Ініціатором підвищення акцизів на пальне був Кабінет міністрів. Перший варіант законопроєкту уряд розробив ще у березні. Але вже за два місяці у документ внесли правки і запропонували збільшити акциз на автомобільний газ уп’ятеро, чого не було у попередній версії. Це і стало каменем спотикання і викликало бурхливі дискусії як серед народних депутатів, так і серед гравців паливного ринку. Головних причин для підвищення акцизів дві, кажуть в уряді. Перша – податкові збори намагаються зрівняти із європейським рівнем, як того вимагає одна із Директив ЄС. Друга причина – уряд шукає гроші, щоби зменшити дефіцит бюджету.

 

За який саме законопроєкт проголосували депутати?

 

У Верховній Раді на початку літа зареєстрували одразу три законопроєкти, які регламентували поетапне підвищення акцизів на пальне. Перший документ розробили у Кабінеті міністрів. Рамка закону зазнала змін: перший проєкт Міністерство фінансів опублікувало ще наприкінці березня. Акцизи пропонували підвищити для усіх видів палива.

Процес мав відбуватися в кілька етапів. І якщо у випадку з бензином та дизельним паливом зміна податкового збору в кінцевому результаті виходила істотна, то з автомобільним газом ситуація була геть іншою. Уряд запропонував підвищити акциз на LPG лише на 18 євро на тонні, що викликало жваві дискусії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ринок пального: штиль перед бурею

Згодом Кабмін опублікував оновлену версію законопроєкту. Зміна виявилася лише одна – уряд таки вирішив істотно змінити акциз на автомобільний газ, тепер йшлося про підвищення податкового збору в понад п’ятеро – до 277 євро за тонну.

"Цей законопроєкт подавався у Верховну Раду з метою приведення до європейського законодавства. У ньому пропонується привести розміри ставок акцизного податку на пальне з урахуванням мінімального рівня, передбаченого Директивою Ради ЄС. Зокрема, цей законопроєкт передбачав щомісячне надходження близько 3 млрд гривень, виходячи із поточної оцінки", – розповів перший заступник міністра фінансів Денис Улютін.

Урядовці просили депутатів підтримати саме їхній варіант законопроєкту. Рекомендував голосувати саме за цей документ і комітет парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики. І як зазначив його очільник Данило Гетманцев, до другого читання законопроєкт запропонували доопрацювати.

"Законопроєкт дійсно важливий. По-перше, це справді виконання наших євроінтеграційних зобов'язань. І друге – це виправлення тієї помилки, яка була допущена ще за часів Януковича. Так звана правка Курченка, яка робить акциз на скраплений газ значно меншим, ніж акцизи на бензин та дизельне паливо", – вважає Гетманцев.

Урядовим законопроєктом пропонувалося підвищити акциз на автомобільний газ у понад п’ятеро – до 277 євро за тонну

Зрештою урядовий законопроєкт про підвищення акцизів на пальне провалився під час голосування у Верховній Раді. Голосів для його затвердження забракло. Кнопки "за" натиснули лише 212 народних депутатів. Пізніше в Раді провели повторне голосування за урядовий законопроєкт, проте знову невдало. Також парламентарії відмовилися повернути документ на доопрацювання до Кабінету міністрів.

"Це справді є європейське зобов'язання України. Є Директива, де ми маємо дотримуватися цих ставок і бажано це робити поступово, а не як ми всі любимо у останню мить. Для розуміння – у середньому зміна літру пального на рік буде півтори гривні. Якщо ви подивитеся динаміку зміни цін на стелі, що таке відбувається майже кожні два місяці, залежно від цін на нафту", – вважає перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

"Підвищення акцизу на пальне вже сьогодні призведе до: значного збільшення інфляції, оскільки вартість пального є складовою частиною абсолютно всіх товарів і послуг, тобто в першу чергу саме звичайні люди не зможуть купувати той мінімальний набір товарів і послуг (що доступний їм на сьогодні), зменшення конкурентоспроможності вітчизняних товарів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках", – переконана членкиня Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Підвищення акцизу на пальне призведе до збільшення інфляції, оскільки вартість пального є складовою частиною всіх товарів і послуг

Отже, після того як депутати не підтримали урядовий законопроєкт, Верховна Рада взялася за розгляд альтернативних. Загалом таких документів у парламенті зареєстрували два. Авторкою одного з них є народна депутатка Вікторія Гриб.

"Зал налаштований ухвалювати всі урядові законопроєкти. Можливо, у цьому й немає нічого поганого. Але коли мова йде про бензин та дизель, то в урядовому законопроєкті ми застосовуємо мінімальні (європейські. – Ред.) ставки, але коли мова йде про LPG, то там трошки по-іншому. Чомусь ми вирішили зробити ці ставки учетверо більші, ніж у ЄС. Мій альтернативний законопроєкт відрізняється тільки тим, що я пропоную зробити також на мінімальному рівні підвищення акцизу на LPG", – пояснила народна депутатка.

Саме альтернативний законопроєкт Вікторії Гриб і підтримала Верховна Рада. "За" проголосували 227 депутатів. Таким чином документ затвердили лише в першому читанні.

 

Як зміна акцизів вплине на ціну пального?

 

По суті, Верховна Рад проголосувала за ті самі цифри підвищення акцизу, що їх пропонував Кабінет міністрів у першому (ще березневому) варіанті свого законопроєкту. Отже, депутати пропонують змінювати податкові збори на пальне у кілька етапів. Перший має розпочатися вже з 1 липня, останній етап запланували на 1 січня 2028 року. Таким чином, збільшення акцизів розтягнеться аж на чотири роки і вже точно не станеться одномоментно чи несподівано.

Що ж до самих показників, то вони різні для кожного виду пального. З урахуванням усіх етапів підвищення, станом на 2028 рік збільшення акцизів буде таким:

• бензин: +145,5 євро на тонні;
• дизельне паливо: +190,5 євро на тонні;
• скраплений газ: +18 євро на тонні.

"Настає час непопулярних рішень і, зокрема, підвищення податків, тарифів на цілий перелік товарів широкого вжитку для того, щоб наповнити бюджет. У бюджеті, за різними оцінками, дірка від 200 млрд грн до 400 млрд грн на цей рік. Перший етап підвищення акцизу запланований на 1 липня. І пропонується підняти податок на бензин на 1,5 гривні за літр, дизельне пальне на 2 гривні, а скраплений газ там більш серйозно – десь на 5,5 гривень податкова складова зросте", – порахував директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться: завдяки збільшенню акцизів на пальне державний бюджет України отримуватиме щомісяця 1,6 млрд грн, це потенційні надходження у другому півріччі 2024 року. Це суттєва сума, яка допоможе хоча б частково зменшити дефіцит бюджету. І це життєво важливо для держави, адже міжнародні партнери України не фінансують видатки на оборону. Кошти на армію держава шукає самостійно – з податків, акцизів та зборів.

"Якщо ви подивитеся ціни на пальне в Україні й порівняєте з країнами, які допомагають нам – надають кредити, гранти, – то зрозумієте, що ціни в Україні нижчі. А тепер модулюємо ситуацію, коли платники податків, виборці в цих країнах починають казати: чого це ми допомагаємо Україні, а там такі низькі ціни. У них може виникнути бажання тиснути на свої уряди й казати, що ні, ми Україні грошей давати не будемо", – вважає консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.

 

Поточна ринкова кон'юнктура

 

Цінова картина ринку пального в Україні влітку виглядає відносно стабільною. Скажімо, літр бензину марки А-95 з початку червня подорожчав – приблизно на 50 копійок. У загальному вимірі ціна цього пального досягла найвищого показника за останні два роки. Наприклад, торік бензин марки А-95 найдорожче продавали наприкінці жовтня – за понад 55,5 грн за літр.

Стабільнішою виглядає ситуація із дизельним паливом. З початку літа ціна на солярку залишається незмінною і тепер становить понад 52,60 грн за літр. У вимірі двох років найдорожче дизельне паливо на українських заправках продавали на початку листопада торік. Тоді ціна за літр сягала показника у майже 56 грн.

"Попри тривалий профіцит дизпального на ринку, трейдери в червні збільшили середньодобове постачання продукту в порівнянні з минулим місяцем на 5% – до 18,8 тис. т. Зростання відбулося шляхом збільшення автомобільних постачань і відвантажень на дунайські термінали на 21% і 11% відповідно. Водночас обсяги залізничних партій зменшилися майже на 6% – до 6,4 тис. т", – йдеться у дослідженні ринку дизелю від профільного видання Enkorr.

Попри тривалий профіцит дизпального на ринку, трейдери в червні збільшили середньодобове постачання продукту в порівнянні з минулим місяцем на 5%

Практично незмінними від початку літа є й ціни на автомобільний газ. Вартість у червні коливається на рівні 26,6 грн за літр. Пік цін на LPG за останні два роки припадав на минулу осінь. Наприкінці листопада 2023 року літр автомобільного газу коштував на 10 грн більше – приблизно 36,7 грн за літр. Причин для стрибка цін тоді було кілька: перша і головна – блокада кордону польськими фермерами, що на початках поламало логістику. До того ж, митники стали прискіпливіше перевіряти партії LPG, намагаючись перешкодити потраплянню ресурсу з Росії до України. Та вже на початку 2024 року ситуація стабілізувалася.

“Обсяг споживання приблизно 1,35 млн тонн станом за 2023 рік, йдеться про автогаз та балони. Попит не відновлюється, як наприклад, на бензини та дизпаливо, де є зростання”, – так описує ситуацію на ринку голова Української асоціації скрапленого газу Станіслав Батраченко.

 

Аграрна галузь проти підвищення акцизів

 

Жнива в Україні цього року розпочалися незвично рано. Переривала збір врожаю хіба що негода – великі зливи з початку червня накривали кілька регіонів. У Міністерстві аграрної політики повідомили: поля молотять уже у шістьох областях, а саме у Вінницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській, Миколаївській та Херсонській. Станом на 24 червня вже вдалося зібрати 100 тис. тонн різних культур. Через жнива збільшився попит і на пальне. У Всеукраїнській аграрній раді прогнозують збільшення ціни вже з 1 липня приблизно на 5%.

"Водночас значна частина аграріїв не здійснює закупівлю великих об’ємів пального на майбутнє, адже існує ризик фізичного знищення цих запасів внаслідок повітряних атак країни-агресора. А отже, таке підвищення акцизів ляже прямим тягарем на сільськогосподарських товаровиробників у найбільш відповідальний період сезону”, – заявляють в іншій профільній Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу".

Значна частина аграріїв не закуповує великі об’єми пального на майбутнє, адже існує ризик фізичного знищення цих запасів росіянами

Критикують ідею підвищення акцизів на пальне і в Українській зерновій асоціації. Вказують на потенційні наслідки такого рішення – зростання витрат виробників аграрної продукції. А також зазначають негативний вплив нових акцизів на фінансовий стан малого та середнього бізнесу, який через відключення світла змушений використовувати генератори. А це, своєю чергою, передбачає додаткові витрати на пальне.

"Внаслідок підвищення акцизу на пальне, слід очікувати зростання витрат аграрного сектору під час збору врожаю на заправку комбайнів та тракторів, здорожчання вартості автомобільних перевезень, підвищення собівартості перевезення "Укрзалізниці", ризик додаткового росту залізничних вантажних тарифів", – йдеться у заяві асоціації.

Чи підвищаться акцизи на пальне вже з 1 липня – залежить виключно від Верховної Ради. Адже законопроєкт авторства народної депутатки Вікторії Гриб парламент затвердив лише у першому читанні. Разом з тим документ до другого читання ще мали доопрацювати. Які саме правки внесуть – поки невідомо. Часу для остаточного голосування у Верховній Раді залишилося обмаль – лише лічені дні.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"