«Українська енергетика» поговорила з народним депутатом, колишнім міністром з питань житлово-комунального господарства України, першим заступником голови комітету з питань енергетики та ЖКГ Верховної Ради України, головою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради із розслідування можливих порушень при формуванні цін і тарифів на енергоресурси та комунальні послуги Олексієм Кучеренко.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор), опублікувала уточнений проєкт постанови, яким передбачено підвищення тарифу НЕК “Укренерго” на передачу електроенергії на 2025 рік на 30%, до 686,23 грн за 1 МВт·год, а для “зелених” металургів тариф може становити 359,55 грн/МВт·год.

Раніше НКРЕКП планувала затвердити 10 грудня тариф на передачу на 2025 рік на рівні 678,58 грн/МВт·год, але розгляд питання було перенесено для доопрацювання. У структурі запропонованого тарифу майже половину становлять витрати на виконання спецобовʼязків для забезпечення загальносуспільних інтересів, тобто ПСО, — понад 32 млрд грн. З цієї суми 78% – це витрати на послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, крім приватних домогосподарств, від яких залежать виплати виробникам електроенергії з відновлюваних джерел за “зеленим” тарифом. Прогнозований середній “зелений” тариф на наступний рік – 6437 грн за 1 МВт·год.

Кучеренко розкритикував плани "Укренерго" збільшити тариф на передачу електроенергії, зазначивши, що компанія в "борговій ямі" через невдалі фінансові рішення, зокрема залучення кредитів.

Депутат також висловив незадоволення роботою незалежної наглядової ради, звинувачуючи її у бездіяльності.

"Ніяка незалежна наглядова рада не володіє ситуацією, вони просто не приїздять, вони не здатні володіти цією ситуацією. А така ситуація зараз по "Нафтогазу", по "Укренерго", по "Енергоатому" і по всіх енергетичних наших гігантах", — наголосив Кучеренко. 

-Феросплавна галузь України виступила проти підвищення тарифу на передачу електроенергії. До цього скаржились коксохімічні підприємства. Яка реальна ситуація у промисловості та чому бізнес так боїться підвищення тарифу на передачу електрики? Як це вплине на бізнес?

Усі ми знаємо, хто стоїть за нашими коксовими та феросплавними підприємствами, хто є власниками. Не секрет, що для феросплавних підприємств енергія є ключовою, адже займає 40% у собівартості їх продукції. І останні 20 років вони борються за свої тарифи. Проте, ніхто не каже, що свою продукцію вони збувають за ринковими цінами і їм ніхто не заважав провести модернізацію підприємств, щоб не так залежати від електроенергії.  Зараз тариф планують підвищити на 20 копійок. Феросплавні заводи споживають по 150 – 200 мільйонів КВт/год за місяць.  Це 30 мільйонів гривень щомісячно. Ось за це зараз і борються феросплавники, адже на кону немаленька сума. 

-А як щодо решти бізнесу?

Вся справа в тому, що так будувалася радянська промисловість – заводи-гіганти важкої промисловості, як от феросплавні, будувались на високовольтних лініях. Тому зараз феросплавники обурюються. Щодо решти бізнесу – вони живуть у ринкових умовах. Для тих, у кого енергія не є критичною – скажімо, металургів, вона складає до 10% у собівартості, у гірничо-збагачувального бізнесу – до 15%. Решта бізнесу – 5 – 7%. Дуже чутливі до збільшення цього тарифу водоканали – доля собівартості електрики у них складає до 35%. Але знову ж таки – їм ніхто не заважав та й досі не заважає провести модернізацію. В противному випадку – можна апелювати до Антимонопольного комітету з приводу тарифу на передачу електроенергії.

-Металургійна галузь України може серйозно постраждати через можливу окупацію Покровська, ключового центру видобутку коксівного вугілля. Чому про це не подбали раніше?

Вся Україна зараз спостерігає за ситуацією на Покровському напрямку. Звісно, гірко й боляче. Мабуть, немає сенсу і компетенції говорити про укріплення зараз. Щодо коксуючого вугілля – у металургів є запаси на декілька місяців, адже це вугілля впливає на собівартість їх продукції. Думаю, що металургів тут варто підтримати і, гадаю, це питання ще буде підняте.

-Захист критичних об’єктів інфраструктури, в тому числі і об’єктів енергетики, в більшості своїй засекречені. Проте судячи з сайту «Наші Гроші» держава регулярно проводить незрозумілі тендери, закуповує щось за завищеними цінами – і це на третій рік війни. Що насправді відбувається і як виправити ситуацію?

Хочу відзначити, що така інформація є чутливою. Але разом з тим, не секрет, що є різні об’єкти енергетики – є надпотужні АЕС, є ТЕС, є станції, підстанції і просто трансформатори. Зрозуміло, що накрити об’єктами захисту все просто нереально. Якщо брати великі та потужні об’єкти, як от АЕС, то їх захистити можна лише за допомогою ППО. Якщо брати трансформатори – вони невеликі і дуже вразливі до прильотів чи вибухової хвилі, їх можна «накрити», побудувати захист. Захищати кожну опору сенсу немає – їх не так складно відремонтувати. Було прийнято рішення про три рівні захисту. 

Ми розслідуємо це все. Є різні об’єкти енергетики – є надпотужні атомні блоки, є станції теплові. Їх накрити якимись укриттями неможливо в принципі. Їх можна захистити тільки ППО. Є трансформатори різних типів – вони невеликі, але дуже вразливі до вибухової хвилі чи прильоту.

Захищати кожну опору мабуть сенсу нема. Їх не так важко відремонтувати.

Перший рівень захисту — спорудження габіонів та біг-бегів. (Габіони — це різновид огороджувальних конструкцій, виготовлених із міцної металевої сітки, наповненої камінням, біг-бег — м'який контейнер, промислова тара, вироблена з гнучкого матеріалу і призначена для перевезення та зберігання різного роду вантажів і матеріалів, що мають сипучу консистенцію, такі, пісок). Другий рівень — це захист від дронів та шахедів. Йдеться про бетонні конструкції, що будуються навколо основної мережі Укренерго. І третій рівень — захист від ракет, це більш серйозні укриття, включаючи навіть підземні.

Не вдаючись в подробиці, можу сказати, що якась кількість об’єктів перших двох рівнів захисту побудована. Сказати що їх побудовано достатньо я не можу. Сказати, що не було зловживань – я теж не можу. Казати що там не наробили дурниць з підрядникам – на жаль, теж не можу.

Проте я стверджую, що рішення про спорудження об’єктів захисту третього рівня – це наразі державний злочин і службова недбалість. Жоден з цих об’єктів не закінчений. Це призвело до витрати коштів, розпорошення засобів і корупції. Як наслідок – гинуть люди, ті ж диспетчери, виходить з ладу обладнання.

Ми зараз розслідуємо цю ситуацію. Це поки що все, що я можу сказати, щоб не нашкодити країні.

-Давайте поговоримо про борги і «зелених» енергетиків -  протягом 2024 року борги перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) зросли майже вдвічі й сягнули, за деякими оцінками, до 38 млрд грн.

Зелений тариф – спеціальний тариф, за яким держава проводить закупівлю електроенергії у приватних осіб (організацій), що застосовують альтернативні джерела енергії.

Вартість зеленого тарифу цьогоріч було змінено з €0,164 за 1 кВт/год до €0,146 за 1 кВт/год експортованої в мережу (проданої) електроенергії. Тобто ціни зеленого тарифу 2024 знизилися на 10% в порівнянні з тарифом 2020-2023 років. Додатково продана електроенергія оподатковується у розмірі 19,5%.

«Зелений» тариф в тому вигляді, в якому він був прийнятий, це було дуже небезпечне рішення. Воно спричинило бум «зеленої» енергетики, але прив’язала «зелених» до євро.

В 2019 році, коли прийшла нова команда і нова Верховна Рада – були всі можливості знайти якесь рішення, але на законодавчому рівні його не знайшли. Перейшли до меморандумів, які підписували і уряд, і «зелені», і НКРЕКП. Але меморандуми і гроші – це ж різні речі.

Борги дуже великі і накопичуються. Укренерго не стабілізувало ситуацію. Плюс в тому, що «зеленим» енергетикам дозволили вийти з зеленого тарифу. Внутрішні інвестори розуміють, що це непоганий бізнес – вони заходять, щось роблять. За 2 останні роки «зелені» набудували, за деякими даними, до 860 МВт потужностей.

Але ключовим є декілька моментів.

Нафтоенергетична система має бути комплексною, де знайдеться місце і атомній енергетиці, і «зеленій» енергетиці (сонце, вітер, гідроенергетика) і вугільним підприємствам (вугільні станції вже не будуть будувати, але ті що є ще пропрацюють років 15-20), і приватному бізнесу, і державним компаніям. Так має бути в ідеалі. 

І тут варто враховувати два фактори. Перший – у нас іде війна і інвестор не дуже хоче йти в такі умови. І другий фактор – процес переходу до ринкових тарифів буде дуже не простим для населення, яке категорично не сприймає будь-яке підвищення.

Інтеграція ринків буде підтягувати український тариф до європейського. Процес буде невідворотним, але й важким.

-Держпідприємство “Гарантований покупець” подало позов до НЕК “Укренерго” про стягнення понад 6,5 млрд грн заборгованості за оплату послуги зі збільшення частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), кошти від якої спрямовуються на виплати виробникам електроенергії за “зеленим тарифом”. Які є шанси виграти?

«ГарПок» зобов’язаний іти до суду в ситуації з боргами, що склалась. Але якщо розпочнеться судова і виконавча робота, приїдуть виконавці, почнуть щось описувати - це може пригальмувати процес розрахунків за боргами. Саме тому на днях в Раді буде розглядатися законопроект, згідно якого мають ввести спеціальні розподільчі рахунки для розрахунків за боргами. Кардинально, звісно, це нічого не вирішить, адже це по суті повернення в 90-ті роки.

Якби НКРЕКП своєчасно встановила тариф для Укренерго, то боргів не було б. Щоб вибудовувати внутрішній ринок, ми запустили на нього демпінговий ресурс і розбалансували ринок. Тепер же намагаємося відчайдушно впоратися з ситуацією.

-Що відомо взагалі про борги в енерго-газовому секторі?

В енергетиці накопичили 50 млрд грн – це неврегульовані борги на енергетичному ринку, за оцінками USAID. У першу чергу йдеться про НАЕК «Енергоатом», на якого урядом покладені спеціальні обов’язки (ПСО) забезпечувати е/е населення. За оцінками USAID, 190 млрд грн – сукупні неврегульовані борги на газовому ринку. 94 млрд грн – борги ТКЕ: 52 млрд - поточні борги «Нафтогазу», 36 млрд - різниця в тарифах, яку не відшкодував уряд. Наступного року додасться ще 17 млрд грн так званих боргів (різниця в тарифах). 

-Затяжну боргову кризу на ринку електроенергії можна вирішити шляхом випуску державою облігацій, наданням певних гарантій інвесторам, а також розтермінуванням виплат, пояснює експертка Ольга Бабій. Чи Ви згодні з цим? Які є ще варіанти?

Я почав би з реструктуризації боргів, наступний крок – недопущення нових боргів, а потім зняття всіх обмежень на захист неплатників.

Проте, думаю, такий перезапуск не можливий під час воєнного стану – це, швидше, робота на майбутнє. Бо томуж Енергоатому дозволяють не розраховуватися, а потім не знають, як вийти з ситуації.

-Чи достатньо держава протистоїть ворожому ІПСО в галузі енергетики? Адже всі ми пам’ятаємо «страшилки» про можливе знищення ДніпроГес чи Київського водосховища, яке затопить пів Києва.

Звісно, в інформаційному полі є істеричні сигнали, які підхоплюють наші блогери та ЗМІ. Я знаю таких – одні хочуть бути популярними, другі воюють з владою, треті всім незадоволені, четверті воюють з міністрами. Це інформаційна атака, що співпадає з цілями ворога. Для того Росія й наносить удари по енергетичній інфраструктурі, аби населення було невдоволене, тиснуло на владу. Проте це не моя компетенція.

-Нестабільність ситуації на кордонах, зокрема й у зв’язку із блокуванням пропускних пунктів страйкарями, що може вплинути на поставки нафтопродуктів – як би Ви оцінили?

Мінекономіки наразі відсторонили від цього процесу і я бачу, що ринок зараз стабілізувався, тема дуже чутлива. Щось виробляють в Україні, багато нафтопродуктів ввозять з Германії, Польщі, Прибалтики. Але ринок почувається вільно. Я би не нагнічував цю чутливу ситуацію, оскільки все стабільно.

-Чи здатна Україна в майбутньому забезпечувати себе сама газом? На якому рівні зараз забезпечення природнім газом та вугіллям? Маєте якісь прогнози?

Вугілля в нас вистачає - накопичили рекордні 3 млн тон. Зрозуміло, це робилось для того, щоб шахтарі мали роботу, отримували зарплатні. Це правильно. Газу накопичили недостатньо. Є позитивна динаміка в Украгазвидобуванні по видобутку. Але після звільнення Юрія Вітренка аудит Нафтогазу не проводили. Тому я б сказав, що зараз є тенденція на збільшення видобутку газу. Але це ми підіймаємося з «ями», створеної при Коболєву та Вітренку, коли було суттєве скорочення видобутку.

Укрнафта дійсно підвищила видобуток нафти, вона ж видобуває й газ, повернулось до роботи Укрнафтобуріння після 8 місяців простою. Державні компанії демонструють ріст, а от приватний сектор – не нарощують. Вони впали по видобутку.

Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця заявив, що протягом 2024-го Росія використала лише проти енергетики України 1100 ракет. Незважаючи на війну, Україна продовжує демонструвати всьому світові енергетичну стійкість.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»