Останні новини

Президент США Дональд Трамп напередодні оголосив, що скорочує встановлений ним раніше 50-денний термін ультиматуму для Росії до 10–12 днів. Тепер Кремль має домовитися про перемир’я з Україною до 9 серпня, інакше США запровадять мито у 100% на російську нафту для її покупців. Для військового бюджету, на якому тримається путінський режим, американські заходи можуть стати потужним ударом.

Детальніше – в огляді «Української енергетики».

Ультиматум для Путіна

Під час зустрічі з британським прем’єром Кіром Стармером в понеділок, 28 липня, Дональд Трамп заявив журналістам, що він «дуже розчарований» президентом Росії Владіміром Путіним, тому має намір скоротити встановлений раніше для Москви 50-денний термін досягнення мирних домовленостей з Україною. Потім він уточнив: «Установлюю новий термін -10 або 12 днів від сьогодні. Чекати немає сенсу. Спочатку я дав 50 днів, хотів бути щедрим, але ми не бачимо жодного прогресу».

The Wall Street Journal зазначає, що на пряме запитання про те, які заходи США запровадять, якщо Росія не дослухається до ультиматуму, Трамп відповів: «Це будуть санкції і, можливо, мита, вторинні мита».

Початкові заходи, оголошені американським лідером 4 липня, передбачали, що США запровадять мита на рівні 100% для покупців російської нафти й природного газу, якщо Кремль не домовиться з Києвом про припинення вогню протягом 50 днів. Одночасно в Сенаті перебуває законопроєкт сенатора Ліндсі Ґрема, який пропонує запровадити такі самі мита, але в розмірі 500%, і який вже підтримали 85 сенаторів зі 100. Однак, ймовірно, цей документ не буде ухвалений. Як повідомляє Semafor, Сенат повністю передав ініціативу в цьому питанні Дональду Трампу.

Жодних деталей про те, як саме мита будуть запроваджуватися і як вони працюватимуть, президент США не розкрив. Пояснюючи заяву очільника держави, міністр торгівлі Говард Латнік зазначив, що той може запровадити проти покупців російської нафти як мита, так і санкції. Мита - потенційно потужніший, але менш точний інструмент: вони впливають одразу на всю країну. Санкції ж застосовуються безпосередньо до компаній, які порушили той чи інший заборонений режим.

Динаміка російського експорту

Обсяги російського нафтового експорту за три роки війни майже не зменшилися. За статистикою Міжнародного енергетичного агентства, в грудні 2021 року Росія продавала на світовому ринку щодоби 5 млн барелів сирої нафти і 2,8 млн барелів нафтопродуктів, причому 60% вантажів припадало на Європу, а майже 20% - на Китай. В червні 2025 року ці показники скоротилися до 4,68 млн барелів сирої нафти та 2,5 млн барелів нафтопродуктів.

Переважна частка російського експорту сирої нафти зараз припадає на дві країни - Китай (47%) та Індію (38%). Майже вся решта обсягів спрямовуються до ЄС (6%) і Туреччини (6%). За такої ситуації очевидно, що вплинути на Росію має насамперед загроза американських мит проти головних споживачів її нафти - Китаю та Індії.

Для цих двох країн Росія – найбільший постачальник: на неї припадає 21,5% в загальному обсязі імпорту нафти Китаю, та 36% - Індії (розрахунки Economist Intelligence за підсумками 2024 року). А раніше, у 2018–2021 роках, Росія була на другому місці серед постачальників нафти до Китаю після Саудівської Аравії з часткою 15,5%, тоді як в Індії на неї припадало лише кілька відсотків. Головну роль у зміні ситуації відіграли знижки на російські енергоносії, які стали доступні імпортерам на світовому ринку після посилення західних санкцій внаслідок повномасштабної атаки на Україну в 2022 році.

Ринкові настрої

Аналітичне галузеве агентство Energy Intelligence (EI) опитало китайських та індійських трейдерів щодо їхніх побоювань у зв’язку з ультиматумом Трампа для Росії. В більшості випадків співрозмовники EI не вірять, що мита буде введено. Один трейдер сказав, що з огляду на непередбачуваність політики президента США її неможливо враховувати в прогнозах і під час планування. Інший - що він не знає, яким заявам Трампа вірити, а яким - ні.

І трейдери в розмові з EI, і аналітики в коментарях для CNN нагадують, що в березні поточного року Трамп уже підписував подібний указ, який дає йому право вводити аналогічні мита (щоправда, у розмірі 25%) проти покупців венесуельської нафти, тобто насамперед проти того ж Китаю. Але жодних мит у межах цього указу досі так і не було запроваджено.

«Занадто високим є ризик, що різке обмеження російського нафтового експорту викличе стрибок цін на нафту - а це суперечить інтересам Трампа, який обіцяє своїм виборцям більш доступні ціни на бензин і веде боротьбу з інфляцією», - зазначає The Wall Street Journal. В США понад половину ціни на паливо формує саме вартість нафти. «Останнє, чого хоче Трамп, - це удар по американських громадянах, для яких інфляція стабільно залишається в топі проблем, які їх турбують», - свідчить CNN.

Що чекають в Китаї та Індії

Якщо США усе ж таки запровадять мита, реакція китайських та індійських нафтових компаній буде різною.

Китайські трейдери розраховують, що зможуть і далі купувати російську нафту, попри мита. Їх надихає успіх агресивної тактики президента Китаю Сі Цзіньпіна в першій фазі торговельної війни із США, коли Пекін симетрично відповідав на мита Вашингтона - і Трампу довелося відступити. Є підстави вважати, що їх очікування виправдаються.

30 липня стало відомо, що Китай відкинув загрозу запровадження мит на російську нафту. Міністр фінансів США Скотт Бессент розповів, що Китай отримав офіційне попередження від Вашингтона: якщо його компанії продовжить такі закупівлі з порушенням американських санкцій, США можуть запровадити відповідні мита до 100%. Пекін, за його словами, відповів, що обсяги закупівель визначатимуться виключно внутрішньою енергетичною політикою. «Китайці дуже серйозно ставляться до свого суверенітету. Ми не хочемо на нього зазіхати, тож вони воліють заплатити 100% мито», - підсумував Бессент.

В Індії ситуація інша. Характер відносин із США, найімовірніше, не дозволить країні ігнорувати вторинні мита, пише Energy Intelligence. Індія не має власних суден, які могли б перевозити російську нафту, тому вона залежна від третіх сторін як у питанні транспортування, так і страхування.

Крім того, якщо раніше стелю цін на російську нафту Індія могла обійти, просто зазначивши в документах, що постачання відбулося за ціною нижче стелі, то у випадку більш жорстких санкцій такий варіант уже не працюватиме, зазначають аналітики галузевої агенції. Це означає, що індійським компаніям доведеться припинити або принаймні суттєво скоротити обсяги закупівель у Росії, хоча вони цього дуже не хочуть.

Такий сценарій може зіграти на руку Китаю. Наразі китайські нафтопереробні заводи майже не купують нафту основної російської марки Urals, оскільки вони отримують більш якісну російську суміш ESPO, що надходить на Далекий Схід трубопроводом Східний Сибір – Тихий океан. Індійські компанії, навпаки, активно закуповують Urals (на цю марку припадає 74% індійського імпорту з Росії), що транспортується морськими танкерами. Якщо вони більше не зможуть купувати ці обсяги, знижка на Urals може зрости настільки, що вона привабить китайських споживачів, розраховує один із співрозмовників Energy Intelligence.

Що буде з нафтовими цінами

Головна невизначеність у разі, якщо Трамп дійде до впровадження мит проти імпортерів російської нафти, - це вплив такого рішення на світові ціни.

Наслідки залежать від багатьох чинників: як саме діятимуть американські мита і санкції, як поведуть себе Китай та Індія, наскільки суворо США стежитимуть за дотриманням заборон учасниками ринку, а також - чи зможуть інші постачальники замістити заблоковані російські обсяги.

Поки складно оцінити, яка частина російського експорту випаде з ринку. Замістити весь його обсяг на світовому ринку (близько 4,7 млн барелів на добу) іншим експортерам буде непросто, але можливо, оскільки вільні потужності постачальників із картелю ОПЕК перебувають на рекордному рівні за всю історію. За підрахунками Energy Intelligence, у травні обсяг видобутку, який ОПЕК може запустити протягом 30 днів і підтримувати щонайменше три місяці, становив 5,9 млн барелів на добу.

Попри це, ринок може зазнати короткострокового цінового шоку. «Якщо одночасно прибрати 3-5 млн барелів на добу, теоретично ціни можуть зрости до $150 за барель. Але це все одно буде тимчасово, бо Росія знайде обхідні шляхи, як і Китай та інші покупці. Тож реальний вплив на ціни буде меншим - до $100–120 за барель», - припускає аналітик Energy Intelligence Абхі Раджендран.

Станом на закриття торгового дня 30 липня барель еталонного сорту Brent коштував трохи більше $73, барель американського сорту WTI - близько $70.

Невтішні російські перспективи

Пів року з моменту інавгурації Трампа західні країни не здійснювали потужного санкційного наступу на Росію. Тепер ситуація змінюється. Крім заходів, до яких планує вдатися адміністрація Білого дому, на новий рівень активності вийшли й країни ЄС.

Як повідомляла «Українська енергетика», погоджений 18-й пакет санкцій Євросоюзу містить певну кількість доволі неприємних для Росії заходів. Зокрема, він посилює дієвість «нафтової стелі» (тепер вона буде плаваючою, а для початку знижується з $60 до $47,6 за барель), хоронить надії на відновлення постачань російського газу по газопроводах «Північний потік-1» та «Північний потік-2», а також посилює заборону на купівлю нафтопродуктів, вироблених у третіх країнах із російської нафти.

Очевидно, що спільними зусиллями ЄС і США можуть вивести санкційну війну проти Росії на новий рівень і змусити її продавати нафту значно нижче ринкової ціни, завдаючи шкоди й без того ослабленому бюджету.

Міжнародний валютний фонд у липневому огляді вже знизив прогноз зростання російської економіки у 2025 році з 1,5% до 0,9% у зв’язку з низькими цінами на нафту та посиленням економічного тиску.

Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»