Останні новини

Росія цілеспрямовано знищує цивільні інфраструктурні об'єкти в Україні. Серед іншого, ворог руйнує об’єкти теплокомуненерго, щоб наступного опалювального сезону залишити без тепла та електроенергії якнайбільше українців, створити гуманітарну кризу на територіях, де діє українська влада. Уже зараз повністю або частково зруйновано ТЕЦ у Кременчуці, Охтирці, Чернігові, Кривому Розі. Невідомий технічний стан системи теплопостачання ще у 10 містах Донецької, Луганської, Миколаївської та інших областей.

Точних обсягів руйнуваннь та масштабу майбутніх відновлювальних робіт ніхто не знає. Підрахувати збитки можна буде лише після закінчення війни. Та зрозуміло, що відновлення робитиметься із урахуванням "зеленого" курсу України та Європи. У нагоді може стати уже досить розвинений у нашій країні сектор відновлюваних джерел енергії. Як розповідають експерти, станом на початок року Україна мала потужну та перспективну галузь ВДЕ, загальний обсяг встановленої потужності якої становив 8,8 ГВт. Розмір інвестицій перевищив 11 млрд доларів США.

Уже цієї зими українцям стануть у нагоді маленькі "зелені" проєкти, що допоможуть підвищити стабільність електропостачання чи закрити частину потреби у тепловій енергії. Більше про це – в огляді "Української Енергетики".

"Зелені" виробники змінюють пріоритети

Сектор ВДЕ до 24 лютого справді демонстрував надвисокі темпи розвитку, але війна це змінила, констатував керівник ДП "Гарантований покупець" Андрій Пилипенко під час дискусії "Майбутнє виробництва електроенергії: REStoration of Ukraine". Справа в тому, що більша частина об'єктів була побудована у південних регіонах: Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Одеська, Дніпропетровська області. За підрахунками експертів, з початку війни припинили, чи суттєво обмежили, роботу 70% вітростанцій, понад половина сонячних електростанцій, а також 10% ТЕЦ на біомасі та біогазових станцій.

Ситуація ускладнюється величезними фінансовими проблемами сектору. Як розповів Андрій Пилипенко, галузь була шокована березневим наказом Міністерства енергетики, що повністю припиняв розрахунки із інвесторами. Згодом, наприкінці березня, виплати вдалося відновити на мінімальному рівні. Усі кошти, які виплачував "ГарПок", можна було заробити виключно шляхом продажу електроенергії на ринку, адже з початку війни НЕК "Укренерго" не здійснювало жодних виплат підприємству.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці через війну випробовують нові системи опалення

Певний відсоток виплат для ВДЕ був забезпечений завдяки березневому відновленню аукціонів з продажу "зеленої" електроенергії. За шість місяців 2022 року було проведено 51 аукціон. Загалом, за січень-травень 2022 року було продано 2,04 млн МВт-год, що на 20% більше за аналогічний період 2021 року.

"Зрозуміло, що в умовах війни не може бути повної реалізації обсягів, але зараз ми реалізовуємо 55-60% електроенергії. Тобто, навіть в умовах війни, ми працюємо досить ефективно", – наголосив очільник "Гарантованого покупця".

Тож з 28 березня виробники ВДЕ почали отримувати кошти: сонячні електростанції – 15% від "зеленого" тарифу, вітрові – 16%, малі гідроелектростанції – 35%, станції на біомасі – 60%, біогазові – 40%. Такі розбіжності пов’язані із особливостями виробництва: сектори, що мають у структурі собівартості паливну складову, отримують більше.

Міненерго планує трохи збільшити відсотки для деяких секторів. Відповідно до наказу відомства №206, для СЕС та ВЕС виплати зростуть до 18%, а для станцій на біомасі – до 75%. Також надлишок коштів, що утворюється після розрахунків за вказаними відсотками, буде спрямовуватись виключно виробникам за "зеленим" тарифом.

Такі зміни не надто покращать стан справ ВДЕ, кажуть експерти. Тож інвестори починають замислюватися над іншими способами виживання, не очікуючи перегляду умов відтермінування "зеленого" тарифу на час війни плюс півроку після скасування дії воєнного стану.

"Неповні та нестабільні розрахунки за відпущену електроенергію виробниками ВДЕ, технічні обмеження генерації в мережу, зростання ціни паливної складової у собівартості виробництва для виробників електроенергії з біомаси спонукає розглядати інші перспективи: експорт електроенергії, гарантії походження, торгівля на інших сегментах ринку", – зазначила голова Всеукраїнської aгенції інвестицій та сталого розвитку Юлія Усенко.

Проте найбільш перспективним виробники бачать закриття напряму генерації електроенергії з переходом на інші види діяльності.

"Для виробників біоенергетики є варіанти зменшувати виробництво електроенергії та збільшувати теплової. Це питання актуальне, якщо є споживач теплової енергії. Якщо споживача немає, то його потрібно створювати (теплиці, сушарки)", – відзначила Юлія Усенко.

"Зелена" генерація і опалювальний сезон

Експерти погоджуються, що галузь ВДЕ стане ключовим сектором для відновлення енергетики України.

"Ми втрачаємо традиційну генерацію: внаслідок бойових дій, проблем з постачанням вугілля, залежності нашої країни від газу та інших викопних ресурсів. Тому еволюційно ми будемо рухатися до того, що традиційну генерацію буде заміщувати відновлювана. Потрібно попрацювати над тим, щоб підтримати галузь і забезпечити акумулювання електроенергії, що виробляється ВДЕ", – відзначив Андрій Пилипенко.

"Усі говорять, що післявоєнне відновлення має бути "зеленим", але потрібно зрозуміти, наскільки там є місце для "зеленої" енергетики. Але також важливо зрозуміти, що важливіше зараз. Об'єктивно - це доступ до електроенергії та тепла, опалювальний сезон. У цих напрямках я бачу роль і місце відновлюваних джерел. Питання лише інвестицій і часу", – додала Юлія Усенко.

Експертка уточнила, що опалювальний сезон – це більше компетенція біоенергетики, а що стосується доступу до електроенергії, то тут у нагоді стане поширення технологій автономного забезпечення потреб різних споживачів.

"Йдеться про перспективи розвитку мікромереж та все, що пов'язане з цим", – сказала вона.

Та очевидно, що відновлення – це про "велике" інфраструктурне будівництво. Такі проєкти можуть розтягнутися на роки, а великі інвестиції можна очікувати лише після повного закінчення війни. Та чи може сектор ВДЕ допомогти вже у поточному опалювальному сезоні? Фахівці вважають, що тут теж є простір для маневру на місцевому рівні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як “зелена” енергія допомагає виживати під час військових дій

"Наприклад, у Миколаївській області лікарні встановлюють сонячні електростанції з автономним інвертором для операційних та реанімаційних відділень. Частково вони залишились без доступу до електроенергії, а також є обмеження щодо надійного та якісного енергопостачання, адже обладнання має працювати цілодобово", – розповіла голова Всеукраїнської aгенції інвестицій та сталого розвитку Юлія Усенко.

Одним із доступних джерел фінансування подібних локальних проєктів можуть стати гранатові програми для українського бізнесу та споживачів електроенергії, вважає вона. Дуже актуальною є хоча б часткова компенсація коштів для забезпечення електроенергією соціальних об'єктів.

Експертка стверджує, що німецькі партнери уже зараз готові виділяти дуже багато коштів на підтримку окремих територіальних громад та малого і середнього бізнесу. Потрібно лише спрямувати ці кошти на відповідні грантові програми.

Слова Усенко про готовність Німеччини фінансувати локальні ініціативи підтверджує і представниця організації Engagement Global, що фінансується німецьким міністерством економічної співпраці і розвитку, Тамара Вуковіч.

"До лютого цього року налагодженням партнерських відносин з Німеччиною більше цікавились українські міста. Однак, після нападу Росії на Україну все різко змінилося. Ми отримуємо багато звернень від громад з Німеччини, які хочуть співпрацювати з українськими містами і підтримати українців у цей непростий час. Лише за кілька місяців, відколи почалася війна, ми отримали від німецьких громад вже 37 заявок на налагодження партнерських відносин з українськими містами", – наголосила Вуковіч.

За її словами, уряд Німеччини з огляду на великий інтерес німецьких громад до співпраці з українськими збільшив у декілька разів бюджет підтримки проєктів співпраці на комунальному рівні.

Куди ще можна спрямувати грантові програми? Експерти кажуть про переведення індивідуальних будинків в містах, де було суттєво пошкоджене централізоване теплопостачання, на модульні котельні із можливістю застосування альтернативних джерел енергії.

"У таких містах є лише один вихід: максимальний перехід будинків на індивідуальне опалення, – вважає експерт з питань енергоефективності Святослав Павлюк. – Цей перехід можливий у будь-якій формі: електричні системи, відновлювальні пелетні системи, котли на дровах, автономні котли на будинок. Що саме обрати, має визначатися на рівні органу місцевого самоврядування".