Banner top

Новий ринок електроенергії: хвилі, каміння та рифи

02 серпня 2019709
20190418 122411

Перший місяць роботи нового ринку завершився, і можна побачити, які побоювання справдились, а які — ні

З 1 липня 2019 року в Україні відбувся перехід до нової моделі оптового ринку електроенергії: від моделі пулу (єдиний покупець ДП “Енергоринок”) до конкурентного ринку. Перед запуском нового ринку учасники, експерти та політики пропонували відстрочку — на квартал (експерти, депутати) чи рік (президент). Буквально в останній тиждень Кабмін затвердив необхідну нормативну базу і ринок стартував.

Відтак, перший місяць роботи нового ринку вже завершився, і можна побачити, які побоювання справдились, а які — ні.

Колапсу не сталось

Перед запуском нового ринку експерти говорили хіба що не про хаос і колапс системи: цей прогноз не справдився. 

“Енергосистема працює в штатному режимі, перерв електропостачання не відбулося, споживачі не помітили погіршення якості послуг у зв'язку з запуском нової моделі ринку електроенергії”, — саме ці ознаки є успішними для старту нового ринку, вважає Оксана Кривенко, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

З нею погодяться і побутові споживачі, які навіть не помітили переходу до нового ринку. Уряд поклав спеціальні зобов’язання (public service obligation, PSO) на державні компанії забезпечувати населення дешевою електроенергією до 2020 року, тому тарифи для населення не змінились. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кабмін обтяжив державні компанії спецобов’язками на півтора роки

Ціни намагались стримати і для непобутових споживачів: НКРЕКП встановила price caps - цінові обмеження на сегментах ринку. Наприклад, ціни на ринку “на добу вперед” всього кілька разів на добу наближаються до максимально допустимих показників, хоча найчастіше всього на 1-5% нижчі за обмеження. 

Де знайшовся негатив

Реальність непобутових споживачів в цьому плані не така оптимістична. За словами представника президента в уряді Андрія Геруса, ціна електроенергії для непобутових споживачів (промисловість та бюджетні організації) зросла на 5-30%.

Найяскравіше своє невдоволення ринком висловило АТ “Нікопольський феросплавний завод” (НФЗ). Завод оскаржив одну з наріжних постанов НКРЕКП для нового ринку - про встановлення нового тарифу для НЕК “Укренерго”. З липня в тарифі враховується  компенсація для виробників “зеленої” енергії, що збільшує його в шість разів — з 57,4 грн за МВт·год до 347,43 грн/МВт·год. Ціна електроенергії в собівартості продукції НФЗ є найбільшою складовою, і ріст тарифу на передачу суттєво зачепив інтереси заводу. 

Цікаво, що боротьба за собівартість феросплавів призвела до блокування виплат “зеленого” тарифу виробникам електроенергії з відновлюваних джерел. І “Укренерго” змогло зібрати з ринку лише 454 млн грн з 1,58 млрд грн, які потрібно сплатити “зеленим”.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Укренерго” рекомендує всім сплачувати тарифи, що оскаржив завод Коломойського

Для деяких державних підприємств, які були клієнтами постачальника “останньої надії”, також нічого не змінилось (в кращий бік - ред.) — на жаль, вони продовжують стабільно накопичувати борги, і цю проблему поки не вирішують ”, — відзначає Роман Ніцович, експерт Dixi Group.

Чому зросла ціна на електроенергію

Щоб “заморозити” ціни на електроенергію для населення, уряд обмежив доступ державних НАЕК “Енергоатом” та ПрАТ “Укргідроенерго” до вільного ринку. Держкомпанії мусять за низькими цінами продавати 90% та 20% власного виробітку “Гарантованому покупцеві” (ГП).

У свою чергу, ГП продає за фіксованими цінами необхідні обсяги для населення постачальникам універсальних послуг (ПУП), а також - на покриття втрат в мережах операторам систем розподілу (ОСР, колишні обленерго) і оператору системи передачі (“Укренерго”). Решту ГП має продавати на ринку “на добу наперед”.

Проте, обсяги PSO, які уряд встановив для “Енергоатома”, виявились зависокими. “У перші два тижні липня, за даними “Оператора ринку”, ГП займав близько половини обсягу реалізації на РДН - це “залишкова” електроенергія ГП. Тобто ГП отримує прибуток за рахунок державної генерації”, - відзначає Ніцович. 

Тобто “Енергоатом” отримав ріст доходів від виходу на РДН, проте значна частина його потенційної виручки перемістилась до ГП. На думку Ніцовича, така ситуація свідчить про неефективність системи PSO.

Двозначна стабілізація

За перший місяць роботи ринку вже помітно, що price caps від НКРЕКП дійсно стабілізували систему і дозволили уникнути цінових стрибків на ринку. Проте в поєднанні з обмеженнями в доступі до ринку дешевій електроенергії “Енергоатому”, price caps призвели до обмеження пропозиції на ринку. 

“Більшість теплової генерації іде на ринок двосторонніх договорів, решта реалізує електроенергію на ринках «на добу наперед» і внутрішньодобовому. Але є спокуса в теплової генерації виходити з РДН на балансуючий ринок, бо там дорожче”, - розповідає Ніцович.

Вночі споживання електроенергії знижується до мінімуму, та ціни зазвичай набагато нижчі за денні. Нічні price caps наразі становлять 959,12 грн за МВт·год. І за цією ціною теплова генерація не розторговує всі вільні обсяги на ринку “на добу вперед”.

В результаті, небаланси в енергосистемі можуть сягати 1100 МВт. Ситуація потребує реакції диспетчера, що за аварійною командою завантажить ТЕС чи ГЕС. За це станції отримають +15% до price caps, а ціна їх електроенергії підніметься до 1102,99 грн за МВт·год.

“Якщо обсяги генерації для потреб PSO переглянуть, більше дешевшої електроенергії піде на організовані ринки, і ми побачимо цікавішу картину, ніж зараз. Рішення за Кабміном, бо саме він накладав положення про спецобов’язки”, — вважає Ніцович.

Відреагувати на ситуацію з небалансами міг би й регулятор, наприклад, переглянувши price caps для балансуючого ринку.

Що і коли можуть змінити в ринку?

Зміни до роботи нового ринку можуть вносити Верховна Рада (через закон “Про ринок електроенергії”), Кабмін (через постанови про PSO та регулювання роботи держкомпаній) та НКРЕКП (через постанови та кодекси). 

“Коли буде призначено новий склад уряду, як мінімум два місяці працюватиме новий ринок. Можна буде робити висновки, принаймні в частині механізмів PSO та оплати “зеленого” тарифу. І потрібні політичні рішення стосовно обмежень: як довго триватиме “безпечний” режим функціонування ринку, коли можна буде знімати цінові обмеження”, — вважає Ніцович.

Є надія, що нова політична команда буде більш прихильною до ринкових, а не ручних механізмів керування ринком. Зокрема, це стосується крос-субсидіювання низьких цін для населення. Адже, розрив між цінами для промисловості та населення компенсується за рахунок росту вартості товарів та послуг. 

“А якщо субсидіювання буде відбуватись напряму за рахунок генерації (державної форми власності), то це - недоотримання виручки, недоінвестування”, — відзначає експерт Dixi. 

Ніцович нагадує, що ринок - це система взаємовідносин і розрахунків між гравцями. А поки виглядає так, що Україна з однієї регульованої системи перейшли в іншу регульовану систему - складнішу і поки що менш прогнозовану. 


Автор: Вікторія Ільченко
Коментувати
Energy banner