Новий закон про НКРЕКП недостатньо чітко окреслив статус регулятора — DiXi Group
Відчутність чіткого визначення порядку взаємодії Уряду та енергетичного регулятора створює ризики для незалежної та професійної роботи НКРЕКП
Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг” недостатньо чітко окреслено незалежний статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Про це йдеться у рекомендаціях щодо прийнятого закону про конституційність НКРЕКП, наданих аналітичним центром DiXi Group.
"До статті 1 про статус регулятора вноситься зміна, яка передбачає що НКРЕКП - не незалежний державний колегіальний орган, а центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ) зі спеціальним статусом. З огляду на це, НКРЕКП підпадає під дію Закону “Про центральні органи виконавчої влади”. При цьому, серед змін до закону про ЦОВВ йдеться лише про включення НКРЕКП до переліку органів з таким статусом та повноваження КМУ призначати його склад за результатами конкурсного відбору. Немає чіткого визначення терміну «ЦОВВ зі спеціальним статусом», також немає чіткого визначення порядку взаємодії КМУ з такими ЦОВВ (або окремо виписаної статті у контексті взаємодії з НКРЕКП)", - зазначає DiXi Group.
Експерти переконані, що також варто взяти до уваги зауваження головного науково-експертного управління (ГНЕУ) Верховної Ради, що під ЦОВВ зі спеціальним статусом розуміються такі, створення яких прямо або опосередковано передбачено в Конституції. DiXi Group вказує, що у новому законі знову виникає підстава для оскарження конституційності пропонованого статусу регулятора.
"На думку ГНЕУ, законодавче зобов’язання уряду створити регулятора “є по суті втручанням у конституційні повноваження Уряду”. Запропонований правовий статус НКРЕКП не випливає з конституційної моделі організації влади в Україні, а “вичерпний перелік органів..., що формально не належать до жодної з гілок влади, прямо встановлюється Конституцією України”, - зазначають експерти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Регулятор не має підпорядковуватися Кабінету міністрів — Кривенко
Ще одним ризиком є те, що Уряд зможе повністю чи в окремій частині скасовувати акти НКРЕКП. Також з’являється можливість впливу на НКРЕКП через зміни до інших законів.
"Законопроект не скасовує і не надає винятків щодо права уряду повністю чи в окремій частині скасовувати акти такого ЦОВВ. Також, відповідно до пункту 9 статті 116 Конституції, до компетенції КМУ належить спрямування і координація роботи органів виконавчої влади. Також пропонується зміна формулювання статті 5 із «Гарантії незалежності Регулятора» на «Гарантії здійснення повноважень Регулятора». Визначено, що “Регулятор у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом та іншими законодавчими актами України", - пояснили у DiXi Group.
Крім того, законопроект надає Кабміну дискреційні повноваження щодо встановлення факту порушення закону, що суперечить нормам Конституції про розділення гілок влади.
"Законопроект передбачає право Кабінету Міністрів достроково припиняти повноваження члена Регулятора, а до умов такого рішення включено "встановлення факту порушення… вимог законів, що регулюють діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг". При цьому, не уточнено, які самі порушення можуть мати наслідком таке рішення, та не визначено процедуру, за якою встановлюється факт порушення", - йдеться у повідомленні аналітичного центру DiXi Group.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила 265-ма голосами ухвалила вцілому закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг".
Після ухвалення закону регулятор втрачає статус незалежного державного колегіального органу, що був закріплений у попередній версії закону про НКРЕКП. Замість цього комісія стає діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
