Які стратегії треба обирати, щоб вже зараз закладати напрями розвитку громади? Обговорити це питання зібрались учасники конференції "Місто майбутнього: діалог громадськості та представників місцевого самоврядування про справедливе відновлення". 

Конференція проходила в межах проєкту "Відновлювані джерела енергії для стійкої України" (R2U) за ініціативи низки громадських організацій та підтримки міжнародних партнерів. Про перспективи відновлення українських громад дискутували експерти енергетичного сектору, представники органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Журналістка “Української енергетики” теж взяла участь в обговоренні, поспілкувалась з учасниками дискусії та представляє основні тези діалогу.

 

Нові підходи до забезпечення громад енергією

 

Під час війни енергетична незалежність є ключовим фактором безпеки будь-якої громади. Ця теза вже перевірена практикою, тож спеціалісти активних муніципалітетів шукають можливості обладнати комунальні об’єкти додатковими енергоустановками на випадок відключення від мереж. 

Втім обізнані громади вже зараз дбають про більш комплексний розвиток на основі сталих підходів енергоефективності та збереження довкілля. 

Як відмічають українські фахівці та представники міжнародних організацій, вдалою комбінацією стратегії громади є кліматична нейтральність у поєднанні з надійністю енергопостачання.

"Ми розуміємо критичну ситуацію в секторі енергетичної безпеки і зараз мобілізували багато резервів, в тому числі допомогу від Уряду Німеччини, аби забезпечити стабільність даного сектору. І це не лише про заклади критичної інфраструктури, а й про так зване "зелене” відновлення, на якому наголошує президент України і це не лише про майбутнє, це про сьогодення. Тому ми впроваджуємо такі проєкти вже зараз, – зазначив Торстен Вьоллерт, радник Представництва ЄС в Україні з питань енергетики на зустрічі з представниками міських рад.

 

Громадські організації активно рухають проєкти міжнародної допомоги в громадах

 

Програма конференції включала три панельні дискусії, присвячені таким ключовим аспектам розвитку міст, як нові підходи до енергозабезпечення громад в умовах воєнного стану, трансформації муніципальних стратегій та ролі освітніх проєктів.

В обговоренні брали участь представники низки неурядових громадських організацій, які допомагають активним громадам як розробляти енергостратегії, так і встановлювати станції, які генерують відновлювану енергію, залучаючи міжнародну допомогу.

"Сьогодні ми закладаємо фундамент для системного підходу до відновлення громад. Наше завдання – не просто відбудувати, а створити міста майбутнього, де сталий розвиток та енергетична безпека стоять на першому місці", – зазначає Марина Замфір, директорка благодійного фонду RePower Ukraine.

Нині Фонд за підтримки міжнародних партнерів допомагає встановлювати сонячні станції на комунальних об’єктах у постраждалих від війни громадах, розраховує “зелений” потенціал  муніципалітетів та впроваджує освітні проєкти “чистої” енергії для ветеранів та молоді.

Значний внесок із впровадження проєктів ВДЕ-генерації для енергозабезпечення критичних об'єктів громад, таких як лікарні, школи, водоканали, забезпечують громадські організації “Екоклуб”, “Екодія”, Energy Act For Ukraine Foundation та інші.

Водночас фахівці цих організацій виділяють вирішальну роль керівництва громад у співпраці з проєктами міжнародної допомоги.

“Громади, які послідовно займаються стратегіями розвитку та мають відповідні завдання й підтримку від міської влади, швидко демонструють разючи результати. Такі міста приймають хороші рішення, які ведуть до розвитку та залучення фінансування”, – ділиться думкою Андрій Мартинюк, виконавчий директор ГО “Екоклуб”.

Фахівець зазначає, що громади мають дбати про енергоефективність використання енергоносіїв, зокрема природного газу в котельнях, бо гроші мають працювати не на постачальників-монополістів, а на місцеву економіку. Експерт уточнює, що це цілком реальна задача, бо заходи з термомодернізації багатоквартирних будинків дають до 50% скорочення споживання тепла.

Створення в громаді спеціальної інституції, наприклад, агенції регіонального розвитку, профільного відділу у міській раді чи, навіть, окремої посади проєктного менеджера дозволяє виробити місцеві енергетичні стратегії, які дають реальні результати, зазначає Андрій Мартинюк. 

Необхідність планової роботи підтримує Вікторія Коваленко, генеральна менеджерка зі сталого розвитку громадської організації  DiXi Group, яка впроваджує проєкт з розробки муніципальних енергетичних планів (МЕП) за підтримки програми MATRA та Європейського кліматичного фонду. Команда проєкту допомагає кожній з десяти громад, які пройшли конкурсний відбір, розробити власні МЕП.  

Фахівчиня зазначила, що відповідно до Закону України “Про енергоефективність” всі місцеві органи самоврядування мають розробити МЕП до листопада 2025 року. Основні цілі документу – зменшити залежність від викопного палива та збільшити частку відновлювальних джерел енергії в енергетичному балансі кожної з громад.

Представники громади, які розробляють МЕП, відвідують енергоефективне місто Чортків (Тернопільщина) на одній з навчальних сесій. Фото: DiXi Group

“DiXi Group уже рік працює з 10 громадами. Ми допомагаємо писати МЕП, у нас вже є певний досвід роботи з громадами, яким аналітичний центр надавав експертну підтримку у розробці цих планів відповідно до принципів зеленого відновлення, з урахуванням їх енергетичних потреб та ресурсного потенціалу”, – відмічає Вікторія Коваленко.

Серед основних викликів, з якими зіштовхуються громади при розробці енергетичних планів – брак кадрів та відсутність даних про енергоспоживання, уточнюють координатори проєкту.

За успішної реалізації МЕП до 2030 року, підвищення рівня енергоефективності в громадах відносно 2020 року (коли було створено територіальні громади) може становити близько 20%, а частка ВДЕ в енергобалансі сягнути 30%, прогнозують в DiXi Group. Водночас Вікторія Коваленко зазначає, що фактично ці показники залежатимуть від рівня енергетичного розвитку громад.

 

Практичні рішення від успішних громад 

 

Учасники конференції представили практичні кейси успішної трансформації громад та поділились досвідом впровадження ефективних рішень. Особливу увагу було приділено питанням енергетичної безпеки та використання відновлюваних джерел енергії на муніципальному рівні.

Конотопська міська територіальна громада (близько 70 тис. осіб станом на 2024 рік) представила  успішний досвід та перспективи розвитку проєктів генерації з ВДЕ. Розпочинали з прийняття програмних документів.

Місто Конотоп Сумської області ще у 2011 році приєдналось до європейської ініціативи Угода мерів. У 2018 році було прийнято оновлений План дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК),  повідомив Юрій Павлов, заступник міського голови Конотопської громади. 

Згідно з розробленим спеціалістами ПДСЕРК громада взяла зобов'язання скоротити власні викиди парникових газів щонайменше на 30% до 2030 року внаслідок підвищення енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії, а також підвищення стійкості шляхом адаптації до наслідків зміни клімату.

Виконання планів розпочали з встановлення на соціальних об’єктах сонячних електричних станцій (СЕС),  Встановлена в Центрі ВПО станція потужністю 5 кВт в середньому генерує близько 5,5 МВт·год/рік, а річні заощадження сягають 40 тис. грн. Сонячна станція потужністю 10 кВт, встановлена в Конотопському ліцеї №1 за січень-вересень 2024 року виробила близько  8 МВт·год та заощадила 57,3 тис. грн.

Наразі в громаді працюють над забезпеченням сонячною енергією лікарняного комплексу Конотопської ЦРЛ. В роботі одразу три об’єкти сумарною потужністю 124 кВт, які за розрахунками дозволяють щорічно виробляти близько 123 МВт·год “зеленої” електроенергії та заощаджувати близько 900 тис. грн в рік.

На таку економію громада розраховує завдяки встановленню СЕС потужністю 30 кВт для хірургічного корпусу, СЕС потужністю 40 кВт для пологового будинку з діагностичним центром і дитячою поліклінікою та СЕС потужністю 54 кВт для гінекологічного корпусу.

Кременчуцька міська територіальна громада (225 тис. осіб станом на 2024 рік) це адміністративний та індустріальний центр, друге за величиною місто Полтавської області з такими провідними галузями, як машинобудування та металообробка, нафтопереробна, гірничодобувна, хімічна та харчова промисловість.

Кременчук має досвід впровадження проєктів зі зниження викидів СО2.  У 2017-2018 році місто взяло кредит на закупку електротранспорту і додатково першим в Україні отримало інфраструктурний грант на 2 млн євро за зменшення викидів. Тож нині по маршруту їздить електроакумуляторний тролейбус, куплений за “декарбонізовані” гроші. 

 “В принципі енергоефективність та скорочення викидів може давати певне фінансування та відчутну економію”, – зазначив міський голова Кременчуцької громади Віталій Малецький.   

Влітку 2022 року місто зазнало руйнівних ударів, внаслідок влучення російської ракети в торговельний центр загинули 22 людини та 120 осіб отримали поранення. Крім того агресор гатив по енергетичній інфраструктурі та зруйновав Кременчуцьку ТЕЦ, яка була найбільшим виробником електроенергії у Полтавській області та єдиним джерелом теплової енергії для густонаселеного району, де проживає більше 180 тис. людей.

Але Кременчук отримав допомогу – завдяки підтримці уряду та допомозі данських партнерів місто побудовало модульні котельні, які забезпечують мінімальні потреби громади в теплоенергії.

“Деякі лікарні міста ми віддали на аутсорсинг виробникам пелет, які за власний кошт встановили обладнання, пелетні котли та постачають лікарням надлишок своєї продукції, – ділиться рішеннями міський голова. – Тож з весни 2022 року ми відкрили бізнесу всі двері, всі ворота для інвестування, надали приміщення для встановлення котелень”.   

Реалізація великого проєкту генерації енергії з твердих побутових відходів (ТПВ) розпочалась у 2017 році. На території полігону ТПВ комунального підприємства “КАТП 1628” встановлено систему збору та утилізації біогазу на полігоні твердих побутових відходів. 

Нині газогенераторна установка потужністю 0,85 МВт, щорічно виробляє близько 3,8 ГВт·год електроенергії. Цей проєкт показав стабільну роботу з утилізації біогазу та безпечної експлуатації полігону і зараз масштабується вже на полігоні біля Полтави.

Газогенераторна установка з утилізації біогазу з ТПВ в Кременчуцькій громаді. Фото: Кременчуцька міська рада

Встановлена у 2020 році наземна комбінована сонячна станція на території Кременчуцької гімназії №2 коштувала бюджету громади близько 2,27 млн грн. Мережева частина має потужність 30 кВт, гібридна – 5 кВт. Також коштом бюджету (54 тис. грн) вакуумними сонячними колекторами, які виробляють теплову енергію, був обладнаний комунальний дитячий заклад оздоровлення та відпочинку “Зоряний”.  

Вже після повномасштабного вторгнення у 2023 році у Кременчуцькій міській лікарні “Правобережна” за грантової підтримки було встановлено дахову мережеву сонячну станцію потужністю 60 кВт, загальною вартістю близько 1,7 млн грн, з яких частка громади була 400 тис. грн на посилення опорних конструкцій даху. 

За підрахунками 13 місяців роботи СЕС виробила 62 МВт-год електроенергії, економія коштів становила 500 тис. грн, а скорочено викидів СО2  – близько 30 тонн.

У цьому році міська рада Кременчука впроваджує сонячні станції завдяки співпраці з благодійним фондом RePower Ukraine, який впроваджує проєкт Німецького товариство міжнародного співробітництва GIZ. 

 До кінця 2024 року за грантові кошти буде встановлена дахова мережева сонячна станція потужністю 60 кВт на будівлі Лікарні інтенсивного лікування “Кременчуцька” та дахова мережева сонячна станція потужністю 120 кВт на території комунального підприємства “Кременчукводоканал”.

Менська міська територіальна громада (26 тисяч осіб станом на 2024 рік, складається з 39 населених пунктів). Місцева влада заявляє, що нині пріоритетом для громади є впровадження передових енергоефективних рішень в усіх сферах життя, зниження залежності від викопного палива та зменшення викидів CO2. 

Громада є підписантом Угоди мерів з 2013 року, у 2021 році Мені оновила план  ПДСЕРК до 2030 року з урахуванням кліматичної компоненти. У 2025 році місто представить Муніципальний енергетичний план. Нині команда Менської громади завершує розробку енергетичного плану, який об'єднує всі попередні досягнення і забезпечить комплексний підхід до енергоефективності та кліматичних ініціатив.

Скрізь, де це можливо, громада прагне впроваджувати проєкти відновлюваної енергетики, зазначає Юрій Стальніченко, секретар Менської міської ради.

Зараз на території громади діє введена в експлуатацію СЕС Мена потужністю 9 МВт, встановлена компанією KNESS у 2019 році. 

Також в в “зеленому” активі громади є гібридна сонячна станція для Менської гімназії потужністю 20/40 кВт, ще дві СЕС встановлено на будівлях міської ради та ЦНАПа.

Восени 2024 року відбулось відкриття гібридної СЕС потужністю 40,6 кВт для лікарні Менської міської лікарні за координації RePower Ukraine. Зокрема СЕС, укомплектована системами акумуляції, буде забезпечувати енергією два корпуси, де розташовані інсультне та реанімаційне відділення та операційний блок.

Дахова сонячна станція забезпечує живлення критичних відділень лікарні. Фото: RePower Ukraine

В міській раді планують залучити інвестиції для встановлення сонячних панелей на адмінбудівлях та закладах освіти, соціальної сфери, медицини. Є наміри використання сонячні колектори для теплопостачання частини комунальних об'єктів громади. Завдяки відновлюваній енергії громада очікує щорічно заощаджувати більш ніж 1,5 млн гривень. 

З потенціальних для Чернігівщини проєктів в громаді виділяють встановлення вітрової генерації для віддалених територій, біогазові установки на основі сільськогосподарських відходів та мікрогідроелектростанцію на місцевій річці.

Для втілення цих планів на базі міської ради створена Агенція регіонального розвитку. Саме на неї влада покладає пошук варіантів фінансування “зелених” проєктів, особливо, тих, що стосуються комунальної сфери.

Крім того, українські громади розраховуютьі на підтримку держави, зазначає Юрій Стальніченко.

“Державна політика має більше орієнтувалася на роботу муніципалітетів. Взяти хоча б принцип роботи Фонду енергоефективності. Коли він запроваджувався, багато хто з мерів, і я такоі, виступали за те, щоб частина фонду виділялася не тільки на ОСББ, а також для муніципальної сфери”, – пропонує очільник Менської громади. 

На думку представників громад  дало б значні можливості для більш ефективного використання ресурсів. І якщо донори та держава хоча б трішки відкриють для муніципалітетів ці двері, то ми зможемо, як мінімум, змінити суспільну думку”.

 

Стійкі міста майбутнього потребують підготовлених спеціалістів

 

Під час конференції учасники дискусії зазначили, що ставлення українського суспільства до сонячних панелей та вітрогенераторів, як до дороговартісних технологій отримання енергії вже змінилось. Вплинуло на це не тільки поява нової галузі – “зеленої енергетики, а й ворожа агресія, яка одним з інструментів тиску на суспільство обрала нищення енергетичної системи.

“Ми існуємо фактично в стадії енергетичного переходу і вже не перебуваємо в ілюзії, що класична енергетика розв’язує всі задачі. І добре, що суспільство вже розуміє важливість відновлюваних джерел енергії”, – підкреслив Валентин Протопопов, завідувач Навчально-практичного Центру відновлювальної енергетики.  

Учасники дискусії зазначили, що зараз в умовах дефіциту спеціалістів, на перший план виходять такі форми підготовки спеціалістів, як дуальна освіта, професійно-технічні заклади та постійна перекваліфікація в кожному віці. Нові можливості відкривають формати онлайн навчання та створення курсів, тренінгів з опанування професійних навичок на практичних заняттях. 

Один з таких форматів було втілено під час проєкту “Сонячний РеСтарт для ветеранів та ветеранок”. Програма, підготовлена благодійним фондом RePower Ukraine, включала  онлайн та офлайн навчання для ВПО та ветеранів. Як розказала експертка фонду Ірина Загородня, з більш ніж 400 заявок для навчання було відібрано 20 кандидатів для підготовки проєктувальників сонячних станцій та 30 кандидатів для навчання професії монтажника обладнання.

В програмі курсу були теоретичні та практичні заняття: лекції, вивчення матеріальної бази, офлайн практика та виїзди на велики промислові об’єкти сонячної генерації.

Ветерани детально вивчають монтаж та підключення елементів фотоелектричних систем різної потужності на різних поверхнях. Фото: RePower Ukraine

Важливими етапами також були консультації з HR-експертом, групові психологічні сесії та налаштування комунікації з компаніями з працевлаштування ветеранів. Після успішного іспиту учасники отримують сертифікати і готові до працевлаштування в галузі “зеленої” енергетики.

Проєкт "Відновлювані джерела енергії для стійкої України" (R2U) реалізується консорціумом громадських організацій, до якого входять RePower Ukraine Charitable Foundation, Екоклуб, Екодія та Energy Act For Ukraine Foundation за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”