стає мейнстримом, попри заяви деяких критиків, що їй бракує політичної підтримки: поверхове припущення на основі резонансних винятків. Насправді встановлення тарифів на викиди вуглецю успішно працює. 

Скептики стверджують, що введення податків на вуглецеві викиди в одній країні призведе до їх "переїзду" в іншу разом із робочими місцями та прибутками.

Проте нещодавнє дослідження Коаліції лідерів із тарифікації викидів вуглецю, схвалене Міжнародною торговою палатою, не наводить фактів, що підтвердили би це твердження. Насправді досвід урядів, що запровадили таку практику, свідчить, що вона сприяє створенню нових галузей. Перехід до справедливого й успішного майбутнього можливий, і він починається із підрахунку справжньої вартості забруднення навколишнього середовища, у якому ми живемо.

Нагадаємо, в Україні у 2019 році ставка екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (CO2) стаціонарними джерелами зросла в 24 рази, порівняно з 2018 роком, і становить 10 грн за тонну. Депутати пропонували до 2023 року збільшувати ставки до 30 грн за тонну.


 index 280%d1%85360 web