990%d1%8590 2 %281%29

Українці через війну випробовують нові системи опалення

10 червня 2022

Альтернативні джерела енергії та нові технології можуть стати рятівними під час опалювального сезону

Українці через війну випробовують нові системи опалення

 

У багатьох випадках зруйновану окупантами інфраструктуру подачі тепла до будинків не варто відновлювати, бо це потребує багато часу і коштів. Натомість експерти з енергоефективності пропонують замінити її обладнанням, яке буде працювати як на природному газі, так і на альтернативному паливі місцевого походження, або, як варіант, дозволить виробляти одночасно тепло та електроенергію. 

“Українська енергетика” проаналізувала можливі варіанти опалення будинків, система теплопостачання яких зруйнована.

 

Що робити із системою теплопостачання зруйнованих міст

За офіційними даними, станом на початок квітня окупанти знищили або пошкодили в Україні близько 7 тисяч житлових будинків. За оцінкою KSE Institute, загальна площа пошкодженого/зруйнованого житла становила приблизно 26 млн кв. м.  

"Близько 6 800 житлових будинків зруйновано або пошкоджено окупантами. Для відновлення базової інфраструктури та базових речей, якими ми маємо зайнятися відразу після завершення війни, нам потрібні десятки мільярдів доларів на перший період", – сказав міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов.

За останніми даними KSE Institute станом на 8 червня, з початку війни в Україні пошкоджено, зруйновано або захоплено вже щонайменше 44,8 млн кв. м житла.

Не за горами зима, тому в містах працюють виїзні комісії, які складаються із представників місцевої влади і співробітників комунальних служб, зокрема тепловиків. Вони мають оцінити стан комунікацій і можливість будинків прийняти тепло. Своєю чергою теплоенергетики вирішують, що робити з джерелами теплопостачання: ремонтувати і відновлювати, або докорінно реконструювати. 

“У нас є різні категорії міст, – зазначив Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України. – В одних зруйновано багато будинків, мережі, в інших – значних руйнувань не було, і все більш-менш нормально функціонує. Відповідно підходи в роботі в цих містах дуже сильно відрізняються. Там, де ситуація непогана, ми можемо думати про модернізацію, а там, де були руйнування та знищення мереж і будинків – режим виживання”.

 

Там, де ситуація непогана, ми можемо думати про модернізацію, а там, де були руйнування та знищення мереж і будинків – режим виживання…


Там, де все зруйновано, треба просто відселяти всіх людей у місця, де можна використовувати існуючу інфраструктуру, адже відновити мережі за три-чотири місяці неможливо через величезний обсяг робіт, вважає Ігор Черкашин, експерт з енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики. Крім того, на його переконання, відновлення централізованого теплопостачання не має сенсу, оскільки надалі ніхто не застрахований від ракетних ударів. А якщо вони будуть зроблені ще й під час опалювального сезону, то це призведе до розморожування всієї системи теплопостачання міста.

 

Нове житло буде максимально енергоефективним  

Теоретично Україна могла би зараз зробити стрибок в енергоефективності теплопостачання міст, якщо застосує нові технології, замінить старе обладнання на сучасне, адже ці системи є найбільшим споживачем газу у країні. Проте частина міст знаходиться на окупованій території, і в них знищені або пошкоджені тепломережі. Використати усі доступні нові технології і, завдяки цьому, зробити будинок максимально енергоефективним можна лише під час будівництва нового житла.

“Найбільші виклики стоятимуть перед новозбудованим житлом і системами теплозабезпечення міст, – вважає Святослав Павлюк. – У технологічному сенсі тут ідеться про перехід до наступного технологічного рівня. Це ймовірний перехід до теплових насосів, високих теплоізоляційних характеристик нового житла, вентиляції  тощо”. 

 

Найбільші виклики стоятимуть перед новозбудованим житлом і системами теплозабезпечення міст. У технологічному сенсі тут ідеться про перехід до наступного технологічного рівня…

 

Всі ці новації дозволять людям, які втратили житло, доходи і не мають можливості сплачувати повноцінні рахунки, принаймні зменшити суми у платіжках у порівнянні з тими, які отримуватимуть мешканці старих чи не дуже будинків.

Проте на даному етапі, коли країна має дуже швидко підготуватись до зими, про будівництво нового житла у зруйнованих містах не йдеться. Це перспектива. Будівництво можна починати лише глибоко в тилу, подалі від лінії фронту та кордонів із росією.

“На тих територіях, де відносно спокійно, буде будуватися житло, – прогнозує виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України Святослав Павлюк. – Для переселенців, на мою думку, це мало би бути соціальне житло, яке буде надаватися людям в недорогу оренду. Водночас воно повинно мати дуже серйозні енергетичні характеристики. Нам треба буде переходити до максимального стандарту, відповідно рахунки за опалення мали б бути дуже низькі. Нам сходу треба будувати житло пасивного характеру, а не далі плодити те, що ми плодили до цього часу”. 

Експерт зазначив, що певним плюсом буде не лише те, що будівництво, ймовірно, відбуватиметься за кошти Євросоюзу, але й те що інвестори виставлятимуть вимоги до енергоефективності цього будівництва й будуть контролювати його якість. А це означає, що будинки й системи з низькими енергетичними характеристиками будуватись не будуть. Водночас є і мінус: процедури європейських банків (ЄБРР та Європейського інвестиційного банку) дуже довгі, а житло людям потрібне чим швидше.

 

Як забезпечити теплом пошкоджені будинки

Найбільшим викликом сьогодні є питання швидкого налагодження постачання тепла у пошкоджені ворогом будинки, щоб встигнути до холодів. Водночас треба зробити так, аби на виробництво й споживання цього тепла йшло якомога менше газу, бо цей ресурс сьогодні дефіцитний і дуже дорогий.

“Тут перед нам постає вибір: відновлення чи модернізація? Відновлення означає повернення до попереднього стану, а модернізація – це вже наступний етап. До того ж тривалий. Зараз ми фактично займаємося відновленням, тому говорити про якісь дуже правильні підходи у плані енергоефективності буде складно”, – вважає Святослав Павлюк. 

 

Фото: КП "Харківські теплові мережі"

Де можливе застосування нових технологій зараз? Зі слів експерта, це стосується будинків, які мають централізовану систему теплопостачання, принаймні, загальнобудинкові труби. І щодо таких будинків, то тут можна говорити про певну децентралізацію. 

Умовно візьмемо район Харкова, де з 20-30 будинків придатними для життя залишилося два. Відповідно, відновлювати всю теплову мережу зараз немає сенсу. Простіше запровадити якісь індивідуальні рішення на будинок, які обійдуться дешевше для кожної квартири, зазначив Павлюк. 

“У містах, де зруйнована центральна генерація теплопостачання, але збереглися мережі, є мікрорайони й будинки, придатні для життя, і люди не збираються виїжджати звідти, там треба швидко встановлювати котельні модулі або модульні когенераційні установки, які одночасно можуть виробляти електроенергію і тепло”, – пропонує експерт з енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики Ігор Черкашин. 

 

У містах, де зруйнована центральна генерація теплопостачання, але збереглися мережі, є мікрорайони й будинки, придатні для життя, треба швидко встановлювати котельні модулі або модульні когенераційні установки…

 

З його слів, в обох варіантах індивідуального опалення використовується природний газ, але їх можна реконструювати та перевести на газоподібне паливо, якщо в місті почнуть виробляти біогаз, або інше газоподібне паливо. Котельні, наприклад, можуть працювати на твердій біомасі (дровах, трісці, соломі, лушпинні соняшника тощо), якщо в даній місцевості є ресурси. 

Переваги рішення зі встановленням таких модульних котелень або когенераційних установок у тому, що воно позбавляє від необхідності ведення довготермінових проєктних робіт, оскільки, по суті, йдеться про підключення готового виробу до системи теплопостачання мікрорайону чи окремого будинку.

“Модульні конденсаційні котельні установки використовують газ із максимальним ККД. Змонтовані у вузлах теплових районів, такі котельні дозволять дуже швидко вирішити проблему без ведення будівельних робіт, – зазначив Ігор Черкашин. – Досвід багаторічного виробництва таких установок в Україні є, а якщо додати до нього оперативне постачання комплектуючих високоефективних теплообмінників і частотних циркуляційних насосів від європейських та американських партнерів, то проблему підготовки до опалювального сезону постраждалих міст буде вирішено.

Однак для цього потрібно негайно перейти до формування держзамовлення з реальними виконавцями в Україні та за кордоном. Звісно, якщо держава не хоче найближчої осені залишити громадян із буржуйками у квартирах”.

Для того, щоб підготувати таке рішення, важливо знати, скільки людей проживатиме в будинку, чи є доступ у квартири, хто за це буде платити. Відповідей наразі немає. 

На думку виконавчого директора Асоціації енергоефективних міст Святослава Павлюка, у пошкоджених будинках можна ставити грунтові теплові насоси, або котельню контейнерного типу та утеплювати будинки. Однак він зауважив, що рішення із тепловими помпами, яке дозволить різко зменшити потребу цього будинку в енергії, з технічної точки зору може застосовуватися лише для будинків із централізованою системою теплопостачання. Таку індивідуальну систему (наприклад, грунтовий чи повітряний тепловий насос) не можна поставити у кожну квартиру.

Як приклад експерт наводить Охтирку й Тростянець, де через обстріли рашистів зникло постачання струму, зупинили роботу котельні. 

“У таких містах є лише один вихід: максимальний перехід будинків на індивідуальне опалення. Цей перехід можливий у будь-якій формі: електричні системи, відновлювальні пелетні системи, котли на дровах, автономні котли на будинок. Що саме обрати – має визначатися на рівні органу місцевого самоврядування”, – додав Святослав Павлюк.

З ним погоджується і експерт з енергоефективності Ігор Черкашин. Він зауважив, що в зимовий період відновлювальна енергетика – сонце й вітер – на жаль, не зможуть суттєво допомогти з опаленням у містах і селах. Тому вся надія на стабільну електрогенерацію, що може частково замістити природний газ, а також на тверду біомасу (дрова, брикети, пелети тощо). 

“Однак багато чого буде залежати від того, в якому стані буде Запорізька АЕС, яку потужність вона видаватиме в єдину енергосистему, – зауважив експерт. – Друге питання: наскільки доступною буде тверда біомаса, бодай для приватного сектору. Оскільки за щільністю лісових насаджень Україна серйозно відстає від розвинених країн, у нас немає достатньо ресурсу для такого опалення. Якщо говорити про тверду біомасу з відходів сільського господарства, то для цього треба насамперед забезпечити врожай, щоб мати солому для отримання гранул для опалення. Отже, цей ланцюжок сьогодні не є гарантованим”.

 

Газові конвектори як швидкий варіант підготовки до зими

Якщо міста з пошкодженою централізованою системою теплопостачання знаходяться на підконтрольній Україні території, то забезпечити теплом багатоквартирні будинки можна у ще один спосіб, наприклад, за допомогою газових конвекторів. Однак їх застосування можливе за умови діючої системи газопостачання та наявності необхідних обсягів природного газу або пропан-бутан у балонах.

“Технічні характеристики конвекторів: ККД – не менше 85%; потужність 2-5 кВт; витрати природного газу – 0,2-0,6  куб. м на годину; сталеві, обладнані автоматикою безпеки та керування (термостати та інше.), – розповідає Леонід Уніговський, генеральний директор ТОВ “Нафтогазбудінформатика”. – Вартість таких конвекторів становить 3-8 тисяч гривень”.

Із його слів, у середньому, щоб прогріти 20 кв. м площі до 20-22°С, газовому конвектору потужністю 2 кВт потрібно 20-50 хвилин. Орієнтовні оцінки свідчать, що з розрахунку на два газових конвектори потужністю 2 кВт на квартиру (для сучасного 100-квартирного будинку загальною площею 8000 кв. м) на опалювальний сезон потрібно 40-60 тис. куб. м газу. 

Перевагою є те, що газові конвектори виробляються на багатьох підприємствах України, а значна кількість балонних газових конвекторів – у Туреччині. Монтаж такого обладнання не є складним. Газові конвектори встановлюються під вікнами з коаксіальними повітрязаборами/димарями.

“Газовий конвектор забезпечує роботу в умовах відсутності електричної енергії, а ще  дозволяє забезпечити опалення/відключення від теплопостачання частини кімнат/квартир без проведення додаткових робіт, – пояснює Леонід Уніговський. – Цей варіант дешевший у порівнянні з блочною котельнею на будинок. Враховуючи, що  певна частина квартир стоїть порожніми, бо люди виїхали, у випадку використання конвекторів обігріватися будуть лише заселені квартири. А під час використання блочної котельні на будинок, враховуючи традиційну розводку системи опалення по всіх квартирах, будуть опалюватися всі квартири без можливості відключення тих, де люди не проживають”.

Дане рішення дозволить у мінімально стислі терміни забезпечити населення теплом, проте для цього необхідно внесення певних змін до ДБН "Газопостачання", або потрібен відповідний наказ Мінрегіонбуду, додав фахівець.

Водночас експерт з енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики Ігор Черкашин зауважує, що будь-які технології спалювання в квартирах несуть високий рівень небезпеки. На його думку, якщо дозволяє інфраструктура, що збереглася, краще виносити генерацію тепла з квартир. Це стосується як газу, так і твердої біомаси.

 

Усім будинкам потрібні ІТП

Нових рішень до опалювального сезону потребують не лише пошкоджені рашистами будинки, а і всі багатоповерхівки. Тому, що зменшення використання енергоресурсів під час війни – це питання виживання всієї країни.

Фахівці Асоціації енергоаудиторів України виділили заходи, що мають найбільший ефект у перерахунку на вкладені кошти й час.

“Насамперед це налаштування (і ремонт) вже встановленої автоматики керування системою опалення (погодного регулювання) теплових вводів і дахових котелень, – розповів голова правління Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин. – Понад 80% обладнання працює у ”ручному режимі” або в “заводських налаштуваннях”. Приведення його у відповідність із фактичними потребами будинку дозволяє знизити споживання тепла на 5-30%. Інший захід – встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) з погодним регулюванням на вводах будинків”.

 

Вже давно на часі утеплення трубопроводів у неопалювальних приміщеннях (підвалах і горищах). Зі слів фахівця, воно окуповується за рік-два, навіть для “знижених тарифів”, а за реальної вартості газу близько 40 грн/куб. м – за кілька місяців.

Якщо індивідуальні теплові пункти (ІТП) неможливо встановити просто зараз, то енергоаудитори наполягають на балансуванні мереж централізованого теплозабезпечення. Однак лише із використанням сучасних автоматичних регуляторів перепаду. Це дозволить уникнути перегрівів теплоносія у будинках, що знаходяться близько до котелень.

Ще одна порада фахівців асоціації: встановлення та налаштування автоматики керування котлами відповідно до погодних умов (в автоматичному режимі, а не через оператора), а також встановлення частотних приводів на мережних насосах (для підлаштування до змінного режиму мережі, пов’язаного зі встановленням регуляторів на вводах будинків).

“Усі ці заходи можуть бути першими кроками до комплексної термосанації, тобто до комплексу енергоефективних заходів, і реалізовані включно з документальним оформлення за два-шість місяців, а це означає, що ми майже встигаємо до наступного опалювального сезону”.

Звідки взяти кошти? Вадим Литвин зазначає, що серед вже існуючих механізмів фінансування наразі можна згадати лише “Фонд енергоефективності”. Власне, так званий, “Пакет А”, який пропонує фонд, дозволяє запровадити зазначені заходи. Однак щоб встигнути до зими, потрібно оптимізувати тривалі у часі процедури. Чи можна на це сподіватися?

“Я не бачу особливо активної діяльності Фонду енергоефективності, – зазначив виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України Святослав Павлюк. – Загалом кажучи, він зараз фактично стагнує. Ключовим завданням є максимально встановити ІТП в усіх будинках. Щоб принаймні люди, які живуть у містах, де є централізовані системи теплопостачання, могли регулювати подачу тепла. Тоді в нас не буде перегрівів, і відповідно ми не будемо викидати дорогий газ через відчинені кватирки. Робити це потрібно вже зараз”. 

З іншого боку, зауважив експерт, в Україні немає ні виробників, ні монтажників. Акумулятивна спроможність монтувати всі ці ІТП оцінювалася у близько тисячі одиниць на рік, а будинків, в які їх треба встановити, нараховується приблизно 80 тисяч. 

“Тобто тут є величезна не закрита ніша на ринку”, – констатує Святослав Павлюк.

Чи потурбується про це держава? Якщо так, то вб’є одразу кількох зайців: підвищить енергоефективність будинків і забезпечить людей роботою, відповідно поповнить бюджет податками.

Загалом можна зробити висновок, що навіть у надскладних умовах війни є чимало рішень, які здатні швидко забезпечити українців теплом. Зокрема в містах, де через дії агресора були пошкоджені мережі центрального опалення, потрібен перехід на індивідуальне опалення будинків, наприклад, на модульні котельні або модульні когенераційні установки, в яких, окрім газу, за необхідності можна використовувати альтернативні джерела енергії. Водночас багатоповерхівки у містах, що не зазнали авіаударів, потребують негайних рішень для економії тепла, а відтак і газу. І встигнути підготуватися до зими можна лише максимально використовуючи нові технології, швидкі енергоефективні заходи та різні варіанти опалення. 

 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української  енергетики”


 index 280%d1%85360 web