Діяльність громадської активістки Оксани Майбороди, яка кілька років займалась питаннями озеленення міста, перейшла на інший рівень, коли вона вирішила балотуватись до Рівненської міської ради, бо “втомилась бігати за представниками влади та вимагати змін”, і отримала цей статус.

Наразі, у зверненні, яке знайшло підтримку більшості у міській раді Рівного, депутатка пропонує дозволити громадам найближчим часом самостійно та прозоро розробляти місцеві плани зеленої відбудови. Оксана Майборода також звертає увагу на необхідність передбачити у держбюджеті видатки на функціонування Фонду енергоефективності та пропонує якнайшвидше врегулювати законодавчу базу для стимулювання розвитку малої генерації з ВДЕ.

Як громади мають підтримати державну політику зі скорочення викидів? Які проєкти, спрямовані на протидію зміні клімату, впроваджує місто? На що треба зважати у процесі “зеленої трансформації"? На ці та інші питання Оксана Майборода відповіла в інтерв’ю для  “Української енергетики”.

 

Як ваші колеги по міськраді відреагували на звернення? 

Під час обговорення я чула із залу, в основному, репліки підтримки. Колеги відмічали, що це ж про “енергоефективність та енергетичну незалежність”, “дуже правильна ініціатива, нам всім це потрібно”. Під час включення проєкту у порядок денний були й питання: “а що таке зелене зростання”?

Втім, ще до голосування всі депутати отримали проєкт звернення та мали можливість ознайомитися з текстом. І більшість колег підтримали мою ініціативу, хоча одна з фракцій чомусь не голосувала за звернення.

 

Якими “зеленими” проєктами у місті ви займаєтесь?

Один з найбільш відомих “зелених” проєктів, який я продовжую координувати: відновлення парку мікрорайону Грабник у Рівному, який називають “Парк на Грабнику”. 

Процес розпочали у 2016 році з заклику відомого рівненського активіста Олександра Мельничука та конкурсу проєктів громадського бюджету, який тоді стартував у нашому місті. Я була співавторкою цього громадського проєкту, опікувалась його реалізацією. Він тоді виграв, але втілення почалося лише у 2019 році. 

Мені з коллегами-громадськими активістами вдалось згуртувати небайдужих людей навколо ідеї збереження та відновлення зеленої зони. За ці кілька років група активу провела дослідження простору, розробила та обговорила з громадськістю концепцію розвитку. Ми підготували проєктну документацію та отримали фінансування з бюджету.

Зараз триває процес втілення концепції, проте його розвиток гальмується через повномасштабне вторгнення росії. Але, попри війну, я продовжую опікуватись парком, виходячи з наших можливостей та завдяки підтримці спонсорів. Ми додаємо елементи благоустрою та квітники з багаторічниками, які самі доглядаємо на волонтерських засадах. 

Цьогоріч з командою провели кілька толок, на які запрошували мешканців громади та гостей нашого міста. 

Крім того, в рамках громадської ініціативи з озеленення "Сад історій у Рівному" ми створили ряд просторів, де з новим підходом підбирали та висаджували дерева та інші багаторічні насадження, демонструючи приклад стандарту до озеленення у місті. 

Наразі ми відстоюємо відмову у місті від нераціональних висадок однорічників та багаторазового косіння. Натомість, пропонуємо як найкращу альтернативу – це активне використання природоорієнтованих рішень задля адаптації міста до кліматичних змін. 

Наприклад, цьогоріч за участі волонтерів та спонсорів ми створили дощовий садок на місці захаращеного простору у центрі міста, там крім дренажної ями покращено озеленення, додано кущі та різнотрав'я. 

Окрім того, у планах розбетонування ще однієї ділянки – зняття мощення та створення квітника з багаторічними насадженнями. Такі навіть точкові зелені проєкти не просто реалізувати в цих умовах, але хороші ідеї знаходять підтримку. Працюю над тим, щоб покращити систему управління міським озелененням та запровадити європейські підходи та стандарти.

 

Як можна посилити дієвість ініціатив?

Ставати владою або допомагати її представникам у громаді! Саме бажання втілення реформ задля покращення довкілля у нашій громаді привело мене до влади, щоб мати можливість зробити більше. Наприклад, минулоріч ми розробили та провели публічну консультацію щодо концепції розвитку зелених коридорів. Також я стала ініціаторкою зеленого громадського бюджету, який сприяв втіленню просторових та природоорієнтованих проєктів  для покращення міського середовища.  

На жаль, через війну втілення проєктів-переможців відкладено. Щоб не втрачати час, ми вирішили робити те, що можемо. 

Наприклад, група спеціалістів підготувала концепцію розвитку ще однієї зеленої зони, яку невдовзі плануємо презентувати. Також з моменту початку навчання у школах ми розпочали інформаційно-просвітницьку кампанію GoZeroWaste, яка є складовою дорожньої карти реформи поводження з відходами, яку ми розробили минулоріч.

Хоч зараз я більше займаюсь іншими темами, але постійно слідкую за рухом у сфері енергетики. І зараз експерти авторитетних для мене організацій, таких як Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”, громадські організації “Екоклуб”, “Екодія” та інші, закликають більш амбітно планувати повоєнне відновлення та враховувати Європейський зелений курс та “зелену” трансформацію, що забезпечує як енергетичну незалежність країни, так і пришвидшує нашу євроінтеграцію. 

Моніторю також процеси, які відбуваються на міжнародному рівні. Мою впевненість у тому, що ЄС виступає за відбудову України на “зелених” засадах, підсилила відповідь європейських високопосадовців – президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та федерального канцлера Олафа Шольца - координаторці платформи Razom We Stand Світлані Романко під час недавньої експертної конференції у Німеччині: викопне паливо у минулому.

 

Рівне підписало Угоду мерів зі скорочення викидів. Які основні напрями  обрали для реалізації у місті, зокрема, в плані “зеленої” енергетики?

Наша громада успішно виконала свої зобов’язання, які взяла після підписання Угоди мерів: скоротила викиди СО2 до 2020 року на 23,2%. 

Для продовження зусиль минулих років, ми підписали нові зобов’язання Угоди мерів щодо клімату та енергії. Громада Рівного планує зменшити викиди СО2 щонайменше на 30% до 2030 року з підтримкою амбітних цілей досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

Наразі розробляється План дій сталого енергетичного розвитку та клімату, в який увійдуть не тільки проєкти, направлені на збільшення частки використання відновлювальних джерел енергії, підвищення енергоефективності будівель та зменшення споживання енергоносіїв, а й проєкти з адаптації до зміни клімату. Це дозволить зробити наше місто безпечним, здоровим, зеленим і більш комфортним для проживання громадян і гостей. 

Вже завершилась первинна оцінка містом та розроблені заходи, які будуть впроваджуватись до 2026 року для досягнення Європейської енергетичної відзнаки: системи управління якістю та сертифікації для муніципалітетів і регіонів. Яка підтримує місцеві органи влади у впровадженні підходів міждисциплінарного планування та ефективних заходів енергетичної та кліматичної політики. 

Нещодавно ми прийняли Стратегію Рівненської міської територіальної громади із раціонального використання енергетичних ресурсів, де передбачена декарбонізація енергопостачання будівель та адаптація до змін клімату, як пріоритетні напрями. А також затвердили програму енергозбереження у громаді на 2022-2025 роки "Тепле місто", яка передбачає підвищення енергетичної стійкості об’єктів критичної інфраструктури;  впровадження заходів з енергоефективності у бюджетних закладах та житлових будинках у межах одного теплового району; заміщення споживання викопних видів палива.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угода мерів: міста за збереження клімату та енергії

 

Як вважаєте, чи підтримають в інших громадах ідею розробки місцевих планів "зеленої" відбудови?  

Для влади на місцях, на мою думку, важливо отримати підтвердження на національному рівні також, що ми дивимось в одну сторону щодо повоєнного відновлення України. Вважаю, що наша місцева стратегія наразі втратила актуальність і час переосмислити наш майбутній план. 

Тому вирішила підготувати звернення до президента та Кабінету міністрів, щоб вони дали чіткі відповіді на поставлені питання: чи національний план відновлення буде на “зелених” засадах; чи будуть у держбюджеті кошти на енергоефективність; чи будуть громади приймати рішення щодо місцевих планів розбудови та коли буде законодавство та фінансові механізми, які стимулюватимуть енергоефективність та генерацію з ВДЕ.

При підготовці звернення я орієнтувалась на консолідовану позицію низки  громадських організацій щодо зеленої відбудови України та аналітичні звіти, зокрема документ "Зелене повоєнне відновлення України: візія та моделі".

Зараз розпочалась конференція ООН зі змін клімату COP27. Я впевнена, що широкомасштабне вторгнення росії в Україну, енергетична та кліматична кризи – це пов'язані проблеми, бо мають таку спільну причину, як викопне паливо. 

І на кліматичній конференції буде нагода для світової спільноти переглянути свої плани, бо ми зараз платимо дуже велику ціну, щоб відвоювати майбутнє без росії, з низьковуглецевою енергетикою та безпечним довкіллям.  

 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”