У Львові практично завершено проєкт із модернізації опалювальної системи в багатоповерхівці забудови радянських часів. Цей будинок стане одним із перших в Україні, де на радіаторах встановлено терморегулятори. Завдяки цьому власники квартир під час опалювального сезону можуть самостійно впливати на температуру в кожній кімнаті й суттєво економити на теплі. 

Експерти сподіваються що дані проєкти запустять ланцюгову реакцію у подібних будинках по всій країні. Це дозволить зробити потужний ривок в плані економії енергоресурсів, зокрема газу. “Українська енергетика” з’ясувала, наскільки складно було мешканцям модернізувати систему опалення в будинку і скільки вони витратили на це часу та коштів.

Немає терморегуляторів - немає масової модернізації житла

Опалення становить близько 70% від усіх платежів українців за житлово-комунальні послуги в опалювальний період. Чому цей ресурс такий дорогий? Заступник міністра розвитку громад і територій України Наталія Хоцянівська зазначала, що плата за тепло найбільше залежить від вартості природного газу, бо він займає 80-85% в структурі тарифу на виробництво теплової енергії. За прогнозами експертів, у зв’язку із сезонним подорожчанням газу тарифи на тепло одразу після виборів можуть піднятися на 15-20%. І це неабияк бентежить людей. Вони переймаються, чи зможуть розрахуватися з постачальниками тепла. 

Дуже багато українців хотіли би економити його, адже не секрет, що в багатьох квартирах взимку зависока температура – понад максимальні 24 градуси, встановлені нормативними вимогами. З іншого боку, їх сусіди (особливо ті, хто має кутові квартири або на перших поверхах) мерзнуть через низьку температуру в квартирі – меншу 18 градусів. Однак мешканці більшості багатоповерхівок, на жаль, не можуть впливати ні на обсяги споживання тепла, ні на його температуру. Єдине, що їм залишається – відчиняти взимку кватирки й таким чином фактично пускати свої гроші за тепло на вітер.

“Мешканці платять лише залежно від квадратних метрів, – каже Роман Рувінскі, керівник проєкту “Район зелених технологій” (Львів). – Це просто тепловий колгосп, який демотивує людей вкладати гроші в енергоефективність, у більш затратні заходи, наприклад утеплення стін, заміну вікон тощо. Вони дорого коштують, й власники житла в багатоповерхових будинках не можуть порахувати, коли їм відіб’ється така інвестиція. На наше переконання, гальмом на шляху до масштабної енергетичної санації багатоквартирних будівель в Україні є неможливість мешканців багатоквартирних будинків впливати на споживання теплової енергії у своїх квартирах – регулювати та обліковувати його поквартирно”. 

Здебільшого вся система опалення в наших містах передбачає вертикальне розведення труб, і цю систему не можна змінювати. Проте після приватизації житла в неї почали несанкціоновано втручатися – люди заміняли батареї, ставили додатки, виводили їх на балкони, робили підлоги з підігрівом тощо. Це призвело до гідравлічного розбалансування системи, зазначають фахівці. Внаслідок цього одні мешканці таких будинків мерзли, а інші, навпаки, потерпали від надмірної температури в квартирах і скаржились на це тепловикам і в ЖЕКи. 

“Люди не могли вплинути на ситуацію, але розуміли, що це нечесно, бо комусь пощастило жити в центральних під'їздах, а не в кутових, і тому їм тепліше. Попри це, платять усі по-середньому, за квадратний метр. Це дуже демотивує мешканців. Ми вирішили показати, як це можна змінити”, – розповідає Роман Рувінскі.  

Перший етап модернізації: ІТП і балансування

У Львові запустили пілотний проєкт “Рясне – район зелених технологій”. Він передбачає таку модернізацію системи опалення в одній зі старих багатоповерхівок, щоб в результаті її мешканці могли самостійно регулювати подачу тепла в своїх помешканнях. 

“Ми почали займатися даним проєктом у 2019 році на замовлення департаменту житлового господарства Львова та міста-партнера Фрайбурга. Останній взяв участь у співфінансуванні робіт у житловому будинку по вулиці Величковського, 2, – розповідає Андрій Чернецький, головний інженер компанії-виконавця робіт із модернізації будинків. – Це дев’ятиповерховий будинок, в якому чотири під’їзди, 108 квартир і проживає понад 500 мешканців. Спочатку підготували проєктну документацію, а у вересні-жовтні 2019 року приступили до монтажних робіт”. 

Зі слів фахівця, перший етап робіт полягав у здійсненні загальнобудинкового балансування. Для цього встановили індивідуальний тепловий пункт (ІТП), а потім –  балансувальні клапани на кожен зі 47 стояків. Замінили частину інженерних мереж, встановили крани на стояки для того, щоб можна було збалансувати систему опалення. Завдяки цьому вже минулого року мешканці будинку відчули певний ефект. Економія споживання тепла в порівнянні з попереднім роком у середньому склала 15-27%. 

“Після опалювального періоду одні мешканці констатували, що в будинку почали гріти батареї, які нормально не гріли протягом останніх 7-8 років, – зауважує Роман Рувінскі. – Інші говорили, що це перший рік, коли вони не обгортали батареї ковдрами й не відкривали постійно кватирки взимку, намагаючись знизити температуру в приміщенні, бо раніше батареї були перегріті. Це результат автоматичного гідравлічного балансування, яке вирівняло теплове навантаження й призвело до рівномірного розподілу тепла в цілому будинку”. 

Зі слів голови ОСББ “Велич-2” Андріани Лапшинової, коли починався проєкт, то мешканці дуже боялися, як працюватиме система та встановлене обладнання. Однак коли за минулий опалювальний сезон отримали зменшення використання тепла майже на 30%, то залишилися дуже задоволеними. І тепер хочуть економити ще більше і тепло, і свої кошти.

Другий етап модернізації: радіатори, клапани, термоголовки

Після завершення у 2019 році першого етапу робіт, компанія, яка виконує проєкт, приступила до другого етапу. Він розпочався з обстеження внутрішньобудинкової системи по квартирах. Зі слів Андрія Чернецького, фахівці оглянули 361 батарею, а також зробили фотофіксацію всіх недоліків і змін, які відбулись у системі за всі роки її існування. 

Справа в тому, що під час забудови у 80-ті роки даний будинок був обладнаний панельними радіаторами, які в народі називають ”бляшанками”. Під час обстеження виявилося, що 290 старих батарей мешканці вже поміняли на чавунні радянські. Тобто панельних радіаторів у будинку залишилося понад 60 одиниць. А в трьох квартирах були поставлені саморобні нагрівальні прилади. Фахівці дійшли висновку, що чавунні радіатори можна залишити, проте слід зняти панельні й ті, які були самостійно виготовлені. Люди погодилися за власні кошти поміняти 68 радіаторів.

“Ми поставили 361 триходовий балансувальний клапан безпосередньо перед нагрівальним приладом із автоматичною термоголовкою. Завдяки цьому можна відрегулювати систему опалення в кожній квартирі й по кожній батареї, враховуючи побажання кожного мешканця”, – зауважує головний інженер компанії-виконавця робіт. 

Труби, які йдуть до батарей, майстри не чіпали. Замінювали лише певні непридатні ділянки, бо робили модернізацію системи з мінімальним втручанням. “Адже в кожного мешканця у квартирі зроблено свій ремонт. Якби треба було розбивати стелі й підлоги, то нас ніхто би з мешканців не пустив до квартири”, – каже Роман Рувінскі.

У підвалі будинку також залишили старі труби. “Ніхто з мешканців не хоче платити за внутрішньобудинкові мережі, хоча це їх спільна власність. Люди ще мають прийти до того, що саме вони несуть за неї відповідальність, а не ЖЕК, місто і держава. Єдине, що довелося замінити в підвалі – деякі запірні арматури. Вони почали підтікати через те, що внаслідок здійснених робіт в будинку пришвидшилась циркуляція теплоносія. Проте тепер тепло доходить до всіх квартир швидше”, – додає Роман Рувінскі. 

Завдяки проведеній роботі тепер у кожній квартирі можна регулювати подачу тепла на кожній батареї. І цей опалювальний сезон стане першим із таким поквартирним регулюванням для жителів даного будинку. За прогнозами Романа Рувінскі, це додасть ще 7-10% до економії, яка була отримана після втілення в життя першого етапу проєкту, тобто до 27%. Отже, загалом економія може скласти 34-37%. Чіткі підрахунки будуть зроблені після опалювального сезону, однак вже зараз зрозуміло, що цієї зими мешканці вже не відкриватимуть кватирки, щоб мати комфортну температуру.

Система керується автоматично. Однак людина може впливати на неї. Скажімо, виїжджаючи зранку на роботу, вона може виставити термоголовку на найнижчу температуру, і це дасть змогу економити кошти.

“Система в підвалі автоматизована відповідно до погодного регулювання. Є температурний графік, і якщо на дворі температура вище +8-10 градусів, то надходження тепла в будинок суттєво зменшується. А якщо температура -15-20 градусів, то клапан відкривається на повну, щоб подати до помешкань теплоносій максимальної температури”, – розповідає Андрій Чернецький.

Всі технічні засоби та прилади, які були встановлені в рамках модернізації системи опалення, прийняті на баланс ОСББ. Обслуговує систему опалення та прилади обслуговуюча компанія, якій ОСББ платить за ці послуги. 

Третій етап модернізації: алокатори для поділу витрат тепла

Львівському будинку на Величковського, 2 залишилося пройти ще один етап робіт.

“Наступний та останній етап проєкту – це встановлення алокаторів (розподілювачів, - ред.) із цифровою передачею даних, – каже Андрій Чернецький. – Це прилади, які обраховують споживання тепла кожною батареєю окремо в процентному відношенні до показників загальнобудинкового лічильника. У програмне забезпечення потрібно буде “забити” певні дані: тип нагрівального приладу, площу приміщення. І тоді співвідношення температури, на яку нагрівається батарея, до площі стане коефіцієнтом для розподілу теплового навантаження, а вже в подальшому – і фінансового розрахунку за надане тепло”. 

Це, на переконання фахівця, вчить мешканця правильно використовувати тепло й розраховуватися лише за свою квартиру. Водночас у розрахунок буде включено додатковий коефіцієнт за обігрів площі місць загального користування, яка також буде додаватися відповідно до показників будинкового лічильника тепла. Таким чином, власне встановлення алокаторів призведе до того, що людина платитиме лише за те, що споживає. Але коли будуть встановлені дані прилади – ще цього чи вже наступного року – залежить від рішення німецького фонду щодо можливості фінансування даного етапу проєкту. Як запасний, кажуть учасники проєкту, існує варіант, що необхідні роботи профінансують самі мешканці.

Даному будинку пощастило стати учасником пілотного проєкту й пройти принаймні два етапи безкоштовно. Проте скільки би це коштувало мешканцям, якби вони не мали фінансової підтримки? 

“Насправді встановлення ІТП з автоматичним гідравлічним балансуванням на кожний стояк коштує не так дорого, – зазначає Роман Рувінскі. – Якщо розбити витрати поквартирно (на 108 квартир будинку), то вийде приблизно по 7,5 тисячі гривень із квартири. Це не такі вже захмарні гроші. Якби мешканці платили власні кошти, то проєкт мав би окупитися за 3 роки. Тому до нас вже звертаються люди з інших районів Львова та інших міст України. Вони бачать, що це працює, і готові платити”. 

Водночас, для отримання максимального ефекту від модернізації фахівці радять ОСББ “Велич-2” в подальшому зайнятися утепленням фасадів. 

“Тоді це буде термомодернізований будинок, в якому далі діє центральна система опалення, але економія тепла (в порівнянні з аналогічними будинками, де немає утеплення та не встановлено зазначених вище засобів) тут становитиме 40-45%”, – додає Андрій Чернецький.

Проблеми херсонської дев’ятиповерхівки

Модернізацію системи опалення також проведено в старій багатоповерхівці у Херсоні.

Однак через технічні особливості цього будинку здійснені роботи відрізняються від тих, які ще проводяться у Львові.

“Наш будинок був проблемним з усіх боків, – розповідає Януарія Статілко, голова ОСББ “Лавреньова, 22” (Херсон). – По-перше, через експериментальне опалення. У нас не було батарей, які висіли на стінах. Натомість були труби-змійовики всередині стін. По-друге, наш будинок був транзитним із подачі теплоносія на наступний будинок – за адресою Лавреньова, 24”. 

Під час опалювального сезону 2017/2018 року представники ОСББ запросили спеціалістів із реновації однієї з місцевих компаній обстежити будинок для того, щоб потім провести в ньому модернізацію.

“У підвалі стояв теплообмінник, який забезпечував теплоносієм два будинки, – каже Андрій Карпачов, спеціаліст із реновації будинків. – Також там стояв величезний насос потужністю 7,5 кВт, який забезпечував циркуляцію теплоносія на ці два будинки. Але теплообмінник був морально та фізично застарілим, його вже неможливо було відновити. Насос не справлявся зі своїми функціями й постійно ламався. До того ж він працював на два будинки, але всі величезні витрати за електроенергію лягали лише на будинок, де він знаходився (бо ОСББ не може продавати електроенергію)”.  

Фахівці запропонували мешканцям розділити ці два будинки, вирізати даний теплообмінник, забрати старий неефективний насос і поставити індивідуальний тепловий пункт. Будинку, який раніше був у “спарингу”, також порекомендували поставити ІТП. Крім того, мешканцям на Лавреньова, 22 порадили модернізувати систему опалення у квартирах.

“Представники компанії розповіли про можливості будинку економити, взяти участь у програмі “теплих кредитів” і зробити модернізацію. Наші мешканці погодилися. Фахівці компанії склали для нас калькуляцію. Вони підрахували, що така модернізація

(ІТП та зворотна подача тепла) обійдеться нам у півмільйона гривень. Ми заплатили 30%, 40% нам компенсувала держава, а ще 30% – місто”, –- зазначає Януарія Статілко.

З її слів, мешканці будинку заплатили 150 тисяч грн – по 25 грн 64 коп. за квадратний метр. Це виходить 1026 грн за квартиру площею, скажімо, 40 кв.м.

Ефект модернізації у Херсоні

2018 року в херсонському будинку на Лавреньова, 22 встановили ІТП. Завдяки цьому заходу мешканці почали економити до 30% коштів на опаленні. Це окрім того, що вони позбулися насоса, який витягував з них щомісяця 12-13 тисяч гривень.

“Після того, як у листопаді ми почали користуватися ІТП, то фактично за три місяці (до лютого) відбили вкладені кошти за рахунок економії, – розповідає голова ОСББ “Лавреньова, 22”. – Тоді по місту середня вартість тепла за обігрів одного квадратного метра становила 32 грн. Ми лише за один найхолодніший місяць платили по 28 грн за метр квадратний, а протягом наступних холодних місяців плата становила 19-24 грн за метр квадратний. Також мали колосальну економію за рахунок зменшення платежів за електроенергію. Якщо раніше ми платили за світло щомісяця 12 тисяч, то за допомогою нового обладнання – 850 грн. І коли ми побачили такий результат, я запитала мешканців: а чи не піти нам далі?”

Компанія, яка здійснювала роботи, запропонувала замінити всі стояки, встановити балансувальні клапани на кожному, автоматичні регулятори на кожен радіатор і  розподілювачі для індивідуального обліку тепла. 

“Спочатку ми планували розбити ці роботи і розрахунок за них на два роки, тобто в 2019-му поставити лише автоматичні балансувальні клапани, а наступного року – решту приладів. Однак оскільки нам треба було міняти всі труби, виводити назовні батареї, то вирішили заодно зробити все по-максимуму. В банку взяли ще один “теплий кредит”, але з відтермінуванням платежу. Завдяки цьому спочатку сплатити свої 30% за систему опалення, а вже до нового року ми погасили свою частину за прилади обліку”, – згадує Януарія Статілко.

Вона розповіла, що коли міняли систему опалення, то кожна квартира заплатила від 6 до 16 тисяч гривень, залежно від того, хто скільки ставив батарей. Власне найменше (6 тисяч грн) заплатили ті, хто через аварійні ситуації вже вивів раніше батареї на стіни. 

Люди вчасно розрахувалися за кредит, а цього року взяли ще один. Це вже п’ятий “теплий” кредит цього ОСББ. Фактично співвласники брали по два кредити на рік. Перед цим вони позичали в держави на металопластикові конструкції (вікна, двері, виходи в підвали, на дах, в ліфтові). 

“Всі труби, які були в стінах, ми вирізали, вивели радіатори в квартири, поміняли стояки, тобто повністю оновили систему опалення (це вертикальна однотрубна система з верхньою подачею теплоносія), – каже Андрій Карпачов. – Завдяки цьому останній опалювальний сезон 2019/2020 року мешканці провели з індивідуальним обліком тепла. Отже, кожен вже платив за те, що він витратив”.  

Вісім квартир спочатку відмовилися встановити прилади для обліку тепла, бо не повірили в те, що матимуть значну економію. Проте довідавшись у сусідів, що вони платили в зимові місяці не по 1,5 тисячі грн за опалення, а по 300-400 грн, ці люди захотіли цього року й собі встановити необхідні прилади.  

“Минулий опалювальний сезон став першим “золотим” для нас періодом, коли мешканці за бажанням виставляли собі ту температуру в приміщенні, яку хотіли. Якщо поділити витрачене тепло на площу, то виходить, що в середньому за один квадратний метр треба було заплатити 13 грн. І 63 квартири в середньому входили в цю вартість, тобто мешканці платили за опалення по 300-400 грн за місяць. Є такі трикімнатні квартири, які за весь опалювальний сезон заплатили, як раніше за один місяць. Адже ті мешканці, які не проживали якийсь час у квартирі, мали можливість прикручувати батареї, виставляти мінімальний показник, скажімо 18 градусів”, – додає голова ОСББ.

Загальна економія за минулий опалювальний сезон, за її словами, склала 37-52% у порівнянні з попереднім сезоном, коли було поставлено лише ІТП. Тобто в середньому економія становила понад 40%. А якщо порівняти з роками, коли в будинку ще не було ІТП, то економія, за підрахунками ОСББ, становить 50-55%.  Люди задоволені таким результатом. Скажімо, в березні, коли на вулиці вже тепло, але опалення по системі надходить, як взимку, мешканці платили по 1,80-2,10 грн за кв. м, бо скручували вентиль на менший показник, тобто зменшували надходження тепла в квартири. 

Обслуговувати обладнання ОСББ доручило фірмі, яка встановлювала його. За це сплачує 600 грн щомісяця. У подальших планах об’єднання співвласників – утеплити цього року підвали, техповерхи (надбудови). А ще – зробити загальне утеплення будинку. Однак зробити це буде проблематично. Треба домовитися з мешканцями 90% квартир, які вже раніше утеплили свої квартири, щоб вони зняли старий п’ятисантиметровий шар утеплення й взяли з усім будинком “теплий кредит” на нове правильне утеплення шаром у 10 см. Наразі готові зняти старий утеплювач лише 30% квартир. Однак голова ОСББ сподівається переконати мешканців в необхідності цього кроку.

Будинки з поквартирним регулюванням тепла

Досвідом модернізації системи опалення в старих багатоповерхівках починають цікавитися як компанії, що займаються такими роботами, так і мешканці таких будинків.

“Зараз в Україні є лише кілька старих будинків, де зроблено модернізацію до нового стандарту, – каже Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України”. – Цей рух фактично почався з минулого року.

Однак даний напрям дуже перспективний. Технічно він дозволяє мати регулювання подачі тепла на рівні квартири”. 

“В Україні зараз є чотири реально працюючих проєкти з модернізації системи опалення в багатоквартирних будинках, – два в Херсоні й два в Києві, – додає Олександр Гут, спеціаліст із розвитку проєктів термомодернізації у житловому секторі. – Зокрема йдеться про київський будинок номер 16 по вулиці Бажана (ОСББ “Оберіг на Позняках), а також київський будинок за адресою Котельникова, 31 (ОСББ “Котельникова-31”). У них обох двотрубна вертикальна система опалення. Мешканці цих будинків захотіли жити краще й платити менше”. 

У будинках проведена комплексна модернізація і встановлені квартирні системи обліку тепла – електронні розподілювачі витрат тепла з радіопередавачем. 

Ще два проєкти, зі слів Олександра Гута, є в Херсоні: ОСББ “Молодіжний-2016” (також двотрубна вертикальна система) та вже згадане вище ОСББ “Лавреньова, 22”. В обох будинках мешканці просто були змушені зробити модернізацію через величезні проблеми з опаленням. Про Лавреньова, 22 вже вище розповіли. Щодо ОСББ “Молодіжний-2016”, то йдеться про новий будинок (2016 року), мешканців якого “кинув” забудовник. Система опалення будинку в багатьох квартирах виявилася неробочою. Тоді мешканці звернулися до фахівців, аби вони допомогли привести її до ладу. Тобто, коли обставини загнали людей в кут, то вони мусили зайнятися модернізацією системи опалення. 

Андрій Карпачов зауважує, що йдеться про практично новий будинок, в якому живуть забезпечені люди. Через це він вважає даний приклад не таким корисним, як приклади модернізації системи опалення у старих будинках, в яких мешканцями є переважно пенсіонери. 

Зі слів фахівців, ще два подібні проєкти будуть втілені в життя. Львівський – у стадії створення, а проєкт у Білій Церкві – лише на старті. Останній був орієнтований на “теплі кредити”. Проте цього року гроші цю на державну програму давно закінчились, а на наступний рік на неї виділять лише 150 мільйонів гривень. Цього вистачить на 1-1,5 місяця фінансування. Через це нові проєкти з модернізації житла можуть залишитися нереалізованими. 

Для порівняння, в Євросоюзі модернізація житлового сектору стала одним із пріоритетів програми скорочення викопного палива. Крім того, тут оголошено програму відновлення економіки ЄС, на яку виділили 1,8 тлн євро. Вона передбачає “хвилю ремонтів” у приватних і громадських будинках.

Повернімося до проєктів модернізації системи опалення в Україні. Андрій Чернецький розповів про досвід львівського будинку на Драгана, 17. ОСББ, яке діє тут, ініціювало встановлення за власні кошти співвласників та частково за допомогою “теплого кредиту” алокаторів тепла й перемичок на батареях. Однак, на відміну від будинку по вулиці Величковського, тут немає ІТП і певних балансувальних клапанів, тобто регулювання не є автоматизованим. 

Така модернізація дала певний позитивний ефект. “Мешканці зрозуміли, що можуть впливати на надходження тепла у свої квартири, – каже Андрій Чернецький. – Вони почали прикручувати термоголовки і цим фактично збалансували потреби в теплоспоживанні по поверхах. Скарги на перегріви зникли”. 

Проте зекономлене в квартирах тепло, зі слів Олександра Гута, пішло в місця спільного користування – під’їзди та підвали. Це наслідки того, що через брак коштів жителі пропустили два необхідні етапи модернізації (ІТП та балансування), почавши з третього – встановлення алокаторів.  

Водночас Святослав Павлюк зауважує, що алокатори – це не індивідуальні теплові лічильники, а теплові розподілювачі. 

“Отже, на рівні квартири ми отримуємо відносний облік тепла. Розподілювачі не дають повного обліку, бо рахують лише частку (відсотки) у загальному споживанні. І потім ці дані треба перераховувати у спосіб розподілу енергії в абсолютні та фінансові величини. Також зауважу, що не можна поставити індивідуальні засоби обліку на батареях у квартирах, якщо ви не поставите у підвалі будинку ІТП і якщо не відбалансуєте мережу. Тобто має бути комплекс робіт”, – додає експерт. 

Однак навіть комплексна модернізація систем опалення в будинках не призведе до справедливого розрахунку мешканцями за тепло, якщо не змінити законодавчі акти.

“Звичайно, платежі за тепло мають бути справедливими. І власне встановлення розподілювачів та алокаторів призводить до того, що ми можемо планувати свої витрати. Однак в нашому колгоспі під назвою Україна з людей продовжують брати гроші за квадратні метри, але при цьому розповідають про вартість гігакалорії. Систему оплати за квадратні метри нам нав’язали ще з радянських часів, і досі ніхто не хоче розібратися, чи це правильно. Насправді ми маємо сплачувати за тело, за гігакалорії, які споживаємо. Я не повинен платити за “тепловий колгосп”, як це правильно назвав Роман Рувінскі. Та, на жаль, радянщина триває. Щоб зупинити це, потрібна політична воля. Однак Закон “Про ЖКП” так і не запровадили. У нас все сьогодні списується на коронавірус”, – констатує Олександр Гут.

Досвід багатоквартирних будинків Львова та Херсона показує, що модернізація системи опалення із поквартирним регулюванням подачі тепла дає потужний ефект. Зокрема економія теплоресурсу становить в середньому 40%. Якщо такий досвід поширити країною, то держава отримає колосальну економію. Водночас наведені приклади демонструють ще один ефект – мешканці будинків бачать, що можуть реально економити тепло й впливати на суми у своїх платіжках. Це стимулює їх до впровадження не просто поодиноких енергоефективних заходів у своїх квартирах, а до комплексних робіт у всьому будинку. 

Однак бачимо, що втілення проєктів стало можливим лише за фінансової підтримки. У львівському будинку за адресою Величковського, 2 майже всі роботи були здійснені за кошти з бюджету Львова та німецького міста-побратима Фрайбурга. Останній етап – встановлення алокаторів – ще не завершено через відсутність коштів. Херсонський, а також згадані київські проєкти були здійснені за допомогою “теплих кредитів”. Таким чином, ми бачимо, що наразі мешканці старих багатоповерхівок не мають достатньо власних коштів для інвестування в модернізацію системи опалення. Отже, для поширення досвіду держава має стимулювати процес модернізації. Як на рівні законодавства, так і на рівні фінансової підтримки.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”