Фактично впровадження Net billing в Україні розпочалося навесні цього року. Голосуванню в парламенті передувало громадське та експертне обговорення нововведень у законодавство. Новий механізм обліку електроенергії становить значну конкуренцію "зеленому" тарифу. Про це "Українська енергетика" вже детально писала. У новій публікації з допомогою фахівців ми проаналізували, як саме самовиробництво може вплинути на ринок загалом і на тарифи зокрема.

 

Самовиробництво електроенергії: коротка довідка

 

Влітку Верховна Рада ухвалила закон, який має вирішити низку важливих завдань у галузі енергетики. Серед іншого – доповнити процес децентралізації української енергосистеми. Свій підпис 24 липня 2023 року під документом поставив і президент Володимир Зеленський. Отже, в українське законодавче поле запровадили поняття Net billing, тобто самовиробництво електроенергії.

Завдяки новій системі, яка є усталеною світовою практикою, споживачі (при чому як побутові, так і непобутові) зможуть встановлювати генерувальні установки – як-от сонячні електростанції – і продавати надлишок енергії в мережу, а у разі дефіциту – навпаки, закупити її.

Важливий нюанс: згаданий закон встановлює чіткі параметри таких установок. Зокрема, їх договірна потужність для побутових споживачів не має перевищувати показник у 30 кВт. А для малих непобутових обмеження встановили в 50 кВт. Документ також запроваджує нове поняття – активні споживачі. Тобто такі, що не лише споживають електроенергію з мережі, а й здатні генерувати й ділитися нею.

Потужність генеруючих установок для побутових споживачів не має перевищувати показник у 30 кВт

"Технічні вимоги, пов’язані з приєднанням генеруючих установок активних споживачів, визначаються Кодексом систем розподілу та Кодексом системи передачі. Крім того, дозволена до відпуску в мережу електрична потужність активними споживачами за механізмом самовиробництва електричної енергії (крім побутового споживача та малого непобутового споживача) не може одночасно перевищувати 50% від величини дозволеної (договірної) потужності електроустановок такого споживача, що призначені для споживання електричної енергії”, – мовиться у дослідженні Аналітичного центру DiХi Group.

Окрім децентралізації мережі, ще одним важливим завданням, яке мав би вирішити новий закон, є зменшення навантаження на українську енергомережу. Відповідно – і на об'єкти генерації, які залишаються цілями ракетних та дронових атак з боку російської армії. На цьому наголошують народні депутати, які були його ініціаторами.

Особливо важливий цей процес під час війни, в умовах, коли в державі періодично виникають дефіцити електроенергії, додають законотворці. Модель самовиробництва має механізми, аби стимулювати бізнес до встановлення, зокрема, сонячних електростанцій. Таким чином підприємства чи компанії зможуть покривати власні потреби в електроенергії, а надлишки продавати в мережу.

"При правильному плануванні та залежно від місцезнаходження, підприємство може таким чином частково забезпечити власне споживання електроенергії та додатково заробити на продажу надлишків електроенергії в мережу", – переконаний член комітету Верховної ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Жупанин.

Він додає, що ухвалення закону було лише першим кроком. Справжнім поштовхом для масштабування подібних проєктів стало би пільгове кредитне фінансування.

"Добре, коли "Епіцентр" чи "Новус" отримують пільгові кредити на встановлення сонячних станцій, однак такі кредити потрібні в першу чергу малому та середньому бізнесу", – зазначає народний депутат.

Частка відновлюваних джерел енергії в генерації електричної енергії в Україні має перебільшувати 25% вже у 2035 році

Не варто забувати й про те, що одним із пріоритетів розвитку галузі Україна вважає зростання частки відновлюваної енергії в балансі країни. Це, зокрема, енергетичне домашнє завдання для вступу до ЄС і загалом необхідне для виконання нашою державою низки міжнародних зобов'язань.

"Питання стимулювання розвитку відновлюваної енергетики є одним із пріоритетів державної політики України в електроенергетичному комплексі та інструментом гарантування енергетичної безпеки держави та відповідає прагненням України стати рівноправним суб’єктом нової кліматично нейтральної політики ЄС (European Green Deal). Зростання частки відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі країни передбачено Енергетичною стратегією України до 2035 року, згідно з якою передбачено досягнення частки >25% відновлюваних джерел енергії в генерації електричної енергії”, – мовиться у пояснювальній записці до закону.

Цей закон, на переконання авторів, у перспективі має також зменшити залежність України від імпорту енергетичних ресурсів.

 

Net billing: вплив на ринок

 

У дослідженні Аналітичного центру DiХi Group фахівці прогнозують перспективи самовиробництва електроенергії в Україні наступними 2-3 роками. Зазначають: сумарна потужність генерації активних споживачів за механізмом Net billing не перевищить 1000 МВт в об'єднаній енергетичній мережі України. Акцентують аналітики й на важливому моменті: через чинні регулювання цін електроенергії для населення цей механізм поки що не є привабливим для домогосподарств.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Модель ринку: чи витримає Net billing конкуренцію із "зеленим" тарифом

"Ми зробили оцінювання впливу на ринок електроенергії та його учасників запровадження механізму Net billing, оскільки вважаємо його одним з найбільш перспективних механізмів для розвитку розподіленої генерації в енергосистемі, особливо в поточних умовах війни. Результати дослідження показали, що механізм самовиробництва є досить привабливим і впливатиме практично на всіх учасників ринку: операторів систем передачі та розподілу, виробників, постачальників і споживачів. З одного боку, він спричинятиме поступове зростання “мережевих” тарифів (на передачу та розподіл), а з іншого, забезпечить посилення конкуренції на ринку та зниження оптових цін електричної енергії”, – зазначив заступник директора з досліджень аналітичного центру DiXi Group Богдан Серебренніков.

Через чинні регулювання цін електроенергії для населення механізм самовиробництва поки не є привабливим для домогосподарств

Якщо механізм самовиробництва запрацює, то він може дещо вплинути на ціни. Зокрема, аналітики прогнозують незначне зростання роздрібної вартості електроенергії для непобутових споживачів 2 класу напруги – приблизно на 1-2%. Майже не вплине цей механізм і на тарифи на розподіл (1-2% зростання) та передачу електроенергії – у середньому йдеться про 1% зростання (і до 4% зростання з урахуванням сплати компенсації виробникам за "зеленим" тарифом за обмеження виробництва з боку оператора системи передачі). Щодо тарифів на розподіл, то показник зростання залежить від багатьох параметрів і факторів, зокрема, від загальної потужності генерації самовиробництва, регіону розміщення установки тощо.

"Якщо в подальшому динаміка збільшення активних споживачів буде повторювати тенденції розвитку ВДЕ за "зеленим" тарифом, зростання тарифів на розподіл та передачу буде більш інтенсивним і може потребувати застосування додаткових регуляторних змін з боку НКРЕКП, щоб нівелювати потенційний негативний вплив", – додав Богдан Серебренніков.

 

Бізнес і соціальна сфера – чи вигідне самовиробництво для них?

 

Група компаній "Вітарго" з Хмельниччини вже кілька років використовує власну сонячну генерацію. Потужність однієї із СЕС становить 50 кВт. Але підприємці на цьому не зупиняються – планують будувати нові сонячні станції, аби забезпечувати електроенергією свої тваринницькі комплекси.

"Ми знаємо, що таке Net billing і слідкуємо за змінами, які відбуваються в енергетичному законодавстві. Розуміємо, що для наших підприємств це може бути вигідним", – розповів проєктний менеджер групи компаній "Вітагро" Максим Бабаєв.

Отже, Net billing передбачає механізм, коли надлишкову електроенергію активний споживач може передавати в мережу. Її обліковують і переводять у гроші. І за ці кошти, коли вже виникне потреба, споживач зможе отримати струм з мережі. У цьому й полягає механізм чистого Net billing. Особливо вигідний він влітку, коли генерація струму на піку. А от, скажімо, взимку відбувається зворотній процес – генерація СЕС знижується.

"Зараз будь-який промисловий споживач встановлює собі сонячну станцію для заміщення власного споживання, він змушений обмежувати перетоки в мережу. Тобто ставити додаткове обладнання, ставити лічильники, ставити моніторинг, який буде відслідковувати, що він споживає, що генерує. І якщо виникає будь-який профіцит, то лічильник дає команду інвертору, щоб той обмежив свою потужність. А так – він зможе віддавати свою надлишкову генерацію", – пояснив менеджер зі зв'язків з урядом компанії Atmosfera Євген Бабак.

Лікарні та школи, згідно із законом, мають право отримати статус активного споживача

Чи може механізм самовиробництва бути цікавим соціальній сфері? Скажімо, лікарні чи школи, згідно із законом, мають право отримати статус активного споживача. Важливо лише, щоб сонячні станції, якими обладнали той чи інший об'єкт, вкладалися в чітко прописані в законодавстві параметри. А саме – не порушували граничну потужність.

"Це принесе їм додаткові вигоди і дозволить змінити підходи до планування будівництва сонячних електростанцій. Об'єкти зможуть встановлювати більші потужності СЕС, виробляти та продавати електрику в мережу за діючою ціною на конкретну годину. А зекономлені кошти витрачати на купівлю електрики тоді, коли її потребуватимуть. Незважаючи на механізм Net billing, завжди потрібно проводити економічні розрахунки доцільності його використання", – зауважив експерт ГО "Екоклуб" Дмитро Сакалюк.

Головним стимулом у впровадженні самовиробництва для непобутових споживачів може стати дохідність цього механізму. За розрахунками фахівців Аналітичного центру DiХi Group, цей показник може становити 16% річних. Окрім того, Net billing може сприяти покращенню надійності електропостачання, додають експерти.

 

Коли Net billing запрацює?

 

Ось тут криється головна проблема. Базу для роботи механізму ще не створили. Розробити її має НКРЕКП. Комісія вже взялася прописувати зміни до регуляторних документів. Стосуються вони, зокрема, правил роздрібного ринку, а ще – кодексів комерційного обліку, систем розподілу та передачі. Засідання НКРЕКП проводить ще з осені.

"НКРЕКП не береться озвучити кінцевий термін, коли вони зроблять нормативно-правове регулювання цього процесу. А без цього Net billing не запрацює точно. І запуск механізму постійно відкладається", – констатує голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв.

У прикінцевих положеннях закону, який запроваджує механізм Net billing, депутати прописали чіткі терміни, коли уряд та НКРЕКП мають виконати "домашню роботу". Ідеться про періоди від трьох до шістьох місяців з дати набуття чинності документу. Усе залежить від того, про які регуляторні акти йдеться. Імовірно, механізм самовиробництва зможе запрацювати навесні наступного року.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"