Що не так із реформою електроенергетики в Україні? | Українська Енергетика
Banner map ukr

Що не так із реформою електроенергетики в Україні?

06 липня 2020
Що не так із реформою електроенергетики в Україні?

1 липня 2020 року є першою річницею роботи нового ринку електричної енергії України. Бажання підвести підсумки  після довгоочікуваної і необхідної реформи енергетики - базової галузі економіки країни, є цілком природним і вочевидь злободенним

У самої реформи ринку цього року теж “свято” — 20 років: ще в далекому 2000 році експерти вперше серйозно замислилися, як реформувати чинну на той момент в Україні британську модель ринку електроенергії, так звану модель “єдиного оптового покупця і продавця”. Британською її можна вважати досить умовно, оскільки отримавши українську прописку, вона отримала і українську ідентичність.

З моменту переходу української енергетики на цю модель в 1996 році, в наших реаліях вже до 2000 року накопичився цілий оберемок серйозних проблем, до основних з яких експерти відносили:

  • перехресне субсидування споживачів;

  • велика кількість пільгових категорій споживачів;

  • повальні неплатежі і неконтрольоване зростання заборгованості на ринку;

  • неможливість відключення від мереж з об'єктивних причин (екологічна броня, ВПК, критична інфраструктура, бюджетні установи, тощо) підприємства неплатники;

  • відсутність реальної конкуренції на ринку, через те що лише теплова генерація могла подавати цінові заявки, тоді як атомні і гідроелектростанції працювали за тарифом, який встановлював Регулятор;

  • хибне ціноутворення на ринку, наслідком якого була відсутність інвестицій в модернізацію, як генеруючих потужностей, так і мереж, що призвело до їх практично повної зношеності;

  • ручне управління процесами на ринку з боку держави і Регулятора.

У читача, який стежить за поточною ситуацією вже на новому ринку електроенергії, від цього переліку двадцятирічної давнини може виникнути відчуття дежавю, адже перераховані проблеми наявні і актуальні по сьогодні. До них після приватизації в галузі додалися ще й монополізм, використання “ринкової сили” і можливість маніпуляцій на ринку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Парламент ухвалив закон про погашення боргів ДП "Енергоринок"

Що стосується нового ринку, то його найбільшим досягненням є те, що він стартував, а енергетика досі функціонує.

До реформ в паливно-енергетичному комплексі Україну посилено підштовхували наші західні партнери. Реформа ринку електроенергії була за значимістю другою після реформи газової галузі. Україні надавалася допомога у розробці відповідної законодавчої та нормативної бази. Активно працювали консультанти у рамках проектів, які фінансувалися Європейською комісією і Секретаріатом Енергетичного співтовариства та  США. Але чим ближче була дата 1 липня 2019 року, визначена Законом України “Про ринок електричної енергії”, як дата початку роботи нового ринку, тим було зрозуміліше, що ми до повноцінної роботи нового ринку не готові.

В першу чергу не були виконані передбачені Законом передумови для початку роботи нового ринку: вирішення проблеми боргів старого ринку, відсутність перехресного субсидування, ринкове ціноутворення, можливість відключення за борги будь-яких споживачів, у тому числі бюджетних установ, підприємств критичної інфраструктури і техногенно небезпечних з екологічною бронею.

Крім того, не була повністю завершена розробка нормативної бази, не були готові до роботи в умовах нового ринку його учасники, а саме головне не була готова вся необхідна для повноцінної роботи ринку інфраструктура. Особливо це стосувалося програмного забезпечення балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг та адекватної системи комерційного обліку електроенергії, відсутність якої викликає сумнів щодо достовірності фінансових результатів роботи учасників ринку.

Все це переконало навіть наших західних партнерів, які доклали неабияких зусиль, що запуск нового ринку необхідно відстрочити, але потяг вже рушив, а політичні баталії президентських і позачергових парламентських виборів не дозволили внести відповідні зміни до Закону і ринок стартував.

У результаті перед початком роботи нового ринку уряд і Регулятор прийняли рішення, які суттєво спотворили принципи його роботи.

Формально ці рішення були обумовлені необхідністю знайти джерело фінансової компенсації різниці між високим “зеленим тарифом” і ринковою ціною на електроенергію, бажанням не дратувати виборця перед виборами, а тому підстрахуватися і уникнути неконтрольованих цінових стрибків, які могли викликати соціальну напруженість або привести до банкрутства учасників, особливо це стосувалося постачальників універсальної послуги.

У підсумку на державні генеруючі компанії НАЕК “Енергоатом” і ПрАТ “Укргідроенерго”, які сумарно виробляють понад 60% всієї електроенергії України, поклали виконання механізму спеціальних зобов'язань, так званих, PSO. Тим самим ці компанії зобов'язали на спеціальних аукціонах дуже дешево продавати електроенергію Гарантованому покупцеві і постачальникам універсальної послуги. Особливо дісталося атомникам, які повинні були продавати на цих аукціонах 90% всієї виробленої електроенергії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ринок електроенергії вразливий до будь-якого впливу – експерт DiXi Group

Крім того, встановили такі цінові обмеження на Ринку на добу наперед (РДН) і Внутрішньодобовому ринку (ВДР), які не завжди покривають витрати на виробництво електроенергії, а отже спотворюють ринкове ціноутворення і не стимулюють конкуренцію.

До всього до того - штучне обмеження ціни небалансів на Балансуючому ринку і такий механізм ціноутворення, який не стимулює учасників ринку до мінімізації своїх небалансів, та більш того, створює можливості для маніпуляцій на ринку.

Механізм ціноутворення на Балансуючому ринку для визначення вартості небалансів істотно відрізняється від європейської практики. 

Розрізняють два типи небалансу: негативний, коли учаснику ринку не вистачає куплених обсягів електроенергії для покриття споживання, і позитивний, коли її надлишок. На європейських ринках учасник винний у створенні небалансу несе фінансові втрати незалежно від типу небалансу. А на нашому балансуючого ринку в разі позитивного небалансу його винуватцю заплатять, і на даний момент ціна за небаланс буде на рівні 65% від ціни, яка склалася на РДН. Тож не дивно, що це призвело до хибних  сигналів учасникам ринку, а також збільшило витрати Оператора системи передачі на підтримку фізичного балансу ОЕС України.

Завдання з мінімізації фінансових наслідків небалансу для постачальників універсальних послуг і учасників ринку, що мають доступ до дешевої електроенергії, зводиться до купівлі такого обсягу електроенергії, який гарантовано покриє  його споживання. Такий стан справ фактично перекручує саму ідею функціонування Балансуючого ринку, головне завдання якого стимулювати учасників ринку дотримуватися балансу в енергосистемі, а не порушувати його.

“На кожному історичному етапі початок кінця мав видимість реформ”...

 

Наприкінці 2019 року загострилися і старі проблеми. До них можна віднести зниження електроспоживання промисловістю в останні роки, надлишок генеруючих потужностей, який дістався Україні у спадок від СРСР і відсутність достатньої кількості високоманеврових потужностей для підтримання фізичного балансу в ОЕС України. А також слід додати надзвичайно “суху” зиму, що призвело до нестачі водності дніпровського каскаду ГЕС і обмежило маневрені можливості ГЕС. Крім цього, відбувся різкий приріст встановленої потужності ВДЕ (за 2019 рік утричі до 6,8 ГВт), а з початку 2020 року спалахнула епідемія коронавіруса, яка обвалила економіку країни, з відповідно різким зниженням споживання електроенергії.

Все це призвело до постійного і значного профіциту електроенергії на ринку, що в свою чергу, викликало різке зниження цін на РДН і ВДР, а також обмеження обсягів виробництва електроенергії НАЕК “Енергоатом” і ПрАТ “Укргідроенерго”. І оскільки саме ці компанії несли основний тягар виконання PSO, наслідками стало лавиноподібне накопичення боргів на ринку.

Спроби регулювати роботу ринку не ринковими методами, як правило, дають негативний результат. Тому, напевно, вже назріла необхідність прийняття непопулярних рішень, які дозволять коректно функціонувати ринку і не будуть давати помилкові сигнали його учасникам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт: нинішню модель ПСО на ринку е/е краще замінити адресними субсидіями

Для досягнення поставленої мети не потрібно винаходити велосипед, і за наявності політичної волі досить для початку обмежитись наступним:

  • всі споживачі повинні платити реальну вартість електроенергії, як вже неодноразово доведено, що в кінцевому підсумку для всіх дешевше платити за своє споживання;

  • замість перехресного субсидування ввести адресну допомогу вразливим категоріям побутових споживачів;

  • змінити існуючий “натуральний” механізм PSO, коли у НАЕК “Енергоатом” і ПрАТ “Укргідроенерго” забирають на продаж обсяги електроенергії, на фінансовий, коли будуть забирати тільки частину зароблених ними грошей, яка залишиться після покриття необхідних витрат;

  • змінити механізм ціноутворення на балансуючого ринку таким чином, щоб незалежно від виду небалансу (позитивного або негативного) стимулювати учасників ринку дотримуватися балансу і виключити маніпулювання на ринку;

  • ввести повну відповідальність за баланс для виробників ВДЕ;

  • зняти штучні цінові обмеження на РДН, ВДР і БР, тому що вони спотворюють ринкове ціноутворення і не сприяють конкуренції;

  • створити систему комерційного обліку, яка дозволить точно визначати обсяги небалансів, їх винуватців і фінансові зобов'язання по їх врегулюванню;

  • вирішити проблему відключення підприємств боржників та знайти джерела фінансування для покриття їх заборгованості до моменту відключення;

  • забезпечити ефективний моніторинг Регулятором і АМК процесів на ринку і своєчасне реагування на його некоректну роботу.

І на завершення, дуже не хотілося б, щоб така довгоочікувана і необхідна реформа енергетичної галузі України підтвердила афоризм Гілберта Честертона: “На кожному історичному етапі початок кінця мав видимість реформ”.

Олексій Гварішвілі, радник АТ «Сфера»спеціально для "Української енергетики"


Banner index 250 2