Ціни на автогаз, бензин та дизель у грудні знизилися. Особливо стрімко вартість втрачає LPG – понад 5 грн на літрі. Утім, і подорожчання цього ресурсу упродовж осені було найсуттєвішим з-поміж усіх
Ринок автомобільного газу в листопаді був на межі колапсу. Утім, зрештою його таки вдалося уникнути. Хоча без дефіциту не обійшлося. Серед головних причин – блокада польсько-українського кордону. І цю проблему ще не вирішили. А сам ринок і його логістика перебудовуються.
На ціну бензину та солярки блокада значного впливу не мала. Вартість цих ресурсів залежить від ситуації на світовому ринку. А на ньому останніми тижнями були сприятливі умови. Але ситуація може змінитися. На це є причини. Які цінові прогнози мають фахівці галузі на 2024 рік – у матеріалі "Української енергетики".
Динаміка цін з вересня свідчить про різке подорожчання LPG восени. Про причини "Українська енергетика" вже детально писала. А от з початком грудня на ринку почали фіксувати зворотні тенденції – цінники на автозаправках поступово змінювали цифри у бік зниження. Отже, пік ціни на автомобільний газ припав на 30 листопада і 1 грудня. Тоді LPG продавали по 36,74 грн за літр. А вже наступного дня вартість цього пального почала повільно знижуватися. Натепер ціна становить близько 31 грн за літр. Тобто ціни на автогаз повернулися на рівень початку листопада.
"Під кінець року ситуація виправляється. Ціновий стрибок у листопаді ледь не оновив рекорд, який був на початку повномасштабного вторгнення. Зараз ціна йде вниз під тиском пропозиції в гурті. І там ціна також знизилася. На останніх аукціонах газ продавався по оптовій ціні 19-22 грн за літр. Ця ціна і пропозиція дають сподівання, що до кінця року дорожче, ніж 30 грн за літр, на українських заправках газу не буде", – впевнений аналітик профільного видання "НафтоРинок" Олександр Сіренко.
Ринок стабілізувався, констатують в Українській асоціації скрапленого газу й додають, що дефіцит пального фіксували в листопаді. Шляхи постачання потроху перебудовуються. І з цим була одна з головних проблем ринку. За даними Консалтингової групи "А-95", ще у вересні логістика транспортування мала такий вигляд:
• автомобільний транспорт 58%;
• залізниця 28%;
• морські перевезення 14%.
У грудні залізничний транспорт лише нарощував обсяги перевезення. Натомість у транспортуванні автомобільними шляхами спостерігається скорочення.
"Оператори залізничного постачання не можуть конкурувати з автоімпортерами, маючи додаткові витрати на утримання інфраструктури: високий залізничний тариф, термінали та ГНС. Розподіл постачання в межах 30% між авто, залізницею та морем – це ідеальний баланс. Підтвердженням цьому є імпорт нафтопродуктів: автоімпорт становить 25%", – пояснив генеральний директор Української асоціації скрапленого газу (УАСГ) Станіслав Батраченко.
Блокада польсько-українського кордону була однією з головних причин зростання ціни на ринку автогазу. І припиняти її польські перевізники не збираються. У країні-сусідці змінився уряд, тож варто зауважити, що певні зрушення у перемовинах щодо блокади таки є. До Києва приїжджав новопризначений глава міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. З візитом в Україні була й делегація польського міністерства інфраструктури.
"Україна – бореться. Але є також інтереси підприємців, які турбуються про своє існування і про те, що їх можуть витіснити з цього ринку перевезень. Ми намагаємося вирішити цю проблему. Я думаю, що після зустрічі стартова позиція дуже хороша", – зазначив заступник міністра інфраструктури Польщі Павел Ганцаж.
Він сподівався, що блокаду вдасться зняти до Різдва. Утім, польські мітингувальники відмовилися це робити.
"Поки ми не досягнемо реального консенсусу, ми тут будемо й надалі", – коротко заявила одна з організаторок блокади державної межі Едита Озигала.
На ділянку українсько-польського кордону припадало 42% від усього обсягу імпорту автомобільного газу
За даними Консалтингової групи "А-95", на ділянку українсько-польського кордону припадало 42% від усього обсягу імпорту автомобільного газу. Через блокаду доставка пального розтягується подекуди на 20 днів, а іноді й на довше. Експерти додають: через блокаду заробітки втрачають самі поляки, адже ринок постачання змінюється. До поставок автомобільного газу активніше підключилася низка країн, як-от Молдова, Румунія, Угорщина та Словаччина.
"Залізниці мало. І вона швидко не вибудовується. А чому її мало? Сталося це, на жаль, через вплив росіян. Тому що у 2022 році, коли всі завантажувалися, шукали нові логістичні ланцюжки, багато українських системних гравців інвестували у створення інфраструктури. У березні 2023 році ринок у Європі остаточно потонув у російському ресурсі, який набагато дешевший і який майже на 90% автомобільний. І це просто придушило залізничні постачання. Тому що трейдери були вимушені відмовитися від цієї системи – ніхто не хоче оплачувати оренду вагонів, коли вони не працюють", – пояснив аналітик Консалтингової групи "А-95" Артем Куюн.
Від середини жовтня Державна митна служба почала прискіпливіше перевіряти постачальників LPG
Отже, питання впливу блокади польсько-українського кордону на ринок газу до кінця ще не є вирішеним. Натомість інша причина, яка також доклалася до збільшення ціни на цей вид пального, вже не є актуальною. Від середини жовтня Державна митна служба почала прискіпливіше перевіряти постачальників LPG.
"Митники тепер можуть абсолютно законно витребувати всі документи, що підтверджують повний ланцюжок постачання. Це, звичайно, дуже сильно вдарило по постачальниках російського ресурсу або міксів на його основі. Безпрецедентно малий період турбулентності. Буквально за кілька тижнів усе втрусилося. Це була революція в регуляторній галузі. Це було в середині жовтня. І це, на жаль, збіглося у термінах з початком логістичної кризи", – додав Артем Куюн.
Ринок автомобільного газу в Україні в останні 10 років розвивався надзвичайно стрімко. За обсягами постачання піковим був 2019 рік. Тоді показник перевищив понад 2 млн тонн. За даними Консалтингової групи "А-95", Україна входила до п'ятірки найбільших світових споживачів LPG. З початком повномасштабного вторгнення Росії ринок пережив колапс. Адже понад 90% поставок автогазу припадали на Московію та її сателітів. Прогнозований обсяг споживання у 2023 році, ймовірно, сягне половини від довоєнних показників.
З 1 липня уряд повернув низку довоєнних податків та зборів на пальне. Зокрема:
• акциз на бензин – 213 євро за 1000 літрів;
• акциз на дизельне пальне – 139,5 євро за 1000 літрів;
• ПДВ – 20%.
Однак на автомобільний газ підвищувати акцизи держава не захотіла – вони залишилися на рівні 52 євро за 1000 літрів. Однак підвищення акцизу на LPG – це перспектива кількох місяців. Так вважає голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев.
"Єдиний аргумент, чому раніше акциз на газ був низьким, полягає в тому, що колись на ринку LPG були сильніші лобісти, ніж на ринку бензинів. Співвідношення повинно бути в енергомісткості. Якщо застосовуємо цю логіку при ставці на бензин 213 євро за 1000 літрів, ставка на газ повинна бути 160-170 євро. Це європейська практика", – сказав нардеп.
При ставці на бензин 213 євро за 1000 літрів, ставка на газ повинна бути 160-170 євро, – Данило Гетманцев
Від підвищення акцизу ринок автомобільного газу може занепасти, вважають у профільній асоціації. Об'єм цього ринку скорочується вже п'ятий рік поспіль, додають експерти УАСГ.
"Зі світового досвіду (УАСГ з 2011 року є членом європейської асоціації скрапленого газу – LGE, відповідно, маємо доступ до інформації та досвіду інших), автогаз починає бути менш привабливим, якщо ціна перетинає 55% від вартості бензинів. Тому що користувач змушений додатково інвестувати в становлення газобалонного обладнання та, відповідно, бажає повернути за кілька років свою інвестицію. Згідно з європейським досвідом, зміни акцизного податку впроваджують поступово та покроково протягом 5-10 років, вивчаючи наслідки щорічних змін, та корегують у випадках перекосів", – повідомив гендиректор УАСГ Станіслав Батраченко.
Натомість у Консалтинговій групі "А-95" переконані: підвищення акцизу на автогаз не матиме катастрофічних наслідків. При цьому державна казна поповнюватиметься на приблизно 1 млрд грн щомісячно.
"Усе дуже просто – держава шукає гроші для бюджету. Там немає ніякої конспірології, що хтось там лобіює це. Я вважаю, що це той варіант, який справді можна взяти. Не буде ніяких трагічних наслідків. Ціна на газ зросте некритично. Газ збереже свою конкуренту перевагу в порівнянні з бензином", – упевнений директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.
На 4-5 грн може зрости ціна літру автогазу, якщо акциз таки запровадять
Якщо акциз таки запровадять, ціна автогазу може зрости орієнтовно на 4-5 грн. Такі прогнози від опитаних "Українською енергетикою" фахівців ринку.
"По-перше, ніхто не збирається піднімати акциз на автогаз. Це лише один виступ одного депутата на одній конференції. Тобто ніяких проєктів закону, ніяких обґрунтувань, ніяких розрахунків і взагалі – нічого немає. На мій погляд, варто не звертати на це увагу. Але в будь-якому випадку: підвищення акцизів перекидається на кінцеву ціну. Тому що ніхто із трейдерів не збирається платити зайві кошти з власної кишені", – запевнив директор спеціальних проєктів Науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев.
Позитивна для споживачів динаміка спостерігається й на ринку бензину та дизелю. Вартість цих видів пального також знижується. До слова, блокада кордону на ціни бензину та солярки суттєвого впливу не мала.
Зараз вартість бензину марки А-95 у середньому становить менше 52 грн за літр. У порівнянні з кінцем жовтня ціна знизилася майже на 4 грн. Із соляркою ситуація схожа. У середньому на заправках це пальне продають за ціною приблизно 52 грн за літр.
Майже на 4 грн знизилася середня ціна бензину ув порівнянні з кінцем жовтня. Із соляркою ситуація схожа
Якщо порівнювати цей показник з цифрами на стелах наприкінці жовтня, то економія для автомобілістів виходить суттєвою. Вартість дизелю знизилася на понад 3,5 грн на літрі.
"Для кінцевого споживача ситуація з цінами на бензин та дизель була доброю. Ціна на нафту падала, цього року вона досягла мінімальних значень 74 долари за барель. Відповідно, 700-750 доларів за тонну котирувалися бензин та дизельне пальне. Це давало можливість очікувати на заправках коридору цін 45-48 грн за літр. Але як завжди у нас буває: роздрібні оператори кажуть, що в них дорогі залишки, тож вони не можуть так стрімко зменшувати ціну. Ми цього дна цін на заправках не досягли", – пояснив аналітик профільного видання "НафтоРинок" Олександр Сіренко.
Світові ціни на нафту пішли вгору. Це може завадити подальшому зниженню вартості пального в Україні, адже наша держава повністю залежна від імпорту.
"Цього року було зафіксовано 780 імпортерів, з яких 700 везли в країну до 10 тис. тонн. 80 – реальні учасники, 12 із них везли 100 тис. тонн. Більшість імпортерів – це ті, які не везуть ресурс системно, а постачають його в окремий період часу: поставили кілька партій і вийшли з ринку", – зазначив заступник міністра енергетики Микола Колісник.
Цього року було зафіксовано 780 імпортерів пального, з яких 700 везли в країну до 10 тис. тонн. 80 – реальні учасники, 12 з яких – везли 100 тис. тонн
Великі компанії поки що дуже обережні у власних планах щодо постачання на український ринок наступного року.
"Усі плани залежать від ринкового попиту та ціни, і на них можуть впливати логістичні обмеження. Наприклад, блокування польськими водіями українсько-польських пунктів перетину кордону зменшило наші продажі більш ніж удвічі в порівнянні з щотижневими заявками, які ми отримували від наших клієнтів. Остаточні обсяги досі обговорюються між відділом продажів та клієнтами", – зазначив lиректор компанії PC ORLEN Lietuva Радослав Мішталевський.
Через сутички в Червоному морі компанії вже задумуються над тим, щоб пускати свій флот значно довшим шляхом
Позначається на нафтовій ціні й криза в Червоному морі. Це один з головних шляхів постачання пального у світі. Хуситські терористи нападають на торговельні судна. Зокрема й на танкери з пальним. Роблять це із солідарності з терористичним угрупованням ХАМАС, проти якого зараз бореться Ізраїль. Через сутички в Червоному морі компанії вже задумуються над тим, щоб пускати свій флот значно довшим шляхом. А це додаткові тисячі кілометрів уздовж узбережжя Африки, що, безумовно, вплине на ціни.
"Чекайте зростання цін на АЗС. Зростання буде відчутним. Валюта та нафта не залишили шансів", – заявив засновник мережі АЗС Prime Дмитро Льоушкін.
Щоправда, він указує й на низку внутрішніх причин для подорожчання бензину та дизельного палива. Зокрема, зазначає Дмитро Льоушкін, з нового року набирає чинності закон про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів. І це, на думку засновника мережі автозаправок, не може не відобразитися на цифрах на стелах АЗС.
"Закон потребуватиме інвестицій у сховища, в інфраструктуру. Це буде відбуватися поступово, звичайно. Це не одразу потрібно буде. Я вважаю, що цей закон має внести більше цивілізованості у ринок. Будь ласка, він відкритий для всіх, але ти маєш мати не тільки права, а й зобов'язання перед державною створювати ці запаси", – пояснив директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.
В уряді впевнені: запровадження механізму мінімальних запасів пального дасть змогу зміцнити енергетичну безпеку країни
Щодо обсягу таких запасів, то закон дає чіткі орієнтири. Це може бути або 90 днів середньодобового чистого імпорту, або 61 день середньодобового споживання. Показники має розраховувати Міністерство енергетики. В уряді впевнені, запровадження механізму мінімальних запасів пального дасть змогу зміцнити енергетичну безпеку країни. Зрештою така практика є сталою у європейських країнах. Скажімо, у Польщі чинну систему мінімальних запасів запровадили у 2015 році.
"Згідно із законодавством ЄС ми маємо зберігати паливо в кількості, яка необхідна для забезпечення роботи польського ринку на 90 днів. Приблизно 40 днів запасів забезпечується держрезервом, 50 днів – паливними компаніями. З цих запасів приблизно 60% складає нафта, 40% – нафтопродукти. Для зберігання палива використовується близько 40 нафтобаз, більша частина з них входить до складу PERN", – розповів голова Державної агенції стратегічних резервів Польщі Міхал Кучмеровський.
З 1 січня також набирає чинності постанова Кабміну, яка зобов'язує продавців пального страхувати нафтобази та автозаправки
Є ще одна причина, яка потенційно може вплинути на ціну пального. З 1 січня також набирає чинності постанова Кабміну, яка зобов'язує продавців пального страхувати нафтобази та автозаправки. Сума такої страховки становить від 2 млн до 12 млн.
"А давайте я нагадаю ситуацію, коли повертали ПДВ і акцизи. І тоді всі торговельні мережі в один голос кричали, що з наступного дня ціни підскочуть так, що мало не здасться. Пригадуєте, скільки тоді коштував літр? Десь 47-48 грн. Зараз він коштує десь 52 грн. А скільки часу минуло? Головний висновок: я розумію позицію наших вельмишановних трейдерів, але основна складова, яка визначає ціну, – це ситуація на світових ринках", – вважає економіст Олег Пендзин.
Але є й позитивні сигнали. Ангола, яка входить до 20 країн з найбільшим видобутком нафти, вийшла з Організації країн-експортерів. Усе через суперечку про квоту на видобуток для цієї країни. Ангола вже почала збільшення його обсягу. І це впливає на зниження ціни на нафту.
Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"